Показники товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства

 

УДК 658.5:330.341.1

[1]

Показники товарно-інноваційного розвитку

машинобудівного підприємства

У статті розглянуті та проаналізовані показники товарно-інноваційного розвитку, які запропоновані російськими вченими. Запропоновано авторські показники які можуть бути індикаторами товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

Постановка проблеми. Сучасні умови роботи вітчизняних машинобудівних підприємств характеризуються посиленням конкуренції з боку іноземних виробників із країн, які ще донедавна були економічно не розвиненими і вважалися лише джерелами сировини. В таких умовах найактуальнішою проблемою до дискусії становиться розвиток власних виробників за рахунок інновацій у продукції. Виникає питання: «Яким чином можна підтвердити або спростувати те, що підприємство розвивається за рахунок інноваційної продукції?». Одним з методів прогнозування у 70-х роках ХХ століття французькими вченими був запропонований індикативний метод прогнозування, який зараз активно використовується при прогнозуванні соціально-економічних процесів у багатьох країнах світу. Доцільним є висновок – якщо метод дозволяє прогнозувати, то він має і підтверджувати ці прогнози. Відкритим до дискусії є питання які показники є індикаторами товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження питань товарно-інноваційного розвитку представлені в роботах таких західних учених як Ф. Котлер, В. Руделіус, Девід В. Креденс, К. Фример, Р. Патора. Серед російських учених товарно-інноваційний розвиток досліджували Л. А. Баєв, , І. Т. Балабанов, , ін, Г. О. Тріфілова. Найактивніше цю проблему досліджували і досліджують українські вчені, а саме: І. А. Павленко, , С. М Ілляшенко, , Н. І. Чухрай, та інші. Проте показники товарно-інноваційного розвитку мають не достатню розробку в роботах вищезазначених авторів.

Мета статті. Узагальнити існуючи показники та навести показники-індикатори товарно-інноваційного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Товарно-інноваційний процес коротко можна визначити як сукупність послідовних дій по створенню й впровадженню нових або вдосконалених товарів. Ці процеси вимагають залучення багатьох функціональних сфер, у тому числі служби НДДКР, маркетингу, виробництва, фінансів, персоналу. Від того, наскільки ефективно кожний підрозділ виконає поставлені перед ним цілі й завдання, буде залежати результативність інноваційної діяльності на підприємстві в цілому. Немаловажне значення при цьому має не тільки порівняльна оцінка господарських результатів, але й аналіз організаційно-економічних дій, які сприяли досягненню підсумкових інноваційних показників. Необхідність у дослідженні здійснених інноваційних процесів обумовлюється тим, що отримані економічні дані за одним впровадженим проектом можна врахувати при розробці й реалізації інших нововведень.

Ґрунтуючись на функціональній організації господарської діяльності вчені представили ряд коефіцієнтів, які дозволяють дати оцінку роботі підрозділів підприємства по досягненню поставлених перед ними інноваційних цілей і завдань [9], сприйнятливість виробництва до товарно-інноваційного розвитку [10], ефективності підприємницької, в т. ч. інноваційної діяльності підприємства [6] та інші значущі для товарно-інноваційного розвитку показники, які розроблені , іною, І. Г. Онищуком тощо.

З огляду на те що метою статті є узагальнення показників ТІР які можуть бути індикаторами, відмітимо те, що показники які були запроваджені українськими вченими розгладилися досить детально у декількох наукових роботах [2, 6, 7, 10]. Цікавим є підхід російських вчених, який не розглядався нашими вченими, до даного питання [9]. У своїх роботах Г. О. Тріфілова пропонує задавати індикатори ТІР за розрахунком наступних показників з попередніх інноваційних проектів (табл.1.)

