Відділ освіти обухівської районної адміністрації
Районний методичний кабінет
Краснослобідська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів
Виховна година до Дня пам'яті жертв голодомору «Україна пам’ятає»
РОЗРОБИЛА
КЛАСОВОД 4 КЛАСУ
ЦМІНЬ МАРІЯ ВІКТОРІВНА
2014/2015 навчальний рік
ВИХОВНА ГОДИНА ”УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ!"
(присвячено Дню пам'яті жертв Голодоморів)
Для учнів початкової школи
Мета. Ознайомлювати учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Наочне оформлення: свічечка, матеріали історичних фактів Голодомору, тематичні ілюстрації.
Хід виховної години
Учитель. (Горить свічка)
В руках, що виростили хліб.
Не залишили і зернини
Ні, рід наш в горі не осліп -
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
... Хоч радість легше пам'ятать.
Та треба пам'ятать і горе.
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.
(Учні читають вірш ”Фрагмент пам'яті” )
1 Учень.
А люди біднії в село,
Неначе злякані ягнята,
Позамикалися в хатах,
Та й мруть….
2. Учень.
Сумують комини без диму,
А за городами за тином
Могили чорнії ростуть.
3. Учень.
Гробокопателі в селі
Волочуть трупи ланцюгами
За царину і засипають
Без домовини.
4. Учень.
Дні минають,
Минають місяці.
Село навік замовкло, оніміло,
Кропивою поросло.
Учитель. Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні.
Безпосереднім свідченням голодомору є статистичні дані про природній рух населення, його смертність, книги метричних записів. Відомо, що органи ДПУ змушували секретарів сільських рад, РАЦСів знищувати метричні книги, фальсифікувати відомості про смертність. За владними вказівками та негласними інструкціями лікарі теж приховували істину смертності та її чисельність. Об’єктивна статистика про справжню кількість жертв голодомору наразі в даний час відсутня до 1 грудня 1932 року облік жертв голодомору ніхто не вів. Крім того, статистика смертності велась до 15 квітня 1933 року, а потім її за командою керівника ДПУ П. Постишева припинили. До того ж всі дані про кількість жертв були дуже засекреченими.
Саме тому не можуть історики до цього часу порахувати скільки насправді людей померло від голоду. А ще було знищено більш-менш об’єктивне джерело статистики – перепис населення за 1937 рік, яке показало зниження населення на 15 млн. чоловік
Аналіз даних демографічної статистики 30-х рр. свідчить, що прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн. чоловік. Повні демографічні втрати, включаючи зниження народжуваності, сягали в 1932-1934 рр. 5 млн. чоловік. Не менше мільйона загинуло на Кубані.
Один з дослідників вважає, що справжня кількість померлих від голоду складає приблизно 7 млн. 500 тис осіб. А на міжнародній конференції з питань голодомору в Україні була оприлюднена цифра 10 млн. людей.
Голод у 1933 р. був наслідком спроби здійснювати соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами. Проте примусова колективізація і накладена на колгоспи продрозкладка призвели до глибокої деградації сільського виробництва, яка так дорого, так боляче і невідшкодовано обійшлася країні й народові. Те, що відбувалося на Україні у 1933 р., не знайшло адекватного висвітлення в архівних джерелах. Причина в тому, що генсек наказав ставитися до голодомору як до неіснуючого явища. Особливо дивне враженя справляють стенографічні звіти пленумів і протоколи політбюро ЦК КП(б)У часів голодомору. В них відображено відчайдушну боротьбу з окремими конкретними проявами голоду, але не згадується саме слово "голод". Сталін насправді не бажав обговорення проблеми голоду. Воно означало б визнання факту економічної катастрофи, в яку потрапила країна внаслідок авантюристичної політики "наступу соціалізму по всьому фронту".
