Урок позакласного читання „Поклін тобі, Тарасе!"
Мета: ознайомити з життєписом великого сина українського народу , розвивати акторські здібності в декламуванні віршів, виробляти уміння зв'язного мовлення, виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет, бажання наслідувати Т. Шевченка та виконувати його заповіти.
Хід уроку
Святково прибраний клас: портрет ,
виставка його творів.
Біля портрету - епіграф:
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим, тихим словом...
Учитель. Погляньте, діти, хто це на портреті?
Учні. Тарас Григорович Шевченко.
Учитель. А хто він?
Учні. Це поет, він написав багато віршів і поем.
Учитель.
Тарас Шевченко - видатний поет,
Його шанує вчений і школяр.
І кожен, хто живе на Україні,
Напам'ять знає майже весь „Кобзар".
І сторінка журналу. Дитячі роки Тараса Шевченка.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка.
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
Не на шовкових пелюшках,
Не у великому палаці
В хатині бідній він родився
Серед неволі, тьми і праці.
В похилій хаті край села
2
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
І пісень веселих, вільних
Не співала мати
Над колискою малого
Хлопця-немовляти.
Зранку йшла робить на пана,
Діток залишала
Старша їх сестра Катруся
Усіх доглядала.
У селі Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник - це народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України - великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося більш як півтора століття тому, 9 березня 1814 року.
- Що означає слово „кріпак"? (Це людина, яка закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ).
Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в „науку". Дивна це була наука. П'яниця-дяк навчав дітей за церковними книгами. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т. Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.
Ти взяла мене маленького за руку
І хлопця в школу одвела
До п'яного дяка в науку.
- Учися, серденько, колись
З нас будуть люди, - ти казала.
Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, - смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи, приниження.
Там матір добрую мою
Ще молодою у могилу
Нужда та праця положила.
На 12 році Тараса спіткало нове горе - раптово, простудившись у дорозі, помер батько. Вмираючи, батько сказав Тарасові: „З тебе вийде неабищо!"
3
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були та голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
розлізлися межи людьми,
Мов мишенята, я до школи –
Носити воду школярам.
Інсценізація
Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик.
Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати. Так, синочку, правда. (Сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері).
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик. Бачив матусю, бачив... Матусю, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє... А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найяскравіше.
Мати. Старайся, мій хлопчику! (Гладить його по голові).
Учитель. Тарас не тримався хати, любив блукати десь за вигоном. За що його називали в сім'ї „малим приблудою".
Інсценізація
1 - й чумак. Гей, хлопче, чи далеко до села?
Тарас. Ні, вже недалеко. Село он там за переліском.
2 - й чумак. А куди ж ти оце проти ночі сам мандруєш?
Тарас. Іду стовпи шукати, що небо підпирають. (Чумаки сміються.)
3 -й чумак. Ой далеко, тобі, хлопче, іти. За все життя не дійдеш. Ось підростеш, зрозумієш, тоді й підеш в таку далеку дорогу.
1 - й чумак. Сідай краще на воза, ми тебе додому підвеземо. (Виходить мати.)
Мати. Ой, де ж це мій синочок запропастився? Вже темніє, а його не має. (Біжить назустріч чумакам.)
Чи не бачили хлопчика такого малого, люди добрі? Синочка мого!
4
2-й чумак. Чи не він ото дрімає в нас на возі?
Мати. Ой, Тарасику, де ж ти був?
Тарас. Мамо, я ходив стовпи шукати, ті що небо тримають. Кажуть, дуже далеко вони, підросту, тоді піду.
Мамо, розкажи мені про гайдамаків.
Мати. Я вже розповідала, а чого це ти все розпитуєш?
Тарас. Бо як виросту, теж в гайдамаки піду!
Мати. Ох ти, мій гайдамака, лягай вже спати.
(Мати обіймає Тараса).
Учитель. Незважаючи на те, що народився поет в бідній кріпацькій сім'ї, і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком.
II сторінка журналу. Т. Шевченко - художник.
Тарас наймитував, у вільний від роботи час читав і малював. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плакав. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидала хлопчика. Так він потрапив до маляра. Маляр погодився навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгардт забрав його до себе в Петербург, і Тарас став козачком.
