Довгострокова стратегія розвитку української культури

Проект

ДОВГОСТРОКОВА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ

КУЛЬТУРИ

ВСТУП

Пропонований проект Довгострокової стратегії розвитку української культури продиктований не лише викликами часу, а й давно назрілою необхідністю провести глибокі й конструктивні реформи у сфері культури. Реформування сфери культури є одним із головних завдань не лише гуманітарної політики, а й політики соціально-економічного розвитку України, побудови сучасної демократичної держави, що сповідує загальнолюдські норми й засади, зберігаючи свої самобутні традиції та культурно-історичні цінності.

В основу проекту покладено дослідження стану розвитку української культури, що здійснено державними та недержавними інституціями, міжнародними організаціями та незалежними експертами. Вперше зроблено спробу не просто акумулювати визначені проблеми та запропоновані рекомендації, а й сформулювати чіткі завдання на довгострокову перспективу та необхідні першочергові кроки.

Проект Довгострокової стратегії розвитку української культури складається з двох частин. Перша частина містить Загальні положення, що стосуються всієї сфери культури і визначають стратегічні напрямки її розвитку, які мають привести до очікуваних наслідків у довготривалій перспективі, тобто до якісних змін у суспільній свідомості та суспільній поведінці.

Водночас друга частина визначає ті Першочергові стратегічні кроки, які, згідно з висловленими думками та рекомендаціями багатьох експертів, менеджерів культури та представників громадськості, необхідно здійснити в різних сферах культури та менеджменті, щоб досягти відносно швидких результатів, які стануть запорукою очікуваних далекосяжних змін.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета

Метою Стратегії є створення умов для творчої активності громадянина і формування в Україні громадянського суспільства європейського рівня щодо забезпечення політичних, громадянських, економічних, соціальних і культурних прав, засвоєння та використання новітніх знань і технологій, збереження безцінної культурно-духовної спадщини. Стратегія розглядає напрямок зусиль, які мають вивести сферу культури і творчості з периферії суспільно-політичних інтересів, забезпечивши їй провідне місце в суспільно-економічному розвитку України.

Цілі

Стратегія розглядає досягнення таких основних далекосяжних цілей:

1.  Визнання центрального місця української культури в загальнонаціональному розвитку й винятковості національної ідентичності, що спирається на українську культуру.

2.  Забезпечення державної підтримки культурного розмаїття України: всі громадяни України, незалежно від майнового статусу, походження, місця проживання, статі мають рівне право на формування власної культурної ідентичності та її вираження, доступ до національного і світового культурного надбання, участь у культурному житті.

3.  Забезпечення державної підтримки національного культурного продукту і провідної ролі митців та працівників культури у створенні, поширенні та збереженні національного культурного продукту.

4.  Посилення ролі культури в соціально-економічному розвитку України через міжсекторну та міжвідомчу взаємодію і відповідальність.

5.  Забезпечення підтримки інновацій, нових знань, креативних індустрій, що відповідають викликам ХХІ століття.

Принципи

Стратегія будується на таких основних принципах.

Ø  Демократичність через розширення участі громадськості в прийнятті політичних рішень, реалізації програм і проектів, оцінці досягнутих результатів. Прозорість політичних рішень досягається через систему публічних обговорень, громадських та експертних рад.

Ø  Сприйняття інформації громадянами та перетворення її на знання є культурним актом. А отже, позбавлений дискримінації та обмежень доступ до образних, технічних і комунікаційних ресурсів, а також створення горизонтальних мереживних зв’язків є невід'ємною частиною Стратегії.

Ø  Децентралізація менеджменту культури. Передача повноважень невід’ємна від передачі відповідальності за реалізацію загальнодержавних і місцевих стратегічних завдань у сфері суспільно-культурного розвитку.

Ø  Компліментарна субсидіарність – національна стратегія розвитку культури спирається на стратегії регіонального розвитку, які, в свою, чергу узгоджують розширені повноваження в наданні культурних послуг і забезпеченні культурних прав громадян з національною культурною політикою.

