Обов’язки та права батьків

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

Стаття 59 Закону України «Про освіту» покладає на батьків відповідальність за фізичне здоров’я і психологічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей. Утримання своїх дітей до повноліття – це конституційний обов’язок кожного громадянина України.

Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

 

На кожного з батьків покладається

однакова відповідальність за

виховання, навчання.

Батьки та особи, які їх замінюють,

несуть відповідальність за

одержання дитиною повної

загальної

середньої освіти і зобов’язані:

·  забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

·  постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

·  поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, доброту, милосердя, шанобливе ставлення до сім’ї, навколишнього природного серодовища, державної та рідної мови, любов до своєї країни, повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;

·  виховувати в дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини.

У разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків,

передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

·  звертатися до органів управління освітою, керівника загальноосвітнього навчального закладу та органів громадського самоврядування з питань навчання і виховання дітей;

·  приймати рішення про участь дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.  Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2.  Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3.  Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4.  Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5.  Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипне на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6.  Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама розкаже.

7.  Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8.  Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9.  Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин треба відпочивати 10-15 хв.

10.  Під час виконання завдань не стійте

над дитиною, дайте їй попрацювати

самостійно. А коли буде потрібна

ваша допомога, то без крику,

вживаючи слова «не хвилюйся»,

«ти все вмієш», «давай

поміркуємо разом», «згадай, як

пояснював учитель», допоможіть

дитині.

11.  При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей:»Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

12.  Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13.  У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтесь із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14.  Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.  Знайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них.

ПАМЯТКА БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИК

1.  Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.

2.  Хай не буде жодного дня

без прочитаної книжки.

3.  Розмовляйте з дитиною,

розвивайте її мовлення.

Цікавтеся справами та

проблемами дитини.

4.  Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізувати, наклеювати, ліпити.

5.  Відвідуйте театри, організовуйте

сімейні екскурсії.

6.  Надайте перевагу повноцінному

харчуванню дитини, а не

розкішному одягу.

7.  Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хвилин.

8.  Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

9.  Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

10.  Пам’ятайте, що діти – не тільки продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

1.  Не залякуйте дітей школою, це призведе до небажання дитини йти туди. Особливо небезпечно це стосовно боязких, невпевнених у собі дітей.

2.  Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.

3.  Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні бути помірними.

4.  Сприяйте добрим взаємостосункам вашої дитини з однолітками, бо якщо їх нема, виникає відчуття напруги і хвилюванню, що призводить до появи відчуття неповноцінності, агресивності. У дитини може сформуватися негативне ставлення до дітей, до школи.

5.  Головну увагу при формуванні невимушеності в спілкуванні з дорослими приділяйте сюжетно-рольовій грі ( гра в школу, програвайте роль учителя).

6.  Для формування адекватного рівня спілкування і взаємодії дитини з однолітками використовуйте ігри, за правилами яких діти змушені узгоджувати свої дії для виконання спільного завдання.

7.  Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватної оцінки та самооцінки, використовуйте режисерські ігри, в яких носіями ролей виступають іграшки (ляльки, тварини), дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно виконуючи різні ролі.

8.  Для формування навчальної діяльності застосовуйте дитяче експериментування, у процесі якого діти «відкривають» нові сторони і якості об’єктів, нові знання народжують нові питання.

ПРАВИЛА ДОМАШНЬОЇ САМОПІДГОТОВКИ ДЛЯ

БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА, ЯКИЙ ВІДСТАЄ В ЗАСВОЄННІ МАТЕРІАЛУ

1.  Саджаючи дитину за виконання завдань, приверніть її до себе. Не треба нотацій: «Ти відстаєш, тому будемо займатися разом». Краще скажіть так:”Давай-но, подивимось, що нам задавали? Мені буде дуже цікаво попрацювати з тобою».

2.  Не виконуйте всю роботу за дитину, навчатися треба їй, а не вам.

3.  Не втрачайте надію, якщо сумісна праця не принесла одразу позитивних результатів - відпочиньте, відірвіться, погуляйте на вулиці. А потім знову беріться за діло. Не треба перетворювати її на катування.

4.  Не докоряйте під час занять: «Як ти не можеш зрозуміти! Це ж елементарно!» Краще відкладіть заняття до наступного дня. Неможливо отримати миттєвий результат.

