Свята Покрова
Під тиху музику "Октябрь Чайковського" звучать вірші :
Під золотим дахом ліщини, стою, дивлюсь ненадивлюсь
І до широкої рівнини, душею трепетно молюсь
"Благословенні, одпочивні, ясного жовтня мудрі дні
І ночі зоряністю дивні, й проміння радісно-сумні.
Благословенна мудрість роду, коли в безтрепетність глибин
Скида тягар останній плоду, щоб започать свій біг годин.
Ведуча:Ось і знову ступила на наш поріг золоточола осінь. Свічками запалохкотіли берези, красені клени та осокори. Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками осені. І здається, ніби це знову прийшла до нас Прекрасна Діва Марія, розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб захистити, змусити замислтись над цінностями життя. Наче ввібрала в себе всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям. Тієї, що стояла біля його хреста і кров'ю вмивалося її серце. Тієї, яка незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею. Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах.
На фоні молитви "Божа Мати". Діти говорять:
Матусенько Божа люба та мила
Як вечір надходить-усі ми в поклоні
До тебе підносим маленькі долоні
І молимось щиро за маму і тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата
За всіх, кого любим, за всіх, хто нас любить,
Хто нам помагає і ніжно голубить.
Ведуча: Осінь-пора радості та смутку, найбагатша, найщедріша пора. Можливо саме тому так багато свят Богородиці. Це свято Різдва Пресвятої Богородиці, або як кажуть у народі "Друга Пречиста"і одне з найбільших Свята Покрова-Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. Люди здавна шукали посередників і заступників перед Богом. Саме таким і є в нашій уяві образ Пресвятої Богородиці. Якщо її дуже попросити-заступиться і допоможе у важкі хвилини. За народними уявленнями Покрова піклується про сім'ю, шлюб, здоров'я та благополуччя родини.
Сьогодні ми розкажемо вам про це чудодійне свято за такими пунктами: (на фоні класичної музики -"фортепіано" вчитель на дошці вивішує їй пункт)
Походження свята
Учень розповідає:
910 року Візантія вела війну з сарацинами. Константинополю загрожувала небезпека. Всі зібралися у Влахернському храмі і молилися. Здавалося, що становище захисників безнадійне. І тоді сталося чудо! 14 жовтня чернець Андрій раптом побачив у небі над містом Божу Матір. Богородиця опустила додолу омфор (так називається покривало у вигляді широкого шарфа). Підбадьорені небесною підтримкою греки-християни перемогли.
На наших землях свято було введено Андрієм Боголюбським у XII столітті. Ведуча: Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. В Києвській Русі врятувала Почаєвський монастир від нападу турків.(показує ілюстрацію) князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров. З того часу у багатьох селах на її честь будували і освячували храми. Появилося багато сіл, які носять назви "Покровка'У'Покровське", "Новопокровка'У'Посадпокровське". (на фоні класичної скрипки)
Святкування
Учениця розповідає:
Як же святкують цей день? Проснувшись, ще в ліжку просили Покрову, щоб дала міцного здоров'я, без хвороб пережити зиму. В день свята жінки вставали до сходу сонця, протоплювали піч і закривали димохід. У такий спосіб "заганяли" тепло до хати на зимовий період. Потім найстарша жінка в сім'ї знімала з ікони святого рушника і чіпляла його над вхідними дверима. Як тільки починали дзвонити в церкві, вся родина ставала під рушником. Найстарша при цьому говорила: Пресвятая Покрівонько, Перед твоїм покривалом Голови схиляєм. А потім просили всі разом (учасниці стають, як на молитву) Прохаєм Покрівоньку од лиха укрити, Здоров'ячко всім нам знов обновити! Після здійснення ритуалу брали з собою калачі для поминання померлих родичів і йшли до церкви. Вдома залишалась найстарша жінка. Вона повертала рушник на ікону і молилась Богородиці. В день свята бідним роздавали милостиню і запрошували на обід досебе. В багатьох селах святкували "мед", "храм", "празник". Всі страви та їжа для худоби готувались заздалегідь. На Покрову працювати - "великий гріх мати"
Чудодійні якості Покрова
Розповідає учениця :
Таємницю виготовлення чудодійного покрова здавна знали на наших землях А що це за покров чудодійний і в чому його сила? (звертається до глядачів) Може хтось із присутніх щось знає? Ми розповімо вам таке. Люди вірять, що виткане, виготовлене за одну ніч полотно має надприродні якості. Від нього чекають захисту, а в народних традиціях використовують як оберіг від усього лихого. Робили це полотно так: із заходом сонця всі жінки збирались до однієї господи і брались до роботи. Льон тіпали, м'яли, снували, пряли. Через кожен процес мали пройти всі присутні Із першим промінням сонця полотно було готове. Його заносили до церкви і молились Богородиці, просили спасти, вберегти, помилувати. І, кажуть, таке полотно, покров, творило чудо. Чудодійним полотном оберігали дружини своїх чоловіків в роки війни. Кулі обходили їх стороною.
