Тема уроку: Україна в подіях Північної війни. Повстання гетьмана
Івана Мазепи проти Московії.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
Ø Характеризувати гетьмана Івана Мазепу як людину та історичного діяча, давати оцінку його діяльності;
Ø Пояснювати причини повстання Івана Мазепи проти російського царя;
Ø Встановлювати причинно - наслідкові зв’язки основних подій доби;
Ø Аналізувати зміст українсько-шведського договору;
Ø Визначати наслідки Полтавської битви для України;
Ø Описувати перебіг визвольної акції Івана Мазепи.
Обладнання: історична карта «Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. »; атлас з історії України для 8 класу; мультимедійна презентація «Україна в подіях Північної війни», мультимедійне забезпечення; дидактична картка 1 із текстами історичних документів до теми та завданнями для роботи на уроці (див. додаток 1); дидактична картка 2 «Працюємо в групах» із завданнями для організації роботи в групах та необхідними для цього матеріалами (див. додаток 2), фільм із циклу «Країна. Інтер. 20 кроків до мрії. Полтавська битва», проектор, проекційна дошка.
Ключові терміни та поняття: Північна війна, анафема, маніфест.
Основні події:
Ø 1700-1721 рр. – Північна війна Росії проти Швеції.
Ø 1708 р. – похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну.
Ø 1708 р., жовтень – початок виступу Івана Мазепи проти Росії.
Ø 29-30 жовтня 1708 р. – укладення союзницького українсько-шведського договору.
Ø 1708 р., 2 листопада – зруйнування російськими військами гетьманської столиці Батурина.
Ø 6 листопада 1708 р. в Глухові - старшинська рада обрала гетьманом Івана Скоропадського.
Ø 1709 р., – перехід на бік Івана Мазепи запорізьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.
Ø 1709 р., 27 березня – зустріч Івана Мазепи, Костя Гордієнка зі шведським королем Карлом ХІІ.
Ø 1709 р., 14 травня – зруйнування Чортомлицької Січі.
Ø 1709 р., 27 червня – Полтавська битва.
Ø 1709 р., 21 вересня – Іван Мазепа помер у с. Варниця в передмісті Бендер.
Ø 1708-1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана Івана Мазепи.
Епіграф: «Уся історія України – це буремний літопис воєн і повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших армій світу – козацьку, вже не міг, не мав права залишатися приниженим, навіть якщо для остаточного визволення довелося б воювати тисячу років.» Богдан Сушинський.
Хід уроку.
І. Організаційний момент. Налаштування учнів на співпрацю.
Учитель: Нідерландський філософ Бенедикт Спіноза говорив: «Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому свій хороший настрій». Дуже хочеться, щоб кожен з вас через знання та дії на уроці зумів поліпшити собі настрій. Отож, запрошую вас до співпраці.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Прогулянка картинною галереєю.
Вчитель: Уявіть, що ви знаходитесь в картинній галереї, але, щоб перглянути, хто зображений на портреті, потрібно дати відповіді на запитання. Ці питання стосуються уже вивченої теми.
Отже, увага, починаємо! (перегляд мультимедійної презентації. На портретах зображені: Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Брюховецький,
П. Дорошенко, І. Самойлович, І. Мазепа.
2. Приведіть у відповідність події та дати:
1. 1687 р. а) Бахчисарайський мирний договір
2. 1686 р. б) Підписання «Вічного миру»
3. 1689 р. в) Перший кримський похід
4. 1681 р. г) Прихід до влади Івана Самойловича
5. 1672 р. д) Другий кримський похід
Відповідь: 1-в, 2-б, 3-д, 4- а, 5 – г.
3. Установіть хронологічну послідовність подій:
А Козацька рада на річці Коломак. Усунення Івана Самойловича та обрання
гетьманом Івана Мазепи.
Б Національно-визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі з
Семеном Палієм
В «Вічний мир між Московією та Польщею»
Г Другий кримський похід
Відповідь: 1- в, 2- а, 3- г, 4-б
4. Евристична бесіда.
1. За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?
2. Визначте особливості внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи.
3. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування? Чому?
4. Які угоди він підписав? Коли? З ким?
