РОЛЬ ТА МІСЦЕ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ЦЕНТРІВ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ «СПОРТ ДЛЯ ВСІХ»

Свистунов С. В., доцент, кандидат філософських наук

, аспірантка Національного університету фізичного виховання та спорту України

Національний університет фізичного виховання та спорту України

Анотація. Дана стаття присвячена дослідженню особливостей зовнішніх комунікаційних процесів центрів «Спорт для всіх» з їх зовнішніми групами чи особами впливу, яких називають зовнішніми стейкхолдерами.

Ключові слова: спорт для всіх, стейкхолдери, зовнішні комунікації, взаємодія.

Вступ. В Україні термін «стейкхолдери» є недостатньо поширеним. Більшість інформації ми можемо отримати від зарубіжних науковців (наприклад, російських, британських, американських). Він є відносно новим. Вперше його науково охарактеризував американський вчений Р. Е. Фріман в 1894 році. Проте стейкхолдерам в сфері спорту для всіх, як і в сфері спорту загалом, не приділяється особливої уваги. Є окремі роботи, у яких мова йде про взаємодію з зовнішніми групами впливу. Такі дослідження у сфері фізкультури і спорту проводять такі вітчизняні та зарубіжні науковці як , , В. Ліпартеліані, іна, М. Томич та інші.

Мета дослідження. Завдання дослідження. Метою данного дослідження було дослідити роль та значення зовнішніх комунікаційних процесів центрів фізичного здоров’я населення «Спорту для всіх» з їх стейкхолдерами. Для цього були використані такі методи, як переклад, теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, абстрагування, системний аналіз, порівняння і зіставлення. Також, були вивчені способи залучення населення центрами «Спорт для всіх» до занять фізичною активністю, було проведено анкетне опитування співробітників центрів різного віку, статті, службового становища.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Результати дослідження та їх обговорення. Стейкхолдер – особа, або група осіб чи організації, чиї дії, поведінка або рішення можуть впливати на прибуток в компанії та процеси у ній. Стейкхолдери можуть знаходитися всередині організації (внутрішні) та за її межами (зовнішні). Відповідно, з ними відбуваються внутрішні та зовнішні комунікативні процеси, а отже, будуть різні параметри взаємодії. З одними відбувається короткострокова взаємодія, з іншими – тривала. В нашому дослідженні, як було зазначено вище, розглядаються зовнішні стейкхолдери, з якими відбувається тривала взаємодія. До стейкхолдерів центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» відносяться споживачі, інвестори, спонсори та меценати, партнери, спортивні федерації, асоціації, товариства, об'єднання, клуби, волонтери, органи державної влади та місцевого самоврядування різних рівнів, засоби масової інформації, контролюючі органи та інші фізичні та юридичні особи.

Для оптимальної взаємодії зі стейкхолдерами необхідно виявити більш та менш важливих. Оскільки направляти максимальні зусилля на всіх стейкхолдерів неможливо. Отже, необхідно проранжувати наявні групи впливу, а потім розподілити зусилля та затрати відповідно до вагомості вищезазначених груп з метою оптимізації взаємодії з ними. Для продуктивного аналізу груп та осіб впливу необхідно встановити які переваги отримує організація від співпраці з ними, які можуть бути наслідки від невдоволеності стейкхолдерів, які потреби та інтереси є у стейкхолдерів, що необхідно для задоволення потреб та інтересів стейкхолдерів тощо.

Звичайно, ключовою групою є споживачі. Адже, саме на них направлена діяльність центрів «Спорт для всіх». Оскільки, центри є неприбутковими організаціями, вони не беруть оплату за надані послуги. Проте, можливі добровільні членські внески, спонсорська та меценатська допомога. Це означає, що фінансовий аспект не відштовхує споживачів. Але споживачам, також, важливо в яких умовах надаються послуги, ким саме, в який час, місце тощо.

Потрібно пам’ятати, що система зовнішніх комунікацій є продовженням внутрішніх. Це підтвердило опитування, що його провів В. Ліпартеліані. Так, 75,4% респондентів визнали сильний вплив особистих взаємовідносин робітників на успешність зовнішьої комунікації організації [3].

Під час спілкування представників організацій (керівників, менеджерів, тренерів та інструкторів тощо) з потенційними та наявними клієнтами велике значення мають не тільки слова, а й атмосфера, в якій вони вимовляються. Для того щоб утримати наявних клієнтів і зацікавити нових (що є більш складним, ніж утримання наявних) необхідно створити сприятливу атмосферу під час спілкування з ними. Працівники повинні своєю поведінкою, мімікою, жестами, позами, голосом підкреслювати позитивні враження від слів. Також, сама обстановка, дизайн та інтер'єр приміщення, запахи і аромати в приміщенні, кількість і презентабельність працівників та наявних клієнтів, співвідношення кількості клієнтів та кількості персоналу, який з ними працює, співвідношення кількості клієнтів і розміру приміщень тощо мають значний вплив на формування уявлення людей щодо даної організації, сприйняття ними інформації щодо даної організації.