Богородиця – мати Берегиня.
Ведуча: Богородиця-це символ землі, матері, Берегині. Рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину від усіляких негараздів. Звідси і звичаї у наших селах убирати ікони, портрети рідних вишитими рушниками. На фоні (Пісня про рушник А Малишко)
Опустився вечір на крило лелече,
Що в імлі біліє на високій хаті
Похилився вечір матері на плечі,
Що іде в дорогу сина зустрічати
Ой вертай, синочку,
Ой вертай, синочку,
Хоч на старість гляну в очі голубі
Не одну сорочку, не одну сорочку,
Не одну сорочку вишила тобі
Дівчата вишивають рушники
Розповідає учень:
Народні прикмети.
До свята треба було закінчити всі найважливіші городні роботи. За повір'ям, після Покрови земля повинна відпочивати. Копати, сіяти, вважалось за великий гріх. На того, хто, не встиг впоратись - дивились із осудом, як на грішника, який накликав недорід на всі поля. В народі говорили: "Не сій по Покрові, бо на полі буде голо", "Хто посіє по Покрові, той не матиме й корові""Як по Покрові, то. по теплові", - промовляли старші. І примічали, якою на цей день була погода - такої чекай і зими. Якщо вітер з півночі - чекай холоду або з заходу - помірною. Якщо листя на березі та на вишні ще тримається на деревах - зима буде теплою, а коли вже опало - чекай суворої зими.
Ведуча: В Україні поширена легенда про допомогу Богородиці в будівництві Печерськоі лаври.(показує ілюстрацію) Нібито 39 днів клали монахи стіни лаври, а вони щоразу входили в землю. На 40й день прокинувся старець Феодосій і сказав братії :"Подивимось, якщо й сьогодні немає стін на землі, то покинемо будувати-значить Богу це невгодно".Вийшли вони на двір і побачили стіни на місцііА на небі Богородиця, яка каже їм:"Це я молила Бога, щоб стіни в землю входили-щоб менше вам було будувати. Зводьте дах, робіть дзвіницю, а тоді й стіни з землі вийдуть"Так і сталося. Саме тому до 14 жовтня господарі намагалися закінчити будівництво хати справити новосілля.
(на фоні першого куплету пісні "Зеленеє жито, зелене" вчитель вивішує назву "Новосілля")
Новосілля.
Учень розповідає:
Якщо хто вселявся в нову хату, то вхідчини справляли саме на Покрову. Це завжди вважалось гарною прикметою. "Матір Божа покриє все, що було поганого в старій оселі і принесе в новий дім радість, мир, злагоду та добробут". За традицією, батьки новоселів вибирали із старої печі жар і переносили її до нового. На даху ставили "квітку", часто ще й збірну, кожен гість бере із собою на новосілля хліб-сіль, рушник, дарунок і квітку. А запрошували н? новосілля так!
(мелодія пісні посилюється.) На слова...("Зеленеє жито женці жнуть
хорошії гості в хату йдуть")...господарі і гості виходять на сценічну площадку.
Господарі: Запрошуємо вас, дорогі гості, заходьте до нашої хати, не минайте.
1 гість: Хто в цьому домі живе-поживає?
