“… І КЛИЧЕ НАС ДЗВІН ВЕЛИКОДНІЙ “
ВЧИТЕЛЬ.
Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок із рути й барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя.
Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, традиції. В усіх народів світу існує повір”я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і почнемо вивчати народні традиції, пов”язані з найулюбленішими весняним святом усіх християн – святом Пасхи або Великоднем – днем Воскресіння Ісуса Христа.
ДІВЧИНА.
Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями. Саме слово “пасха” у у перекладі з грецької означає “страждати”. Але це світле й радісне свято воскресіння Сина Божого Ісуса Христа.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостину просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
- Христос Воскрес!
- Воістину воскрес!
/Виконується пісня “Великдень”/
ХЛОПЧИК.
А зараз ми звернемось до святої книги – Біблії, в якій вміщено універсальне послання – до всіх людей і до кожного зокрема. Із цієї наймудрішої книги людства ми і дізнаємось, як прийшло до нас це свято.
/Учні зачитують уривок з Біблії/
1. Згідно з Біблією, урочистий виїзд Христа в Єрусалим, вигнання ним крамарів із храму, його пророцтва і зростаючий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників і фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони порадились у домі Кайяфи й вирішили хитрістю взяти Христа і вбити його.
/Євангелія від св. Матвія; 26, 3/
2. Якраз розпочинався тиждень перед Пасхою – великим святом давньоєврейського народу. Ще у вівторокХристос відкрив учням, що через два дні його розіпнуть.
Після вечері Христос, щоб зміцнитись душею, молився в Гетсиманському саду. Тут його і схопили вартові, приведені Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього поцілунком.
/Євангелія від св. Іоана, 19, 13/
3. У п”ятницю Ісус у терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу. Побитий, ослаблений, він кілька разів падав на дорозі під тяжким хрестом. За Ісусом ішло багато народу. Деякі насміхалися з Нього, інші жалібно плакали. Коли Ісуса привели наГолгофу, тоді з нього зняли одяг і прибили його руки й ноги великими цвяхами.
4. Під хрестом стояла Мати Ісусова, пригнічена горем, а коло Неї стояв апостол Іван. Ісус сказав своїй матері: “Оце твій син”. Потім Іванові сказав “Оце твоя мати”. Його останніми словами були “Отче, у руки Твої віддаю свого Духа!” Після цих слів він похилив голову і помер.
5. Пройшовши достойно, як і належить Сину Божому, всі тортури, душевні й тілесні, Христос помер і був похований у новому склепі. У неділю вранці Мати Марія і Марія Магдалина прийшли до склепу, щоб змастити мертве тіло, і побачили відсунутий камінь і двох янголів, що сповістили їм про воскресіння Христове. (Євангелія від св. Луки, 24, 7)
Пам”ять про мученицьку смерть Христа й радість з приводу його воскресіння і складають основний зміст новозавітної Пасхи.
ДІВЧИНА.
ВЕЛИКОДНІЙ ПРИВІТ
Христос воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка синіє –
Христос воскрес! Христос воскрес!
В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє, -
Христос воскрес! Христос воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися –
Христос воскрес! Христос воскрес!
УЧЕНЬ.
А тепер послухайте про Великодні звичаї нашого народу.
1.Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують піч. А у Вербну неділю святять вербу в церкві і нею хльоскають друзів, дітей, промовляють: “Верба б”є, - не я б”ю, за тиждень – Великдень, уже недалечко - червоне яєчко”.
2. А от у Страсну п”ятницю ні шити, ні прясти не можна. Великий гріх – рубати дрова. Віруючі люди в цей день до виносу плащаниці в церкві нічого не їдять. А ще в п”ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її гріх. За народним віруванням кажуть: “Хто в страсну п”ятницю співає, той на Великдень буде плакати”.
3. У Великодню суботу роблять крашанки. Здебільшого їх фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Не годиться робити чорні крашанки, бо вони нагадують про кров “лукавого”. Перше фарбоване яйце зберігають і, при потребі, обкурюють ним хворого на пропасницю.
4. До нашого часу зберігся звичай у ніч на Великдень розпалювати вогонь десь за селом на горі або біля церкви. У Великодню ніч спати не лягають, щоб “нечиста сила” не приснилась. Вся родина йде до церкви, де священик освячує паски, крашанки, ковбаси, сіль. Свячені продукти відтепер набуваличудотворної сили. Починалося “христосування” – обрядові поцілунки на знак прощення всім ворогам. При цьому обмінювалися крашанками.
