Романчишина Юліанна
Прозорість, підзвітність та довіра – необхідні складові антикорупційної політики США та Норвегії
Тотальна корумпованість, на жаль, досі залишається однією з найбільш актуальних проблем в Україні, що гальмує втілення реформ та залучення іноземних інвестицій. Щорічно, за підсумками року, міжнародна організація Transparency International публікує рейтинг країн світу за рівнем корупції - Індекс корупції (Corruption Perceptions Index, CPI). В 2014 році за цим рейтингом Україна набрала 26 балів зі 100 можливих, що відповідає 142 місцю зі 175 досліджуваних країн. На противагу цьому, Сполучені Штати Америки набрали 74 бали, посівши 17 місце, а Норвегія - 86 балів та 5 місце відповідно[1]. Така значна різниця пояснюється кардинально відмінним підходом в певних аспектах державного управління та відмінністю у правосвідомості.
Проблема корупції в Україні існує на різних рівнях та у різних сферах. Відповідно, антикорупційні програми повинні також бут різнорівневими та різноплановими. Нижче наведені лише окремі сфери, в яких необхідно провести перетворення для недопущення корупції.
1. Адміністративні послуги
Найчастіше середовище для корупції створюють високі адміністративні вимоги для провадження певної діяльності: велика кількість дозволів, ліцензій, складних адміністративних процедур, через які треба пройти, контактуючи при цьому з різними державними органами. Також, важливе значення має рівень дискреції в прийнятті рішення певним органом чи посадовою особою.
В Норвегії контакт з державними органами в процесі надання адміністративних послуг зведений до мінімуму, зокрема, процес отримання дозволів не вимагає присутності особи і робиться з застосуванням технічних засобів. Те ж саме стосується процесу подання податкових декларацій.
Позитивно, що в Україні проводиться процес дерегуляції, зокрема скасовуються деякі дозволи, ліцензії, сертифікати. Даний процес необхідно проводити системно.
2. Фінансування політичних партій
У Норвегії фінансування політичних партій відбувається за рахунок трьох складових: державні субсидії, власні кошти, внески від інших осіб. Найбільшу частину фінансування складають державні субсидії, що надходять із загальнодержавного та місцевих бюджетів. На них припадає близько 3/4 фінансування партії. Державна підтримка партій пропорційна результатам останніх виборів до парламенту. Проте, навіть партії, які не представлені в парламенті, мають доступ до державної підтримки. На другому місці власні кошти партії, що формуються за рахунок членських внесків та господарської діяльності. Також, партії можуть отримувати кошти від інших осіб. Наприклад, Лейбористська партія отримує кошти від конкретних профспілок, в той час як Консервативна партія отримує пожертви від фізичних осіб та юридичних осіб. Якщо сума фінансування партії донорами перевищує 30 тисяч норвезьких крон, партія повинна надати більш докладну інформацію щодо донора. Партії зобов’язані подавати докладні звіти з повною інформацією про всі джерела своїх доходів. Така інформація публікується в загальнодоступних джерелах, де кожен при бажанні може її перевірити.
Для мінімізації ролі бізнесу в політичних процесах, що є значною проблемою в Україні з самого початку її незалежності, необхідно чітко прописати правила фінансування політичних партій та обмежити частку фінансування з боку приватних осіб.
3. Прозорість лобіювання різноманітних інтересів при прийнятті законодавчих актів
Лобізм широко застосовується в багатьох країнах світу як спосіб забезпечення інтересів різних зацікавлених осіб та груп при прийнятті нового законодавства. Важливо не плутати лобізм з шкідливими корупційними практиками, адже лобізм, при збалансованому його використанні, є корисним і допомагає врахувати широке коло інтересів, довести позицію бізнесу, громадського сектора, профспілкових організацій до представників державної влади. США є прикладом країни, де лобізм розглядається як частина демократичного процесу і важливе джерело інформації для закондавців.
Законодавче врегулювання лобізму, зокрема, прийняття окремого закону, який би передбачав певний ліміт витрат на лобістську діяльність, механізм взаємозв’язку лобістських структур з державними органами, може бути позитивним кроком для України.
