Методична розробка
виховного заходу (театралізованої вистави)
за п’єсою Моріса Метерлінка
“Синій птах”
Автор: Ждан Лідія Макарівна
Навчальний заклад: ДПТНЗ «Богуславське вище професійне училище сфери послуг»
м. Богуслав
2014 рік
Професійно спрямований позаурочний захід для учнів першого курсу за професією "Кухар; кондитер", проведений в рамках декади з світової літератури.
При розробці даного заходу викладач ставив завдання активізувати дослідницьку роботу учнів, яка допомогла б їм аналізувати драматичні твори, орієнтуватися у життєвих ситуаціях, мотивах поведінки, оцінювати свої вчинки та дії інших людей.
Виховний захід допоможе глибше ознайомитися з творчістю бельгійського драматурга Моріса Метерлінка.
Учні підготували інсценізацію уривка з п’єси – феєрії "Синій птах". Для проведення інсценізації було використано костюми, виготовлені учнями-кравцями училища.
Інсценізація уривка з п’єси дає змогу учням зрозуміти, що плотські людські надмірності шкодять людині. Захід навчає їх цінувати прості радощі життя: радість кохання, любов батьків до своїх дітей, взаємодопомога між родичами і близькими. Дає змогу формувати емоційно-оцінюючу роботу учнів, розвивати творчі здібності, формувати навички дослідницької роботи, культивувати оптимістичне ставлення до життя, віру в щастя.
Прикладом яскравого використання елементів професійного спрямування є поєднання знань, отриманих учнями на уроках світової літератури та технології приготування їжі.
Тема:
Моріс Метерлінк. П’єса “Синій птах”
Мета: ознайомити учнів з творчістю бельгійського драматурга Моріса Метерлінка; розвивати в учнів уміння аналізувати драматичні твори; виховувати старанність і наполегливість у здобутті знань, вчити орієнтуватись у життєвих ситуаціях, оцінювати свої вчинки та дії інших людей, розвивати творчі здібності, культивувати оптимістичне ставлення до життя, віру в щастя.
Розвивати акторські здібності, інтерес до театру, як особливого виду мистецтва, до обраної професії, до самопізнання та самовдосконалення.
Хід заходу
І учень. ( заходить в кімнату де інший учень сидить за комп’ютером ) – Привіт!
ІІ учень. – Привіт!
І учень. – Що, готуєшся до уроку з «технології приготування їжі»?
ІІ – учень. Та ні, шукаю відповіді на питання « Що таке щастя?»
І – учень. І що, знайшов?
ІІ – учень. Поки що ні.
І – учень. А от бельгійський драматург Моріс Метерлінк знайшов. Скільки існує людство, скільки з давніх часів людина мріє про щастя, Кожен з нас його бачить по своєму. Життя людині дається лише раз, і варто прожити його достойно, не схиляючи голову під ударами долі. Тільки самовіддана, сильна духом особистість може перемогти життєві негаразди. Лише людина з високою мрією прагне здійснити її. Для справжніх мрійників немає перешкод, яких би вони не подолали. Яскравим прикладом цього є герої драми – феєрії М. Метерлінка «Синій птах» діти дроворуба Тільтіль і Мітіль.
Образ дитини в літературі має глибокі традиції і символізує початок, чисту безгріховну душу, яка щиро відчуває добро і прагне його.
Драма “Синій птах” – це весела та сумна, лірична та мудра розповідь про пригоди брата і сестри, які вирушили на пошуки синього птаха, символу щастя, що має допомогти хворій дівчинці, онуці феї Берілюни.
П’єса утверджує перемогу добра та істини, владу розуму людини над природою. Діти шукають синього птаха (символ щастя) у чарівній країні. Їхня подорож насичена фантастичними пригодами, труднощами, переживаннями, та вони знаходять щастя не в казковому світі, а під дахом своєї оселі, коли повертаються після мандрівки до рідного краю.
Події п’єси справді казкові: у пошуках Синього Птаха для хворої дівчинки, дітей дроворуба Тільтіль і Мітіль супроводжують Пес, Кішка, Хліб, Цукор, Молоко, Вогонь, Вода, Душа світла – ті тварини, предмети, стихії, що завжди оточують людину. Вони такі самі дійові особи, як і людські постаті.
Тільтіль і Мітіль шукали синього птаха у країні Спогадів, Палаці Ночі, лісі, на кладовищі. Закинули їх мандри до Садів Блаженства і до Царства Майбутнього.
- Ну що, хочеш подивитися?
І – й учень. - Звичайно.
 |
Інсценізація уривка з п’єси – феєрії “Синій птах”
Діти потрапляють до Садів Блаженства.
Коли завіса розсувається, то в глибині сцени видно пурпурові портьєри, які висять на золотих шнурках. Посередині важкий розкішний стіл заставлений кришталевими і срібними тарелями з дивовижними наїдками. За столом і довкіл стола їдять, п’ють, викрикують, співають, валяються на підлозі, сплять серед недоїдків дичини, плодів, глеків і перекинутих келихів найситніші Земні Блаженства. Вульгарна браурна музика. Тільтіль, Мітіль, Пес, Кішка, Хліб, Цукор, Молоко, Вогонь, Вода, Душа світла мовчки проходять в глибину сцени.