Вище наведені та розглянуті показники можна розглядати як індикатори, але, на наш погляд, одним із недоліків є те, що, по-перше, їх використання можливо лише за умови наявності попереднього досвіду у підприємства, а, по-друге, розрахунок є можливим тільки після закінчення інноваційного проекту, що є протиріччям визначення індикатора та його основною функцією. Індикатором можна вважати числовий економічний або фінансовий показник, який дає можливість визначити поточну ситуацію, відхилення від планового показника або передбачити розвиток подій у майбутньому. Висновок є одним – ці показники можуть бути індикаторами за умови попереднього досвіду, якщо у підприємства не існує досвіду розробки та впровадження товарних новацій ці показники для нього є даремними. А іншою метою є виведення таких показників які б не спиралися на попередній досвід впровадження інновацій. Однак, потрібно відмітити і безперечні переваги цих показників: їх розрахунок не потребує залучення великих ресурсів (вузькоспеціалізованих фахівців, складного програмного забезпечення), а також довгого збору інформації для розрахунку коефіцієнтів.

Інтерес виявляється ще і визначенні інноваційних товарів або послуг, до чого в майбутньому будуть використовуватися коефіцієнти, показники, індикатори. Закон України «Про інноваційну діяльність» дає наступне визначення дефініції інноваційна продукція – «нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим цим Законом» [3]. Виникає питання «Чи всі конкурентоспроможні товари є інноваційними і який товар є новим?».

Відповідь на першу частину запитання є очевидною – ні всі конкурентоспроможні товари є інноваційними (як приклад товари заводу гірничорятувальної техніки ВАТ «Горізонт» м. Луганська). Є товари які ще тривалий час будуть зберігати конкурентоспроможність з причини своєї унікальності в той час коли вони були розроблені, а також з причини не високої вартості. Відповідь на другу частину запитання не може бути однозначною, з причини, що до визначення нового товару є досить багато підходів. Найбільш цікавим є математичне визначення новизни товару, а також показників які б свідчили про товарно-інноваційний розвиток промислового підприємства.

Таблиця 1 – Показники-індикатори запропоновані іловою

та їх розрахунок

Назва показника	Формула розрахунку	Значення змінної
1	2	3
Показник кваліфікації наукових кадрів		де – показник кваліфікації наукових кадрів; – обсяг дослідно-конструкторських робіт, виконаних силами підприємства без залучення сторонніх організацій, тис. грн.; – повний фактично виконаний обсяг дослідно-конструкторських робіт, тис. грн.
Показник виконання маркетингових прогнозів		де Dмп – показник виконання маркетингових прогнозів; VІТ. план – планований обсяг продажів інноваційних товарів, грн.; VІТ. факт – фактичний обсяг продажів інноваційних товарів, грн.
Показник витрат інвестиційних коштів		де Dрі – показник видатку інвестиційних коштів; Іф – розмір інвестиційних коштів фактично витрачених на реалізацію інноваційного проекту, грн.; Іпл – розмір інвестиційних коштів які планується витратити на реалізацію інноваційного проекту, грн.
Показних виробничого ресурсозбереження		де Dрс – показник ресурсозбереження; Сф – собівартість фактична, грн.; Спл – собівартість планова, грн.
Показник реалізації проекту в обумовлені строки		де Dpt – показник реалізації проекту в заданий термін; Тф – час, фактично витрачений на розробку інноваційного проекту, міс.; Тпл – час, який було заплановано витратити на розробку інноваційного проекту, міс.
Показник результативності інноваційного розвитку		де – показник результативності товарно-інноваційного розвитку; Пін – чистий прибуток, отриманий підприємством за рахунок реалізації інноваційної продукції, грн.; Ппідпр – загальний розмір чистого прибутку, отриманої підприємством при реалізації всієї продукції, грн.

Згідно з І. Ансофом [1], а також з урахуванням аксіоми Ф. Котлера [5] та робіт С. М. Ілляшенко [4], які виділяють чотири напрямки розвитку ринкових можливостей, ми вважаємо, що лише два з цих напрямку надають вектор товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

Російський вчений ін пропонує визначати новизну товару в залежності від відсотка змін, що стосуються нововведень у товарі, але цей науковий підхід не набув подальшого розвитку [8]. На наш погляд, цей метод при його вдосконаленні, є найбільш актуальним у теперішній час. Зокрема, ін відзначав наступні ступені новизни та їх характеристику які наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Рівні новизни товару та їх характеристика.

