Найвідоміші храми України.
Уявна подорож у просторі та часі.
Урок для 5 класу з теми «Чому пам’ятки культури належать до історичної спадщини»
Мета:
- визначити, яке значення мають історичні культурні пам’ятки для розуміння минулого народу;
- з’ясувати, чому Софійський собор та Києво-Печерська Лавра є визначними пам’ятками історії та культури українського народу, складовою світової культурної спадщини;
- розвивати вміння учнів отримувати знання з різних джерел;
- сприяти формуванню естетичних почуттів учнів;
- сприяти вихованню гордості культурними досягненнями України-Русі.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
Розпізнавати та описувати визначні історичні пам’ятки; встановлювати хронологічну послідовність їх створювання; показувати на карті місцезнаходження визначних культурних пам’яток, пояснювати історичні поняття, складати план розповіді про культурну пам’ятку.
Обладнання:
Карта давнього Києва, підручник В. Власова «Історія України», зображення культурних пам’яток, підручник, презентація до уроку, таблиця, ілюстрації та фотографії.
Попереднє завдання: учні готують невеличкі повідомлення по наступних темах: Софійський собор; Києво-Печерська лавра.
Хід уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Встановіть відповідність
1) Фреска | А) зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, ангелів, подій Святого Письма, виконані за певними правилами. |
2) Ікони | Б) храм у православних християн. |
3) Мозаїка | В) малюнки на стіні або підлозі, які викладали з невеликих кольорових шматочків каменю або скла. |
4) Пам’ятки історії | Г) картина, намальована спеціальними фарбами на вологій штукатурці. |
5) Церква | Д) це споруди, предмети та твори мистецтва, що пов’язані з певними подіями або періодами в історії і несуть історичну інформацію. |
Відповідь : 1- Г; 2- А; 3- В; 4- Д; 5- А
2. Розгляньте ілюстрації. (Зображення скіфської пекторалі, руїн Херсонесу, Софійського Собору, козацьких клейнодів) Спробуйте двома словами сказати, дати певне узагальнення, що ви на них бачите(ІСТОРИЧНІ ПАМЯТКИ)
Узагальнення вчителя: Все це не просто історичні пам’ятки, а ще й пам’ятки культури: той внесок, який зробили різні народи до величезної скарбниці людства. Вони – відображення духовного світу людей, які жили в різані епохи, їх думок, прагнень, уявлень про світ та життя, тобто їх світогляду. Як історія України є невід’ємною частиною історії людства, так і історія української культури є тим внеском, що його було зроблено нашим народом до величезної скарбниці всесвітньої культурної спадщини. Отже, тема нашого уроку звучить так «Найвідоміші храми України»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Повідомлення теми та мети уроку.
1. Повідомлення плану уроку
Уявіть собі, що у нас є чарівна машина часу. З її допомогою ми можемо здійснити подорож у просторі та часі. Мета цієї подорожі –ознайомитися з деякими п’ятками культури Київської Русі, та спробувати зрозуміти «що, за висловом поета, лишили нам батьки» .
Сьогодні на уроці ми відвідаємо Давній Київ, зможемо прогулятися його вулицями. Для початку нам необхідно скласти маршрут нашої подорожі.
На скільки років назад у минуле ми маємо відправитись, якщо ми хочемо побачити Давній Київ в:
А) часи Олега;
Б) часи Володимира;
В) часи Ярослава Мудрого;
( учні виконують завдання з лінією часу. )
Який з цих трьох маршрутів ми обираємо, якщо нашим завданням є дослідити розквіт держави?
Так живий, шумливий Київ
Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина
Дбав про його Ярослав.
Олександр Олесь
В період Ярослава Мудрого Київ розвивався дуже швидко. Площа міста, яке збудував Ярослав, у сім разів перебільшувала територію Києва доби Володимира.
Рушаємо до Києва часів Ярослава Мудрого…Давайте пригадаємо, які храми було побудовані у цей час? (Софійський собор та Києво-Печерська лавра)
Отже, наша подорож буде складатися за таким планом:
1. Софійський собор – частина світової культурної спадщини.
2. Києво – Печерська лавра як видатна історична пам’ятка України.
Наша перша зупинка – Софійський собор.
«Церков дивна і славна всем округним сторонам, яко же ина на обращается во всем земнем от востока до запада»,- так писав про Софію перший руський митрополит Іларіон.
2. Вправа «Мандрівка Софійським собором» (повідомлення учнів).
Софійський собор було збудовано 1037 року київським князем Ярославом Мудрим на честь його перевоги над половцями в 1036 р. Зведення Софійського собору тривало упродовж 1017–1037 рр.
Назва собору «Софійський» походить від грецького слова «софія», що в перекладі означає «мудрість». Присвячений «мудрості християнського вчення», собор, за задумом творців, мав утверджувати християнство на Русі.
Збудований як головний митрополичий храм русі, собор Софія Київська був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії «посадження» князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін Софійського собору збиралося київське віче; при Софійському соборі велося літописання, діяла створена Ярославом Мудрим перша у Київській Русі бібліотека.