Того з новосіллям щиро вітаєм! Бажаєм щастя усім в цьому домі, Радості, миру вам в домі новому!
2 гість: Щоб фундамент І підвали вам сто років простояли!
3 гість: Щоб у вікна широкі - лились світла потоки!
1 гість: Ми довго думали, радились, щоб його вам таке подарувати з цієї нагоди
Разом: І вирішили...................
3 гість: Так от кладемо вам в цей горщик жита, щоб в домі новім було радісно жити!
2 гість: Придбати вам на нове господарство оцей чарівний горщик!
1 гість: Та гілку дуба, щоб міцними всі в родині були та здоровими і дужими, як він.
2 гість: Та мірочку гороху, щоб від своїх трудів багатіли потроху.
3 гість: І ще трішечки вівса, щоб частіше, як от зараз збиралась родина ваша вся!
1 гість: Та вкинемо квасолі - для гарної в домі долі.
2 гість: А я вкину вам любистку - для любові й затишку.
3 гість: Ну, і головку часнику, щоб що коли вам не зварили, було усе всім до смаку! (шепоче) Та від дурного ока збереже.
1 гість: Тож все те, що примовляється, хай в майбутньому збувається.
Разом: Нехай буде так!
Ведуча: Старі люди говорили ще й таке: "Свята Покрова в церкві стояла та хороших людей парувала." Від Покрови до осіннього посту – пора весіль. Дівчата завжди молились Богородиці, щоб посприяла знайти їм вірного друга в житті.
Учениця: Свята Покровонько,
Покрий мою головоньку
Оце осінню.
Хоч і драною хустиною,
Аби з хорошою дитиною,
Щоб із сторони,
Щоб свекорко, як батенько,
До мене були.
Свекрівонька, як матінка,
Мене прийняли.
Щоб діверки та зовиці,
Мов братики й сестриці,
До мене були.
Щоб ділечко поробила,
Чужій сім'ї догодила,
Всім мила була.
Не лаяна і не бита,
Нагодована і вкрита
Спатоньки лягла.
Ведуча: Існує повір'я, що Покрова - заступниця молоді, сприяє щасливому одруженню. Тому часто саме на свято засилали старостів.
(Вчитель вивішує назву)
Сватання
(стук у двері)
Мати:Доню, відчени, хтось стукає(Оксана відчиняє двері)
Всі: Добри вечір.
Мати:Ой лишенько! Оце вже старости! Сідай старий! Ми з тобою як голуб з голубкою. Оксано, Оксано! Іди піч колупай. Старости вже прийшли. Почекай старий!
Батько: Коли добрі люди та с добрим словом, то просимо до господи, а коли так собі, то вибачайте.
Староста(з хлібиною): Дозвольте поклонитися, честь віддати і добрим словом прислужитися. Послухайте нас, а після буде від вас приказ. Коли наше слово не в прийом, так ми й проч пойдьом. А якщо ми без худої науки, так от вам хліб святий в руки(подає хліб, батько приймає)
Батько:Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо.
Староста:Де ми не ходили, де ми не бували. А оце аж до вас завітали! Багато доріг ми пройшли і до вашого дому дійшли! Кажуть, у вас є там птиця, чи гарна куниця, чи красна дівиця??
Мати: Ні, не пробігала ні куниця, ні лисиця, у нас тільки гарна дівчина в хаті, а вона вам не підійде?
Староста: Є в нас молодий стрілок, він собі сам вибере дівчину. (молода молодому пов'язує хустку, а старостам рушники)
Молода: Просимо вас, тату і мамо благословити нас на подружнє життя.
Мати:(молить дітей і благословляє іконою Пресвятої Богородиці) Нехай вас дітки Бог благословить довго в світі жити. Щоб не знали ви лиха, розлуки. В парі весь вік воркували, як голубки.
