Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (стр. 1 )

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

ЛУПІНОСОВА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 343.611

УМИСНЕ ВБИВСТВО ПРИ ПЕРЕВИЩЕННІ МЕЖ

НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент

МИРОШНИЧЕНКО Наталія Анатоліївна,

Одеська національна юридична академія,

директор Інституту прокуратури та слідства

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

ТУЗОВ Анатолій Павлович,

Національний технічний університет України,

декан факультету права

кандидат юридичних наук

ЯМКОВА Оксана Олександрівна,

Центральний районний суд

м. Миколаєва, суддя

Захист відбудеться 3 липня 2007 р. о 12.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної
юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської національної
юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.

Автореферат розісланий 31 травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Р. Біла

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після набрання чинності Кримінальним кодексом України (далі КК) 2001 року минуло достатньо часу для аналізу питань, пов’язаних із умисним вбивством при перевищенні меж необхідної оборони, що дозволяє визначитися з ефективністю норми, передбаченої ст. 118 КК, виявити прогалини закону, вирішити проблеми, які виникли при його застосуванні.

Питанням кримінально-правової характеристики умисного вбивства
при перевищенні меж необхідної оборони приділялася значна увага в теорії кримінального права. У підручниках, коментарях і монографіях окремі аспекти даної проблеми розглядали М. К. Аніянц, М. І. Бажанов, ін, В. І. Борисов, ін, М. І. Загородніков, М. М. Ісаєв, , А. А. Піонтковський,
єв, , та ін.

У працях названих авторів містяться науково обґрунтовані і практично корисні висновки, але, тим не менш, є низка аспектів, які залишаються проблематичними, що також свідчить про необхідність подальшої монографічної розробки.

Більш комплексно розглядали дану проблему такі провідні юристи дореволюційного періоду як і, ; відомі вчені радянського періоду, серед яких , І. А. Гельфанд, В. П. Діденко, Ф. І. Євдокімов, С. Г. Кєліна, , -Озерський,
іков, І. І. Слуцький, , В. І. Ткаченко, ідзе, М. І. Якубович. На сучасному етапі значний внесок у вирішення цього
питання зробили у своїх працях вітчизняні та російські автори, зокрема:
ін, , В. Л. Зуєв, ,
І. Ф. Фаргієв, . Проте, незважаючи на позитивну роль цих досліджень,
з деяких боків названа тема не аналізувалася. Окремі міркування, висловлені зазначеними авторами, вимагають додаткового аналізу.

Слід підкреслити, що проблеми кримінально-правової характеристики умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони на дисертаційному рівні в Україні не розглядалися. Крім того, раніше проведені дослідження окремих аспектів цих проблем здебільшого ґрунтувалися на положеннях КК України 1960 р.

Більш детального вивчення потребує склад умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони.

Як і раніше, значну теоретичну та практичну зацікавленість представляє питання про кваліфікацію умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, зокрема, його відмежування від основного складу умисного вбивства (у сварці, бійці, з помсти), умисного вбивства при обтяжуючих обставинах, умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання, умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони,
яке потягло смерть потерпілого. Саме викладені обставини й обумовили вибір
теми цього дослідження, яка, як представляється, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Праця ґрунтується на положеннях програми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U5001195)
і виконана на кафедрі кримінального права Одеської національної юридичної академії в рамках кафедральної теми “Тенденції та перспективи розвитку кримінального права України” відповідно до плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 2001-2005 роки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення, доповнення й уточнення деяких теоретичних положень про умисні вбивства, вчинені при перевищенні меж необхідної оборони; спроба вирішення на цій основі дискусійних питань теми дослідження; виявлення резервів удосконалення розглянутої кримінально-правової норми.

Зазначена мета конкретизується в низці дослідницьких задач, найважливішими з яких є:

аналіз конститутивних елементів і ознак складу умисного вбивства
при перевищенні меж необхідної оборони;

розгляд відмінностей перевищення меж необхідної оборони і стану
необхідної оборони;

відмежування умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони від суміжних складів злочинів;

внесення пропозицій щодо змін законодавства про необхідну оборону.