5. Великдень – родинне свято, яке збирало всю сім”ю. Перед тим, як сісти за стіл, усі вмивалися з миски, на дно якої у воді клали три червоні крашанки. Першою вмивалися дівчата, потім – хлопці й мати, останнім – батько. Потім настає розговіння. Усі моляться Богові, а потім батько, розрізавши кілька крашанок, дає кожному, промовляючи: “Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового – у
щасті і здоров”ї”.
ХЛОПЧИК.
Христос воскрес! Радійте, діти!
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край!
На все погляньте Божа Мати,
Радіючи з святих небес, -
Збирайтесь, діти, нум співати:
“Христос воскрес! Христос воскрес!”
СЦЕНКА
ВЕДУЧА.
У великодній понеділок людиходили один до одного в гості, христосувались, обмінювались писанками. Цей день називали “волочильним” або ще “обливним”, бо в цей день за стародавнім звичаєм дівчата й хлопці обливалися водою, щоб бути здоровими.
ДМИТРО /ллє воду на Оленку/ Будь здорова, як вода, а весела, як весна!
ОЛЕНКА. Обережно, Дмитре, віночок новій, квітки замочиш!
САШКО. А ти на коси, Дмитре, на коси, щоб гарно росли.
ОЛЕНКА. /до Сашка/ То й тебе поливати треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.
САШКО. Досить, досить! А то до неба виросту!
ОЛЕНКА. Один дощ, другий дощ, третій дощ!
САШКО. Досить з мене й одного. Бр-р-р!
ОЛЕНКА. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: “Як підуть весною три, то наповнять три роки голодні”.
САШКО. На урожай – то добре. А для мене яка вигода? Сорчка вся мокра, змерз, як цуцик.
ДМИТРО. Здоровий будеш! А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить!
ВЧИТЕЛЬ.
А тепер поговоримо про Великодні символи – паску і писанку. Як вони прийшли до нас, що означають?
1. Одним із символів Великодня є ритуальний хліб – паска. Печуть паску тільки у Чистий четвер. Не можна було у хаті, де печуть паску, гримати дверима, з хати щось позичати, слідкувати, щоб не було нікого чужого. Паска –це гордість господині. Вважалось, що вдала паска віщувала добро, щастя в родині, невдала – якесь нещастя. Паску куштували тільки в неділю після освящення. Отже, паска –це символ вічності людського життя.
2. Другим Великоднім символом є писанка або крашанка. З давніх-давен яйце було символом сонця, весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Ними обмінювалися при христосуванні, використовували для розваг, ігор молоді. Розмальоване яйце вважалось родинним оберегом.
3. Писанка має обрядову функцію: з нею зустрічаютьвесну, готуються до Великодня. Пофарбоване яйце є символом свята. Освячене яйце їли першим, повернувшись із церкви. На Слобожанщині вважалось, що перше яйце, одержане на Пасху, може загасити пожежу. Умивалися дівчата водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути красивими і рум”яними.
4. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх бабусі, мами, діти. Користувались переважно рослинними барвниками. Вони більш стійкі і не втрачають кольорової свіжості. Жовту фарбу одержували з навару яблуні-кислиці, чорну – з навару коріння кропиви, з вільхової кори. Ще яйця фарбують у лушпинні цибулі, відварах зеленого жита, кори молодої яблуні, у сажі.
5. Назва “писанка” походить від слова “писати”. Писанку не можна було писати, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – це символ сонця, добра. Фарбували 13 штук яєць: 12 апостолів і Спаситель. Писанка в християнському розумінні є символом воскреслого Христа, який, поборовшипечать гроба, дарує людству вічне життя.
ВЧИТЕЛЬ.
Писанка належить до найкращих виробів українського мистецтва. Вона показує його здатність виразно сприймати природу своєї Батьківщини, створювати різноманітні орнаменти, використовувати при цьому давні символи. Ось деякі з них.
КОЛЕСО
Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмерття й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові.
ХРЕСТ
Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести – це святий знак відкуплення.
ТРИКУТНИК
Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У хрестиянстві – це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним усередині колесом – це символ Божого ока.
ДЕРЕВО ЖИТТЯ
Символо небесної осі й скарбниці життя; безперервної й відновлювальної природи. Дерево – це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.
ТРИРІГ
Це знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії й порядку.
ЗОРЯ
Зоря є знаком неба. У християнстві – це знак Христового царства.
КОЛОССЯ
Зерно є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.
ГРАБЛІ
Це символ дощу, води, що вийшла з неба й землі.
ГІЛКА
Це символ повної живучості Божої Ласки, завжди свіжої чесноти та добрих справ.
ДУБОВИЙ ЛИСТОК
Він символізує силу богів погоди. Дуб є святим символом повноти життя Божого люду, символом Божої справедливості.
СОНЦЕ
Сонце є символом Бога, бо Бог - це світло.
ДІВЧИНА.
