Усний журнал «ШЛЯХАМИ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ»
6 клас
Підготувала: класний керівник 6 класу
Мета:
формувати національну свідомості учня-патріота, розширити знання про історичне минуле українського козацтва, пробудити почуття відповідальності перед наступним поколінням; виховувати глибоку повагу до козаків, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства, розширити знання учнів про життя, обряди, звичаї козацтва; примножувати традиції нашого народу; розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до неньки – України.
Обладнання:
дошка прикрашена українським рушником, малюнками дітей про козаків;
в центрі дошки гасло: «Козацька слава не вмре, не загине».
Учениця 1
Улюблена Богом перлина,
Для всіх українців одна
Козацька моя Україна,
Хлібів золотих сторона.
Негодами лютими бита,
Віками ти йшла до мети.
Тобі нам зорею світити,
І волю, і долю знайти.
І ведучий
Доброго дня Вам, дорогі друзі! Сьогодні ми все частіше звертаємося до наших витоків: рідної мови, історії нашої країни, народної гри, прислів’їв, та приказок. Ще одним кроком назустріч цьому відродженню є наш усний журнал «Шляхами козацької слави».
ІІІ ведучий
Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів. Для українців такою землею є Україна. Вона полита кров’ю і потом сотень поколінь їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу!
ІІ ведучий
З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя – це голочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, третій – майбутнього».
Запорізька Січ… Мабуть, нема жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Січ, про січове козацтво, їхнє лицарство. Це про неї Гоголь писав: «Так ось вона – Січ …Ось це гніздо, звідки вилітають усі ті горді і дужі, як леви».
Учениця 2
Ми любимо сонце і квіти.
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.
Учениця 3
В яку б не пішли ми дорогу,
Ти, пісне, над нами злітай.
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.
Учениця 4
Ми є діти українські–
Хлопці і дівчата.
Рідний край наш – Україна, –
Щедра і багата.
Учениця 5
Рідне небо, сонце ясне,
Місяць, зорі срібні,
Рідний народ – українці,
Всі до нас подібні.
Учениця 6
Все, що рідне – хай нам буде
Найдорожче і святе!
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе.
Учениця 2
Завтра ми святкуємо одне з найбільших народних свят – свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке дотримується однієї дати – 14 жовтня.
Учениця 3
Пречиста Діва зробила людям багато добрих справ. В Київській Русі врятувала Почаївський монастир від нападу турків. І князь Ярослав Мудрий віддав Україну під її покров.
Учениця 4
З того часу у багатьох селах на її честь будували і освячували храми.
З'явилось багато сіл, які носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.
Учениця 5
Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову Пресвятої Богородиці.
Учениця 6
Тому на Запоріжжі була збудована церква Святої Покрови. І куди б не закинула доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.
Учениця 2
14 жовтня відзначається День українського козацтва.
Учитель
А з 2014 року указом Президента України Петра Порошенка
14 жовтня відзначається як День захисника України.
ІІІ ведучий
Сьогодні ми з вами помандруємо козацькими стежками. Славна і багата історія нашого народу. Героїчну сторінку в неї вписали славні запорожці, степові рицарі, оборонці української землі. Тож згадаймо про козаків, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли, Крим руйнували. В Стамбул завертали.
ІVведучий
Пройшло все: одна слава зосталась і слава та не вмре, не поляже, про лицарство козацьке вам сьогодні розкаже. Розкаже вона і про Байду,
і про П. Сагайдачного, про гетьмана Богдана та грізного отамана І. Сірка.
Учениця 1
За дніпровими порогами, за південними дорогами,
За степами, за широкими, наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вільную.
Україну свою рідну як зіницю берегли.
Учениця 7
Було колись в Україні – ревіли гармати,
Було колись запорожці – вміли панувати!
Панували, добували і славу, і волю.
Минулося... осталися могили на пол. і
Було колись добре жити, на тій Україні!..
А згадаймо! Може, серце хоч трохи спочине.
І ведучий
В історії нашого народу є багато героїчний сторінок. Та
найцікавіша – це історія запорізького козацтва. Тож сьогодні ми з вами
загадаємо як зародилась Січ, як козаки боронили рідну землю, загадаємо про славних гетьманів.
ІІ ведучий
Причинами виникнення козацтва були польське панування, що
змушувало селян втікати в степи від кріпацької неволі, та ще більшим
лихом були набіги турків і татар на українській землі. В боротьбі проти
турецької навали та свавілля польської шляхти український народ створив
власне військо – козацтво.
Втікачі селились за Дніпровими порогами і на острові Хортиці заклали
першу Січ – фортецю. Козаки казали: Січ – мати, а Великий Луг – батько”.
