Немеркнуче чудо – природа...
Особливості опису природи
(Урок розвитку зв’язного мовлення у 2(6) класі)
Мета: Поширити і поглибити знання дітей про особливості опису природи; дати поняття про науковий та художній описи природи, їх спільні та відмінні риси; актуалізувати знання учнів про пейзажну лірику; активізувати їх чуттєвий досвід, творчу уяву, збагачувати словниковий запас дітей образною лексикою; сприяти удосконаленню навичок усного і писемного мовлення;
розвивати спостережливість (обсяг і глибину); культуру мовлення, а також фантазію, мислення та уяву;
виховувати любов та бережливе ставлення до природи, засобами мистецтва виховувати в учнів почуття прекрасного, естетичний смак.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Форма уроку: урок-гра.
Обладнання: сніжинки-бали; презентація у програмі PowerPoint із природою у різні пори року та завданнями; сигнальні картки; уявний мікрофон; дівчина-Зима; музика для танцю Зими; мелодії “зими”; сніжинки для інтерактивної вправи “Портрет зими”; згорток паперу, на якому написаний зразок наукового опису природи, і підсніжник із художнім описом; “телеграма від сніжка”; пейзажі художників; картки із завданнями; виставка дитячих малюнків “Зима очима юних художників”; підручники.
Епіграф:
Навіть у найпрекрасніших своїх мріях
людина не може уявити собі нічого
прекраснішого, ніж природа
М. Вавилов
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина уроку
- Діти, йдучи до гімназії, я подумала: за календарем, - зима, за вікном – весна. Давайте зробимо так, щоб до нас на урок завітала зима. Взимку, як відомо, падає сніжок. Нехай сьогодні він завітає і до нас у клас.
Я пропоную кожну правильну відповідь на уроці оцінювати сніжинкою. Згода?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Оголошення теми та мети уроку. Мотивація учіння гімназистів
1. Бліц-опитування. (4 хв.)
- Діти, давайте пригадаємо, які типи мовлення нам відомі. (Опис, розповідь, роздум)
- А що називається описом? (Опис – це висловлювання, в якому йдеться про ознаки предмета)
- Які запитання можна поставити до опису? (Який? Яка? Яке? Які?)
- Правильно. В описі, діти, подаються ознаки всього предмета або його частин.
З описом ми знайомилися на попередніх уроках, описуючи приміщення. Що ж ми описуватимемо сьогодні, про що поведемо мову, ви дізнаєтесь, послухавши поетичні рядки Платона Воронька та дивлячись на монітор комп’ютера.
(Вчитель читає вірш П. Воронька “Чолом тобі, стара природо-нене...”, а на моніторі комп’ютера в цей час демонструється презентація у програмі PowerPoint із природою у різні пори року).
Чолом тобі, стара природо-нене,
Богине нескудіючого лона,
Де вічно чудо твориться зелене –
Насущний хліб, налиті сонцем грона.
... Мов кревний брат, я буду захищати
Зелений рід – берізку чи ліщину...
Так, як дітей боронить рідна мати,
Так, як солдат боронить Батьківщину.
- То про що, на вашу думку, ми поведемо мову? (Про природу)
- У словах П. Воронька, діти, звучить клятва поета берегти і захищати природу. Своїми рядками він показує нам приклад синівської любові до Матінки-природи.
- Діти, як ви думаєте, а що потрібно для того, щоб ви стали захисниками природи? (Потрібно, перш за все, її полюбити)
- А щоб полюбити її, ми повинні вміти помічати найпотаємніші ознаки природи. Велику радість завжди викликає у людини спілкування з природою. Вона – джерело натхнення і місце відпочинку, вона лікар і розрадник у тяжкі хвилини, вона дає все, що потрібно людині для життя. Але все це ми зможемо відчути тільки тоді, коли станемо справжніми дітьми Природи.
Людина, яка вміє помічати красу довкола себе, яка любить і оберігає природу, я впевнена, не може бути злою і чинити горе іншим. А я думаю, що усі ми хочемо бути хорошими людьми.
Тому на сьогоднішньому уроці вчитимемось помічати красу природи, бо, як писав М. Вавилов ( а його слова ми взяли епіграфом до нашого уроку), “Навіть у найпрекрасніших своїх мріях людина не може уявити собі нічого прекраснішого, ніж природа”.
Зараз я прошу вас відкрити зошити і записати тему уроку: “Особливості опису природи”.
- Який синонім ми можемо підібрати до словосполучення “опис природи”? (Пейзаж)
ІІІ. Основна частина уроку
1. Вправа із сигнальними картками “Сприймання тексту на слух” (3 хв.)
- Давайте попрацюємо із сигнальними картками. Перед кожним із вас є по дві сигнальних картки: червона і зелена. Я зачитаю вам декілька уривків. Ви ж після кожного прослуханого уривка піднімаєте певну сигнальну картку: зелену – коли почуєте опис природи, червону – коли це не пейзажний малюнок. Отже, слухаючи уривки, ви повинні визначити, котрий із них є пейзажем.
ТЕКСТИ
І. Намисто – найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Воно було різним як за матеріалом, кольором, формою, так і за способом носіння. Найбільше цінилося намисто з дорогих нагрудних матеріалів – коралів, бурштину, перлів, гранатів, скла, смальти.
(З журналу)
ІІ. Удовина хата була висока, світла та дзвінка. На трьох блакитнавих її стінах цвіли і одцвітали дивовижні рушники. На четвертій стіні світилися полив’яні миски і полумиски. Посередині стояв старовинний ткацький верстат, на якому волохатився зелений м’який налавник.
(За М. Стельмахом)
ІІІ. Пречудовий літній ранок. У холоднім легенькім вітрі ледве-ледве леліється широкий лан жита. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилось під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кожної стеблинки. Стоять стебла високі та рівні, жовті і гладкі під зеленим листям повійки та осету. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє око блавату або дівоче паленіюче лице польового маку.
(За І. Франком)
- Чому саме третій уривок ви назвали описом природи? (Тому що в цьому уривку подаються ознаки житнього лану влітку. Автор намагається показати нам красу житніх колосків, польових квітів, роси.)
- Яких художніх засобів мови тут є найбільше? (Епітетів)
- А що таке епітет? (Епітет – це художнє образне означення, яке підкреслює у зображуваному особливу рису)
2. Вправа “Мікрофон” (3 хв.)
– Давайте за допомогою вправи “Мікрофон” дамо відповідь на запитання: з чого, на вашу думку, може складатися опис природи? (Почергово передаю уявний мікрофон. Діти коротко відповідають, їхні відповіді вчитель записує на дошці)
Можливі відповіді дітей:
- Із опису дерев, кущів, трави, галявини, неба, сонця, хмар, повітря, вітру, землі, річок, озер, морів, берегів.
- Отже, опис картин природи складається із сукупності описів окремих предметів. А тепер звіримо свої думки із твердженням підручника.
(Діти читають матеріал підручника на С. 191)
- Зверніть увагу на монітор комп’ютера і спробуйте визначити, які слова є “відомим”, а які “новим”.
В Н
(На моніторі записані такі речення: Дерева переливалися сріблом.
В Н
Ставок покрився льодом.)
- Отже, предмет, явище є “відомим”, а ознаки “новим”.
3. Завдання з ключем (3 хв.)
- З чого складається опис природи, ми знаємо. Ну, а тепер перейдемо від теорії до практики.
Сьогодні на уроці ми описуватимемо природу однієї з чотирьох пір року. А якої саме ви довідаєтесь, коли виконаєте завдання із ключем.
Але, перш за все, скажіть, який розділ мовознавчої науки ви почали вивчати? (Морфологію)
Тому завдання буде таке: виписати із прочитаних мною слів тільки іменники. З других букв ви отримаєте слово-пору року. Отже, вибірковий диктант.
Зелений, влітку, оздоба, сім, спати, синиця, весело, денний, імітація, синьоокий, я, галявина, осінній. ЗИМА
4. Танець Зими ( 2 хв.)
(Починає тихенько звучати музика, під яку в клас заходить дівчина-Зима і виконує танець )
- А ось до нас завітала справжня зима. Якою у танці постає вона: доброю, спокійною чи бурхливою, сердитою? (Доброю, ніжною, такою, яка любить дітей)
- Танець – це особливий вид мистецтва, де образні картинки життя відтворюються за допомогою рухів. Виразні рухи поєднуються в певному темпі, розмірі і ритмі – так виникає малюнок танцю. В міміці і жестах танцівник, як ви побачили, передає почуття, настрої.
Що ви уявляли, насолоджуючись танцем? (Зима, сидячи на хмаринці, зі своїх широких рукавів сипле легеньким сніжком, і з неба на землю падають малесенькі сніжинки, на льоту торкаючись одна одної, утворюють прозоре коло і водять веселий хоровод. Дітям у такий час дуже хочеться надвір)
5. Слухання музики
- Танець, музика з найбільшою силою можуть передавати почуття, настрої, переживання людини, а також і настрої природи. Оскільки мова сьогодні йде про зиму, то хочу сказати, що дуже часто визначні композитори світу зображали цю пору року в музиці. Так, П. Чайковський, Вівальді та інші композитори створили цілі концерти, призначені для оркестрового чи сольного виконання. Вслухайтесь у музику зими і скажіть, який настрій створюють музичні твори про природу?
(Звучить грізна музика)
- Яка картина постала перед вами, коли ви слухали мелодію? (З неба падають великі клапті снігу, дерева покриті сніговою ковдрою, навіть не видно гілок, усі пташки поховались у свої схованки)
- Послухайте ще одну музику зими. (Чути завівання хурделиці)
- А що ми уявляємо тепер? (Звучить “Танець сніжинок”)
6. Вправа “Сніжинка до сніжинки” (2 хв.)
– А тепер, діти, виконаємо вправу “Сніжинка до сніжинки”, використовуючи епітети створимо портрет зими.
(На окремих сніжинках, які утворюють обличчя дівчини, записуємо епітети до слова зима)
- То якою постає перед нами зима? (Срібною, пухнастою, холодною, радісною, суворою, білосніжною)
7. Елемент інсценізації (зачитування наукового і художнього текстів-описів) (6 хв.)
- На нашому уроці є присутніми персонажі казки “Дванадцять місяців” – вчитель королеви та красуня-пасербиця які підготували повідомлення. Слухаючи їх, ви повинні визначити, до якого стилю мовлення вони належать, і вміти обгрунтувати свою думку, а також виписати у зошит предмети та їх ознаки.
(Вчитель читає науковий опис природи, написаний на згортку паперу, а пасербиця – художній, написаний на великому підсніжнику. На моніторі комп’ютера – написані ці два тексти (для дітей, у яких краще розвинена зорова пам’ять і увага))
Можливі тексти описів:
Науковий:
Дерева широколистих дібров за помірного клімату вкриті листям лише влітку. Стовбури й гілки дерев захищені товстою корою. Загальна поверхня листків велика.
Широколистий ліс має складну ярусну будову. Надгрунтовий шар з опалого листя товстий. Затемнення в дібровах не є великим.
Художній опис:
Стрункі стовбури беріз біліли на тлі блакитного неба. Гілки переливалися сріблом. Від інею вони здавалися пухнастими і м’якими, як лапи химерного лісового звіра. Сонячні промені сяяли на снігу золотими злитками. Від такого поєднання золота і срібла дерева здавалися урочистими. Це було свято зимового гаю.
- Зачитайте ознаки предметів, виписані вами з уривка, прочитаного вчителем ( Дерева широколистих дібров, помірного клімату, товстою корою, поверхня листків велика, складну ярусну будову, надгрунтовий шар, товстий).
- У якому значенні, прямому чи переносному, вжиті ці слова? (У прямому)
- У якому описі вживаються слова тільки в прямому значенні? (У науковому)
- Доведіть, що це науковий опис. (У тесті передана точна інформація про широколисті діброви)
- Зачитайте ознаки предметів, виписані вами з другого уривка (Стрункі стовбури, блакитне небо, гілки переливалися сріблом, пухнастими і м’якими, як лапи химерного лісового звіра, сонячні промені, золотими злитками, урочисті дерева, свято зимового гаю.)
- До якого стилю мовлення належить цей уривок? (До художнього)
- Чому? (Тому що тут використано багато епітетів, порівнянь, а також ми відчуваємо захоплення автора зимовим гаєм, чого немає в науковому описі)
8. “Телеграма від сніжка” (4 хв.)
– По дорозі сюди, діти, мій синок сніжок, жартуючи зі мною, розмив слова телеграми, відправленої мені зимовим лісом. Допоможіть прочитати її текст.
Завдання: переписати текст, вставляючи пропущені слова.
(На моніторі комп’ютера записаний текст, діти переписують його, добираючи на місце пропусків слова із довідки)
 |
Д о в і д к а: мовчазно, замріяно; пухнастим; старезний; струнка; голі; пожовклим; струнка вічнозелена.
- Всі із завданням впоралися? Хто хоче зачитати текст телеграми, про що ж там у ній розповідається?
Христинка читатиме текст, а ви всі заплющіть оченята і спробуйте побачити перед собою описану природу зимового лісу.
(Дитина читає текст)
- А тепер розплющіть очі і подивіться на екран. Чи не схожу картину ви побачили?
Як бачимо, краса природи не може залишити байдужою жодну людину, а тим паче художників (Звертаю увагу на картини-пейзажі)
9. Огляд картин –пейзажів відомих художників.
- У жанрі пейзажу працювали І. Їжакевич, І. Шишкін, Айвазовський та багато інших.
У жанрі зимового пейзажу на уроках образотворчого мистецтва працювали й ви, створили навіть виставку власних малюнків на тему “Зима очима юних художників”.
10. Робота в парах (3 хв.)
- Наступним нашим завданням буде робота в парах. Кожна пара дітей отримає своє завдання:
1 пара –“Екскурсоводи” проведе нам міні-екскурсію по власній картинній галереї.
2 пара – “Дослідники поезії” аналізуватиме поезію М. Вінграновського “Вже неминуче буде сніг”.
3 пара - “Юні літературознавці” з’єднуватиме відповідні слова та художні засоби певними лініями.
4 пара – “Дослідники тексту” визначатиме відоме та нове у реченнях тексту.
5 пара – 1 група “Художній засіб – легко!” підбиратиме епітети, метафори та порівняння до слів.
6 пара – 2 група “Художній засіб – легко!” також підбиратиме епітети, метафори та порівняння до слів.
7 пара – “Майстри слова” складатиме діалог на тему “Красуня-зима”.
1) Створення власних висловлювань. Виставка дитячих малюнків на тему “Зима очима юних художників”.
- Сьогодні на уроці ви мали змогу побачити, як зображали красуню зиму хореографи, композитори, художники, письменники. А тепер пропоную вам самим побути майстрами пера.
На уроці образотворчого мистецтва ви створили виставку власних малюнків на тему “Зима очима юних художників”. Можливо, серед вас є юні майстри слова, які б могли коротенько описати хоча б деякі із робіт. У словесному описі, діти, вживайте якомога більше прикметників.
(Один із учнів може розпочати опис виставки так:
- Епіграфом до нашої виставки ми взяли слова Л. Костенко:
Якщо не можна вітру змалювати,
Прозорий вітер на ясному тлі, -
Змалюй дуби, могутні і крислаті,
Котрі од вітру гнуться до землі.
(2 дітей підходять до малюнків і коротенько їх описують)
2) Художньо-мовний аналіз поезії М. Вінграновського “Вже неминуче буде сніг”.
· Прочитати на моніторі комп’ютера поезію.
· Виписати у 3 колонки слова: метафори, персоніфікацію, епітети.
· Записати, які почуття зроджують у вас поетичні рядки? (Смутку, спокою).
М. Вінграновський
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину...
Завіє сніг і наш поріг,
І в полі бадилину.
За ногу вхопить вітер дим,
А сніг і дим завіє,
Ще й білим язиком твердим
Прилиже дим, як вміє.
Хвоста розпушить курці сніг
І пожене за вітром,
Останні яблучка із ніг
Зіб’є із віт над світом.
До айстр останніх припаде
Губами сніговими
І тихо їм щось доведе,
І забіліє з ними...
3) З’єднати відповідні слова певною лінією
_ _ _ _ _ _ - епітети,
________ - слова-метафори
Дерева Голі
Небо Спить
Хмари Завмерли
Ліс Прозоре
Гілки Чорні
Ставок Зачарований
Паморозь Розкішна
Вітер Марніє
Поле Упала
День Танцює
Зима Сердитий
Хурделиця Убоге
4) Переписати речення описового характеру. Визначити в них “відоме” й “нове”, позначити їх літератми В та Н над відповідними словами.
З р а з о к:
В Н Н
Небо було безхмарне й синє. (М. Коцюбинський)
1. День був ясний, сонце – іскристе (Панас Мирний). 2. Небо чисте, лагідне. (С. Васильченко). 3. Вітер рвучкий, холодний. (В. Винниченко). 4. Озеро невеличке, але глибоке. (Є. Гуцало). 5. Берег був високий і горяний. (М. Старицький). 6. Луки росисті, пахучі. (Л. Забашта
5) Підібрати епітети, порівняння та метафори до слів.
Дерева, кущі, небо, сонце, хмари, повітря.
6) Підібрати епітети, порівняння та метафори до слів.
Вітер, земля, річки, озера, моря, ялинки.
7) Скласти діалог на тему “Красуня-зима”
Можливий діалог дітей:
- Нарешті запанувала зима! Я так довго її чекала.
- Не розумію чому? Холодно, непривітно, день короткий, голі віти дерев наганяють якийсь смуток. Бр-р-р!
- Я не згідна з тобою. Подивись навколо. Чарівниця-зима добре подбала про навколишню природу: дерева, скинувши листя, зодягнулись у теплі розкішні шубки, а сніг на кущах виблискує, неначе хтось розкинув по ньому діаманти. Хіба це не красиво? Он ген далеко видніється поле. Як ти думаєш, що воно робить?
- Звісно, перебуває у стані спокою.
- Так, але не зовсім. Зимове поле спить, закутавшись, немов маленька дитина, у теплу пухову ковдру, і дивиться приємні сни про те, як пригріє сонечко і воно прокинеться від сну. А торкнись бурульок і ти почуєш чисту, ніжну, прозору кришталеву музику. А прислухайся до хурделиці і ти дізнаєшся, який настрій у природи. Коли вона виє, стогне, квилить, голосить, ридає, значить їй сумно, самотньо; коли весело співає – настрій радісний, бадьорий.
Скажи, Ромчику, хіба ти отримав насолоди, спостерігаючи за природою?
- Справді, Олесю, зима чудова. Я переконався, що не лише літо може бути привабливим. Чарівною є кожна пора року.
(Діти виконують завдання)
- Час для виконання завдань вичерпаний. Листочки із завданнями ви мені здасте, я перевірю, і ваш учитель виставить вам оцінки у журнал. А зараз давайте послухаємо наших художників-екскурсоводів і побачимо, чи можна назвати їх і юними майстрами слова.
(Діти описують малюнки)
- Молодці. І на завершення уроку послухаймо діалог Романа й Олесі на тему “Красуня-зима”.
ІV. Підсумок уроку
- Саме так, чарівною є кожна пора року. Впевнена, що усі присутні погодяться зі словами Ромчика. Знання ж, отримані на уроці, діти, ви зможете використати й на заняттях інших предметів: літератури, музики, образотворчого мистецтва, мистецтвознавства та інших. Але найголовнішим є те, щоб ви зрозуміли природу, полюбили її, перейнялися її проблемати і турботами, стали її захисниками. Саме з цією метою на сьогоднішньому уроці ми з вами перегорнули одну із багатьох сторінок природи. Зима, як один із розділів книги природи, завітала до нас за допомогою поезії, прози, музики, танцю і живопису.
І, як пише у вірші З. Кучерява.
... Все задумано мудро в природі,
жити всьому у мирі і згоді.
Річка хай, куди хоче, тече.
Пташеняті підставим плече.
Як зрубаємо дерево – вмить
Поспішаймо хоч два посадить.
Як асфальт – то не через калину,
Джерельце хай не знає зупину.
Полюбімо природу палко,
Не топчімо ногами фіалку...
Як розоримо світ оцей вщерть,
Вирок нам без війни буде: смерть.
Зупинімось – останній є шанс.
Ця Планета не тільки для нас...
V. Домашнє завдання
Скласти міні-твір на тему: “За вікном”
