Тема: Колообіг кисню в природі. Повітря. Охорона повітря від забруднення.
Мета: Розширити коло екологічних знань учнів, розглянути основні екологічні проблеми сучасності; формувати переконаність, що лише розумне застосування досягнень з хімії принесе користь людині; удосконалювати вміння мотивувати власну позицію, захищати свою думку; розвивати творчі здібності учнів; уміння виступати публічно; виховувати бережливе ставлення до оточуючого світу.
Обладнання і матеріали : свічка, склянка, тарілка з водою, комп΄ютер, муль-
тимедійні слайди, інформаційний вісник «Довкілля», буклет
«Таємниці повітряного океану»
Тип уроку : Урок – конференція.
Девіз уроку:
«Перший обов΄язок того, хто хоче бути здоровим,-
очистити навколо себе повітря».
Р. РОЛАН.
План конференції
I. Прес-конференція з питань актуалізації даної проблеми.
II. Презентація проекту «Коли повітря вбиває».
III. Дискусія з обговоренням проблемних запитань.
Вступне слово вчителя.
Ми - жителі “повітряного океану”. Ми дивимося, слухаємо, смакуємо, відчуваємо запахи крізь повітря. Це унікальна природна суміш газів, середовище, в якому відбуваються різноманітні фізичні, біологічні, хімічні та інші явища.
З дитинства ми звикли до так часто вживаних словосполучень: свіже повітря, людина дихає повітрям, повітря навколо нас.
Які ж таємниці криє у собі “ повітряний океан”?
- який його склад,
- які процеси забезпечують його сталість,
- яке значення повітря для живих організмів,
- чи небезпечне для людини забруднене повітря,
- як зменшити згубний вплив забрудненого повітря,
- які заходи щодо охорони повітря існують сьогодні?
Ці та інші запитання обговорюватимуться нами у вигляді захоплюючої
конференції, в якій братимуть участь:
I. Прес-конференція з питань актуалізації даної проблеми в якій беруть участь :
- Хімік-лаборант,
- Біолог,
- Лікар,
- Економіст,
- Юрист,
- Еколог,
- Директор металургійного заводу,
- Рекламний секретар,
- Журналісти.
Вчитель:
Наскільки відомо, склад повітря був визначений лише наприкінці 18 століття.
Коли і ким був встановлений цей факт, повідомить хімік – аналітик.
Хімік-лаборант:
Незважаючи на те, що людина живе на дні повітряного океану, вона вивчила повітря, що її оточує, значно пізніше, ніж інші речовини. Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху ні смаку.
Довго повітрям називали будь-який газ. Лише наприкінці 18 століття А. Лавуазьє визначив склад повітря. Він нагрівав металічну ртуть у реторті, кінець якої був підведений під дзвін, вміщений у посудину з ртуттю. При цьому утворився порошок червоного кольору, який А. Лавуазьє прожарив і добув ртуть і кисень.
У тій частині повітря, яка залишилася під дзвоном, запалена свічка гасла, а миші швидко гинули. Цю частину повітря А. Лавуазьє називав азотом, що означає : “безжиттєвий”.
Вважаю, що кожен може довести досліджений А. Лавуазьє склад повітря за допомогою неважкого експерименту, який хочу запропонувати учасникам конференції.
Експеримент з використанням :
- запаленої свічки;
- тарілки з водою;
- склянки.
Отже, склад повітря наступний.
Показ мультимедійного слайда. “Таємниці, повітряного океану”(Див. додаток до уроку.)- Демонструє рекламний секретар.
Вчитель:
Яке ж значення повітря для живих організмів, зокрема для життя та здоров'я
людини?
Біолог:
Відомо, що людина може прожити кілька тижнів без їжі , близько 5 днів без води і кілька хвилин – без повітря. Адже кисень, що міститься в повітрі в результаті дихання, проникає через кров до кожної клітини людського організму, окиснюючи речовини, внаслідок чого і вивільняється енергія, яка так необхідна для життєдіяльності живого організму. Біологія такий процес називає внутрішнім диханням. Враховуючи, що за добу людина споживає в середньому близько 1 кіло - грама їжі, до 2,5 літри води і вдихає 25 кілограм повітря, стає зрозумілим, що чисте повітря – найголовніший, найважливіший продукт споживання; тим більше, що дихати доводиться завжди – незалежно від того, забруднене повітря чи ні, отруєне воно чи чисте.
Еколог:
На жаль, сьогодні реєструється наявність певних у повітрі речовин, шкідливих для здоров 'я людини.
