Тема 2.10 Бухгалтерський облік

Тема 2.10 Бухгалтерський облік

1. Види обліку. Предмет, завдання, методи б\о. 2. Бухгалтерський баланс. 3. Рахунки бухгалтерського обліку. 4.Нарахування заробітної плати. 5. Оплата праці робітникам ГМС

1. Види обліку. Предмет, завдання, методи б\о.

Єдина система обліку на підприємстві забезпечується трьома нерозривно пов»язаними видами обліку: оперативно-технічним (оперативна інф про хід виробництва, реалізацію продукції(робіт, послуг), про явку працівників на робочі місця, роботу обладнання, тобто – контроль), статистичним (збирання й вивчення массових кількісних та якісних явищ – перепис наявності обладнання, визначення середньої з\п, використання робочого часу. За даними стат. обліку можна визначити зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції. Стат облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавних х-р.) та бухгалтерським.

Бухгалтерський облік – це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників, а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про госпордарську діяльність підприємства внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.

Основним завданням б\о є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Предметом б\о є окремі сторони процесу відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет б\о охоплює весь процес відтворення – виробництво, розподіл, обіг та споживання.

Метод б\о складається з ряду елементів:

·  Документація

·  Інвентаризація (перевірка наявності тов-мат цінностец та коштів шляхом перерахування, зважування..)

·  Рахунки (бух-кі)

·  Подвійний запис

·  Оцінка (єдиний грошовий вимірник)

·  Калькуляція

·  Баланс

·  Звітність.

2. Бухгалтерський баланс.

Б. Б. – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов»язання і власний капітал на певну дату.

Б. б складається з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їх джерела. Основним елементом б. Б. є стаття (активна чи пасивна).

За Стандартом бух обліку (затв. Наказом Міністерства фінансів У. №87 від 31.03.99 р та зареєстровано в Мін. юстиції У. № 000\3689 від 21. 06.99р. Положення (стандарт) б\о «БАЛАНС» )Актив балансу складається з трьох розділів:

Необоротні активи (Нематеріальні активи – придбані права користування, основні засоби, інші необоротні активи – незавершене будівництво, довгострокові фін інвестиції...) Оборотні активи (запаси, дебіторська заборг., грош. Кошти та їх еквіваленти - валюти) Витрати майбутніх періодів (витрати з освоєння виробництва, сума передплати періодичних видань та ін.)

Пасив :

Власний капітал (статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал (додатк. емісія), резервний капітал, нерозподілений прибуток) Забезпечення наступних витрат і платежів (суми наступної оплати відпусток) Довгострокові зобов»язання (кредити на строк більше 1 року) Поточні зобов»язання (короткострокові кредити банків, векселі видані, розрахунки з кредиторами) Доходи майбутніх періодів

В Активі Балансу відображаються ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому. В Пасиві Балансу - зобов»язання, тобто заборгованність підприємства, яка винакла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди та власний капітал (частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов»язань). Таким чином, підсумок Активу Балансу повинен дорівнювати сумі зобов»язань та власного капіталу, тобто Пасиву Балансу.

Статті бухгалтерського балансу – це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів ї джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті.

3. Рахунки бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський рахунок – це обліковий символ, який використовується для запису і узагальнення збільшення або зменшення певного виду доходів, витрат, активів, зобов»язання та власного капіталу підприємства, установи, організації.

За своєю формою б\р – це таблиця, ліва частина якої називається «дебет» ( з лат.- він винен), на які відображаються господарські операції, а права – «кредит»(він вірить).

У Б\р та сума, котру ми записуємо в рахунок з балансу ( за відповідною статтєю), називається «залишком» або «сальдо» (з італ. – розрахунок, залишок). Сальдо – це різниця між підсумками записів по дебету і кредиту рахунків з урахуванням змін на рахунку на кінець звітного періоду. Цей залишок ми використовуємо при складанні балансу на початок наступного за звітним періоду (місяця, кварталу, року).

Підсумок записів на дебеті і кредиті без включення до цього підсумку початкового сальдо є оборотом по бухгалтерському рахунку.