5. Як ви вважаєте, чому Івана Мазепу називали «вітчимом України»?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель: Ми продовжуємо працювати, досліджуючи тему «Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст..». Нагадую вам про конкурс на краще есе «Мазепа: made in Ukraine» або «Хто для мене Іван Мазепа?». Творча робота, як результат вашого дослідження, буде враховано при оцінюванні ваших досягнень з теми.
Вчитель оголошує тему року та очікувані результати
Тема уроку: Україна в подіях Північної війни. Повстання гетьмана
Івана Мазепи проти Московії.
За епіграф до уроку взято слова із праці Богдана Сушинського «Гетьман Мазепа: повернення до Батурина». (Одеса, 2001).
«Уся історія України – це буремний літопис воєн і повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших армій світу – козацьку, вже не міг, не мав права залишатися приниженим, навіть якщо для остаточного визволення довелося б воювати тисячу років.»
Після цього уроку ви зможете:
Ø Характеризувати гетьмана Івана Мазепу як людину та історичного діяча, давати оцінку його діяльності;
Ø Пояснювати причини повстання Івана Мазепи проти російського царя;
Ø Встановлювати причинно - наслідкові зв’язки основних подій доби;
Ø Аналізувати зміст українсько-шведського договору;
Ø Визначати наслідки Полтавської битви для України;
Ø Описувати перебіг визвольної акції Івана Мазепи.
Сьогодні на уроці ми з’ясуємо:
· Що зумовило посилення антиросійських настроїв серед українців за часів Північної війни.
· Що спонукало Івана Мазепу до укладення союзницького договору між козацькою Україною та Швецією ат що він передбачав.
· До яких воєнно-політичних акцій проти українців вдався російський цар
· Як завершилося повстання Івана Мазепи
· Ознайомимося з біографічними довідками видатних історичних особистостей подій 1700-1721 рр.
Проблемне питання: Серед істориків поширена думка, що Івана Мазепу протягом кількох століть неславили саме за те, за що вшановували Богдана Хмельницького – за повстання проти іноземного поневолення. Чи згодні ви з цим порівнянням?
Чорний ящик? (булава?)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Участь українських полків у воєнних діях на початку війни.
Учитель. У серпні 1700 року Росія, уклавши союз з Польщею і Данією, розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередньо участь у війні.
Ключовими постатями цих подій, безперечно стали Іван Мазепа,
Карл ХІІ, Петро І. До вашої уваги короткі біографічні довідки, підготовлені учнями класу на основі додаткових джерел.
v Заслухавши повідомлення, визначте три характерні риси діяльності Івана Мазепи, Карла ХІІ та Петра І.
Слайд.
Виступи учнів.
Історична довідка: Іван Степанович Мазепа
Світова історія знає небагато постатей, які б заслугували своїм життям наскільки неоднозначну оцінку, як Іван Степанович Мазепа. Його життю присвячені опери, музичні симфонії, етюди, романи, повісті, поеми, художні полотна. Європа знала про Мазепу з творів Вольтера, Пушкіна, Рилєєва, з однойменних поем Віктора Гюго і Байрона, з музичної поеми Ліста, опери Чайковського, з картин Верне.
Іван Степанович Мазепа - один з найвидатніших українських гетьманів, який понад 20 років був при владі. Він народився 20 березня 1640 року на хуторі Каменці, згодом Мазепинці біля білої Церкви. Від ранньої юності і до пізньої старості Мазепа володів даром зачаровувати людей. Королі і царі, вояки і козаки навіть духовенство корилися його привабливості та красномовству.
Свою кар’єру він починає зі служби гетьману Правобережної України Петрові Дорошенку. Під час однієї з подорожей до Туреччини у 1674 році, яку Мазепа здійснював за дорученням гетьмана, його захопив славнозвісний запорізький отаман Іван Сірко.
Дипломатичний корпус, на чолі якого їхав Мазепа складався з невеликого татарського охоронного загону і 15 невільників. у подарунок ханові. Запорожці татар перерізали, а невільників визволили. За козацьким кодексом честі найбільшим злочином вважалося видавати християн у руки бусурманів. Тому Мазепу засудили до смерті. Врятувало його лише красномовство. Відомо, що під впливом його промови, яку, на жаль, не донесла до нас історія, Сірко після довгих роздумів сказав запорожцям пророчі слова: «Не вбивайте його! Може колись він стане в пригоді батьківщині».