Забруднення атмосфери дуже дорого обходиться людині і природі. Це – і зниження видимості через чорну димову завісу - смог , котра часто висить над промисловими районами. Погана видимість – ознака того, що доступ сонячної енергії до Землі зменшується. Смог поглинає до 50% ультрафіолетових променів, 25 % сонячного випромінювання.
Величезної шкоди завдає атмосфері радіоактивне забруднення. Під час Чорнобильської аварії утворилося кілька десятків типів радіоактивних атомів. Хоча склад радіоактивних забруднень з часом змінюється, але повільно. Навіть через багато років ми, українці, будемо відчувати на собі, на наших дітях наслідки цього страшного лиха.
Вчитель: (Звертає увагу на слова, написані на дошці: «Найбільше зло для
людини – забруднене повітря». )
Стає відомо, що забруднене повітря – найбільше зло для людини.
Приведіть, будь-ласка, факти клініко- епідеміологічних досліджень з цього
приводу.
Лікар:
Пропонує розгляд діаграми «Залежність здоров'я людей від різних чинників».
Дійсно, збільшення у повітрі кількості небезпечних випадкових речовин стає причиною погіршення стану навколишнього середовища, що сприяє розвитку багатьох страшних хвороб, які дуже важко діагностуються. Коли приховане стає явним, рятувати людину буває іноді пізно. Антропологічні дослідження показують, що фізичний і розумовий розвиток дітей в промислових районах відстає від розвитку дітей в районах з менш забрудненим повітрям.
Так, згубний вплив на мозок чинить ртуть. Канцерогенні речовини є причиною раку, сполуки берилію викликають хронічне захворювання легень. Вчитель:
Виходить, основним забруднювачем повітря є промисловість. Наскільки зараз небезпеку забрудненого промисловими відходами повітря усвідомлюють керівники цих підприємств?
Директор металургійного заводу:
Дійсно, при нагріванні кам’яного вугілля до 1000 0С без доступу повітря вдається одержати не лише кокс, а й кам’яновугільну смолу, аміачну воду, фенол, який є дуже отруйним.
На заводах, де виробляють формалін, знижується рівень життя тих людей, які працюють з ним.
На металургійних заводах при добуванні металів із руд дуже часто утворюється пил важких металів. Трагічний випадок мав місце у Чернівцях, коли після дощу облисіли діти. Причиною цього був підвищений вміст в повітрі пилу важких металів.
Та яким би небезпечним не був процес видобутку металів, сьогодні без них не міг би існувати жоден вид техніки, не існувало б міцних сплавів. Тому потреба у високоякісних сплавах з одного боку та охорона повітря з іншого боку змушують до пошуку компромісу. Виходом зі складної ситуації є застосування на заводах очисних споруд, газопиловловлювачів, речовин, що здатні нейтралізувати шкідливі гази.
Але не всі підприємства економічно спроможні забезпечити виробничі цикли такими установками.
Економіст:
Відомо, що рівень розвитку суспільства не завжди визначає рівень охорони природи. Та, незважаючи на затрати щодо установки очисних споруд та введення їх в експлуатацію, кожне підприємство не повинно нехтувати цим. Адже наслідки викиду шкідливих газів коштуватимуть людям найдорожчого – здоров'я. На сьогодні існує твердження, що наявність диму на підприємствах є свідченням низької екологічної культури підприємства.
Потрібно відмітити й те, що старі технології будувалися без урахування економічних вимог і тому спричинили екологічну кризу сьогодні. Вони потребують термінової заміни. Якщо грошей обмаль, то краще застосовувати не дорогі відновлювальні засоби, а альтернативні, наприклад, будувати повітряно-сонячні електростанції, замість вдосконалення ТЕЦ, ГЕС.
Вчитель:
Отже, в необхідності встановлення очисних споруд на великих заводах і фабриках учасники конференцїї нас переконали. Але чи існує на сьогодні контроль щодо вмісту шкідливих речовин при виробничих циклах?
Юрист:
Відрадно, що на сьогодні ведеться посилений контроль за вмістом шкідливих
речовин у вихлопних газах автомобілів. При недотриманні встановлених норм, законом передбачені штрафні санкції.
Щоб не “хворіло” навколишнє середовище, усі виробництва повинні відповідати сучасним вимогам. Тоді не будуть хворіти люди – поліпшаться умови їх життя.
