Тема. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їхня роль в екосистемах.

Мета. Сформувати в учнів уявлення про особливості і значення взаємодії рослин, грибів і бактерій.
Основні поняття і терміни: бульбочкові бактерії, азотфіксатори, мікориза, бактеріориза, симбіоз, паразитизм.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), пояснення); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.
 Обладнання: таблиці і зображення прикладів різних способів взаємодії рослин, бактерій і грибів. Тип уроку, комбінований (урок-дослідження).
 
Хід уроку
1.  Організаційний момент.
2.  Перевірка виконання учнями домашнього завдання (письмова робота за варіантами):

Варіант 1.
Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як дерева (чим дерева відрізняються від інших життєвих форм). В яких географічних зонах ростуть дерева? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5-6) найпоширеніших дерев вашої місцевості.

Варіант 2.
Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як кущі (чим кущі відрізняються від інших життєвих форм). В яких географічних зонах ростуть кущі? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5-6) найпоширеніших кущів вашої місцевості.

Варіант 3.
Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як трави (чим трави відрізняються від інших життєвих форм). В яких географічних зонах ростуть трави? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5-6) найпоширеніших трав'янистих рослин вашої місцевості.

3.  Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Підготовча бесіда. Пригадайте, що це за організми — лишайники? Чому лишайники можуть жити там, де інших організмів немає? Як ви думаєте, крім лишайників є інші приклади взаємодії різних царств живої природи?

Пояснення, Сьогодні на уроці ви будете працювати біологами-дослідниками. Проблемою вашого дослідження є виявлення і з'ясування значення взаємодії рослин, грибів і бактерій у природі. Працювати ви будете групами. В кінці уроку кожна група відзвітує про виконане завдання.

4.  Групова робота (сприйняття і осмислення нового матеріалу).
Опрацюйте відповідний матеріал у підручнику. Використайте необхідну додаткову літературу. Знайдіть розв'язок проблеми.

Завдання для першої групи. Юні дослідники, спостерігаючи за ростом і розвитком рослин на городах у своїх бабусь, помітили, що капуста найкраще росте на тому місці, де торік були горох і квасоля, мало бур'янів виростає на ділянках, де перед тим росло жито, а якщо посадити гу ж культуру на тому самому місці, то рослини будуть уражені хворобами і шкідниками і дадуть дуже низький врожай. Дослідники замислились і почали міркувати над результатами своїх спостережень. Спробуйте і ви пояснити ці факти.
Завдання для другої групи. Група юннатів, працюючи влітку над виконанням завдання, отриманого в школі, досліджувала видовий склад грибів, фотографувала їх, збирала плодові тіла, виготовляла малюнки зі спор. Один із хлопців взяв спори підберезника і висіяв їх у горщик із землею, сподіваючись, що, врешті-решт, отримає плодові тіла гриба в домашніх умовах. Як ви думаєте, яких результатів може сподіватися хлопчик і чому? Які гриби вирощують промисловим способом? Чому саме їх і як?
Завдання для третьої групи. Вам відомо, що найдорожчими, найвишуканішими і найрідкіснішими є орхідеї. Багато дослідників відшукували їх у природі та намагались посадити в своїх садах. Але рослини не приживалися. Поясніть, чому. Наведіть інші приклади подібних явищ.

5.  Узагальнення і систематизація знань.

Кожна група звітує про виконане завдання.

Зробіть висновок про взаємозв'язок бактерій, грибів і рослин.

6.  Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7.  Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.