Молода і молодий: Просили батько, просили мати і ми просим на хліб, на сіль, на весілля (кланяються батькам) (пісня"Де б я не ходила, де б я не була")
Ведуча: Тісно пов'язане свято і із побутом козаків. Згідно "Історії запорозьких козаків" Дмитра Яворницького наше козацтво побудувало 44 церкви, 13 каплиць і 2 скити. Переважна більшість із них була присвячена Покрові. Церква в ім'я Покрови збереглася на Хортиці до наших днів. Збудована вона була в 1659 році і відкрита до свята. Цей день став храмовим на Січі. Мабуть, саме з тих часів у запорожців з'явилася традиція носити натільні хрести з зображенням Покрови, збирати в її день Велику Раду, яка збиралася всього тричі на рік: на Новий рік, другий день Великодня і Покрову.
Фізхвилинка
Як голосували на Січі ви дізнаєтесь, повторюючи мої рухи
Козаки голосували,
шапки вгору підкидали (руки вгору)
Кошового обирали-
мудрого і сильного (руки до плечей)
Козаченька вільного (руки на пояс, повороти)
Шапки високо летять (руки вгору)
Хлопці голосно шумлять,
Ну а ми шуміть не будем,
Та уважно слухать будем.
Ведуча: А тепер запрошуємо вас на свято Покрови на Січ. Зараз тут має відбутися козацька рада та вибори Отамана, (під пісню "Ой ви хлопці - запорожці"виходять козаки, вчитель вивішує)
Козацька рада
Писар: Товариство! Козаки! Ми зібралися сьогодні з вами на велику козацьку раду Треба нам обрати достойного кошового отамана
Масовка: Товкача! Лупиноса! Святошу!
Писар: Бачу - згоди нема!.
Перший: Вношу свою особисту пропозицію обрати Сірка.
Другий: Я також
Третій:Дозвольте і мені слово мовити! Чимало я чув про доблесті Сірка. Дуже вдалий цей молодець.
Писар: Чи згодиться товариство, щоб за отамана був Сірко!?
Масовка: Згода! Згода!
Писар:Питаю вдруге!
Масовка: Згода! Згода!
Писар: І втретє питаю?
Масовка: Згода! Згода! Згода! (підкидають вгору шапки)
Писар: Голос громади - голос Бога!(Довбиш б'є у литаври. Наперед виходить Отаман)
Масовка: Слава отаману!
Перший: Вклонись низько товариству, це воно тобі честь, а з нею і владу вручає. (Отаман тричі кланяється)
Другий: Оце тобі, щоб не гордував...(посипає голову землею)
Третій: (виносить глечик і рушник) Щоб роду нашого козацького, товариства запорозького до кінця життя не міняв. (Отаман вмивається, втирається рушником. Тричі вклоняється на всі боки)
Отаман: Вірним буду. Гордим - не буду. Товариства і роду козацького -
ніколи не забуду.
Писар: Тепер тобі, твоя милість, і знаки влади до рук( вручає булаву)
Масовка: Слава Отаману! 9
Отаман: Товариство чесне! Дякую за велику честь мені.... Сьогодні свято
нашої Матері Покрови. Повторюйте за мною.
Разом: Пресвятая Покровонько!
Покрий мою головоньку.
Святим твоїм покривалом!
Від стріли летящої,
Від рани болящої,
Від наглої смерті (Кожен рядок повторюють козаки за своїм отаманом.)
Під пісню "Ой ви, хлопці - запорожці" виходять.
Ведуча:Свято Покрови було і останнім терміном праці заробітчан.
Наймачі працювали від весняного Миколая 22 травня і до Покрови. До дому поверталися співаючи веселі українські пісні, заспіваймо ж і ми пісню веселеньку. Пісня...
(на фоні пісні "Аve Мarіа")
Ведуча:
Серце Божої матері тішиться праведними, болить грішними, відчуває нещастя кожного і прагне допомогти. Тому ми просимо тебе:
Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну
Не дай їй впасти знов на коліна
Народ наш просить захисту в
Тебе Бо ти-Цариця землі і неба.
Прийми нас ще раз під свій Покров
Вкотре благаєм Тебе ми знов
Ти захисти нам матір - Вкраїну
Не дай зробити з неї руїну
З колін підвестись нам поможи,
Вкраїну вільну нам збережи.
(Всі учасники встають і слухають "Молитву" М. Лисенка)
