Наказ 03.04.2012 № 000 (стр. 6 )

2.6.22. Користуватися гідрометричним містком стороннім особам для пересування через річку або канал забороняється.

2.6.23. Рух по льоду або робота на ньому дозволяються тільки після обстеження стану льодового покриву, огородження небезпечних місць з установленням необхідних вказівних знаків (віхи, дорожні знаки, сигнальні вогні) та оформлення наряду-допуску на виконання робіт.

2.6.24. Мінімально допустима товщина льоду залежно від навантаження (маси вантажу брутто) визначається за таблицею 2.

Таблиця 2. Мінімально допустима товщина льоду

Навантаження	Маса, т	Товщина льоду при температурі від -1°С до -20°С, см	Гранична відстань від крайки льоду, м
1	2	3	4
Людина в похідному спорядженні	0,1	10	5
Гужовий транспорт із вантажем	1,2	20	11
Автомобіль з вантажем	3,5	25	19
Те саме	6,5	35	25
Автосамоскид або бульдозер	8,5	40	26
Примітки: 1. Під час вимірювання товщини льодового покриву враховується тільки суцільний лід; шари сніжного і пористого, насиченого водою льоду із загальної товщини виключаються. 2. З появою на льоду води навантаження на лід повинно бути знижене на 50-80%; якщо поява води спричинена просіданням льоду, то роботи слід припинити. 3. Під час розрахунку навантаження на лід необхідно враховувати, що міцність льоду весною зменшується вдвічі.

2.6.25. Лід повинен бути прозорим. Якщо лід наморожений або мутний, допустима товщина льоду, зазначена в таблиці 2 цих Правил, збільшується вдвічі. При порушенні кристалічної структури льоду їздити по ньому забороняється.

2.6.26. Надійність льодової дороги на річках і каналах зі швидкістю течії 1,5 м/с перевіряють кожні 5 діб, на річках і каналах з меншою швидкістю течії - через 10 діб, а з настанням відлиги - 2-3 рази на добу. Результати промірів товщини льоду в усіх випадках оформляються актом.

2.6.27. Рух на льодових дорогах дозволяється тільки в одному напрямку.

2.6.28. Під час обстеження льодового покриву виходити на лід повинні одночасно не менше двох осіб, які пересуваються ланцюжком на відстані не менше 5 м одна від одної. Передній працівник перевіряє (простукує) лід плішнею. Для запобігання ковзанню ніг працівники повинні мати взуття з протиковзними засобами. Передній і задній працівники обв'язуються мотузкою, за яку тримаються ті, що йдуть між ними. Кожна група працівників повинна мати плішні, мотузки, дошки, жердини і багри.

2.6.29. У результаті обстеження всі місця, що являють собою небезпеку для пересування по льоду, повинні бути помічені віхами або ялинником.

2.6.30. Біля переправи повинні бути встановлені знаки обмеження маси, а в період ослаблення міцності льоду і під час відлиги - організовані чергування.

2.6.31. З'їжджати з берега на лід транспорту і механізмам без трапів можна тільки в тому випадку, якщо лід біля берега не має тріщин і розмивів, не зависає над водою і міцно з'єднаний з берегом. Зависання льоду перевіряють крізь пробиті в ньому лунки. Вода, що з'явилася в них, повинна закривати нижню частину пробитих лунок на висоту, яка становить 0,8-0,9 товщини льоду.

Якщо вода в лунках не з'являється або рівень її нижче зазначеного, то переправа в цьому місці забороняється.

2.6.32. Пішоходам переходити з берега на лід у разі наявності тріщин і розломів льоду можна тільки по пішохідних містках.

2.6.33. У разі видимих ознак руйнування льоду (прогини, випинання, тріщини), а також у випадку, якщо колії дороги заповнені водою, переправа в цьому місці забороняється.

2.6.34. У разі недостатньої міцності льоду і необхідності проведення термінових робіт повинні бути влаштовані з дошок легкі переносні настили, а працівники повинні мати запобіжні пояси і страхувальні мотузки.

2.6.35. Під час робіт з догляду за майнами біля затворів водопропускних споруд, які виконуються вручну, працівники повинні мати запобіжні пояси і рятувальні мотузки.

2.6.36. Під час різання льоду льодорізною машиною забороняється перебування технічного персоналу ближче, ніж на 1 м від прорізу.

Забороняється ставати на лід між прорізами, а також поправляти руками ланцюги різальних інструментів.

2.6.37. Вручну вирубати майни можна тільки справним інструментом, прив'язаним до запобіжної мотузки.

Користуватися для обколювання льоду біля споруд потрібно плішнею, а не ломом.

2.6.38. Під час улаштування або ремонту хворостяних споруд з льоду для проходу працівників як по льоду, так і по хворостяних матрацах повинні бути укладені спеціальні ходові дошки і трапи.