У б\о існують рахунки активні, пасивні та активно-пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів і коштів за їх складом і розміщенням, вони відображають зміст активної частини б\балансу. До них належать Основні засоби, Нематеріальні активи, Матеріали, Паливо, Зап чпстини, Каса, Р\р, готова продукція. В активних рахунках надходження засобів виробництва, коштів на підприємство відображаються (записуються) по дебету, а вибуття – по кредиту. Сальдо наиактивних рахунках завжди буде по дебету.

Пасивні рахунки слугують для обліку джерел господарських засобів і коштів за їх цільовим призначенням і відображають зміст пасивної частини балансу. В пасивних рахунках збільшення джерел коштів відображається по кредиту, а зменшення – по дебету. Сальдо на пасивних рахунках завжди буде по кредиту. Статутний капітал, Пайовий капітал, Додатковий капітал, Резервний капітал.

Активно-пасивні рахунки – це рахунки, в яких сальдо може бути і по дебету, і по кредиту. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо буде по дебету, то його призначення як активного рахунка і відображати слід в активі балансу, якщо ж по кредиту, то його призначення як пасивного рахунка і відображати слід в пасиві балансу. Розрахунки з бюджетом, Розрахунки за податками й платежами.

Обороти по дебету і кредиту активних і пасивних рахунків – це сума господарських операцій за звітний період.

Схеми счетов.

Активний

Д К

С

Увел+ уменьш –

О О

С (С+Од-Ок)

Пасивний

Д К

С

Уменьш - увел +

О О

С (С-Од+Ок)

4.Нарахування заробітної плати.

Заробітна плата, відповідно до ст.1 ЗУ»Про оплату праці» - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану роботу відповідно до трудового договору.

Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна і погодинна.

При відрядній оплаті праці з\п робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню (сдельная).

Системи відрядної форми

Пряма відрядна

n

Заробіток=∑Рі*Nфі, грн.

Рі – відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн.\шт.

Nфі – фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (місяць), шт.

n - кількість видів виробів.

У «чистому вигляді» не використовується, т. к не стимулює досягнення високіх кінцевих результатів. Ця система оплати поєднюється з преміюванням робітників.

2. Відрядно-преміальні. Заробіток:

Зв прем.=Зтар. в+ Дв

Зтар. в. – тарифний заробіток при прямій відрядній системі оплати праці.

Д - су преміальних доплат

3. Відрядно-прогресивна.

З відр-прогр=Nвб*Рзв+(Nф-Nвб)*Рпідв., грн.

Nвб – вихідна база для нарахування доплат (110-115%плана)

Рзв – звичайний розцінок за 1 виріб, грн\шт.

Рпідв – підвищений розцінок за 1 виріб, грн\шт

Nф – фактичний обсяг випуску продукції за місяць, шт\міс.

Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

n

Зн. в.підс = ∑Nфі*Рн. в.і.

Nфі – фактично виготовлена кількість продукції і-м основним робітником за зміну, шт.\зміну

Рнві – непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го основного робітника

Акордна система. Передбачає встановлення розцінку працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконання.

Погодинна форма. Передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого ним часу.

1. Пряма погодинна.

Зп. пог. = Фміс.+Сг, грн.

Фміс. – фактично відпрацьований за місяць час.

Сг – годинна тариіна ставка за розрядом працівника.

2. Погодинно-преміальна.

Зп. прем = Зтар.+Д, грн

Зтар. – сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн.

Д – сума преміальних доплат.

3. Система посадових окладів.

Оплачується праця працівників, робота яких має стабільний характер.

На підприємстві застосовують оплату праці за трудовими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних засадах.

У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом.

Для нарахування з\п необхідно облічувати робочій час та виробітку. Робочий час обліковується за допомогою табеля.

Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку бригади.

Оплата працівникам часу, протиягом якого вони не працівали здійснюється за даними довідок-розрахунків, та інших додаткових документів (наказів директора, лікарняних листків тощо)

Фонд оплати праці складається з основної, додаткової та стимулюючих та компенсаційних виплат.

Основна з\п – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, посадових зобов»язань.