За свою багатовікову історію собор Софія Київська пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Коли 1240 року місто захопив хан Батий, попри масові руйнування, Софійський собор уцілів, однак, розграбований і спустошений, він втратив колишню красу.
Лише у 30–40-х роках XVII ст. київський митрополит Петро Могила заснував при храмі чоловічий монастир. Софійський собор було частково відремонтовано, навколо нього споруджено дерев’яні монастирські будівлі, а всю територію обнесено високою дерев’яною огорожею.
Після пожежі 1697 року за указом російського царя Петра і розпочалось спорудження нових кам’яних будинків навколо собору Софія Київська.
3. Запитання:
- Коли, та на честь якої події було побудовано Софійський собор?( на честь перемоги над печенігами в 1037 році).
- Кому він присвячений та що означає його назва? (Присвячений Премудрості Божій, мав утверджувати на Русі християнство).
4. Перегляд відео. Вправа «3 речення»
(Перед переглядом відео, діти отримують завдання – виписати 3 головні положення про Софійський собор)
5. Робота з візуальними джерелами
1. Розгляньте зображення Софійського собору в XI ст. і сучасне.
2. Назвіть, що спільного й відмінного між ними. 
3. Опишіть що зображено на фресці всередині собору (Портрет родини Ярослава Мудрого)
6. Наступна зупинка – Києво-Печерська лавра.
(Розповідь дітей про заснування монастиря.)
У «Повісті минулих літ», автором якої є інок Печерської обителі Нестор, сказано, що у 1051 р. подвижник Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись зі Святого Афону, Антоній довго ходив по монастирях рідної землі, та не знайшов для душі своєї гідного місця, тому вирішив усамітнитися у давній печері неподалік від княжого села Берестове. Аскетичний спосіб життя Антонія уславив його по всій Русі. Коло нього почали збиратися однодумці, яких Антоній і постригав в іноки. Коли кількість братії досягла 12 осіб, преподобний Антоній 1062 року переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли печери, пізніше названі Ближніми і Дальніми. Коли кількість братії досягла 100 осіб, князь Ізяслав на прохання преподобного Антонія подарував ченцям гору над печерами, де було побудовано першу дерев'яну церкву. Так був створений монастир. Печери ж перетворилися на місце поховання».
Кожний князь намагався залишити в історії Києва неповторний слід
Не були виключенням і нащадки Ярослава Мудрого. Наша машина часу дає нам можливість трошки зміститися у часі: давайте подивимось на Київ за нащадків Ярослава. У 1078 році було завершено будівництво головного Собора Лаври – Успенського. Чи потрібно нам перетинати межі 11 століття? Саме будівництво цього Сбору перетворило Київсько –печерську Лавру на головний культурний центр княжої Русі-України. Останнім з Великих Соборів княжої України було побудовано один з найпрекрасніших Київських Соборів Михайлівський Златоверхий. Він має таку назву тому, що був на той час єдиною церквою в Києві, яка мала позолоту на куполі. Ці собори, як і Софія, прикрашені фресками та мозаїками.
Влада прихильно ставилася до монастиря. Князі та бояри підтримували монахів, дарували їм золото, срібло, землю з підданими селянами, різні угіддя. На території лаври (від грецького «вулиця», «селище»; так називали найбільші та найвпливовіші монастирі) у ХІ ст. було започатковане літописання. Монастир мав значну книгозбірню, майстерню з написання ікон. На початку ХІІ ст. в лаврі заснували першу лікарню Київської Русі. 1073 року тут було закладено кам’яний Успенський собор. Печерський монастир став центром підготовки православного духівництва.
7. Перегляд фотографій монастиря.
8. Бесіда
1. Яким роком датовано виникнення Києво-Печерського монастиря?
2. Хто, згідно з «Повістю минулих літ», заснував монастир?
3. Як виник монастир? Для чого були потрібні печери?
9.Робота з таблицею
ІV. Закріплення та систематизація знань учнів. Підведення підсумків уроку.
1. Розвязання хронологічної задачі
1.Коли були побудовані Софійський собор і Києво-Печерська лавра? Позначте дати на лінії часу.
2. Обчисліть, на скільки років Софіївський собор старший за Києво-Печерську лавру.
2. Характеристика історичної пам’ятки.
Оберіть одну із памяток та складіть про неї коротке висловлення за планом:
1. У першому рядку запишіть назву обраної споруди.
2. У другому – схарактеризуйте її 2-3 прикметниками.
3. У третьому – запишіть 2-3 дієслова, пов’язаних з пам’яткою.
4. Запишіть речення, що влучно характеризує памятку.
5. Доберіть антонім або синонім до слова (словосполучення), записаного в першому рядку.
- Назвіть поняття, які ви почули сьогодні на уроці.
V. Домашнє завдання
Параграф 21. Письмово: Напишіть листа уявному однолітку за кордоном із запрошенням відвідати ці історичні пам’ятки та поясніть, чому це варто зробити.