Що ж відбувалося на селі? Пряму відповідь на це в історичних матеріалах, на жаль, не часто можна знайти. Однак посередніх свідчень про трагедію українського села досить багато. Одне з них - проблема дитячої безпритульності, що наростала протягом 1931-1933 рр. Діти залишалися без догляду, коли вмирали батьки, хоч, як правило, кістлява рука голоду торкалася дитячого організму раніше. Значно більше поширювалася бездоглядність при живих батьках. Не в силах дивитися на те, як вгасає дитина, батьки везли її до найближчого міста і там залишали - в установах, лікарнях, на вокзалах, просто на вулиці. Десятки тисяч підкидьків створили серйозну проблему, якою з ініціативи зайнялося політбюро ЦК КП(б)У. Держава виділила певні кошти, щоб терміново створити дитячі притулки. Частково розв'язання цієї проблеми переклали колгоспи, де організовувався патронаж. Було звернуто особливу увагу на своєчасне підбирання бездоглядних дітей силами міліції. В умовах, коли поширився канібалізм, життю беззахисної дитини кожного дня загрожувала смертельна небезпека.
”Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей…”
Спільна заява делегацій 65 держав-членів ООН 7 листопада 2003 року.
Голодомор мовою фактів
Складовими політики Голодомору були:
- Насильне вилучення всіх продовольчих припасів
(Читають учні)
Учень. Липень 1932 р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;
Учень. Серпень 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;
Учень. Листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян;
Учень. Грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.
Учитель. Блокада мешканців окремих територій та всієї України:
(Читають учні)
Учень. Січень 1933 р. – забороняється виїзд за межі України. Відповідно до директиви Сталіна території УСРР і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними законами для блокування виїзду селян ”за хлібом” в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР.
Учитель. У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.
(Читає учень)
Учень. Указ Президента України «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору».
Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років, з метою донесення правди про геноцид українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв’язку з 75-ми роковинами цієї трагедії Постановляю:
1. Оголосити в Україні 2008 рік, Роком пам’яті жертв голодомору.
2. Координаційній раді з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні спільно з організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення року пам’яті жертв Голодомору.
3. Кабінету Міністрів України: проаналізувати стан виконання Закону України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації; вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків пов’язаних із підготовкою та проведенням Року пам’яті жертв Голодомору.
4. . Міністерству закордонних спав України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні, розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.
Президент України В. Ющенко
М. Київ 24 листопада 2007 року
№ 000/2007
Учитель. Отже ти вже знаєш, що 1932-1933 роках в Україні був страшний штучно творений голод, під час якого померли мільйони українців. Чого так і називають – Голодомор. Твоя родина теж, мабуть, постраждала від голоду. Розпитай батьків, бабусю з дідусем, кого з твоїх родичів забрав голодомор.
«Сімейні хроніки» - заведи зошит з такою назвою. Запиши у ньому всіх своїх родичів: живих і тих, хто помер (зазнач дати народження і смерті) – намалюй родинне дерево. Роби у зошиті нові цікаві записи про родину. Це буде твоя пам'ять, пам'ять твоєї родини. Сімейні хроніки пишуть у всьому світі.
На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 22 листопада з 16 години приєднуйтесь всією родиною до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!».
Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Україна пам’ятає!
Світ визнає!
Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися - від того, що це було на землі. Але світ не розколовся, сонце сходить, земля обертається, як їй і належить. І ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями, ми, єдині спадкоємці всього, що було.
Скажу, що всі ці дії мають одну назву - геноцид. Раніше казали тільки про геноцид фашистів. За нормами міжнародного права, геноцид - це винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними ознаками. Геноцид - це створення тяжких життєвих умов, які розраховані на фізичне знищення населення. Сталін, Косіор, Постишев, Чубар, Любченко, Петровський, Скрипник - творці геноциду.
Наслідки голодомору - це і великі духовні втрати, які цифрами не зміряти. Скільки селян, яким пощастило вижити, які були землеробами з діда-прадіда, відсахнулися від своєї селянської долі, зреклися мови своєї, звичаїв, пісень!
Більшовики вчинили розселянювання. Це страшне явище, що означає збайдужілість селянина до землі, втрату ним свого коріння. Селянин переставав бути господарем на землі. Це - одна з причин кризи в економіці сьогодні.
Відроження України можливе тільки тоді, коли народ поверне свою історичну пам'ять.
Хай простять нам наше безпам'ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі.
З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам'ятають, що не забудуть. І тягар гріха з душі спадав.
Тож пом'янімо хоч сьогодні, з непростимим запізненням, великомучеників нашої трудної історії. Пом'янімо і знайдемо в собі силу пройти за ними дорогою їхнього хресного путі. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга.
(Учні запалюють свічку і вшановують пам'ять жертв геноциду хвилиною мовчання).