Додаткова з\пл – це винагорода за працю понад встановленої норми, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці.

Основные принципы бухгалтерии.

Ранее шла речь о самых разнообразных аспектах экономики, но всё, что в ней происходит, необходимо определенным образом учитывать. Для этого обычно используется бухгалтерия.

Поскольку экономика у нас занимательная, то для начала попробуйте сами решить такую забавную задачку.

Задачка от Блондинки: я у тебя взяла 100 рублей. Пошла в магазин и потеряла их. Встретила подругу. Взяла у неё 50 рублей. Купила 2 шоколадки по 10. У меня осталось 30 рублей. Я их отдала тебе. И осталась должна 70. И подруге 50. Итого 120. Плюс у меня 2 шоколадки. Итого 140! Где 10 рублей???

Ну, как? Всё успешно? Нашли пропавшие 10 рублей?

Если подойти к условию этой задачки со всей строгостью революционных законов, то следует сказать, что она сформулирована некорректно. Тем она, собственно говоря, и интереснее.

Любая маломальская наука начинается там, где люди начинают что-то измерять. Поскольку законы экономики объективны, то есть существуют и действуют независимо от того, знают ли и используют их люди, то есть смысл кратко остановится и на вопросе, каким образом в экономике производятся подсчёты. Всегда желательно знать, насколько успешно ведутся ваши дела, и как вы работаете - в прибыль или в убыток.

В данном случае мы говорим о реальной экономике, а не о той, которая существует в условиях бумажных денег, когда чем более активно работает предприятие, тем больше долгов у него образуется. Или как лет тридцать назад говорил в одной из своих интермедий : «Это колхоз-миллионер. Он должен государству два миллиона рублей.» С тех пор произошла лишь одна перемена. В те времена такими были лишь отдельные предприятия в Советском Союзе, потом их прогрессивный опыт распространился на весь мир, и теперь уже должны все. И не миллионы рублей, а триллионы долларов, фунтов, йен и далее по списку.

Перед тем, как перейти непосредственно к расчётам, необходимо остановиться на используемом в бухгалтерии методе двойной записи. Он был придуман приблизительно в XIII-XIV веке ломбардскими купцами и ростовщиками. Поскольку это наиболее удобная методика расчётов в торговле и финансах, то она используется и поныне. Ведением этих расчётов обычно занимаются бухгалтерии различных предприятий и банков.

Базовый принцип чрезвычайно прост. Если вы его понимаете, то вся остальная бухгалтерия не представляет никакой сложности. Другое дело, что в разных странах законодатели и различные органы власти принимают массу всяких законов и подзаконных актов, направленных на максимизацию уровня налогообложения участников рынка. К сожалению, для государства, если попробовать отобрать всё заработанное, то все просто прекратят что-либо делать, а это естественным образом задушит государство костлявой рукой голода. К счастью для участников рынка законы, принятые некомпетентными или лично заинтересованными законодателями, сделаны таким образом, что позволяют предприятиям, используя лазейки и несовершенство различных законов, обходить вполне законным путём драконовские меры по их налогообложению. С другой стороны, те же самые законы позволяют налоговым органам при наличии либо политической воли, либо команды сверху взыскивать с предприятий те деньги, которые власть посчитает правильным. Эта повседневная борьба напоминает противоборство меча и щита. Что или кто окажется победителем: более острое или более прочное.

Но вернемся к основам. В экономике, в общем, и бухгалтерии, в частности, существуют два таких понятия, как активы и пассивы. Если не разливаться мыслью по древу, то активы – это собственность, а пассивы – права на собственность. Если это понять и осознать, то этого вполне достаточно, чтобы понимать физический смысл происходящих в бухгалтерии процессов.

Существует предельно простая проверка на то, насколько конкретный человек понимает и разбирается в экономике. Достаточно попросить его ответить на вопрос, что такое активы и пассивы, но использовать на их определение не более трех слов. Если сможет ответить, то базовое понимание экономики у него или у нее наверняка есть.

Принцип двойной записи базируется на том, что внесение какой-либо цифры или цифр в активы, требует, чтобы и в пассивах появились цифры на такую же сумму.

