Питання:

Наше підприємство помилково виписало податкову накладу (ПН), яку ми навіть встигли у встановленому порядку зареєструвати у ЄРПН. Яким чином виправити ситуацію, що склалась, з огляду на те, що таку ПН повинен «знімати» не постачальник, а покупець, який, в нашій ситуації категорично відмовляється це робити, мотивуючи тим, що саму ПН він не реєстрував?

Відповідає Віталій Шеломков, податковий консультант, директор аудиторської фірми (09.03.2015 р. джерело: http://dominanta. /index. html ):

Строго кажучи, норма про заповнення коригування ПН саме покупцем у випадку зменшення податкових зобов’язань у Податковому Кодексі (ПК України) не міститься. Таке правило встановлено у абз.3 п.22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 000 (у редакції Наказу Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 000), зареєстрованому в Мінюсті України 13.10.2014 р. за № 000/26012 (далі – Порядок № 000). Тому, оскільки реєстрація Мінюстом мала місце, ця норма є обов’язковою, і її доведеться виконувати. Судове оскарження цієї колізії вбачається неперспективними, а суми коригувань (та потенційних збитків) – такими, що роблять таке оскарження економічно недоцільним.

У випадку виписування «зайвої» ПН (тобто такої, що не відповідає продажам товарів), очевидно, найбільш правильним варіантом є коригування такої ПН покупцем (як того вимагає вище процитований Порядок № 000).

Електронна реєстрація (точніше, підтвердження реєстрації) такої «зайвої» ПН покупцем з тим, щоб потім мати, як може здатися, всі законні підстави для її подальшого коригування – це нікчемна дія. Тобто, ця дія не матиме правових наслідків. Адже п.201.1 ПК України передбачає, що саме продавець товарів зобов'язаний надати покупцю ПН, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в ЄРПН. Ніяких дій у відповідь від покупця товарів ПК України при цьому не вимагає.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Тому таке собі підтвердження ПН, передбачене, наприклад, в програмі МеДок, носить виключно інформативний характер – в такий спосіб покупцю зручніше дізнатися, що на його користь продавцем зареєстровано ПН в ЄРПН. Ніякого іншого правового навантаження це підтвердження не несе, тому робити його по «зайвій» ПН – немає ніякого сенсу. Відповідно, відхилення реєстрації в програмі МеДок так само не несе ніякого правового навантаження. Це –також нікчемна дія без будь-яких правових наслідків.

Враховувати «зайву» ПН в обліку (робити відповідні бухгалтерські проводки) чи у звітності (включати до податкового кредиту та реєстру ПН) – сенсу також немає. Адже для отримання податкового кредиту недостатньо мати ПН, а необхідно ще отримати відповідні товари (роботи, послуги), що прямо передбачено п.198.1 ПК України. А оскільки ПН покупцю видали «зайву», тобто ніякої поставки «під неї» не було, то ніякого права на податковий кредит такий покупець не має (а тому у себе в обліку нічого вигадувати з цією ПН йому не варто).

Покупцю, в свою чергу, необхідно переконати покупця нічого зайвого не вигадувати та не робити, а вчинити виключно згідно вимог абз.3 п.22 Порядку № 000. Зрештою, Порядок № 957 в цьому випадку веде мову не про право покупця так вчинити, а про його обов’язок зареєструвати таке коригування. Покупцю не треба робити ніяких рухів в своєму обліку чи звітності – треба лише зареєструвати виписане покупцем коригування до ПН, підтвердивши в такий спосіб факт виправлення допущеної помилки.

Щодо права «підкріпити» таку «зайву» ПН відповідною поставкою товарів, то таке право у Вас, безумовно, є. Але, на наше переконання, робити в такий спосіб – не варто, оскільки цей шлях несе в собі тільки зайві ускладнення та ризики, а також вимагає складання документів, які пізніше контролюючими органами можуть бути визнані фіктивними та безтоварними (адже термін поставки товарів пройшов, тому факт такої поставки неможливо підтвердити транспортним рухом та документами, складським рухом та документами, тощо).

На завершення відповіді дамо ще один непрямий аргумент для переконання покупця в необхідності просто підписати таке коригування. Уявімо, що аналогічна ситуація сталась після 01.07.2015 р., коли повноцінно працює формула визначення податкового кредиту по ст.2001 ПК України, а виписування ПН призводить до перерахування коштів в сумі ПДВ зі спец-рахунку продавця на спец-рахунок покупця. У випадку виписування такої «зайвої» ПН продавець все одно перерахував би кошти зі свого спец-рахунку на спец-рахунок покупця по факту реєстрації такої ПН в ЄРПН (адже при реєстрації в ЄРПН «зайва» ПН ніяк не відрізнялась би від інших (підтверджених товарним рухом)). І тоді покупець чітко би бачив на своєму рахунку надмірно отримані кошти, які не були підкріплені відповідною поставкою товарів. І у нього не було б ніяких сумнівів в необхідності цю ситуацію виправити та повернути ці кошти на спец-рахунок продавця як помилково зараховані (шляхом відповідного коригування до цієї «зайвої» ПН, оскільки іншого шляху законодавство просто не передбачає, а також тому, що розпоряджатися коштами на спец-рахунку покупця може тільки він сам, а тому саме він повинен генерувати документ, яким ці кошти повернуться продавцю).