Спецкурс «Гістофізіологія нейроендокринної системи» (стр. 7 )

Головні відмінності ендокриноцитів різного типу пов'язані зі структурою секреторних гранул (розмір, щільність, облямівка).

Ядро

Мітохондрії

Ядро гранули

β-інсулоцити

д-інсулоцити

РР-інсулоцити

α-інсулоцити

β-клітини: розташовані переважно у центрі острівця, крупніші за розміром, ніж б-клітини, полігональної форми, у цитоплазмі численні крупні гранули, що мають частіше менш електроннощільне "ядро", ніж в б-клітинах, гранули мають прозорий ободок, причому "ядро" гранули розташовано трохи ексцентрично. Обмежуюча мембрана гранул часто має звивисті контури. Найбільший розвиток досягає ГрЕР та комплекс Гольджі.

α-клітини: розташовані палісадно, тобто по краю острівця, контактуючи з гландулоцитами, округлі чи овальні, більш світлі, ніж В-клітини, гранули округлі з щільним ядром та вузьким прозорим ободком. Контури мембран гранул рівні. ГрЕР слабо розвинений, рибосом мало.

д-клітини: зустрічаються рідко, полігональної або зірчастої форми, розташовані в центрі острівців і по периферії, контактують з капілярами посилаючи до них свої відростки, діаметр гранул варіює. ГрЕР слабо розвинений, рибосом мало. Вважають, що є дефінітивними формами, виробляють соматостатин, панкреогастрин, секретин.

У П. з. виявлено особливий тип клітин – ациноостровцеві (змішані, перехідні). Вони мають структурні і функціональні ознаки одночасно екзокринних і ендокринних секреторних клітин. Причому одні клітини поряд із гранулами зимогена містять гранули, характерні для в-клітин, інші – для б - чи д - кліток.

Інсулін викликає, принаймні, 30 різних ефектів у клітинах, і пояснити ці ефекти якимсь одним механізмом неможливо.

Однією з важких патологій є цукровий діабет. Діабет може бути викликаний:

1.  Зниженням секреції інсуліну (у зв'язку зі зменшенням біосинтезу, порушенням виділення інсуліну, у результаті порушеної рецепції, у результаті атрофії в-клітин);

2.  Синтезом інсуліну ненормального будови (мутації);

3.  Прискоренням інактивація інсуліну;

4.  Зниженням чутливості тканин до інсуліну.

Розрізняють:

·  потенційний діабет;

·  латентна форму діабету (виявляється при стресі, ожирінні, протікає сховано тривалий час);

·  клінічний діабет (із зміною мінерального обміну, кетонові тіла в мозку);

Гострий діабет можливий у різному віці: 1 – 14 років дитячий; 15 – 24 роки юнацький; 25 – 64 роки дорослий; з 65 років – старечий.

Інсулінорезистентний діабет (відсутність рецепторів до інсуліну).

С Т А Т Е В І З А Л О З И

С І М ’ Я Н И К Паренхіма сім’яника поділена на I50-250 часточок. У цих часточках лежать по одному звивистому сім’яно-му канальцю, а також кровоносні судини та інтерстиціальна тканина, котра представлена клітинами Лейдіга (синтезують гормон тестостерон, що переважно виділяється у лімфу). Стінка звивистого сім’яного канальця складається із сполучнотканинної власної оболонки, в якій розрізняють: внутрішній шар - базальна мембрана має глікопротеїдну природу, над нею розташований волокнистий шар з колагенових і еластичних волокон, потім міоїдний шар, утворений декількома рядами міоїдних клітин. Скорочення міоїдних клітин обумовлює перистальтику звитих насінних канальців і просування. по них ще нерухомих сперматозоїдів. На базальній мембрані лежать сперматогонії та клітини Сертолі (1 ряд), далі верхні шарі складаються з статевих клітин на різних стадіях сперматогенезу: сперматоцити I і II порядку (2-4 ряди), сперматиди (5-6 ряди) та сперматозоїди, що своїми хвостами обернені у просвіт канальцю. Клітини Сертолі виконують опорно-трофічну функцію. Також беруть участь в утворенні гематотестикулярного бар’єру; здатні до фагоцитозу статевих клітин, що загинули та залишків, які відокремились від сперматид; секретують рідину, в яку попадають сперматозоїди в просвіті канальців; мають рецептори до ФСГ та тестостерону у зв’язку з цим виконують координуючу функцію при сперматогенезі; синтезують гормон інгібін (пригнічує продукцію ФСГ аденогіпофізом), фактор стимулюючий поділ сперматогоній і андрогензвя’зуючий білок (тільки при зв’язування з ним тестостерон діє на сперматиди).