Взаємодія центрів з населенням здійснюється шляхом надання центрами послуг населенню і, відповідно, їх споживаням населенням, пропагандою центрами здорового способу життя, підтримування здорового способу життя населенням тощо. Також, можливі такі взаємодії як усне або письмове звернення членів суспільства до посадових осіб зокрема або до центрів загалом. Реакцією у відповідь може стати як письмова, так і усна заява, будь-які зміни або нововведення в діяльності центрів тощо.

Основним каналом передачі інформації від мережі центрів до населення є засоби масової інформації. Від змісту, кількості та широти розповсюдження інформації залежить прихильність населення до даної мережі. Отже, центрам необхідно підтримувати зі ЗМІ плідні взаємовідносини.

Суб’єктами державного управління таким соціальним явищем, як спорт для всіх є органи державної влади (їни, Президент, Кабінет Міністрів, центральні та місцеві органи виконавчої влади) та органи місцевого самоврядування. Повноваження зазначених органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією та відповідними законодавчими актами.

Безпосередній вплив на формування системи спорту для всіх в Україні мають центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, що відповідає центральному, регіональному та місцевому рівням державного управління спорту для всіх в Україні.

Міністерство молоді та спорту України як центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту має розробляти державну політику, що стосується розвитку спорту для всіх, а також створювати кадрові, організаційні, правові, науково-методичні, інформаційні засади її реалізації [2].

Взаємодія центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» з органами державної влади та місцевого самоврядування здійснюється шляхом отримання фінансування, завдань тощо від держави до мережі центрів, а від центрів до держави наданням звітів про виконану роботу і використане фінансування, виконанням завдань, зміною життєдіяльності населення тощо. Аналогічний взаємозв'язок можна простежити між Всеукраїнським центром, центрами різного рівня, слідуючи по ієрархії. Під час своєї діяльності всі центри контролюються відповідними контролюючими органами, з метою підтримки належної якості послуг населенню та запобігання приховуванню коштів та інформації від держави.

Взаємозв'язок Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» з державою проявляється в тому, що він бере участь у розробці та реалізації державних програм щодо організації та проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності серед різних груп населення за місцем проживання та в місцях масового відпочинку, але для цього він взаємодіє і з регіональними центрами.

Оскільки фінансування від органів державної влади та місцевого самоврядування часто не вистачає на ефективну реалізацію програм, центрам необхідно взаємодіяти зі спонсорами та меценатами. Меценати направляють благодійну допомогу з метою розвитку руху спорту для всіх, популяризації рухової активності серед населення, залучення населення до діяльності центрів «Спорт для всіх» тощо. Слід відмітити, також, діяльність волонтерів, які безоплатно надають допомогу центрам у розвитку та реалізації програм, залученні населення тощо.

Спонсори, в свою чергу, прагнуть отримати матеріальну вигоду, наприклад, збільшити продаж власного товару за допомогою реклами за підтримки центрів «Спорт для всіх». Наприклад, спонсори можуть надати обладнання для проведення різноманітних заходів центрами «Спорт для всіх» за умови розміщення назви даної організації чи рекламного оголошення на даному обладнані чи на інших видимих місцях під час проведення заходу.

З метою реалізації різноманітних програм центри співпрацюють з відповідними асоціаціями, федераціями та спортивними клубами. Згадані організації можуть надавати приміщення, інвентар у користування, залучати своїх членів та співробітників, надавати організаційно-методичну допомогу тощо.

вважає взаємодію з закладами охорони здоров'я абсолютно необхідною в процесі визначення медичних норм для занять спортом для всіх, в організації диспансерних оглядів осіб, залучених до рухової активності під час дозвілля; діагностиці рівня їх фізичного здоров'я. Допомога медичних працівників може бути корисною в процесі реабілітації інвалідів засобами фізичної культури і спорту.

Закладам, які надають послуги первинної медико-санітарної допомоги (дільнична поліклініка, заклади сімейної медицини та ін.), відводиться особлива роль у системі спорту для всіх, з точки зору використання рухової активності як засобу профілактики захворювань [1].

Висновки. Нами були розглянуті сутність та роль стейкхолдерів центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», при цьому були враховані як інтереси центрів, так і самих стейкхолдерів. До кожного стейкхолдера необхідно підбирати різні підходи та комунікаційні канали. Проте, необхідно пам’ятати про обмеженість ресурсів, а отже, виділяти стейкхолдерів за значенням та черговістю.

Перспективами подальших досліджень є пошуки шляхів оптимізації взаємодії центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» з групами та особами впливу, а також пошук та мінімізація перепон, які виникають під час комунікаційних процесів.

Список використаних джерел

1. Вареник развития спорта для всех в Украине на муниципальном уровне / О. Н. Вареник // Sportul Olimpic si sportul pentru toti : Materialele XV-a Congres stiintific International (12-15 septembrie 2011, Chisinau) / Comitetul international olimpic, Academia internationala olimpica. – Chisinau, 2011. – Vol. I. – C. 42-45.

2. Спорт для всіх в Україні: теорія та практика / . – К.: Олімп. л-ра, 2009. – 279 с.

3. Липартелиани В. Формирование системы внешних коммуникаций профессиональных футбольных клубов Украины: дис. ... канд. наук по физ. воспитанию и спорту: 24.00.01 / Липартелиани Васил. – К., 2012. - 176 c.

4. Основы менеджмента в спорте / М. Томич. – М.: МАФСИ, 2005. – 352 с.