5.  Виберіть оптимальний час для виконання завдань – 16 -17 година, коли дитина відпочила після школи.

6.  Завжди починайте із самого важкого, поки дитина зосереджена, потім можна виконувати щось легше.

7.  Якщо дитина погано читає, не змушуйте її робити це. Намагайтеся переконати її читати вголос щодня по 10-15 хвилин.

8.  Частіше хваліть малюка за будь-які перемоги, не акцентуйте увагу на невдачах.

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«ЯК НАВЧИТИ ЛЮБИТИ КНИГУ»

Без допомоги дорослих дитині не потрапити в чарівний світ книги. Діти, отримавши «книжкове щеплення» в ранньому дитинстві, безперечно, краще підготовленні до навчання в школі. Вони вміють слухати, зосередитися на певному занятті, добре розмовляють.

Тому, батьки та матері, слово за вами.

1.  Більше читайте маляті вголос, краще кожен день, зробіть із цього улюблений сімейний ритуал.

2.  Не вмовляйте послухати, а «заохочуйте» її. Корисні хитрощі: дозвольте дитині самостійно підбирати книжки.

3.  Відведіть місце для дитячих книг на загальній книжковій полиці, куди дитина зможе дістатися в будь-яку хвилину самостійно. Це в очах маляти піднімає цінність його книг: вони стоять там, де й книги для дорослих.

4.  Частіше ходіть із дитиною до книжкового магазину, бібліотеки. Радьте родичам дарувати маляті гарні дитячі книжки.

5.  Читайте вголос чи переказуйте маляті книги, які особисто вам подобалися в дитинстві.

6.  Не відривайте дитину від читання чи розгляду книжки з малюнками.

7.  Батьки у міру можливості самі повинні більше читати: книги, газети, журнали. Залишайте те, що самі читаєте, у різних місцях:дитина повинна бачити вашу зацікавленість книгою. Розмовляйте про те, що читаєте, чи читайте вголос те, що особливо цікаве або розважальне.

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ,

«ЯК ЗАХОПИТИ ЧИТАННЯМ»

·  Показуйте дитині, що читання вголос

приносить вам задоволення. Не

бубніть, начебто відбуваєте

давню, набридлу повинність.

Дитина це відчуває і втратить

цікавість до читання.

·  Під час читання зберігайте

·  візуальний контакт із дитиною.

·  Так вона відчуває, що питання звернене до неї, а ви побачите, які почуття викликає у неї те, що ви читаєте.

·  Модулюйте свій голос: читайте то швидше, то повільно, то голосно, то тихо.

·  Скорочуйте текст, якщо він занадто довгий.

·  Якщо ви читаєте дитині на ніч, слідкуйте, щоб в історії був щасливий кінець.

·  Читайте казки завжди, коли дитина хоче їх слухати.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО РОЗВИТКУ НАВИЧОК СПІЛКУВАННЯ, ВПЕВНЕНОСТІ В СОБІ

1.  Не оберігайте дитину від щоденних справ, не намагайтеся розв’язувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте тим, що їй буде заважко. Хай дитина виконує доступні завдання й отримує задоволення.

2.  Не перехвалюйте дитину, але й не забувайте про заохочення, коли вона на це заслуговує.

3.  Своїм прикладом показуйте адекватність ставлення до успіхів та невдач. Оцінюйте вголос свої можливості та результати роботи.

4.  Не зрівнюйте дитину з іншими дітьми. Зрівнюйте її із самою собою ( тією, якою вона була вчора чи буде завтра).

5.  Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

6.  Не бажано постійно хвилюватися за дитину, намагайтеся оберігати її від небезпеки, яку загалом ви вигадали самі. Не намагайтеся робити все за дитину, запобігайте новим ускладненням, давайте їм певну міру свободи і відкритості дій, закріплюйте в дитині впевненість у собі.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ ДИТИНИ

1.  Для того, щоб вранці розбудити дитину,

будильник вам не потрібен: учені

переконані, що будь-яка його мелодія

зранку створює стресову ситуацію.

Будити людину повинен його біологічний

годинник. Виспавшися, дитина

прокинеться сама. Медики стверджують, що недосип призводить до біохімічних змін в організмі. Дитина стає млявою, сонною, плаксивою та роздратованою, у неї уповільнюються реакції, послаблюються увага та память. Дитина не засвоюватиме добре новий матеріал, неадекватно реагуватиме на зауваження педагогів та дітей.