Вчитель:
Але статистика все ж невблаганна: якщо за нормальних умов за весь час існування біосфери кисень оновлювався 800 тисяч разів внаслідок фотосинтезу
(1 раз на 4 тис. років), то тепер сподіватися на це не доводиться, бо концентрація токсинів така, що їх утилізація через біологічні механізми природи неможлива. Та попри все, рослини були і залишаються основними постачальниками кисню в природі. Їх роль в очищенні повітря неоціненна. Як називається цей процес у природі? Приведіть відповідне рівняння реакції.
Біолог:
Постійний вміст складу повітря досягається завдяки фотосинтезу. Спрощене хімічне рівняння цього процесу можна записати так:
6СО2 + Н2О = С6Н12О6 + 6О2↑
А ще відомо, що зелене листя рослини – найдосконаліший спосіб видалення з повітря промислових забруднень. Так, тополя заввишки 12- 13 м за вегетаційний період нейтралізує близько 500 г двоокису сірки, 250 г хлору, 50 г фтору та осаджує майже 50 кг куряви.
Вчитель:
Відомо, що екологічні проблеми – це проблеми всього людства, адже природа не
має меж, річки не знають кордонів... Тому не дивно, що питання охорони природи
неодноразово ставилось на міжнародному рівні.
Охорона довкілля не є обмеженою проблемою якогось окремого регіону,
континенту, частин світу. У зв'язку з цим Генеральна Асамблея ООН заснувала програму з охорони навколишнього середовища - ЮНЕП, яка працює на сучасному
етапі розвитку суспільства, питання розвитку якого ще залишається відкритим.
В Україні існують: громадські організації “ Товариство охорони природи”,
“Екологічна Ліга”, “Екологічна варта”, які звичайно сприяють підвищенню екологічної культури громадян України.
Журналіст: Який же вихід із ситуації?
Вчитель: Відповідь на поставлене запитання дадуть експерти з питань охорони довкілля, які ознайомлені із причинами забруднення повітря та зможуть запропонувати шляхи подолання екологічної проблеми. (Для презентації проекту «Коли повітря вбиває» слово надається учням 11 кл.)
ІІ. Презентація проекту «Коли повітря вбиває». (Демонструються мультимедійні слайди) (Див. додаток до уроку на електронному носії).
ІІІ. Дискусія з обговоренням проблемних запитань.
· У вирішенні екологічної проблеми: «хімія – друг» чи «хімія – ворог»? (Відповіді аргументувати інформацією наведеною на стенді «Хімія та екологія»).
· Жити чи виживати? Обговорення умов проживання населення біля потужних хімпромгігантів.
· Як вплинути на стабілізацію екологічного стану в Україні? Чи можливо це?
· Яка роль жителя «дна повітряного океану» у розв’язанні екологічної глобальної проблеми?
· Чи зможуть альтернативні джерела палева та енергії допомогти у вирішенні екологічної проблеми?
Вчитель:
Колись жили за принципом “у будь-який спосіб підкорити природу”, здобути більше продуктів виробництва, а зараз треба враховувати природні умови для
існування самої людини.
Думаю, ніхто не залишився сьогодні байдужим до екологічних проблем суспільства, і вже кожен з вас вирішив, що зміг би зробити для охорони повітря
від забруднення.
( Логічним завершенням 1 –ої частини конференції є демонстрація вчителем
мультимедійного слайда “Природа – наш дім.” із музичним супроводом та озвученням.)
В природу із добром іди,
Вона ж тобі – як мати.
Змайструй шпаківню, посади
Калину біля хати!
Домашнє завдання: Підготувати пам’ятку «Правила екологічно грамотної поведінки в природі».
Примітка: При вивченні хімії у 7 класі згідно зі стандартом базової та повної загальної середньої освіти відводиться одна година на тиждень. Через насиченість матеріалу ця дисципліна має невеликі можливості для формування екологічної свідомості.
Досить ефективним є проведення «гостьового» уроку у нетрадиційній формі – уроку-конференції за участю учнів 7 та 11 класу. Успішно володіючи комп’ютерною технікою, одинадцятикласники готують презентацію проекту «Хімія та екологія». Будучи присутніми на уроці-конференції не тільки в ролі гостей, а й активних його учасників, плідно співпрацюють з учнями 7 класу, сприяють кращому засвоєнню знань з теми. Учням 11 класу відводиться роль «експертів» з питань охорони довкілля. Вчитель лише слідкує за проведенням конференції, спрямовує діяльність учнів та «гостей» в потрібне русло.