Ø  Cтворення умов для стабільного і мирного існування є невід'ємним від стратегії культурного розвитку. Агресія, тероризм, утиски та дискримінація є виявом нетерпимості й мусять бути засуджені та викоренені.

Загальні стратегічні завдання

Ø  Модернізація системи фінансування та економічної підтримки культури. Забезпечувати державне фінансування культури, використовуючи необхідні механізми. Такі, зокрема, як пряме фінансування державних програм і послуг, підтримка приватних ініціатив шляхом субсидій та використання найновіших моделей підтримки, як от, мікрокредити, венчурні інвестиції тощо. Прийняття рішень про схвалення законодавчих норм, які б спрощували процедуру надання державної фінансової підтримки культури та створювали податкові стимули компаніям, що інвестують у культуру (промисловим, фінансовим, сільськогосподарським), за умови, що ці компанії поважатимуть державні інтереси.

Ø  Створення інноваційних фондів, системи грантової підтримки, інвестиційних програм та програм пільгового кредитування.

Ø  Модернізація менеджменту культури через децентралізацію та кадрову оптимізацію.

Ø  Вдосконалення системи навчання шляхом запровадження нових навчальних курсів, а також поширення форми навчання протягом життя.

Ø  Сприяння створенню національного культурного продукту і формування цілісного інформаційно-культурного простору. Належна економічна оцінка створення і розповсюдження культурних продуктів – аматорських чи професійних, ремісничих чи промислових, авторських чи колективних – як запорука визнання провідної ролі культури для сучасного суспільно-економічного розвитку.

Моніторинг та оцінка

Культурний розвиток спирається на багатьох представників суспільства. Головними принципами ефективного управління є прозорість інформації та громадська участь у формуванні культурної політики, прийнятті політичних рішень і оцінці програм і проектів. Стратегія в частині публічного контролю передбачає:

Ø  Забезпечення і формування ефективних форм громадського контролю через систему наглядових, громадських та експертних рад і активного залучення засобів масової інформації.

Ø  Розвиток мережі моніторингових або дослідницьких обсерваторій (центрів), особливо на регіональному рівні.

Ø  Публічна звітність державних органів управління галуззю та бюджетних організацій культури.

ПЕРШОЧЕРГОВІ СТРАТЕГІЧНІ КРОКИ

Реалізація Стратегії передбачає здійснення першочергових стратегічних кроків, що мають закласти необхідні передумови досягнення довгострокових стратегічних цілей. Одним із перших завдань Стратегії є розробка узгодженої системи показників, що дозволять оцінювати успішність першочергових стратегічних кроків та вносити необхідні зміни чи поправки в подальші дії.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Ø  Сприяння реалізації ініціатив у рамках європейського культурного партнерства через інформаційну, тренінгову, організаційну та фінансову підтримку.

Ø  Розвиток культурного обміну, культурної дипломатії та каналів промоції національної культури, зокрема, через активне залучення до міжнародних проектів і програм.

Ø  Вивчення та адаптація міжнародного експертного досвіду, гармонізація системи показників з європейськими та світовими стандартами.

Ø  Підтримка програм міжкультурного та міжнаціонального діалогу, поширення успішного міжнародного і національного досвіду.

Ø  Підтримка як державних так і недержавних ініціатив, що сприяють формуванню та просуванню іміджу України як країни з самобутньою історичною культурою та потужним креативним потенціалом.

Ø  Створення спеціальної установи з метою поширення української культури у світі та реалізації міжнародних програм.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА. Культурна спадщина, рухома й нерухома, свідчить про людську творчість і лежить в основі ідентичності народу. Культурне життя складається як зі здатності оцінювати та зберігати традиції, так і з можливості заохочення створення та новації внутрішніх культурних форм. Як першочергові кроки реалізації Стратегії в галузі культурної спадщини передбачається:

Ø  Прийняття нових редакцій законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про археологічну спадщину», «Про музеї та музейну справу», прийняття законів «Про національний культурний продукт», «Про нематеріальну культурну спадщину» та ін.