Сірко не помилився. 25 липня 1687 року козацька рада на річці Коломак обирає гетьманом генерального писаря Івана Мазепу. Коли в 1689 році на трон зійшов молодий та енергійний Петро І, гетьман уже вкотре застосував свій незбагненний дар чарувати можновладців. Він надавав царю активну допомогу в грандіозних походах на турків і татар, кульмінацією яких стало здобуття у 1696 році Азова - ключової турецької фортеці на Азовському морі.
Старіючий гетьман постійно давав недосвідченому молодому монархові поради у польських справах І згодом між ними виникла дійсна особиста дружба. Козацькі полковники із сарказмом зауважували, що цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі, а російські урядовці заявляли, що ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя, ніж Іван Степанович Мазепа. Завдяки щедрим дарам від царя Мазепа накопичує близько 20 тисяч маєтків і стає одним з найбагатших феодалів в Європі. Людина досвідчена і витончена Мазепа скеровує значну частину своїх особистих прибутків на розвиток релігії і культури.
Ревний покровитель православ’я він будує по всій Гетьманщині багато церков, споруджених у пишному стилі, котрий називають козацьким бароко. Резиденція гетьмана місто Батурин стає культурно-освітнім центром України і Європи.
У 1700 році Петро І укладає мир з Туреччиною і починає Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Поступово він втягує у війну і Україну. Замість того, щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів: поляків, татар і турків, українці були змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві та центральній Польщі. У цих походах стало очевидно, що козаки не могли рівнятися з регулярними європейськими арміями. Рік у рік їхні загони повертаються з півночі зазнавши втрат, що сягали 50, 60, і навіть 70 відсотків складу.
У 1708 році перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою. А коли поповзли чутки про намір царя реорганізувати козацтво, а гетьмана замінити російським ставлеником, захвилювались і старшина і Мазепа.
З юридичної точки зору такі дії Петра розв’язували Мазепі руки, бо за умовами угоди 1654 року Росія була зобов’язана надавати Україні військову підтримку. Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. Він обіцяє Карлу ХІІ зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від влади Москви. У кінці жовтня 1708 року Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам.
Учні називають три характерні риси особистості Івана Мазепи.
Історична довідка: Карл ХІІ.
Карл ХІІ (1682-1718) — шведський король (1697-1718), представник Пфальцської династії. Син данської принцеси Ульрики Елеонори і короля Карла ХІ. В одинадцятирічному віці залишився без матері. Хлопчика виховував батько, під наглядом якого він здобував й освіту. Світогляд юного принца формувався під впливом його наставника — єпископа Еріка Бенцеліуса, через що юнак виріс надзвичайно побожним. Карл рано виявив схильність до військової справи і, як наслідок, аскетично-спартанського способу життя. По смерті батька навесні 1697 р. він посів королівський престол.
Правління Карла ХІІ започаткувало режим одноосібного правління, коли король намагався позбутися впливу двірських партій і станово-представницького парламенту — риксдагу. Також молодий монарх відмовився одружуватися відповідно до потреб династичних стратегій свого роду, оскільки прагнув здійснювати самостійну зовнішню політику.
Від початку Північної війни (1700-1721) і до кінця свого життя король перебував у воєнних походах та на чужині, намагаючись посилити позиції Швеції на європейській арені. Після переможних кампаній у Ліфляндії (1700), Польщі та Саксонії (1701-1707), а також нещасливої Полтавської битви (1709) Карл опинився у вигнанні в Бендерах, де перебував до 1714 р., безуспішно намагаючись утворити велику антиросійську коаліцію. Не досягши своєї мети, король таємно повернувся до Швеції, аби продовжити війну. Проте за час його відсутності країна, виснажена фінансово й економічно, змінилася. При дворі зростало невдоволення авантюрною й небезпечною, з точки зору можновладців, воєнною політикою короля, яке посилилось внаслідок невдалих експедицій до Норвегії 1715-1717 рр. Карл ХІІ загинув під час облоги фортеці Фредрикстен у листопаді 1718 року. Учні називають три характерні риси особистості Карлі ХІІ..
