Основні положення

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Досягнення стратегічних цілей розвитку освіти в Україні неможливе без модернізації системи вищої освіти, забезпечення її висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами.

Провідна ідея підготовки магістрів програми "Педагогіка вищої школи" ґрунтується на поєднанні безперервної професійної освіти, на положеннях про особистісний характер розвитку індивідуальності фахівця, здатного до інноваційної діяльності. Професійно-педагогічний компонент вищої освіти спрямовано на розкриття індивідуальних особливостей студента магістратури з метою його професійного саморозвитку.

Сучасному працівнику вищої освіти потрібно мати навички не тільки викладача, вихователя, дослідника, а й менеджера, коуча, керівника інноваційних проектів тощо. Тому педагогічна підготовка студентів магістратури спрямована на розвиток здатностей до інноваційної діяльності, оволодіння інформаційними технологіями, комунікації (спілкування з колективом і різними категоріями студентів).

Випускники магістратури можуть працювати в університетах та вищих навчальних закладах.

У магістерській програмі перевага надається практичній підготовці, розвитку загальних та формуванню професійних компетеностей.

Магістерська програма передбачає денну (1,5 роки) та заочну (2 роки) форми навчання.

АКТУАЛЬНІСТЬ, МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАДАЧІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

Сучасному науково-педагогічному працівнику необхідно мати якісну підготовку як у галузі психолого-педагогічних наук, так і у галузі сучасної методології наукових досліджень, інноваційної діяльності, інформаційно-комунікативних технологій, іншомовної підготовки, правового регулювання професійних відносин тощо. Тому підвищення якості підготовки, рівня професіоналізму науково-педагогічних працівників стає актуальною проблемою. Необхідною умовою зростання професіоналізму фахівців у галузі вищої освіти є підготовка магістрів за спеціальністю 8.18010021 "Педагогіка вищої школи".

В основу підготовки магістрів покладені індивідуальна і дослідницько-орієнтована парадигми.

Мета магістерської програми:

Метою магістерської програми є підготовка фахівців, які зможуть, ґрунтуючись на новій філософії вищої освіти, професійно застосовувати на практиці сучасні методи та форми викладання у вищому навчальному закладі.

Завдання магістерської програми:

формування професійних компетентностей, досвіду викладацької діяльності студентів магістратури шляхом науково-практичної підготовки;

розвиток професійно значущих якостей та здібностей, професійної спрямованості, мотиваційного потенціалу, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення;

формування психологічної готовності до виконання професійних завдань і функцій в умовах постійних змін; вихованні готовності ефективно та раціонально діяти в умовах невизначеності, криз, стресів, загроз, ризиків та надзвичайних ситуацій;

формування у магістрантів творчого підходу до навчально-методичної роботи, наукової праці, потреби у самовихованні, підвищенні своєї кваліфікації;

розвиток комунікативних здібностей, здатності до роботи в команді.

ПЕРЕЛІК КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ У РЕЗУЛЬТАТІ НАВЧАННЯ ЗА МАГІСТЕРСЬКОЮ ПРОГРАМОЮ

здатність до виконання професійних завдань і функцій в умовах постійних змін;

здатність до планування та організації навчальної діяльності у вищій школі;

здатність до застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській та педагогічній практиці;

вміння використовувати сучасні ефективні засоби роботи з науковою та навчально-методичною літературою; пошуковими освітніми системами у мережі Інтернет;

здатність реалізовувати навички самостійного вирішення педагогічних проблем на конкретних прикладах;

здатність до самоаналізу та коригування особистої діяльності, самоменеджменту, саморозвитку.

ОСОБЛИВОСТІ ТА КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

Модель підготовки магістрів з педагогіки вищої школи в ХНЕУ ім. С. Кузнеця має такі переваги:

реалізації студентоцентрованого підходу до особистісно-професійного розвитку, формування компетентних професіоналів у своїй галузі;

поєднанні теорії, практики, наукових досліджень шляхом залучення до навчального процесу практиків, посилення практичної підготовки, організації навчання на основі діяльністного та контекстного навчання, побудові навчання через дослідження;

наявності відповідних фахівців, професорсько-викладацького складу для реалізації міждисциплінарного підходу до підготовки конкурентоздатних фахівців, формування та розвитку загальних та професійних компетентностей;

управлінні навчальним процесом на основі системи моніторингу, самооцінки якості освіти;

оновленні змістовної підготовки сучасних управлінців шляхом приділення значної уваги питанням якості освіти, управління розвитком вищого навчального закладу;

застосуванні системи контрольно-аналітичної діяльності викладачів із урахуванням реалізації компетентнісного підходу;

застосуванні тренінгового навчання, сучасних активних, інтерактивних, інформаційно-комунікаційних технологій;

розробці та використанні персональних навчальних систем як складової управління самостійною роботою студентів;

вихованні готовності ефективно та раціонально діяти в умовах невизначеності, криз, стресів, загроз, ризиків та надзвичайних ситуацій.