Аліна Бугар
Громадянське суспільство Норвегії як індикатор розвитку країни
ДОВІРА. З цього слова починались ледве не всі діалоги та відповіді норвежців нашій групі щодоефективного залучення і впливу суспільства на прийняття рішень в державі та щодо активності громадянського суспільства Норвегії.
Враховуючи порівняно невелику кількість населення Норвегії, в країні налічується близько 115 тисяч неурядових і некомерційних організацій. Найбільше – в секторі культури та дозвілля (близько 43%). В середньому, на кожну організаціюв Норвегії припадає 88 учасників. 80% норвежців є члена мимінімум однієї громадської організації, а 50% населення країни бере участь у волонтерській роботі щороку[1].
Тож, маючи честь бути учасниками програми «Молодь змінить Україну», ми спробували дослідити в чому полягає суспільна довіра норвежців, якими є особливості активної діяльності громадських організацій Норвегії та яким є вплив суспільства на успішність держави в цілому.
Коротка історія розвитку інституту громадянського суспільства
Громадські організації є важливою частиною норвезького суспільства. Вони відіграють провідну роль в політичному і соціальному розвитку країни протягом останніх століть. Перші громадські організації в Норвегії почали виникати в середині XIX ст. В той час вони були переважно сфокусовані на робітничому русі та боротьбі з бідністю.
На початку XX ст. почали виникати організації, діяльність яких була також пов’язана з питаннями соціального характеру, зі сферою охорони здоров’я. Після Другої світової війни, кількість волонтерських організацій в Норвегії різко зросла. Розвиток країни до рівня держави загального добробуту (welfarestate)призвів до змін у відносинахміж державою та організаціями. Так, нової актуальності набули сфери, пов’язанні з добробутом нації та питанням здоров’я. В цей період в громадських організаціях нараховувалась велика кількість офіційних учасників, розвинулися локальні філії неурядових організацій та волонтерські ініціативи.
Зі змінами в суспільстві, волонтерські рухи теж зазнали змін. На сьогодні залучення до волонтерської роботи часто носить «тематичний» нетривалий характер під певну подію чи захід. На розвиток нових особливостей волонтерства в країні значно вплинуло поширення Інтернету. Наразі Норвегії характерне більш індивідуалістське волонтерство, що означає фактично менше офіційного членства і постійної залученості до волонтерських робіт.
Сучаснігромадські організації в Норвегії відіграють важливу роль у різних питаннях. Вони репрезентують інтереси громадян, є каналами політичного впливу, оцінюють та критикують уряд, надають послуги, часто є освітніми осередками, опосередковано виступають школами демократії.
За словами колишнього прем’єр-міністра Норвегії Єнса Столтенберга (в 2000-2001 та 2005-2013 роках) Норвегія не мала б одну з найбільш розвинутих і відкритих демократій світу без волонтерського сектору.
Скандинавська модель громадянського суспільства
Загальновідомо, що скандинавські країни займають високі місця у світових рейтингах починаючи від рівня конкурентоспроможності економіки до соціального здоров’я та щастя нації. Разом з високими економічними показниками, цікавим є розвиток інституту громадянського суспільства Норвегії, яке, безперечно, є одним з індикаторів високого розвитку держави.
Так, Норвегія - лідер у рейтингу ООН щодо найщасливіших країн світу (у рейтингу оцінювались такі критерії як: ВВП на душу населення, тривалість життя, можливість покластися на когось у найближчому оточенні, суб'єктивний ступінь свободи в ухваленні життєвих рішень, захищеність від корупції та щедрість)[2].До того ж, країна посідає найвищі щаблі інших світових рейтингів: щорічно входить в топ-3 країн світу в рейтингу «Репортерів без кордонів» щодо свободи слова, в топ-10 – у рейтингу Всесвітнього банку «Doing Business» щодо легкості ведення бізнесу, в топ-5 – у рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку щодо найкращих у світі країн для життя та праці, в топ-3 – у рейтингу «Human Development Index» щодо найвдалішого розвитку людського потенціалу.
Норвезьке громадянське суспільство функціонує за добре розвиненою скандинавською моделлю: громадські організації частково отримують фінансування від уряду, співпрацюють з ним і, що важливо, виступають головними критиками уряду.
36 % фінансування неурядових організацій надходить від центральної та регіональної влади, 57 % бюджету норвезьких НУО складають членські внески та продажі, 7 % - допомога приватних донорів. Виконання умов гранту та діяльність неурядових організацій перевіряють аудиторські компанії, що забезпечує прозорість їх діяльності.
Країні характерна широка замученість суспільства до процесів прийняття рішень в державі. Громадяни часто присутні на засіданнях Парламенту, стежать за обговоренням та ухваленням важливих рішень. Громадські організації ініціюють прийняття законів та внесення до них змін.
Сектору неурядових організаційНорвегії характерний високий рівень адвокасі та лобізму громадських інтересів, високий професіоналізм, величезний рівень залучення населення (політики та члени їх родинчасто є членами громадських організацій).
В Норвегії поширені також так звані «парасолькові організації» (umbrella organisations) – неприбуткові організації, членами яких є невеликі громадські організації. Такі організації створені для сприяння спільним інтересам, представлення організацій на такому рівні, де їх спільні дії будуть більш ефективними.
Формула успіху
За словами представників Норвезького Гельсінського Комітету, з якими учасники програми «Молодь змінить Україну» мали змогу обговорити питання діяльності неурядових організацій в країні, ефективність діяльності громадських організацій Норвегії полягає у побудові довіри, спільних цінностях учасників, однаковому розумінні стратегії розвитку організації, залученні партнерів на всіх рівнях, орієнтованості на довготривалу перспективу.
Що ж стосується розвитку громадського суспільства в цілому, то основними аспектами в даному питанні так само є взаємоповага, взаємодовіра та відповідальність населення. Починаючи зі школи і дитячого садочку дітей залучають до різних соціальних проектів, виховують відповідальність.
Взірцевим в країні є також нульова толерантність до питань корупції, що, в свою чергу, викликає довіру до влади.
Післямова. Рекомендації для України
Перейняття норвезького досвіду щодо ефективного функціонування громадянського суспільства та конструктивного діалогу з державною владою є, беззаперечно, важливим для України. Сучасне українське суспільство наразі проходить процеси якісної трансформації, а останні події продемонстрували згуртованість нації та високий рівень волонтерського руху.
Актуальними в даному процесі можуть стати ініціативи, що стосуються виховання соціальної відповідальності у всіх сферах життя суспільства, адже добробут країни починається з кожного з нас. Так, доречними є ініціативи щодо активнішого виховання соціальної відповідальності з ранніх років.
Також, доречним буде використання практики створення об’єднуючої організації (umbrellaorganization), яка б координувала і сприяла об’єднанню зусиль неурядових організацій країни у досягненні цілей, а також сприяла б залученню кращого міжнародного досвіду до конкретних сфер діяльності організацій.
[1] За даними NGO Partnership Norway:http://www. ngonorway. org/bilateral-partnerships/norwegian-ngos