2.  Для морального здоров’я дитини важливо, щоб першими вставали батьки. Той, хто будить свою дитину, обов’язково вживає ласкаві слова та додає до них свій поцілунок. Це допоможе дитині розпочати день психологічно налаштованим на світле, ласкаве, радісне. Інакше дитина буде приходити до школи сердитою, грубою, задиркуватою, роздратованою.

3.  Дуже важливий прояв турботи батьків щодо ранкової гігієни дитини. Дитина повинна приходити до школи вмитою, з почищеними зубами.

4.  Виходити вранці з дому не поснідавши дуже шкідливо; у цей час, після підйому, починають функціонувати всі органи людини. Підшлункова залоза починає виділяти сік, що лише роздратовує стінки порожнього шлунка, провокує різні його захворювання.

5.  Розігріте після прийому їжі горло, важливо тримати в теплі. Тому, щоб не застудитися, на вулицю можна виходити лише за 10 хвилин після сніданку.

6.  Кращий варіант створення позитивного емоційного настрою на день – це поцілунок та лагідні слова: «Щасти тобі!», «До побачення» та інші. Така традиція серед дорослих у сім’ї показує турботливість, взаємоповагу між членами родини, виховує в дитини таке саме ставлення до старшого покоління та виключає побоювання, що в майбутньому дитина «зайвий раз» не поцілує їх.

7.  Не можна нехтувати можливістю вийти з дому та дійти до школи разом із дитиною будь-якого віку. Спільна дорога – це довірлива розмова, ненав’язливі поради, оцінка поведінки своєї дитини та його друзів, це спілкування, якого так не вистачає.

8.  Щоб не провокувати дитячу неправду ( а вчені відмічають, що дитяча неправда з’являється саме з небажання засмутити батьків або боязковості), краще зустрічати дитину зі школи «нейтральними питаннями»: «Що було цікавого в школі?» тощо.

9.  Дуже важливо залучати дитину до домашньої роботи у вільний час.

10.  Час, коли вкладати дитину спати, визначається індивідуально для кожного, суворих настанов, у якому віці та о котрій годині це робити, на разі не має. Важливо одне: дитина повинна висипатися, бо недосипання призводить до порушення біохімічних процесів в організмі. Дитина стає такою, про яку говорять: «Усі хвороби до нього липніть». Тому, якщо постає питання: дивитися телевізор, коли дитина лягає спати, чи ні – відповідь повинні дати самі батьки, подумки запитуючи себе: «Кого я кохаю насправді: дитину чи себе?»

11.  Закінчуйте день ласкавими словами на адресу дитини, поцілунком, побажанням гарного сну.

ВАМ ЗДАЛОСЯ, ЩО КОНТАКТ ІЗ ДИТИНОЮ ВТРАЧЕНИЙ?

Ще вчора все було добре й весело,

легко розв’язувалося в будь-якому цейтноті.

Ви встигали перекинутися слівцем, могли

один одного заспокоїти. І ось щось зникає,

віддаляється. Дитина відчужена, дивиться

«з холодком». Розмова не зав’язується.

Невже все розвалюється?

Не бійтеся! Якщо контакт був, він, як правило, не зникає. Однак для цього потрібно докласти зусиль і вам, і дитині. Людина по суті своїй консервативна, дотримується звичок, тим більше таких, з якими комфортно й затишно. А бути «своїми» дуже затишно.

Є такі вікові періоди, коли щось змінюється в дитині. Чи у вас відбувається якась нова стадія, і не зрозуміло, як тепер бути, як розуміти.

Не метушіться, «крилами не тріпочіть». Форсаж ситуації навантажить дитину, зовсім стривожить вас і не принесе плодів. Влаштуйте день спокою і мовчання. Або й три.

У наших невеликих життєвих просторах довго не намовчиш. Слово, друге – і зав’язалася розмова. Ось і контакт потихеньку налагоджується. І через якийсь час уже дивуєшся:»Що ж це було?»