Історична довідка: Петро І.
Петро І (1672-1725) — російський цар, імператор з династії Романових. Син царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з Наталією Наришкіною. 1682 року посів престол разом зі своїм братом Іваном Олексійовичем. До 1689 р. перебував під регентською опікою старшої сестри Софії Олексіївни.
Шлях до одноосібного правління Петра був позначений жорстокою боротьбою з конкурентами та придушенням опозиції.
Змалку цікавився військовою справою та мореплавством. Започаткував перебудову московської армії та будівництво флоту, за допомогою яких намагався здобути вихід до Чорного моря у війнах з турками (1695-1696). Здійснивши у 1697-1698 рр. так зване «Велике посольство» до західноєвропейських країн, Петро переконався в необхідності переорієнтації зовнішньополітичних зусиль Росії на Північ і започаткував системні реформи з метою модернізації армії та державного управління.
За часів правління Петра І було запроваджено регулярні армійські штати, вишкіл, однострої, озброєння та статути, реформовано систему комплектування та управління збройними силами, відкрито мережу спеціальних навчальних закладів військового і технічного профілю, створено виробничу базу.
Основним зовнішньополітичним супротивником стає Швеція, війна з якою тривала 21 рік і завершилась підписанням вигідного для Росії Ніштадського миру (1721). Війни з Туреччиною (1711-1713) та Персією (1722-1723), що відбулись у цей же час паралельно, продовжували експансіоністську політику Росії, призвівши, однак, до надзвичайного економічного виснаження країни й значних людських втрат.
У внутрішній політиці правління Петра І супроводжувалось подальшою централізацією системи управління, змінами в соціальній структурі населення, спробами запровадження європейської системи бюрократії, обліку та контролю. Щодо Гетьманщини Петро І сповідував прагматичну за своєю суттю та безкомпромісну за методами політику, спрямовану на залучення її економічних ресурсів та військово-економічного потенціалу.
Кульмінацією зіткнення інтересів царя та козацької старшини стало повстання Івана Мазепи (1708). Після придушення повстання і розгрому шведської армії під Полтавою (1709) почалося інтенсивне залучення української верхівки на службу Російській державі, а скасування української автономії стало питанням часу.
Учні називають три характерні риси політики Петра І.
Запитання
Отже, кого Петро І вважав ворогом № 1 у здійсненні зовнішньої політики і чому?
Робота з підручником. Опрацювавши § 30 (п.1), виконайте завдання.
1. Визначте, на території яких держав доводилося воювати козакам уже на першому етапі Північної війни.
2. Які зобов’язання, окрім участі у боях на боці Москви, покладались на українську сторону?
3. Які наслідки це мало безпосередньо для України?
4. Дайте оцінку настроям, які панували в середовищі козацтва на той момент.
Робота в групах. Кожна група отримує завдання для роботи з джерелами інформації.
І група Історична інформація
Коли розпочалася Північна війна стало зрозуміло, що Україні не уникнути участі у воєнних діях. Більше того, її повоєнна доля країни також бачилася доволі трагічною: у разі перемоги Петра І й Августа ІІ вона була б поділена між Московщиною та Польщею, а в разі перемоги Карла ХІІ і його союзника польського короля Станіслава Лещинського Україна, як союзник московського царя, потрапляла під цілковиту владу Речі Посполитої. У зв’язку з цим у козацько-старшинських колах Гетьманщини починають реанімувати дві політичні концепції, які мали б забезпечити Україні єдність та збереження державності. Перша концепція (або гадяцька) фактично реанімувала ідею Гадяцької угоди 1658 р. Згідно з цією угодою, Україна мала увійти до складу Речі Посполитої на рівних з Короною Польською та Великим князівством Литовським правах. Прихильники цієї концепції були як у Польщі, так і в Україні. Тому від самого початку війни польські політичні кола шукали контактів з гетьманом та козацькою старшиною.
Існує припущення, що перші українсько-польські переговори відбулися ще 1703 р. Сприятливі умови для безпосереднього контакту між гетьманом та Станіславом Лещинським почали складатися з 1705 р., коли родичка Станіслава стала кумою гетьмана. Активізації безпосередніх контактів також сприяв Альтранштадтський мир 1706 р. та зречення Августом ІІ польської корони.
