Урок 2/6: Заповіді блаженства. Блаженство убогих.
Пророцтво: Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити убогим, послав мене зціляти скрушених серцем, проповідувати полоненим визволення і в`язням відкриття в`язниці, …утішити всіх засмучених… (Ісая.61:1-2).
Блаженні убогі: Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. (Мф.5:3).
____________________________________________________________________________________________
Зміст уроку:
Закон (Декалог) і Заповіді блаженства:
* В Старому Завіті головний моральний авторитет – Закон (Декалог).
Головне в Законі – любити Бога і любити ближнього, як самого себе.
* Закон – перша і необхідна сходинка, без якої неможливо дорости до заповідей блаженства Христа. Закон навчав народ святості.
* В Старому Завіті народ Божий не був вірним Завіту, але Бог завжди вірний Своєму народу і Своїм обітницям, тому заключає Новий Завіт:
Закон Божий буде написаний на «скрижалях серця».
* В Новому Завіті Ісус Христос не відміняє Закон, але як Син Божий, сповнює, довершує його, виходячи за його рамки.
* Ісус сповіщає нову епоху: «нове вино вливається в нові міхи».
Він не починає з нуля, але продовжує історію спасіння людства на якісно новому рівні.
* Христос дає нову заповідь: любити ближнього, « як Я полюбив вас»,
тобто до самопожертви, до самовіддачі.
* Ісус поглиблює Закон, поширюючи його не тільки на дію, але й на образ думок та почуттів:
- в Декалозі «не вбивай», а Ісус говорить: «не помисли вбивства»;
- в Декалозі «не зраджуй любові», а Ісус говорить «не думай про зраду».
* Ісус Говорить багатому юнакові: «Якщо хочеш увійти у вічне життя, виконуй Закон, але якщо хочеш стати досконалим, продай все, що маєш, і роздай бідним та приходь, слідуй за Мною», тобто в Царство Боже можна увійти лише слідуючи за Ним на хрест, а не виконуючи Закон.
* Христос в «блаженствах» не примушує, а призиває: «хочеш – будь».
* Декалог – закон необхідності, «блаженства» – закон свободи.
* Декалог – умова стати людиною, «блаженства» - можливість стати «богом», шлях до богоподібності, досконалості, обоження.
* Закон був даний через Мойсея, благодать та істина – через Христа.
Заповіді блаженства:
* Блаженство – найвищий ступінь задоволення, радість від дарованого Богом спасіння, найбільше щастя.
* Блаженства починаються з благословення тих, хто перебуває у стані крайньої життєвої потреби: убогих, голодних, тих, хто плаче, кого переслідують за правду. Їх згадують євангелісти Матфей і Лука. Лука має на увазі матеріальну нужду, а Матфей робить наголос на духовних потребах. Правомірні обидва тлумачення, обидва підходи виправдані.
* Матфей згадує ще благословення Христом: лагідних, милостивих, чистих серцем, миротворців та гнаних за Христа.
«Велика нагорода вам на небесах!»
Блаженство убогих:
1) Матеріальна убогість:
* Господь, прийшовши, Сам умалився, став добровільним убогим:
- народився в сім`ї бідного тесляра;
- спокушення диявола в пустелі хлібом (земне багатство) відхилив;
- вийшовши на служіння, був бездомним, не мав нічого,
крім Своєї мети, та друзів, що допомагали Йому:
«Птахи мають гнізда, і лисиці – нори,
а Син Людський не має, де голову прихилити».
* Знедолені люди знаходять захист у Христі, Він прийшов для них:
«Прийдіть до Мене всі тружденні та обтяжені, і Я заспокою вас».
Ісус приймав всіх тих, кого зреклись, і часто спілкувався з біднотою.
* На Свій месіанський бенкет Христос скликає убогих та калік.
2) Убогість духа: відчуття власної недосконалості і неспроможності врятувати себе, пошук і жага Бога.
3) Земне багатство:
* Ісус не вважав власність злом, але «прикутість» до власності, служіння їй, як ідолу, є різновидом ідолопоклонства.
* Таке самовіддане ставлення до земного багатства уособлюється в образі маммони, «бога достатку» («мамона» означає «власність»).
Служити одночасно Богові і маммоні неможливо.
* Багатство – не є ознакою Божого благословення, воно заважає увійти в Царство Небесне, тому що затьмарює собою, витісняє Бога:
«Горе вам, багаті, бо ви вже отримали свою втіху».
* Багатий впевнений у своїй земній владі і не потребує Бога,-сам як бог.
* У відповідь багатому юнакові Христос говорить:
«Легше верблюду увійти у вушко голки, ніж багатому у Царство Боже».
* Багач засуджується в притчах «Про багача та Лазаря», «Про божевільного багача». Багатство цього світу є спокусою диявола.
4) Багатство небесне: духовні якості, перевага Божого над людським.
Єдине вірне розпорядження багатством – піклування про нужденних.