4. Корупція як суспільне явище
Створення механізмів боротьби з корупцією неможливе без суспільної підтримки. Важливо, щоб кожен громадянин усвідомив, що корупція, навіть в найменших її проявах, є надзвичайно серйозним явищем, оскільки підриває систему моральних цінностей. Держава, яку б досконалу правову систему вона б не мала, повинна мати суспільство, побудоване на довірі та спільних цінностях. Якщо суспільство відмовляється грати за чесними правилами, ніщо його не врятує від хаосу. Для того, щоб цього не допустити та забезпечити сталий розвиток, кожен повинен усвідомити свою відповідальність.
Відповідно, необхідно створювати освітні соціальні проекти, направлені на те, щоб підвищити рівень правосвідомості і несприйняття такого явища як корупція.
Романчишина Юліанна
Потреба в створенні потужної команди спеціалістів з права міжнародної торгівлі
Моя поїздка до Норвегії утвердила мене у думці, що Україні не вистачає чіткої стратегії в сфері міжнародного торгового права. Відстоювання інтересів своїх експортерів та створення більш чітких і прозорих правил для імпорту є надзвичайно важливим компонентом стабільного економічного розвитку.
Гарний приклад того, що Україна не використовує всіх механізмів міжнародних договорів для покращення ситуації з експортом був наведений нам представниками Норвезько-Української торгової палати та пізніше також обговорювався на нашій зустрічі в Міністерстві економіки Норвегії: формулювання договору EFTA дає можливість кожній зі сторін ініціювати перегляд умов договору в напрямку подальшої лібералізації. Експерти з Норвезько-української торгової палати вважають, що дана ініціатива повинна виходити першочергово від України, оскільки, зважаючи на економічну кризу та, відповідно, потребу в пошуку нових способів залучення інвестицій, це найбільше в її інтересах.
Також, на наших зустрічах представники від Норвегії були дуже стурбовані тим, що в Україні діє досить корумпована бюрократична система, особливо, що стосується митних процедур. Неодноразово траплялись випадки затримки імпорту норвезького лосося на кордоні з Україною, що призводило до псування товару. Очевидно, що всі ці випадки сприяють зростанню рівня недовіри до України з боку закордонного бізнесу, який би за інших обставин мав би бажання вкладати в економіку держави.
В зв’язку з цим, існує необхідність в проведенні необхідних реформ для спрощення дозвільних процедур, посилення антикорупційного законодавства, створення робочих груп з залучення бізнес-середовища, які б займались розвитком ініціатив з подальшої лібералізації торгівлі не лише з країнами-членами ЄС, а також рамках EFTA і не тільки.
Також, я вважаю, що не менш важливим є проведення освітніх заходів, які б сприяли створенню потужної молодої команди фахівців в сфері міжнародної торгівлі в Україні, адже дана сфера залишається недостатньо розвинутою, незважаючи на фактори, які підвищують її актуальність, серед яких підписання Угоди про ЗВТ з Європейським Союзом.
Саме тому я вирішила підвищувати зацікавленість до тематики міжнародної торгівлі серед студентів-правників українських ВНЗ. Заради досягнення цієї мети, я та моя команда однодумців плануємо таке:
1) популяризувати міжнародне змагання з права Світової Організації Торгівлі, яке являє собою симуляцію вирішення спору в рамках СОТ та проводиться на всіх континентах, окрім Австралії, і завершується фінальним раундом в штаб-квартирі СОТ. Це передбачатиме:
- проведення презентацій про змагання у Львівському національному університеті, Харківській юридичній академії, Києво-Могилянській академії, Одеській юридичній академії (травень-червень 2015 року);
- створення спільноти в соціальних мережах, присвяченої змаганню для студентів та фахівців з права міжнародної торгівлі в якості майданчика для обговорення (травень 2015 року).
2) організувати проведення лекцій на тему міжнародного торгового права в Києво-Могилянській академії визнаними українськими фахівцями в цій сфері (орієнтовно жовтень 2015 – травень 2016 року).
[1] Visualizing the Corruption Perception Index 2014/ http://www. transparency. org/cpi2014/infographic/global