І. Мазепа цілком усвідомлював територіальні зазіхання поляків на українську територію, але зголосився на контакт зі Станіславом, розраховуючи через нього налагодити прямі зв’язки із Карлом ХІІ.
Підготовка українсько-польського договору, яка була завданням гетьманської дипломатії протягом 1706-1707 рр., завершилась укладанням формальної угоди між гетьманом та польським королем 1708 р. Договір, імовірно, складався із 12 пунктів. На підставі цієї угоди Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як велике князівство на тих самих засадах, що й Велике князівство Литовське. До складу українського князівства повинні були увійти Правобережжя та Лівобережжя із Сіверщиною. Решта положень договору фактично збігалася з умовами Гадяцької унії гетьмана Івана Виговського.
Українсько-польська угода мала важливе значення, бо виводила Україну з антишведської коаліції і формально захищала її від воєнної руїни в разі просування шведів на схід. Крім того, ця угода відкривала прямий шлях до безпосередніх переговорів зі шведською стороною, чого й прагнув гетьман. Отже, у кожному разі цей договір був результатом майстерної політичної гри та вигідним дипломатичним інструментом у реалізації власних планів.
О. Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. — Вид. 2-ге, доп. і випр. — К.: Темпора, 2008. — 200 с. — С. 90-93.
Проаналізуйте наведений уривок історичного тексту.
1. Якими були наслідки участі Гетьманщини у Північній війні?
2. На яких засадах Гетьманщина мала увійти до складу Речі Посполитої?
3. Як укладання угоди з Польщею мало вплинути на відносини зі Швецією?
ІІ група Історична інформація
Українсько - шведські відносини на відміну від українсько-польських, мали значно коротшу історію (важливою віхою в цих відносинах стала формальна угода між гетьманом Б. Хмельницьким та шведським королем Карлом Х Густавом, дідом Карла ХІІ). Проте це не завадило гетьману Мазепі в слушний час знову повернутися обличчям до Швеції з метою реалізації своїх планів і шукати союзника в особі її короля. Перші спроби нав’язати контакти з Карлом ХІІ були здійснені через посередництво Анни Дольської та Станіслава Лещинського у 1706 р. Більш актуальним пошук цих контактів став 1707 р., коли Карл ХІІ вирішував питання щодо подальшої стратегії Північної війни. Контакти пожвавилися 1708 р. Певна частина дослідників вважає, що десь у лютому-березні 1708 р. в м. Сморгані було укладене так зване прелімінарне (попереднє) погодження, а вже формальний договір був підписаний не раніше, ані ж Карл ХІІ вступив на територію України, тобто наприкінці 1708 р.
Питання про українсько-шведську угоду ще й до сьогодні викликає багато питань та зауважень (і перш за все через відсутність її тексту). Традиційно вважається, що існувало дві угоди І. Мазепи з Карлом ХІІ: перша була укладена наприкінці 1708 р. (одразу після приходу Карла ХІІ на Україну), а друга — у березні 1709 р., коли на бік Швеції перейшло Запорожжя на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Оскільки тексти обох угод не збереглися, говорити про їхній зміст можна, лише спираючись на опосередковані джерела. «Вивід прав України» П. Орлика (1712 р.) передає зміст угоди 1708 р. так: Україна й українські землі, до неї долучені, мають бути вільними й незалежними; король шведський зобов’язується оберігати їх від усіх ворогів; у разі потреби король має негайно вислати туди допоміжні війська, якщо цього буде вимагати гетьман та його Генеральна рада (Стани); усі українські землі, відвойовані в Московщини, мають бути повернуті Князівству Українському; І. Мазепа має бути гетьманом (або князем) довічно; після його смерті Генеральна рада має обрати нового гетьмана; король шведський не має права привласнювати собі титул та герб Князівства Українського. Для забезпечення умов реалізації цієї угоди на період ведення воєнних дій на території України шведському королю передавали міста Стародуб, Мглин, Батурин, Гадяч і Полтава.