Ø  Децентралізація та посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини, зокрема в частині охоронних та заповідних територій, архітектурних комплексів, пам’яток культури місцевого, регіонально, національного та світового значення.

Ø  Підтримка та розвиток Інституту національної пам'яті.

Ø  Визначення культури як базового елементу національної пам’яті через переосмислення значення і ролі культурної спадщини в розвитку суспільства.

Ø  Доступ до інформації через розкриття архівів, які стосуються національного розвитку, національної культури. Оцифрування архівів для створення можливості широкого доступу до інформації, що стосується сфери культури.

Ø  Удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, що стосується питань охорони нематеріальної культурної спадщини, з метою створення умов для її життєздатності і розвитку.

Ø  Розробка та запровадження спеціальних програм/курсів з питань з поширення знань про нематеріальну культурну спадщину України, інших країн у середніх та вищих навчальних закладах культури і мистецтв та створення таких програм на телебаченні та радіомовленні.

МУЗЕЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Ø  Системне реформування музейної галузі, музеї та заповідники мають стати відкритим універсальним простором, який об’єднує минуле, сучасне й майбутнє через виконання основних функцій за такими напрямками діяльності, як науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, пам’ятко-охоронна робота, а також діяльність, пов’язана з науковою атрибуцією, експертизою, класифікацією, державною реєстрацією та усіма видами оцінки предметів, які можуть бути визначеними як культурні цінності.

Ø  Підвищення рівня державного і недержавного менеджменту у сфері охорони та збереження культурних об’єктів.

Ø  Сприяння міжнародній діяльності через спільні музейні проекти та програми, приєднання до міжнародних організацій у цій сфері (IССROM).

Ø  Впровадження сучасних технологій у музейну діяльність, а саме інформаційних та інтелектуальних технологій, електронного обліку музейних колекцій та ін.

Ø  Запровадження програм розвитку музейної справи, розвиток наукової та інноваційної діяльності в музейній справі.

Ø  Стимулювання до постійного підвищення освітньо-професійного рівня через спеціальні премії, освітні програми, стажування фахівців між музеями різних регіонів так і за кордоном.

Ø  Удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів для сфери музейної справи.

Ø  Розвиток музейної педагогіки: створення музейних програм для дітей та дорослих, покликаних розвивати інтерес до історії, культури та мистецтва.

ТЕАТРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Стратегія розвитку у галузі театру передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Створення Інституту (Центру) Театру з метою просування, популяризації, актуалізації сценічного мистецтва України. Збереження (архівування) надбань театру.

Ø  Створення рівних можливостей для державних і недержавних театрів у щодо фінансової та інформаційної підтримки.

Ø  Створення вільних і відкритих театральних майданчиків для фестивалів, театральних постановок, тренінгів.

Ø  Внесення змін до закону України «Про театральну справу», які відповідають викликам часу.

Ø  Запровадження контрактної системи для керівних та творчих працівників.

Ø  Удосконалення театрально-мистецької освіти.

РОЗВИТОК КІНО. Стратегія розвитку у галузі кінематографа передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Створення спільно з громадськістю (громадський контроль за розподілом ресурсів) Інституту Кіно (перетворення Держкіно в Інститут Кіно) з метою просування, популяризації, актуалізації української кінематографії.

Ø  Підтримка виробництва та розповсюдження національного кіно. Архівування збереження, реставрація, відновлення, популяризація української кіноспадщини.

Ø  Підтримка кіновиробника шляхом запровадження спеціальних податкових стимулів, які стосуються процесу кіновиробництва, створення додаткових джерел фінансування (фонди, пільгові кредити, спеціальні збори (збір на розвиток кіно), венчурні інвестиції).

Ø  Просування, популяризація українського кіно як в Україні так і за кордоном.