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
Нишком він малює
Статуї в саду,
Вночі пише вірші
Про людську біду.
Інсценізація
Тарас. Добре, що в мене залишилась вільна хвилина, помалювати можна, поки пана немає вдома.
Пан. (Заходить зненацька).
А що це робиш хлопче? Свічки він спалює. До малювання, бач, його тягне! Я тебе ось помалюю! (Вириває олівець, ламає його, рве аркуш паперу, б'є Тараса).
Зустріч в Петербурзі із земляком-художником змінила долю Тараса Григоровича. Він познайомився також з байкером Гребінкою, художниками Брюловим та Венеціановим, з поетом Жуковським. Вони побачили здібності молодого художника і викупили його з неволі. Це сталося 22 квітня 1838 року.
5
Пан видав своєму кріпаку Тарасові Шевченку вільну. Друзі за неї зібрали і заплатили 2500крб.
Тарас Григорович виправдав їхні надії. В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням „вільного" художника. Тарас малював портрети, картини, зарисовував пам'ятки минулого, робив ілюстрації до своїх віршів.
Так у людському морі
Стрілися брати,
Що зуміли в горі
Щиро помогти.
Викупили друзі,
Вільним став Тарас!
Чом же серце в тузі?
Біль чому не згас?
Сміливий і щирий
Був Тараса спів
Він гострить сокири,
Кличе на панів.
III сторінка журналу. Т. Шевченко - борець за волю народу.
За бунтарські вірші 33 - річного Тараса забрали в солдати. Шевченка жорстоко покарали - 10 років солдатської муштри, які підірвали його здоров'я. Вирок царя мав означати і духовну смерть Кобзаря - йому заборонялося писати і малювати.
Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявкою чобота. Тепер цю книжку називають захалявною.
За Тарасом слідкували,
Все забороняли,
За писання й малювання
Жорстоко карали.
Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Туга за рідною природою, рідним краєм звучить і в його віршах: „Зоре моя вечірняя", „Садок вишневий коло хати".
Через 10 років поета звільнили, він повернувся у Петербург. У 1859 році втретє і востаннє він відвідав Україну.
Повернувся Тарас з неволі
Вже хворим додому,
6
Але пісню, але думу
Не забув сказати,
Як страждала – горювала
Україна - мати.
IV сторінка журналу. Ми тебе не забудемо, Тарасе!
9 березня 1861 року Тарасу Григоровичу минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Шевченка було перевезене в Канів і поховане на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
Минуло багато років з дня народження славного сина України, але зайдіть у будь-яку хату, і ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він - як член сім'ї, як найдорожча людина.
У нашій хаті на стіні
Висить портрет у рамі.
Він дуже рідний і мені,
І татові, і мамі.
Він стереже і хату, й нас,
Він знає наші болі.
Я добре знаю - це Тарас,
Що мучився в неволі.
Такий ріднесенький, дивись,
Він мов говорить з нами,
Він на портреті, мов живий,
Ось - ось - і вийде з рами.
В день народження Т. Шевченка дорослі і діти йдуть до пам'ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні і цим висловити свою шану великому Кобзареві.
І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам'ятати його заповіти.
Спи спокійно, поет!
Ми - нащадки твої
Пронесем крізь віки твоє ім'я,
Крізь колючі вітри,
Крізь жорстокі бої
України сини, незборимі.
7
Спи спокійно, поет
Україна твоя
Вже розправила крила орлині –
Так, як мріяв колись
Ти в жагучих пісках
На засланні в тяжкій самотині.
Спи спокійно, поет!
Образ огненний твій
Не зітерти ні бурі, ні часу
У єдиній сім'ї –
Славній, вольній, новій
Ми тебе не забудем, Тарасе!
Ниточка до ниточки,
Синя до зеленої
Вишиваємо рушник
Тарасові Шевченку
Шиємо, гаптуємо
Дорогого Кобзаря
Любимо й шануємо!
Уклін тобі, Тарасе,
Великий наш пророче,
Для тебе вічно б'ється
Те серденько дитяче.
За тебе вічно б'ється
За твої заповіти,
Чого батьки не зможуть,
Те зроблять їхні діти.
Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани і любові тебе пом'янули
І народи України
Заповітів священних твоїх не забули.
Учень читає вірш „Заповіт".
Учитель. Послухайте вірш Г. Бойка.
У старій хатині
Кріпака колись,
В тихий день весняний
8
Хлопчик народивсь.
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі,
Він ягнята пас.
Вмерли мама й тато...
Сирота - в дяка,
Тут була в хлоп'яти
Грамота гірка.
В пана – бусурмана
В Петербурзі дім.
Кріпаком у пана
Був Тарас у нім
Хоче малювати
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
За ясну свободу,
Світло майбуття –
Він віддав народу
Все своє життя!
Завдання. Треба правильно зібрати і прочитати прислів’я.
1. Шевченко тарас - … панів по серцю шкребло.
2. Шевченкове перо - … то правда жива.
3. Тарасові слова - … наче сонце для нас.
4. Ми Шевченка славить будем … той багатий серцем став.
5. Хто Шевченка прочитав, … і ніколи не забудем.
Завдання. „Чи знаєте ви твори Кобзаря".
1) Тече вода з-під явора
яром на... (долину).
2) Світає, край... (неба) палає.
3) Тихесенько вітер віє,
Степи,... (лани) мріють.
4) Не називаю її... (раєм).
5) І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до... (води).
6) Садок вишневий коло хати,
... (Хрущі) над вишнями гудуть...
9
Прес — конференція шевченкознавців.
1. Звідки походить прізвище Шевченко? (Прізвище Шевченко пов'язане з назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця - Шевченко).
2. Що означає ім'я Тарас? (Ім'я Тарас прийшло із грецької мови і означає бунтівливий, бунтівник).
3. Якою за чисельністю була родина Шевченків? (Батько Григорій Іванович, мати Катерина Акимівна, п'ятеро сестер і двоє братів було у Тараса Григоровича).
4. Як відомо, дітей у Тараса Григоровича не було. Чи виявився в його родичів якийсь хист до малювання чи віршів? (У сучасному Шевченковому роді, який налічує вже близько тисячі нащадків, є чимало людей, здібних до малювання, музики, літератури. Але найбільше прославився онук по сестрі Катерині Фотій Іванович Красицький - художник початку XX ст., співець українського села).
Учитель організовує маленький „екзамен". Бажаючі підходять до столу, де викладено 7 білетів із запитаннями.
Білет № 1
У кого почав навчатися грамоти Тарас?
(У школі дяка Павла Рубана).
Білет № 2
Хто був першим вчителем малювання у хлопчика?
(Майстер Ширяєв).
Білет №3
Хто визволив його з кріпацтва і як він потрапив до академії мистецтв?
(Художник Сошенко помітив, як Тарас змальовував статуї у літньому парку. Розповів про це своїм друзям. Художник Брюллов намалював портрет поета Жуковського, який допоміг Шевченку звільнитися з кріпацтва. У 19 років він отримав волю. Ці ж люди допомогли йому вступити до Академії мистецтв).
Білет № 4
Які нагороди отримав Тарас Григорович, навчаючись в академії?
(Три срібні медалі).
Білет № 5
Які були причини заслання Шевченка, і скільки років він пробув у засланні?
(Вірші проти самодержавства, 10 років пробув у засланні).
Білет №6
У якому віці помер Шевченко і де він похований?
(Помер у Петербурзі, було йому на той час 47 років і 1 день. Похований у Петербурзі, а через 40 років труну перевезли на Україну і поховали у м. Каневі на Чернечій горі).
Білет №7
Чи мав Шевченко псевдонім? (Підписувався Кобзар або Дармограй).
10
Розгадування кросворду.
1. Хто хлюпочеться у воді поміж осокою? (Качаточка).
2. Який кущ пишається над водою? (Калина).
3. З-під якого дерева тече вода? (Явір).
4. Куди вийшли погуляти батько й мати? (Садок).
5. Що ловить у воді качечка? (Ряску).
|
Читання учнями віршів Шевченка.
Учитель.
Минають віки. А слово Шевченка вічне. Вивчайте його, міркуйте над його істиною, виконуйте його заповіти.