Ступінь новизни	Відсоток змін у товарі %	Характеристика товару
«найвища»	100	абсолютно новий товар, який не має аналогів у світі
«висока»	80-99	товар, який не має аналогів у країні, наприклад в Україні;
«значуща»	60-79	принципова зміна споживчих властивостей товару
«достатня»	40-59	принципова технологічна модифікація виробу
«мала»	20-39	кардинальна зміна або внутрішніх, або зовнішніх параметрів (наприклад використання нових матеріалів)
«ложна»	0-19	безглузда або малоістотна модифікація

На нашу думку інноваційними можна вважати товари, які відносяться до 1-4 рівнів (40% і більше новизни).

Сутність методу полягає в тому, щоб після розрахунку з’явився індикатор, який би відобразив новизну товару. Ми пропонуємо розраховувати цей індикатор за наступною формулою.

, (1)

де, – індикатор новизни;

– сукупність нових деталей у виробі;

– загальна сукупність деталей у виробі.

На перший погляд, ця формула є досить простою, але якщо її використовувати до продукції машинобудування, то потрібно зробити її коригування. Як відомо машини складаються з вузлів (двигуна, КПП, ходової частини тощо), тому цю формулу необхідно буде використовувати для кожного вузла окремо.

, (2)

де, n – кількість вузлів у продукції.

Потрібно відмітити, що вузол, наприклад двигун, може бути кінцевим виробом і в такому разі для визначення індикатора новизни необхідно скористатися формулою (1), а якщо він є складовою частиною продукції, то формулою (2).

Наведені вище показники дуже близькі до показників конкурентоспроможності, але вони вказують на інноваційність продукції, в той час, як показники конкурентоспроможності вказують на порівняльну оцінку з еталоном.

Запропонований підхід до визначення індикатора новизни товару полягає в тому, що він дозволяє ставити завдання перед конструкторами та технологами підприємства для досягнення необхідного рівня інноваційності, оцінювати їх діяльність, показувати конкурентні переваги на спеціалізованих виставках та ярмарках не поглиблюючись у технічні подробиці, які можуть складати комерційну таємницю, дозволяє оцінювати розробки конкурентів на основі вторинної інформації.

Висновки. Як можна побачити зі статті є велика кількість показників які використовуються для оцінки інноваційного розвитку. Також є багато показників які оцінюють товарний розвиток, товарну політику, товар. Але дотепер не має показників які б не тільки оцінювали, а й давали можливість прогнозувати товарно-інноваційний розвиток, товарно-інноваційну політику, давали б змогу обирати стратегію. Наукове питання про такі показники є відкритим до дискусії.

1.  Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 520 с.

2.  Балабанова Л. В., Бридіна  товарна політика в системі менеджменту підприємств: Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 336с.

3.  Закон України «Про інноваційну діяльність»

4.  Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 324 с.

5.  Котлер  Ф., Армстронг Г., Сомдерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. англ. – 2-е европ. изд. – М.; СПб.; К.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 944 с.: ил.

6.  ік. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник. Умань: 2006. – 216 с.

7.  Онищук І. Г. Інноваційно акцентована модель розвитку економіки регіону. // Прометей». Регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут кономіко-правових досліджень НАН України. – Вип. 3(21). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. –250 с.

8.  Маркетинг: Учебник. – М.: ИКФ Омега-Л, 2002. – 656 с.

9.  Анализ инновационных процессов // Инновации. – 2005. – №5 (82). – с. 64-67.

10.  Формування інноваційної стратегії в умовах технологічних змін. І. А. Тульпа, – Х., 2004 – 172 с.

Отримано 01.10.2008 р.

Показатели товарно-инновационного развития

машиностроительного предприятия

В статье рассмотрены и проанализированы показатели товарно-инновационного развития, которые предложены российскими учеными. Предложены авторские показатели, которые могут быть индикаторами товарно-инновационного развития машиностроительного предприятия.

Сорочан Дмитро Володимирович, аспірант кафедри маркетингу, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.

© , 2008