2.6.39. Під час роботи з льоду каміння для навантаження хворостяного матраца необхідно вивантажувати на відстані не менше ніж 8-10 м від краю майни і укладати шаром завтовшки не більше ніж 0,5 м з урахуванням маси матеріалів і товщини льоду відповідно до таблиці 2 цих Правил.

2.6.40. Для безпеки працівників у місцях спусків до води для посадки в човен, вимірювання рівнів води, виконання ремонтних робіт необхідно обладнати справні сходи або трапи, які потрібно систематично очищати від бруду, снігу та у разі необхідності посипати піском.

2.6.41. Роботи над водою, у тому числі обколювання льоду на устоях і затворах на великих шлюзах, водозабірних спорудах, камерах, необхідно виконувати в рятувальному жилеті, з дотриманням правил безпеки праці, що діють під час роботи на висоті, відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 000/13840.

2.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт під час пропуску паводкових вод і льодоходу

2.7.1. Роботи на водних об'єктах і гідротехнічних спорудах під час пропуску паводків, повеней і льодоходу необхідно проводити з дотриманням вимог пункту 2.6 цього розділу.

2.7.2. Інформація щодо термінів руху льоду, скресання рік, водойм і каналів (якщо вони не спорожнюються на зимовий період), про рівні води під час повеней і паводків повинна бути завчасно доведена до відома власників водних об'єктів, гідротехнічних споруд, каналів і керівників підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію таких об'єктів.

2.7.3. На час проходження паводків, повеней і льодоходу власники водних об'єктів, гідротехнічних споруд, каналів і керівники підприємств, які здійснюють експлуатацію таких об'єктів, створюють аварійні бригади, склад, чисельність і оснащення яких залежать від місцевих умов. Аварійна бригада повинна складатися не менше, ніж із двох спеціально навчених працівників, які пройшли інструктаж.

2.7.4. Працівники, задіяні на роботах з пропуску паводків, повеней і льодоходу, повинні бути забезпечені спеціальним одягом відповідно до погодних умов згідно з НПАОП 0.00-3.08-09, відповідним інвентарем, засобами зв'язку, рятувальними жилетами, а в нічний час проведення робіт - ліхтарями.

Чергування в нічний час на гідротехнічних спорудах та водних об'єктах повинно проводитись спеціально навченими працівниками в кількості не менше двох працівників.

2.7.5. Підривні роботи під час льодоходу для ліквідації льодових заторів виконуються з дотриманням вимог чинних нормативних документів з безпеки при вибухових роботах.

2.8. Вимоги безпеки під час виконання водолазних робіт на об'єктах водогосподарських систем

2.8.1. Під час виконання водолазних робіт повинні виконуватися вимоги „Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби”, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді в 1991 році, а також вимоги, викладені у цьому пункті.

2.8.2. За загальну організацію та забезпечення безпеки відповідно до вимог „Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби”, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді, та цих Правил у процесі виконання водолазних робіт відповідає керівник водолазних робіт.

За дотримання вимог чинних нормативно-правових актів, документів з безпеки праці водолазів під час виконання водолазного спуску відповідає конкретний керівник водолазного спуску, який безпосередньо керує цим спуском.

2.8.3. Усі водолазні роботи (крім рятувальних) в зонах шлюзів, насосних станцій, гребель й інших споруд повинні виконуватися за дозволами (допусками).

Дозвіл (допуск), у якому вказуються характер роботи, умови виконання водолазних робіт, межі небезпечних зон і заходи щодо безпеки, видається строком не більше однієї доби з указівкою точного часу початку та закінчення водолазних робіт.

2.8.4. Перед виконанням водолазних робіт на гідротехнічних спорудах водолази повинні бути ознайомлені за допомогою креслень з їх улаштуванням і проінструктовані щодо безпечного виконання робіт. Також керівник водолазних робіт повинен ознайомити водолазний склад з проектом (планом) і нарядом-завданням на виконання водолазних робіт.

2.8.5. У темний час доби має бути забезпечене освітлення місця спускання водолаза.

2.8.6. Перед початком водолазних робіт необхідно ознайомитися з гідрологічним режимом на місці проведення робіт, визначити швидкість і напрям течії на поверхні і на глибині спуску та виміряти глибину майбутнього спуску.

До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт повинен організувати постійне спостереження за гідрометеорологічними умовами в районі робіт, розробити заходи щодо забезпечення безпеки праці водолазів, переконатися в стійкості споруд і їх окремих елементів. Якщо споруда або її елементи мають руйнування і можуть загрожувати безпеці водолазів, спуски їх забороняються. Для визначення меж небезпечних зон біля гідротехнічних споруд, у межах яких мають проводитись водолазні роботи, необхідно керуватися підпунктом 3.4.43 пункту 3.4 розділу 3 „Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби”, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді.