Виховний захід на тему: Над Золотою Липою

Лапшинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Бережанський район

Тернопільська область

Виховний захід на тему:

Над Золотою Липою

Виконала: вчитель географії

Лапшинської загальноосвітньої школи

І-ІІступенів

Вітковська Наталія Романівна

2013 р.

Над Золотою Липою

Мета: розширити та поглибити знання учнів про річку Золоту Липу, показати взаємозв’язок людини і природи, привернути увагу до проблем довкілля, показати шляхи покращення стану навколишнього середовища;формувати дбайливе ставлення до природи, її багатств, розвивати естетичні смаки, здійснювати екологічне виховання.

Хід заходу

І учень Веслує Липа Золота

Між золотими берегами:

У вічність десь за Бережани

Пливе й назад не поверта

Чужі човни по течії

Спливли… Їх згадувати годі.

Живуть одвік річки в народі,

Струмки збираючи свої

ІІ учень Тому ще та Русалка ходить

Яку, можливо тут на подив

Зустрів Шашкевич Маркіян.

І грає в барвах тих водиці,

Які в талан взяла Кульчицька…

Та річка-пісня Бережан

Ведучий 1: Величаво пливе вода Золотої Липи, вбираючи сонце й голубінь неба; стоять замріяні береги, зелені плавні повняться пташиним щебетом. Хто побачить цю красу, відчує її серцем, то неодмінно захищатиме природу, щоб її гармонія ніколи не порушувалась.

Ведучий 2: Вода – джерело життя, соки землі, скарб, дарований людям природою. Охороняти джерело, струмок, річку, озеро від забруднення і замулення – наш обов’язок.

3 учень

Яке то диво-дивне влітку річка.

Краса безмежна, в вербах береги.

Прозора й тепла, лагідна водичка

І стільки в цьому радості й снаги.

Пливеш по ній, а над тобою небо

Бездонне, чисте, іноді в хмарках.

До цього придивитись лише треба,

Щоб описати цю красу в словах,

А потім прочитати і згадати

У дні, коли завіють холоди.

А зараз просто хочеться співати

І мріяти, щоб так було завжди.

Бо ж над тобою ластівки літають,

Он зимородок-красень пролетів.

Лелеки попід хмарами кружляють

І вітерець легенький просвистів...

Враз хвильки на ріці заряботіли,

І сонечко скупалося у них.

Хмарки біленьким пухом налетіли

І стільки дива в хмарах чарівних...

А вийдеш із води — трава зелена,

Такою свіжою, росистою була...

Та в день якийсь упав листок із клена.

Скінчилось літо. Осінь підійшла.

Танець «Пори року».

ЛЕГЕНДИ

Таємниця « золотої річки »

Ведучий І: Назва Золотої Липи говорить про те, що в сиву давнину золотошукачі виполіскували золотий пісок, що підіймали з дна річки.

А біля джерела, звідки бере свій початок річка, зросла розкішна липа, купуючи «золоті» віти в джерельній воді. А сама річка несла свої чисті води поміж віковічними липами, які медовим цвітом і запахом полонили весь Опільський край.

Звідси й назва Золота Липа.

Сучасні спостереження підтверджують, що в гирлі золотої Липи справді знаходяться вкраплення порід з невеликим вмістом золота, котрі. Однак, не мають промислового значення.

Ведучий 2: Інша легенда говорить: в Липі колись давно загубив всю свою золоту казку мадярський князь, який тікав через Бережани від воїнів руського князя Мстислава Удатного, після невдалої облоги Кременця. Потім цей скарб знайшли жителі нашого міста і назвали річку Золотою Липою.

НАД ЗОЛОТОЮ ЛИПОЮ

(пісня)

Сплила журба туманами,

Одбила громовицями...

Летять над Бережанами

Сон-вечори Жар-птицями.

Над берегом-долиною

Зірками ночі падають,

А явір із калиною

Щось гомонять-пригадують.

ПРИСПІВ:

А синя птаха скрикує,

Верба зітхає скрипкою

Над Золотою Липою,

Над Золотою Липою...

Колись у битві з ланцями,

З мечем борні повінчані,

Упали тут повстанцями

Юнак-герой і дівчина.

А як гроза відхлинула,

Розтали орди хмарами.

Зросло дівча калиною,

А хлопець виріс явором.

ПРИСПІВ.

Пливуть над Бережанами

Сон-вечори Жар-птицями

І небеса весняними

Цвітуть-горять зірницями,

А берегом-долиною

Кохання ходить парами —

Вітається з калиною,

Стоїть в журбі під явором.

ПРИСПІВ.

Георгій ПЕТРУК-ПОПИК,

музика: Іван ЛЕГКИЙ.

4 учень: Золота Липа починається злиттям двох річок – Золотої Липи (Дунайської) і Золотої Липи (Поморянської). Вони зливаються біля с. Гиновичі, що у 1,5 км від Лапшина. Напрям течії річки – з півночі на південь. Це рівнинна річка. Біля східного краю с. Гайок, що належить до Лапшинської ради. Річка утворює крутий берег з трьома терасами. Береги посічені, випуклі, складені суглинкими та вапняками. Річище пряме, каналізоване. Долина річки двохстороння, ширина близько 50-80 м, відкрита, в окремих місцях поросла кущами, деревами. Грунти болотисто-глиняні, місцями торф’янисті. У річки добре розвинута заплава, особливо ліва сторона.

Живлення річки змішане. Вона живиться підземними сніговими і дощовими водами. Землі річкової долини використовується місцевими жителями як сінокоси та пасовища.

5 учень: Середня глибина річки 0,5 - 2 м, швидкість течії – 0,2 – 1,0 м/сек. Невід’ємна складова Золотої Липи є рослинність. Вона відіграє значну роль у гідрологічному режимі. Уся частина Золотої Липи вкрита густою рослинністю. Домінують очерет, жабурник. Зустрічаються також верби, тополі, верболіз, осока.

Багата річка і на тваринний світ. Тут живуть молюски, ракоподібні. Серед риб є щука, карась, білий амур, короп, верховодка. Окрасою річки є лебеді, які щозими прилітають зимувати у наші краї.

А влітку окрасою села є лелеки, які чисельно гніздяться у селі, а харчуються на річці.

Талановита річка (сценка)

Ведучий : Йшла вздовж берега Марічка,

поруч швидко бігла річка.

Зацікавилась Марічка:

Марічка: — Що робити вміє річка?

Річка: — Вмію плинути, звиватись,

і текти, і розливатись,

гомоніти та співати,

на порогах танцювати,

швидко мчати і сміятись,

можу в хованки погратись:

заховатися між лози

чи під кригою в морози,

човник місячний гойдати,

із зірками мандрувати,

квіти, трави поливати,

спраглу землю напувати.

Ведучий: Дивувалася Марічка:

Марічка: — Надзвичайно здібна річка!

Розповім усім на світі,

що річки — талановиті.

Ведучий 1: - Діти, відгадайте загадки:

1) Не ліс, а шумить.

(річка)

2) Одно біжить, друге лежить, третє нахиляється.

(річка, берег, верба.)

3) Біля нашого села

Вибігла із джерела:

Між лугами, між полями,

Між крутими берегами

Ген — до моря побрела.

(Річка)

4) Біжить, біжить – не вибіжить,

Тече, тече – не витече.

(річка)

Пісня «Вдаль за струмочком побіжу»

1. Не покидай мене саму

В осінній час тривожний

Я ж так люблю тебе, люблю

Як біль ніхто не зможе

Приспів

Вдаль за струмочком побіжу,

Розтоплю в серці жалість

На тих просторах, де колись

З тобою зустрічались

2.

Я там волошкою зросту

На радість, щастя й ніжність

І в серця людські принесу

Любов палку і вірність.

Приспів

Репецької

Музика І. Петріва

1 ведучий: Проблеми, які впливають на стан ріки ліквідація стихійних сміттєзвалищ, ліквідація джерел забруднення господарськими та побутовими стоками, організація збору та утилізація твердих побутових відходів.

Вирішення цих проблем допоможе для річки Золота Липа:

-  Визначити встановити прибережні захисні смуги згідно чинного законодавства;

-  Зменшити зарегульованість річки та збільшити прохідність риб для міграції і переміщення до місць нересту;

-  Покращити самоочисну здатність річки та якість річкової води

Ведучий 2 :На річці спостерігається заростання русла водною рослинністю, різке падіння прозорості води, майже повне зникнення чистих алювіальних відкладів. Тому водойма може втратити свою цінність не лише як резервуар води але як об’єкт

6 учень: Блакитні води Липи Золотої,

Сп’янілий хвиль ви стільки понесли,

Дитячих мрій, що й досі непокорять

Ті щастя дні, що й досі не прийшли

7 учень: З давніх-давен українці шанобливо ставилися до річок, озер, криниць, джерел. Берегли і леліяли їх, бо добре знали, що вода-то життя на землі. Безцінним даром природи є прісна вода, що знаходиться у земних глибинах. Із водою починається життя людини (купають новонароджених дітей) із водою і закінчується життя людини (миють тих, хто навіки залишає наше життя).

Пісня

Вдалині за річкою

Слова:В. Крищенко; Крутяк

Вдалині за річкою срібний зорепад

І вином порічковим всіх частує сад,

Літньою долиною йду не поспіша

Вишнею й калиною втішена душа.

Приспів:

Це край, де я родилась і живу,

Де все для мене рідне — не байдуже,

Де зірка з неба впала у траву,

Щоб ти мене побачив милий друже.

Це край моєї втіхи і сльози,

Із рідним словом, з рідними піснями

Тулюся до вкраїнської краси,

Бо це взяла від батька і від мами.

Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог

Грішне разом з праведним в силуетах двох,

Музика над тишею, хоч на струнах грай

І душа утішена — це мій рідний край!

Приспів.