А я хочу вам розповісти про символіку фарби, про яку мені розповіла моя прабабуся.
Червона фарба означає радість життя, любов.
Жовта присвячена сонцю, зорям і місяцеві, в господарстві – урожаю.
Зелена символізує весну, воскресіння природи.
Чорна означає землю, трясовину, бурю, негоду, нещастя.
Коричнева фарба – матір-земля, врожай.
Блакитна – небо, вітер, мир на землі, здоров”я.
ВЧИТЕЛЬ.
А тепер подивіться сценку “Легенда про писанку”
С Ц Е Н К А
МАТИ. Хліб наш насущний, хліб наш освячений, хай завжди він – совість наша – буде в хаті як диво, хай лежить на кожнім столі у обрамленні вишитого рушника. І найпершою молитвою нашої духовності була хвала Богові за хліб наш насущний:
- Слава тобі, Господи, що ми дочекались Великодня, а з ним – свяченої паски і свяченого яйця! Доню, кажи й ти молитву.
ДОНЬКА. Господоньку, дякую тобі за твою ласку. Земленька зі сну збудилася, в траві квіти замаїлися, звір і пташка веселиться, Миром Божим світ краситься. Люди! Мир дав Бог з небес! Христос воскрес!
МАТИ. Воістину воскрес!
ДОНЬКА. Ой, матусю, які у вас писанки гарні, які розмальовані!
МАТИ. А як же! Розмальовані в один колір – це крашанки. А писанки (або мальованки, шкрябанки) роблять за допомогою воску та фарби.
ДОНЬКА. Мамо, а де вони взялися, тії писанки?
МАТИ. О, це цікава історія! Коли Ісус Христос воскрес із мертвих і зник, перелякані воїни, що охороняли склеп, злякалися і побігли сповістити про це своєму сотнику. Той не повірив їм, а сказав:”Як з мертвого може стати щось живе, як з білого може стати червоне? Готуйтесь на смерть!” Глянув сотник на стіл, де лежали яйця на тарілці, і остовпів: вони стали червоними. Сотник мовив: “Вірю тепер у воскресіння Ісуса, бо він є Бог! Ідіть у світ, а на спомин свого рятунку візьміть по одному червоному яйцеві. Вони вас врятували!”
І відтоді всі християни кожного Великодня готують писанки і крашанки в пам”ять про той день.
ДОНЬКА. Ой, яка гарна і цікава легенда. Дякую тобі, матусю.
ВЧИТЕЛЬ. Діти, найбільше, мабуть, на Великдень ви любите, коли вся сім”я сідає біля великоднього кошика, з яким мама чи бабуся ходить до церкви.
Подивіться гумористичну сценку “У Пасхальному кошику”.
СЦЕНКА
ЯЙЦЕ.
Хтось тут тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спина
Й болить вже правий бік.
Гей! Хто тут? Озовись!
Наліг, що вже тріщить.
Ти чуєш? Підіймися,
Не можу більш терпіть!
ХРІН.
Хто ниє біля мене
У цей святковий день?
ЯЙЦЕ.
Це я, яйце свячене,
Хтось душить, наче пень.
ХРІН.
Це порося, мій друже,
Обабіч розляглось,
Спить, - бач, як знахабніло!
Порося. А вам до того зась!
ЯЙЦЕ.
Тепер уже вільніше,
Та й біль вже не такий.
Ти добрий, Хрін,
Хоч і гіркий.
ВЕДУЧА.
Вередує пишна Паска:
ПАСКА.
Гей, посуньтеся, будь ласка,
Заграйте нині мені марша,
Бо я, Паска, тут найстарша!
ВЕДУЧА.
Раптом, - що це, рідна нене, -
Порося та ще й печене,
Скочило на рівні ноги.
ПОРОСЯ.
Гей, вступайтесь із дороги!
ВЕДУЧА.
Аж тут хрін із бородою,
Вже готується до бою,
Має гичку, як корону.
ХРІН.
Зараз всіх я вас захроню!
ВЕДУЧА.
Обізвались крашанки,
Крашаночни невеличкі.
КРАШАНКИ.
Хоч хвалитись нині – гріх,
Ми – найкращі з вас усіх!
ВЕДУЧА.
Надійшло до всіх кропило,
Накропило, насварило.
КРОПИЛО.
Мир хай буде всім сьогодні, -
Нині свята великодні!
ВЧИТЕЛЬ.
Дорогі мої діти, матусі, бабусі. Дякую вам, що прийшли на наш Великдень. Я теж хочу привітати вас із цим великим християнським святом. Побажати вам міцного здоров”я, сімейного щастя, злагоди.
А в дарунок прийміть від нас вашу улюблену українську пісню
“Дівка в сінях стояла”.