Друга українсько-шведська угода була укладена між гетьманом І. Мазепою і кошовим отаманом К. Гордієнком, з одного боку, і королем Швеції Карлом ХІІ — з іншого 29 березня 1709 р. Місцем підписання стали Великі Будищі, де містилася штаб-квартира Карла. Угода 1709 р. в основному повторювала угоду 1708 р., хоча й додавала кілька пунктів. Зокрема, найважливішим з них був пункт про те, що Карл ХІІ зобов’язується не укладати мирного договору з Петром І, доки повністю не звільнить Україну та Запорожжя від московської влади.
Як відомо, через поразку під Полтавою цим угодам не судилося бути реалізованими. Хоча саме наявність цих домовленостей забезпечила еміграційному українському урядові на чолі з П. Орликом підтримку шведського короля ще протягом кількох років по Полтаві. (О. Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях).. Проаналізуйте наведений уривок історичного тексту.
1. Коли і як розпочалися контакти І. Мазепи і шведського короля Карла ХІІ?
2. Які зміни в управлінні Гетьманщиною передбачав договір зі Швецією 1708 р.?
3. Чи були реалізовані положення, передбачені договорами зі Швецією 1708 та 1709 рр.? Чому?
ІІІ група Історична інформація
Восени 1708 р. шведська армія на чолі з Карлом ХІІ увійшла на територію України і становище І. Мазепи стало критичним: треба було визначатися, на чиєму боці продовжувати далі діяти. Гетьман сподівався, що шведи досить швидко зможуть вийти на московський напрямок свого подальшого наступу через Брянськ та Калугу, не заглиблюючись в українські терени, але на перешкоді цьому став збройний опір, який чинили шведам українські міста Стародуб, Мглин, Почеп, Погар та Новгород-Сіверський. Петро І вимагав від Івана Мазепи переходу на правий берег р. Десни та розпочати активні дії, аби затримати шведське військо. Водночас Карл ХІІ очікував від гетьмана підтвердження його намірів щодо спільних дій проти Московщини. Зволікання з боку І. Мазепи почало викликати підозри і у царя, і в короля.
24 жовтня (за старим стилем) 1708 р. І. Мазепа залишив Батурин. 25 жовтня він переправився через Десну, а 28-го разом із членами Генерального уряду, старшинами та невеликою частиною війська прибув до штаб-квартири Карла ХІІ в с. Гірки, де й відбулася їхня перша зустріч.
Перш ніж здійснити останній рішучий крок у бік шведського табору, І. Мазепа звернувся із промовою до свого війська, розкривши причини свого вчинку та закликавши козаків і старшину теж зробити свій вибір: «Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що зблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми між ними є точка, або ціль всього нещастя...»
Про перехід Мазепи на бік шведського короля Петру І повідомив
О. Меншиков, який за наказом царя мав прибути до Батурина, щоб, перебуваючи при хворому гетьманові, контролювати його дії та виконання царських наказів. Петро І зреагував миттєво: уже 27 жовтня він видав маніфест, де повідомив про те, що «гетьман безвісти пропав», тому генеральній старшині, полковникам та іншим слід було негайно прибути до нього «для нарад» та подальших розпоряджень. Меншиков отримав наказ захопити гетьманську столицю, де залишилась вся артилерія, запаси пороху, склади провіанту, генеральний скарб та архіви українського гетьманського уряду.
О. Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. — Вид. 2-ге, доп. і випр. — К.: Темпора, 2008. — 200 с. — С. 95-96.
Проаналізуйте наведений уривок історичного тексту.
1. За яких обставин відбувся перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ?
2. З якою метою Петро І відрядив О. Меншикова до гетьмана Івана Мазепи?
3. Як оцінював війну між Карлом ХІІ і Петром І гетьман Мазепа?
Метод «Прес». Чи відповідала Північна війна інтересам України?
1. Я вважаю, що …
2. … тому, що …
3. Наприклад, …
4. Отже, таким чином …
Розповідь вчителя з опорою на схему. Схема І.
Завдання. Які зовнішньополітичні обставини, що склалися внаслідок Північної війни, вплинули на рішення Мазепи щодо антимосковського повстання?
Розповідь вчителя з опорою на схему. Схема 2.