Об'єктом дослідження є вчення про необхідну оборону та перевищення
її меж у кримінальному праві України.

Предметом дослідження виступає умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, практика його кваліфікації, розмежування з суміжними складами злочинів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використані такі наукові методи: системний – для комплексного розгляду складових елементів предмета дослідження як єдиного цілого; діалектичний – для дослідження елементів і ознак складу умисного вбивства при перевищені меж необхідної оборони, зокрема, при відмежуванні його від суміжних складів злочинів; функціональний – для з’ясування змісту об’єктивних і суб’єктивних ознак досліджуваного складу злочину при кримінально-правовій кваліфікації діяння; логічний – для тлумачення окремих положень КК, а також низки кримінально-правових понять; статистичний – для аналізу результатів, отриманих у процесі анкетування прокурорсько-слідчих працівників і суддів,
а також опитування пересічних громадян із досліджуваної теми.

Теоретичною основою роботи стали наукові праці дореволюційних, радянських, сучасних українських і російських вчених у галузях кримінального та кримінально-процесуального права, кримінології, медицини, психології, психіатрії. У дисертації використовувалась енциклопедично-довідкова література та словники.

Нормативну базу праці складають Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, інші закони та підзаконні акти.

Емпіричну основу дисертації складають дані, отримані в результаті вивчення й узагальнення судової практики за період з 1990 по 2006 роки. Вивчено близько
ста кримінальних справ за фактами вчинення умисних вбивств при перевищенні меж необхідної оборони, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, вчинених при перевищенні меж необхідної оборони, які потягли смерть потерпілого. Проанкетовано вісімдесят сім працівників прокуратури, суду, органів внутрішніх справ міста Одеси й Одеської області з найбільш актуальних питань,
що належать до даного виду умисного вбивства, опитано двісті вісімдесят сім мешканців міста Одеси й Одеської області щодо практичної реалізації ними права на необхідну оборону. У дослідженні використовувалась опублікована судова практика, постанови Пленуму Верховного Суду України.

Анкетне опитування на тему “Умисне вбивство при перевищенні
меж необхідної оборони” проводилось з метою отримання думки суддів
і прокурорсько-слідчих працівників з питання про причини умисних вбивств
при перевищенні меж необхідної оборони. Крім цього, передбачалося встановити подібності і відмінності в оцінці цих причин між суддями
і прокурорсько-слідчими працівниками, які в ході розслідування і розгляду кримінальних справ виконують різні функціональні обов'язки.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні вперше після прийняття Кримінального кодексу України 2001 року на монографічному рівні розглянуті питання, які стосуються умисних вбивств, вчинених при перевищенні меж необхідної оборони. Сформульовано висновки
та пропозиції з удосконалення статті 36 КК “Необхідна оборона”, запропоновано нову редакцію статті 118 КК “Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони”.

На підставі проведеного дослідження на захист виносяться такі основні положення, пов’язані з науковою новизною:

вперше:

зроблено висновок про те, що необхідно покласти на особу, яка відбиває суспільно небезпечне посягання на майно, обов’язок із попередження нападника
про застосування зброї чи інших засобів, котрі можуть заподіяти йому шкоду
Лише після цього зазначена особа має право удатися до захисту за допомогою зброї чи інших засобів, якщо посягання не було припинено;

обґрунтовано положення про природний для людини та суспільно корисний характер захисту від суспільно небезпечного посягання, бо відсутність прямої вказівки на це є прогалиною статті 36 Кримінального кодексу України, що часом призводить до переваги обвинувального ухилу при розгляді випадків захисту від суспільно небезпечного посягання;

вказано на необхідність виключення зі ст. 118 КК кримінальної відповідальності за умисне вбивство при перевищенні заходів, необхідних
для затримання злочинця, передбачивши відповідальність за це діяння в окремій статті Особливої частини Кримінального кодексу, оскільки необхідна оборона
та затримання особи, котра вчинила злочин, є самостійними обставинами,
які виключають злочинність діяння, та розташовані у різних статтях (ст. ст. 36, 38) Розділу VIII Загальної частини Кримінального кодексу України;