Ø  Удосконалення освіти: професійної та викладання спеціального курсу історії кіно в школах.

Ø  Розвиток національного кіноринку: кінофестивалі, розвиток мережі кінотеатрів, квота на вітчизняні кінофільми на телебаченні, онлайн кінотеатри, розповсюдження і популяризація національного кіно завдяки новим технологіям.

БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА ТА РОЗВИТОК ЧИТАННЯ. Стратегія розвитку у цій галузі передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної мережі країни на основі універсального доступу та економічної доцільності.

Ø  Підтримка видавничої справи та програм заохочення читання через систему соціального партнерства та спільних міжміністерських, міжвідомчих програм (Держтелерадіо, Міністерство закордонних справ, Міністерство науки та освіти, Міністерство сім’ї, молоді та спорту, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства, Міністерство економіки).

Ø  Удосконалення нормативно-правової бази, яка стосується всіх аспектів діяльності бібліотек, у тому числі внесення необхідних змін до закону України «Про бібліотечну справу», впровадження стандартів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних норм; створення системи гарантованого бюджетного фінансування для формування ресурсів і надання послуг.

Ø  Інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них.

Ø  Модернізація матеріально-технічної бази та інформаційно-технічної інфраструктури бібліотек.

ВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО. Стратегія розвитку у галузі візуального мистецтва передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Підтримка нових форм художнього самовираження.

Ø  Запровадження системи грантової підтримки інноваційних та сучасних форм мистецького творення.

Ø  Підтримка та стимулювання розвитку, популяризація та промоція сучасного і традиційного образотворчого мистецтва шляхом грантових програм підтримки галерейної та музейної діяльності.

Ø  Створення освітніх програм у галузі сучасного мистецтва, запровадження спеціальних програм вивчення національного та світового образотворчого мистецтва у школах та вузах.

Ø  Підтримка індивідуальних митців і колективів шляхом спеціальних грантових програм, премій, інформаційної підтримки. Запровадження системи творчих резиденцій.

Ø  Підтримка мистецьких проектів, ініційованих державними та недержавними організаціями культури, незалежними митцями та виконавцями, які спрямовані на створення, розвиток та популяризацію національного культурного продукту.

Ø  Удосконалення системи авторського права з метою стимулювання митця та виробника національного культурного продукту.

Ø  Підтримка міжнародного обміну та мобільності митців за кордоном і всередині країни.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО. Стратегія розвитку у галузі музичного мистецтва передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Створення спеціального фонду для підтримки культури і, зокрема, музичного мистецтва за рахунок відрахувань з продажу алкогольних та тютюнових виробів, лотерей, грального бізнесу на основі відповідного закону.

Ø  Створення пільгових умов для оренди приміщень, залів, технічних засобів для проведення соціально значущих культурно-музичних заходів. Спрощення дозвільної системи.

Ø  Підтримка вітчизняних музикантів (виробників національного музичного продукту) шляхом створення кращих умов порівняно з іноземними конкурентами, враховуючи особливе значення розвитку музики та створення вітчизняного музичного контексту.

Ø  Заохочення музичних фестивалів в областях та регіонах із залученням місцевих адміністративних і фінансових можливостей.

Ø  Державна підтримка освітніх музичних проектів для дітей – вистави, фестивалі, конкурси, видання навчальної літератури – у співпраці з Міністерством освіти та науки та підтримка освітніх заходів із залученням музикантів.

Ø  Розвиток музичної педагогіки, надання належного статусу викладачам музики у дитячих закладах музичної освіти.

Ø  Забезпечити дотримання законодавчо встановлених квот щодо частки національного музичного продукту в ефірі ФМ радіостанцій.

Ø  Запровадження державної програми по забезпеченню оркестрів музичними інструментами.

Ø  Аналіз та вдосконалення системи дотримання авторського права у сфері музичного мистецтва.