Теперь давайте рассмотрим, что такое активы и пассивы на конкретном примере, решив ту самую задачку, которая приведена в начале этой главы.

Активы	Пассивы
100 рублей	100 рублей, взятых у тебя в долг
100 рублей, потеряны, когда шла в магазин	100 рублей, взятых у тебя в долг
100 рублей, потеряны, когда шла в магазин 50 рублей	100 рублей, взятых у тебя в долг 50 рублей, взятых в долг у подруги Итого: долг 150 рублей
100 рублей, потеряны, когда шла в магазин 2 шоколадки х 10 рублей = 20 рублей Остаток – 30 рублей	100 рублей, взятых у тебя в долг 50 рублей, взятых в долг у подруги Итого: долг 150 рублей
100 рублей, потеряны, когда шла в магазин 2 шоколадки х 10 рублей = 20 рублей Итого: 120 рублей	100 рублей, взятых у тебя в долг, - 30 рублей = 70 рублей 50 рублей, взятых в долг у подруги Итого: долг 120 рублей

Из этой арифметики видно, что блондинка, как и положено любой блондинке из анекдотов и забавных историй, просто перепутала свои активы и пассивы. Она сложила одно с другим, и в итоге оказалось, что десять рублей неким таинственным образом исчезли, чего на самом деле не произошло. Если она вернет две десятирублевых шоколадки, то её суммарный долг естественно уменьшится до 100 рублей, которые она и потеряла.

Получение 100, а затем 50 рублей в долг, потеря 100 рублей, покупка двух шоколадок на 20 рублей и возврат 30 рублей долга называется в экономике потоком наличности. Его удобно использовать для планирования и/или оценки ликвидности компании или банка, то есть их способности в ближайшей или более длительной перспективе выполнять свои текущие обязательства перед своими партнерами.

Можно отметить вот ещё что. Потеря 100 рублей привела к тому, что у барышни несмотря на потерю денег (активов) остались обязательства (пассивы) или, говоря проще, долги. Ни один разумный человек в повседневной жизни не будет вспоминать о потерянных деньгах. Потерял и потерял, жаль, конечно. Тем более если долг ещё остался. Однако если бы это был, скажем, ежедневный бухгалтерский баланс, то для потерянных 100 рублей бухгалтеру пришлось бы найти какую-то статью, на которую можно было бы повесить эту потерю. Баланс на то и баланс в нормальной экономике, чтобы активы равнялись пассивам.

Помимо баланса в бухгалтерии используются также отчеты о прибылях и убытках. Поскольку блондинка на эти 150 рублей ничего не заработала, а 100 рублей потеряла, то в бухгалтерии эти деньги были бы отражены в графе «Убытки».

Правда, некоторые профессора и учёные мужи в крайне уважаемых учебных заведениях далеко не всегда считают, что левая и правая части баланса должны быть одинаковы. Обычно это относится к ситуациям, когда речь заходит о современных государственных финансах. Поскольку в нынешних условиях власть может напечатать любое количество бумажных денег, то у неё нет необходимости жить по средствам и обеспечивать баланс доходов и расходов. Если доходов государства не хватает, то их можно получить искусственным путем, напечатав столько бумажных денег, сколько это необходимо, исходя из политической необходимости. Плохо лишь то, что политика – это концентрированное выражение экономики, и когда политику ставят перед экономикой, как телегу перед лошадью, то хороших результатов это однозначно не дает.

Вот в общем-то и всё, что имеет смысл сказать об основных принципах бухгалтерии. Всё остальное в бухгалтерии - чистое искусство, не связанное непосредственно с экономикой. Оно может позволить компании сэкономить или получить миллионы и миллиарды денег в различных валютах, но зависит от знаний бухгалтером законодательства, лазеек в нём и умения грамотно трактовать его в интересах своего предприятия или компании. Чем лучше человек в этом разбирается, тем большую ценность он представляет для своих работодателей, тем более красивые балансы он, а гораздо чаще она, может нарисовать для проверяющих органов, собственников и так далее. К экономике и объективному отражению экономических процессов всё это имеет весьма отдалённое отношение.