Завдання. Чи міг цей документ спонукати Мазепу до союзу зі Швецією?
Учні записують в зошит причини переходу Мазери на бік шведів.
Ø Політика Петра І, спрямована на підпорядкування гетьманської влади російському урядові.
Ø Чутки про докорінну реформу Гетьманщини і ліквідацію козацько-гетьманської автономії.
Вчитель: Отже, 1705 року Мазепа розпочав таємні переговори з союзником Карла ХІІ польським королем Станіславом Лещинським, а вже в 1706 році, завдяки його посередництву, розпочав таємні переговори з самим Карла ХІІ.
Робота з історичним документом (оприлюднення Мазепою своїх планів щодо союзу зі шведським королем Карлом ХІІ).
Маніфест до українського війська Івана Мазепи (1708 р.)
«Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями, готовими на пожерти, коли не виберемо шляху до себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що наблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і перетерплять безодню лиха незмірну, а ми між ними є точка, або ціль всього нещастя.
Жереб держав тих визначила наперед доля рішитися в нашій отчизні і на очах наших, і нам, бачивши загрозу тую, що зібралася над головами нашими, як не помислити й не подумати про самих себе?
Отже, зостається нам, Братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашою неключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили.
Час освідчитися вам, що я вибрав для народу свого і самих вас.
Бачився я з обома воюючими Королями, Шведським і Польським, і все вміння своє ужив перед ними, щоб переконати першого про протекцію і милість отчизні нашій од військових напастей та руйнацій у майбутній на неї навалі, а щодо Великоросії, нам єдиновірної і єдиноплемінної, випросив у нього нейтралітет, себто не повинні ми воювати зі Шведами, ані з Поляками, ані з Великоросіянами, а повинні, зібравшися військовими силами нашими, стояти в належних місцях і боронити власну отчизну свою, відбиваючи того, хто нападе на неї війною, про що ми зараз повинні оголосити Государеві, а Бояри його.., які пам’ятають безневинно пролиту кров своїх родичів, про все те повідомлені і зо мною згодні. Для всіх же воюючих військ виставляти ми повинні за плату провіант і фураж, в кількості можливій без власного зубожіння нашого; а при майбутньому загальному замиренні всіх воюючих держав вирішено поставити країну нашу в той стан держав, у якому вона була перед володінням Польським, із своїми природними Князями та з усіма колишніми правами й привілеями, що вільну націю означають. Поручитись за теє взялися найперші держави в Європі: Франція та Німещина...
Договори наші про вищесказане уклав я з Королем Шведським письмовим актом, підписаним з обох боків і оголошеним в означених державах. І ми тепер уважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв. посланих, щоб увільнити нас од рабства та зневаги і поновити на найвищому ступені свободи та самодержавства.
Договори сії не суть нові і перші ще з нею, але потверджують вони і поновлюють попередні договори та союзи, од предків наших з Королями Шведськими укладені». (Історичні постаті України. — Одеса, 1993. — С. 307.)
Завдання
1. Опрацюйте текст документа.
2. Між якими країнами довелось І. Мазепі обирати союзника?
3. Чому І. Мазепа прагнув нейтралітету для своєї країни?
4. Чим був зумовлений вибір Швеції як союзника?
Вчитель: Чи можна вважати дії Мазепи зрадою союзуз Росією, зрадою української державності?
Метою російської політики на українських землях було намагання підім’яти під себе гетьманську владу, максимально обмежити, а надалі й скасувати автономію Гетьманщини.
Умови українсько-шведського договору |
• Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, загарбані Москвою, повертаються назад Україні. • Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман. • Мазепа стає довічним князем України. • Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч |
Перегляд фільму «Україна в подіях Північної війни».
Робота з інформаційною карткою.
1. Для кого Мазепа став Іудою?
|
|
2. Хто очолював московські війська, які рушили на Батурин?
|
|
3. За яких обставин столиця козацької держави опинилася в руках ворожих військ?
|
|
4. Яким було покарання Петра І Україні за «зраду» Мазепою інтересів Росії?
|
|
5. Хто очолив запорожців, які перейшли на бік Мазепи?
|
|
6. На території якої держави перебували Мазепа та Карл ХІІ після подій 27 червня 1709 року? |
|
Робота з контурною картою. За допомогою історичного атласу позначте:
1. Батурин та дату його зруйнування російськими військами.