МЕРЕЖА КУЛЬТУРИ. Стратегія розвитку відносно мережі організацій культури передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Інвентаризація мережі закладів культури з метою з'ясування відповідності їх сучасним вимогам.

Ø  Модернізація мережі закладів культури.

Ø  Запровадження нових форм діяльності клубних закладів, центрів народної творчості та культурно - освітніх центрів з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу та впровадження сучасних інформаційних технологій в їх діяльності.

Ø  Створення єдиної уніфікованої бази даних аматорських колективів та клубних формувань та електронної системи базової мережі клубних закладів.

Ø  Створення системи грантової підтримки для заохочення активних та успішних закладів культури і поширення кращих практик.

Ø  Надання ширших можливостей закладам культури для ведення самостійної економічно-господарської діяльності.

Ø  Запровадження обов’язкової контрактно-конкурсної системи для керівників.

НАУКОВО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СИСТЕМА АВТОРСЬКОГО ПРАВА. Стратегія розвитку культури в галузі науково-освітньої діяльності та системі авторського права передбачає такі першочергові кроки:

Ø  Забезпечення свободи спеціалізованим закладам у розробці навчальних планів, орієнтованих на спеціалізовані предмети, розробки механізмів висвітлення успіхів обдарованих дітей через ЗМІ.

Ø  Забезпечення участі професійних мистецьких кадрів у формуванні методичного забезпечення мистецької освіти, зокрема підручників з музики для початкової ланки з метою недопущення зниження її якості. Забезпечення координації діяльності Міністерства освіти та Міністерства культури у питаннях забезпечення навчальними планами, програмами початкової ланки мистецької освіти.

Ø  Підтримка та розвиток галузевих науково-дослідних установ шляхом запровадження спеціальних програм грантової підтримки на дослідження проблем, що стосуються актуальних питань розвитку української культури.

Ø  Популяризація та підняття престижності галузевої науки.

Ø  Гармонізація статистичних даних, індикаторів розвитку галузей культури з європейським та світовими стандартами та показниками (Євростат, ЮНЕСКО).

Ø  Моніторинг виконання законів та програм у галузі культури та авторського і суміжного прав («Про авторське право і суміжні права», «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» та інші) шляхом підтримки та оприлюднення наукових досліджень.

Ø  Віднесення питання з поліпшення ситуації у сфері захисту авторських і суміжних прав в Україні до пріоритетних завдань у галузі культурної політики на найближчі два роки. Здійснення детального аналізу найпекучіших проблем у цій сфері (зокрема, діяльності організацій колективного управління) та визначення шляхів їхнього вирішення, враховуючи рекомендації міжнародних експертів, через конкретні кроки (зміни в законодавстві, структурні зміни, запровадження європейських норм і стандартів тощо).

Ø  Розробка та запровадження спеціальних курсів з міжкультурного діалогу, творчого самовираження в середніх та вищих навчальних закладах.

КОМУНІКАЦІЙНО-СУСПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Стратегія розвитку культури в цій галузі передбачає на першому етапі:

Ø  Створення системи (мережі) комунікаційних майданчиків для обговорення з громадськістю поточних проблем культурно-мистецького життя (громадський моніторинг).

Ø  Налагодження ефективних і професійних інформаційно-культурних зв’язків між регіонами та в межах регіонів (горизонтальний рівень) для поширення інформації про культурні здобутки та надбання, культурну спадщину та сучасну творчість. Налагодження ефективної професійної міжсекторної взаємодії на всіх рівнях розвитку культурних індустрій для просування спільних цінностей, створення нових партнерств, реалізації ефективних корпоративних міжгалузевих проектів.

Ø  Підтримка спеціальних комунікаційних каналів розповсюдження інформації про культуру в засобах масової інформації та заохочення журналістів, аналітиків та кореспондентів, які працюють у галузі культурного інформування.

Ø  Розвиток форм державно-приватного партнерства в комунікаційній діяльності в галузі культури.

Ø  Модернізація системи освітньо-культурних центрів в інформаційно-консультативні осередки (culture points).