ІІІ ведучий
То хто ж вони - козаки? Це вільні люди. І постає в уяві
образ сильних, мужніх і сміливих героїв, захисників рідної землі,
православної віри. І через століття вчувається шелест козацьких знамен,
брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ординців,
плач невільників і бій, як блискавка, як межа між життям і смертю.
ІVведучий
Перша Січ закладена на острові Хортиця близько 1554 р. Її
засновником став легендарний Байда – Вишневецький. Він перший вирішив
покласти край турецьким нападам на Україну, зібравши під своїм
керівництвом чимале військо, Байда організував сміливі походи в Крим,
громив турецькі фортеці на Чорному морі. Через зраду попав в полон до
турецького султана, загинув мученицькою смертю.
ІІІ ведучий
Легендарна Запорізька Січ — символ мужності і незламності українського народу. Наші пращури були запорозькими козаками. Від роду до роду передається їх заповіт жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою і розумінням ставитися до інших народів. Невмирущий дух козацької вольності і слави збережений у пам'яті народу, його думах, легендах і піснях. Народ прославляв славних лицарів, захисників свого краю.
(Звучать 2 куплети народної пісні «Ой, на горі та женці жнуть»)
І ведучий
Ой же й широкі дунайські степи: ні кінця їм не видно, ні краю... Ширяють над степом орли-сизокрильці, виглядають згори необачне птаство. Як звечоріє, хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді, не бояться нікого. Хто там буде в степу їх полохати!
Але не подумайте, що жили козаки, як у раю. Із-за кожного дерева, куща, ярка на них чекала небезпека.
ІІ ведучий
Починаючи з XVI ст., не минало й року, щоб татари не здійснювали набігів на Україну. Роки з 1515 до 1671 позначені страшними набігами кочівників. Татари забирали в неволю десятки тисяч християн. На торговиці люди дивувалися: «Хіба там ще є люди?». Страшною була доля невільників: жінок і дітей віддавали багатіям для роботи та на втіху, а чоловіків заковували в кайдани на галерах, і вони змушені були проводити все своє життя на лавці біля весла. Ось і стали козаки своєрідними прикордонниками, які попереджували людей про небезпеку й першими вступали в бій з людоловами.
ІІІ ведучий
Доки султан вів свої орди, козацтво на Україні вже громадило полки, щоб дати відсіч татарам. Загони зростали на очах. Тут, на Україні, кожен другий мав порахунки як не з шляхтою, то з турками чи татарами; диво, що цей народ ще жив і давав відсіч своїм ворогам — так його шматували і нищили з усіх боків...
Звідусюди плавом пливли козаки — балакучі полтавці, що відразу пірнали у військо, мов риба у воду, бородаті поліщуки, чернігівці, волиняни, подоляни...
ІVведучий
Як же ставали козаками? На перший погляд, процедура була проста. Але це тільки на перший погляд.
(Сценка «Як приймали у козаки»)
Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?
К о з а к - п и с а р. Та це, батьку, чолов'яга у козаки проситься!
Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?
Парубок. З Тверської я, батьку.
Кошовий. У Бога віриш?
Парубок. Вірю.
Кошовий. Горілку п'єш?
Парубок. П'ю.
Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?
Парубок. Та вільний, хоч мав пута в подобі жінки.
К о ш о в и й. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.
Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.
Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!
Писар. Як кличуть тебе, хлопче?
Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!
І ведучий
Попід гору доріженька веде,
Доріженькою отаманчик іде
Отаманчик попереду іде,
Козаченьків за собою веде.
ІІ ведучий
Марширують України сини
І співають всі весело вони:
Отамане, отаманчику наш!
Веди, батьку, ти на ворога нас!
Козаченьки марширують, ідуть,
Нехай буде щаслива їм путь.
На сцену виходять козаки.
Козак Богдан
Та в нас поповнення!
Чиї ж ви будете?
Всі. Ми – сини славного українського народу.
Козак Богдан
Ну що ж, будемо знайомі.
Це я – козак Богдан
У мене шапка і жупан,
У мене самопал-рушниця
І шабля рідная сестриця.
Учень 1
А я – Іван Пізній,
Бо пізно родився,
Та з ворогом в Січі
Не раз уже бився.
У мене, Івана
У мене спис калений,
Знають ляхи польські
Й турок нехрещений.
Учень 2
Я – Данило.
Учень 3
Я – Степан.
В нас на двох – один жупан
І одна гармата.
Разом учень 2 та учень 3
Буде ворог України
Від нас лихо мати.
Козак Богдан
Болять мене старі рани,
Та болять ще й досі,
А як ляха десь зачую
То аж крутить в носі.