Тільтіль. Що це за товстуни веселяться і їдять такі смачні речі?
Душа світла. Це найситніші Земні Блаженства, їх легко впізнати. Можливо Синій Птах випадково залетів до них на хвилинку, та втім, це малоймовірно. Тому поки що не повертай алмаза. Для заспокоєння совісті давай обстежимо цю частину зали.
Тільтіль. А підійти до них можна?
Душа світла. Ясна річ. Вони не злі, проте вони пошляки, до того ж дуже погано виховані пошляки.
|
Мітіль. Які у них дивовижні тістечка.
Пес. А дичина! А ковбаси! А баранина! А теляча печінка! (урочисто). Найтонший гурман не знає нічого кращого за телячу печінку.
Хліб. Крім хіба що короваю з найкращої пшениці! Він у них божественний! До того ж смачнючий! І товстіший за мене!
Цукор. Даруйте, даруйте! Даруйте, будь-ласка! Я нікого не хочу образити, одначе не забувайте, що краса і гордість цього столу – солодощі – своїм блиском і розкішшю затьмарюють все, що є кращого в оцій залі, а, можливо, й в усьому світі.
Тільтіль. Який у них задоволений і щасливий вигляд! Галасують! Регочуть, співають! Здається вони нас помітили.
Душа світла. Напевне вони хочуть почастувати тебе обідом... Не згоджуйся, у жодному випадку не згоджуйся, інакше ти забудеш, що тобі доручено...
Тільтіль. Як, не можна спробувати жодного тістечка? А вони такі смачні на вигляд, свіжі, политі цукром, варенням, кремом!..
Душа світла. Вони шкідливі – вони розслабляють волю. Відмовся категорично.
Найситніше Блаженство. Здраствуй Тільтілю.
Тільтіль. Звідки ви мене знаєте? Ви хто?
Найситніше Блаженство. Я – найситніше з Блаженств. Блаженство бути багатим. Ви попадаєте в товариство кращих представників істинно Ситих Земних Блаженств. Дозвольте вас познайомити з найголовнішим з них, ось мій зять, Блаженство Бути Власником, - у нього живіт у вигляді груші. Ось Блаженство Втомленого Честолюбства – воно відрізняється гарною заокругленістю щік.
Ось Блаженство Пити, коли вже не відчуваєш спраги і Блаженство Їсти, коли вже не відчуваєш голоду, - вони близнюки і ноги в них заплітаються.
Ось Блаженство Нікого Не знати – воно глухе, мов стіна і Блаженство нікого Не розуміти – воно сліпе наче кріт. Ось Блаженство нічого не Робити і Блаженство Спати Більше ніж Потрібно, - руки у них – неначе хлібна м’якоть, а очі, немов жиле з персиків.
Тільтіль. Дякую Вам, глибоко шановане сите блаженство. Мені їй-бо шкода...Але зараз я аж ніяк не можу, ми поспішаємо...Ми шукаємо Синього Птаха...Ви, випадково, не знаєте, де він ховається?
Найситніше Блаженство. Синій Птах? У нас за столом його ніколи не бачили. Та не хвилюйся: у нас є дещо смачніше...Ось поживете з нами – побачите чим ми тут займаємося...
Тільтіль. Чим же ви займаєтесь?
Найситніше Блаженство. Ми тільки те й робимо, що нічого не робимо... Відпочивати ми ніколи не відпочиваємо. Треба пити, треба спати. На це витрачаємо весь час...
Тільтіль. І вам не скучно?
Найситніше Блаженство. Ні не скучно!.. До того ж на Землі все одно не знайдеш іншого заняття...
Душа світла. Ви так гадаєте?
(чарівне дійство закінчилося і на сцені з’являються І та ІІ учні).
І – й учень. Після того, як я разом з героями п’єси «Синій птах» побував у Садах Блаженства, у мене виникло бажання самому приготувати щось смачненьке. Ось наприклад, соуси.
ІІ – й учень. Не сміши, ти хоч знаєш до яких страв їх подають?
І – й учень. Звичайно, пудинги, млинчики, запіканки, запечені фрукти, креми. А зокрема: до дичини, домашньої птиці.
ІІ – й учень. А що є рідкою основою приготування соусів?
І – й учень. Це молоко, консервований сік, фруктово – ягідний відвар, сироп. А якщо при приготуванні соусів використати лимонну, апельсинову, мандаринову цедри, гвоздику, корицю, мускатний горіх, мед чи цукор, то соуси набувають не перевершеного смаку.
ІІ – й учень. А загусники для солодких соусів ти які будеш використовувати?
І – й учень. Крохмаль або пшеничне борошно.
ІІ – й учень. Ти так гарно розповідаєш про соуси, що здається, я готовий ними смакувати.
І – й учень. Краще з якоюсь стравою, бо це додатковий компонент з напіврідкою консистенцією. Соуси багаті на екстрактивні речовини, тому збуджують апетит. Білки, жири, вуглеводи, які містяться в соусах, легко засвоюються організмом.
ІІ – й учень. То що, підемо приготуємо солодкий соус до тих млинчиків, що мама передала, а то в мене від побаченого і почутого апетит не на жарт розігрався.