Звивистий сім’яний канадець, зб. х40 Звивистий сім’яний канадець, зб. х90 Стінка канальця   Клітини Лейдіга   Сперматоцит   Сперматогонія

Характеристика сперматогенезу

Я Є Ч Н И К

Яєчник (ovarium) – парна жіноча статева залоза, розташована в порожнині малого тазу з обох боків від матки. Це орган, де утворяться і дозрівають яйцеклітини і синтезуються жіночі статеві гормони (естрадіол, прогестерон). Яєчник жінки зрілого віку має довжину 3-4 см, ширину 2-2,5 см, товщину 1-1,5 см. Правий яєчник звичайно буває трохи більше лівого. Яєчник з однієї сторони рухливо з'єднаний з маткою власною зв'язкою, з іншої сторони він прикріплений до бічної стінки тазу за допомогою воронкотазової зв'язки. Отже яєчник може переміщатися вперед і назад та вверх і вниз. Яєчники зверху покриті одношаровим зачатковым епітелієм, безпосередньо під яким розташована щільна сполучнотканинна капсула. Паренхіма яєчників складається із периферичної коркової та центральної мозкової речовини. Гермінативна і гормонопродукуюча функції протікають у корковій частині. У мозковий речовині проходять магістральні кровоносні судини і нерви. Коркова речовина містить примордіальні фолікули та фолікули, що ростуть (відповідно первинні і вторинні), пре - й антральні фолікули, зрілий фолікул (Граафів пухирець, третинний, преовуляторний фолікули), атретичні фолікули, жовті та білі тіла. Зверніть увагу! У яєчниках відбувається дозрівання фолікулів (це проявляється у перебудові фолікула) до стадії зрілого фолікула, який містить в собі овоцит II порядку, який підчас овуляції випадає до порожнини і попадає до маточних труб. Водночас овоцит проходить стадію дозрівання - мейоз, зокрема лише I мейотичний поділ, тоді як II мейотичний, хоча починається в граафовому пухирці, остаточно відбудеться в маточній трубі безпосередньо перед заплідненням. Разом з тим, коли йде дозрівання фолікулів на стадії вторинного фолікула відбувається період росту (малий і великий ріст). Малий ріст пов'язаний з синтезом іРНК, рРНК тощо, а великий ріст проявляється збільшенням розміру і маси фолікулів На стадії граафового пухирця активно синтезуються жіночі гормони – естрадіол. На стадії жовтого тіла синтезуються гормон «вагітності» – прогестерон. Синтез статевих гормонів відбувається тільки під впливом ЛГ аденогіпофіза. Жовте тіло буває справжнє (функціонує всю вагітність) і несправжнє (менструальне). Розвивається із фолікулярних клітин під впливом ЛГ. Після припинення їх функціонування вони піддаються розсмоктуванню. Атретичний фолікул: у центрі фолікула є зморщений овоцит, оточений блискучою оболонкою. Навколо лежать фолікулярні клітини із зменьшеним об’ємом цитоплазми.

Первинний (примордіальний) фолікул з овоцитом I порядку Примордіальний фолікул   Атретичні фолікули   Вторинний фолікул з овоцитом I порядку, що вступив у період росту Вторинний фолікул   Антральний фолікул Порожнина   Овоцит I порядку   Третинний (зрілий) фолікул – Граафів пухирець Овоцит II   Тека   Жовте тіло Упорядник: доцент