Та так крутить! Та так крутить!
Що не можу спати.
Учень 1
Я на чайці у поході
Не в одній бував пригоді
В Цареграді і в Стамбулі:
Турки труть ще й досі гулі,
Бо в бою бував не раз
України син –Тарас.
Учень 4
А я козак – Голота
Не боюся ні вогню, ні меча,
Ні третього болота.
Випиваю не раз горілки кварту,
І цілу ніч можу нести варту.
Там, де козак Голота стоїть,
Навіть муха не пролетить.
Учень 3
А я – козак Ромко,
Б’ю з пістоля громко.
І точно вціляю –
Тверду руку маю.
Учень 2
Під моєю булавою
Наклав турок головою,
Наклав турок, наклав лях,
Не один панисько,
Бо не знає в бою страху
Козачок Онисько.
(Козаки вклоняються).
І ведучий
Слава козаків була в їх ватажках. Крізь бурхливі століття
пронесла до нас пам’ять славетні імена. Петро Сагайдачний належав до
найосвіченіших людей свого часу. Здійснив багато морських походів.
Піклувався про розвиток, науки, культури. Здобув блискучу перемогу над
турками під Хотином, відбивши бажання турків стати завойовниками Європи.
Сагайдачний від рани, одержаної у битві під Хотином.
ІІ ведучий
Довго терпів наш народ неволю і гніт Польщі. Б. Хмельницький
очолив національно-визвольну війну, саме йому судилося зіграти епохальну
роль у нашій історії: відродити українську державу – Гетьманщину.
Входить учень, перевдягнений у Б. Хмельницького
Б. Хмельницький
А що, козаки, дасте слово сказати?
Козаки: Говори, батьку!
Б. Хмельницький
Здоровенькі були, шановна громадо!
Бачу, зустрічаєте мене радо.
Вирішив я завітати, щоб минувшину згадати.
ІІІ ведучий
Відгомоніли бурі і грози, пройшли століття і літа,
А жаль стискає серце й досі, як Берестечко пригада.
О, як летіла світом слава! Трощив панів народний гнів!
Були вже Корсунь і Пилява, Блискучий Зборів, Київ, Львів.
ІVведучий
Богдане, Богдане ти живеш у згадках,
Ми вклоняємось тобі від усіх нащадків
Богдане, Богдане! Батьку наш гетьмане!
Твоя слава на Вкраїні повік не зів’яне!
Учениця 1
Серед визначних вождів найяскравішою постаттю був Іван Сірко.
22 рази козаки обирали його кошовим отаманом. За своє військове життя
І. Сірко брав участь у 55 походах і завжди виходив переможцем.
Учениця 6
Сірка прозвали турки “Урус-шайтаном”, тобто українським чортом. Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. За це кошовий попав у царську
немилість і був засланий у Сибір.
Учениця 2
Цар не любив Сірка і побоювався його. Але коли 300 тисяч турків
перейшли Дунай і хмарою посунули на Україну, в цей час цар згадав про
Сірка.
Учениця 8
Запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози
бусурманів. Цар змушений був поступитись. Сірко з військом запорожців,
завдавши ворогам величезних втрат, визволив з неволі багатьох братів.
Учитель
А зараз запрошую вас розгадати вікторину:
• На якому острові знаходилась Запорозька Січ?
• Як прозвали турки кошового отамана І. Сірка?
• Символ влади гетьмана(булава);
• Як козаки голили собі голову? (Залишався чуб на «оселедець».)
• Який одяг носили? (Шапка з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс.)
• Для чого козаки випалювали в степу високу траву? (Щоб не було де ховатися татарину.)
• Як називався козацький ватажок? (Отаман, кошовий.)
• Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький.)
І ведучий
Наша подорож завершилась. Ось вона – Січ – гніздо нашої
вольниці, нашої історії, слави, пам’яті. Наша пам’ять про славне минуле
має підкріплюватись добрими справами, успішним навчання.
ІІІ ведучий
Ми маємо бути достойними тих славних лицарів, запорозьких козаків, оборонців рідної землі.
ІІ ведучий
Неможливо вилучити з літопису України 300-річний період козацького війська та забути наших славетних гетьманів, тоді історія України буде неповноцінною на політичній карті світу.
ІVведучий
Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо залишити в житті по собі добрий слід. І щоб козацькому роду не було переводу!
(Звучить пісня «Калина»)
Учитель
Діти, всі ми є нащадками славних українських козаків, то ж любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми вчинками і добрими справами доведе, що козацькому роду нема переводу. Тож бажаю вам щастя земного, неба голубого, хліба запашного.