2. Чортомлицьку Січ та дату її зруйнування російськими військами.
3. Полтавську битву та дату, коли вона відбулася.
4. Місто Бендери і дату смерті Івана Мазепи.
Вчитель. Отже, поразка в Полтавській битві стала крахом планів Мазепи щодо визволення України. Нагадаю, що 2 листопада 1708 року за наказом Петра І було зруйновано гетьманську столицю місто Батурин, а його жителів жорстоко страчено, 6 листопада 1708 року в Глухові на старшинській раді, де були присутні тільки 4 полковники гетьманом було обрано стародубського полковника Івана Скоропадського.
Виборам гетьмана передувала церемонія «покарання» та позбавлення влади Мазепи заочно, яка відбулася 5 листопада 1708 року. Його подобу протягли вулицями Глухова до спеціально спорудженого ешафоту. Потім туди ж зійшли О. Меншиков та Г. Головкін і розірвали патент на звання кавалера ордена св. Андрія Первозванного. Перш ніж «стратити» опудало, було зачитано список гетьманських провин та виголошено вирок, в якому детально було викладено благодіяння Петра, згадано про довготривалу довіру царя до гетьмана та невдячність останнього. По тому з опудала зірвали Андріївську стрічку та повісили на шибениці.
12 листопада в присутності царя у глухівській Свято-Троїцькій церкві було проголошено церковне прокляття (анафему). Водночас анафему виголосили і в Москві. В Успенському соборі.
1. Як ви вважаєте. З якою метою була здійснена церемонія «страти» Івана Мазепи?
2. Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?
Робота на історичним поняттям.
Анафема - церковне прокляття, відлучення від церкви, що вважалося найтяжчим покаранням. У 1918 році анафема Мазепі визнана незаконною, тому що була накладена за політичний вчинок, а не за злочин проти церкви.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Виконання тестів.
Метод «Незакінчене речення»
1. Я запам’на уроці.
2. Мені важко було зрозуміти.
3. Хотілося ще б раз почути на наступних уроках.
VІ. Підсумок уроку.
Вчитель:
Гетьманування Івана Мазепи – це одна із славних сторінок в історії боротьбі українського народу за свою державність. Сам Іван Мазепа є видатною історичною особистістю: розумний політик, тривалий час утримував владу в Гетьманщині, яка була розорена в часи Руїни, зумів об’єднати Лівобережжя і Правобережжя під своєю булавою. Зробив великий внесок у розвиток української освіти, науки, книгодрукування, церковного будівництва. Високо підняв авторитет гетьманської влади. Всі свої сили він спрямував на реалізацію цієї високої мети, використовуючи при цьому різні методи боротьби з московським свавіллям. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.
Отже, причинами поразки Мазепи були:
Ø Переоцінювання сил шведів
Ø Обмежена соціальна база гетьмана
Ø Знекровлення українського суспільства в результаті репресій царського уряду.
Однак ім’я Івана Степановича Мазепи і сьогодні для нас залишається символом боротьби за незалежність України.
Картка самооцінювання учня
№ | Види діяльності | Самооцінка | Оцінка учасниками групи | Оцінювання вчителем |
1. | Картинна галерея | |||
2. | Виконання тестових завдань | |||
3. | Самостійна робота з підручником | |||
4. | Дослідження джерел інформації (робота в групах) | |||
5. | Презентація результатів дослідження історичних джерел | |||
6. | Метод «Прес» | |||
7. | Окремі власні виступи | |||
8. | Заповнення інформаційної картки за переглядом фільму | |||
9. | Участь у формуванні висновків | |||
10. | Робота з картою | |||
11. | Вміння аргументовано відстоювати власну позицію | |||
12. | Участь в обговоренні проблемного запитання |
VІІ. Домашнє завдання:
Ø опрацювати § 30.
Ø Заповнити таблицю «Політика Івана Мазепи»
Напрямки політики | Здобутки, результат |
Ø Написати есе на тему «Мазепа: made in Ukraine» або «Хто для мене Іван Мазепа?»