Якщо ж розлад не виправляється, необхідно «копати глибше». А чи був контакт взагалі? Чи існував він лише в уяві батьків? Адже те, що дитина слухняно розповідає про шкільні події – це ще не є довіра, а якщо на когось поскаржиться – це ще не таємниця душі.

А може, це ви переключилися на деякий час на свої турботи, і дитина відчула себе загубленою, нікому не потрібною?

У жодному разі не можна припиняти працювати над собою, над проблемами виховання дитини, вашим спільним життям. Якщо уважно подивитися у дитячі очі, ви обов’язково помітите погляд у відповідь.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.  Підтримуйте в дитині її прагнення

стати школярем. Ваша щира

зацікавленість в її шкільних

справах і турботах, серйозне

ставлення до її перших досягнень

і можливих труднощів

допоможуть першокласнику

підтвердити значущість його

нового становища і діяльності.

2.  Обговорюйте з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрілася в школі. Пояснюйте їхню необхідність і доцільність.

3.  Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у неї може щось не відразу виходити – це природно. Дитина має право на помилку.

4.  Підтримайте першокласника в його бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам’ятайте, що похвала й емоційна підтримка здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.

5.  Із відвідуванням школи в житті вашої дитини з’явиться людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

6.  Навчання – це нелегка і відповідальна праця.

Відвідування школи істотно змінює життя

дитини, але воно не повинно позбавляти її

різноманітності, радості, гри. У

першокласника повинно залишатися достатньо

часу для відпочинку

ПОРАДИ ЩОДО УКРІПЛЕННЯ МЯЗІВ РУКИ

1.  радив, прищеплюючи

правильні навички письма, одночасно

закріплювати в пам’яті дитини звичку

до правильної постави під час письма

до дотримання навичок гігієни письма.

2.  Слід радити дітям гратися із дрібним

конструктором, збирати окремі предмети,

сюжетні композиції.

3.  Купуйте своїй дитині «пазли». Ускладнюйте роботу дитини: від невеликих малюнків із крупними частинами, до великих – із дрібними.

4.  Вчіть дитину виконувати аплікації з паперу ( дрібні геометричні деталі, техніка рваної аплікації, робота із шаблонами).

5.  Дозволяйте працювати ножицями. Хай дитина вирізує малюнки з листівок за контурами. Навчіть дівчаток шити лялькам одяг.

6.  Запасайтеся пластиліном. Навчіть ліпити прості фігурки тваринок, предметів різних форм.

7.  Придбайте книжки-розмальовки. Більший ефект дадуть малюнки, що зображені пунктиром. Дитина повинна спочатку обвести малюнок, а потім його розмалювати. Купуйте книжечки з невеличкими віршиками, малюк залюбки вивчить вірш про те, що розмалював.

8.  Пропонуйте серію завдань-штриховок. Дорослий вказує напрям штриховки: зверху – вниз, справа – наліво.

9.  Не забороняйте малюку малювати. На письмовому столі вашої дитини повинні завжди бути чисті аркуші для малювання, олівці, фломастери, фарби.

10.  Вчіть дитину шнурувати кеди, кросівки, черевики, застібувати ґудзики на сорочці. Проводьте змагання: хто скоріше це зробить?

11.  Покажіть, як заплітати косички. Дівчатка можуть виконувати ці вправи на ляльках. Запропонуйте хлопчикам плести косички на бахромі пледа, зробіть пучки з мотузок. Шановні татусі, покажіть своїй дитині, як ви плели ремінці, браслети.

12.  Можна зробити самим або придбати в магазині шаблон для плетіння шнурків через дірочки.

13.  Придбайте скакалку. Стрибати повинні навчитися не лише дівчатка, а й хлопчики. Ця вправа навчить вашу дитину координувати свої рухи ( одночасні дії рук і ніг).

14.  У вашій родині повинен бути м’яч ( маленький – тенісний, більший – гумовий, великий - футбольний, волейбольний). Навчіть малюка водити м’яч, попадати ним у ціль. Таке тренування можна проводити з дротиками, липучками, магнітами.

15.  Заведіть зошит у клітинку, щоб дитина вправлялася в малюванні візерунків за клітинками. Починайте з простих обведень клітинок до складних – графічних диктантів. Зверніться за допомогою до вчителів початкових класів, як проводити графічні диктанти. Отримати підготовлений зошит із зразками малюнків у методичному кабінеті вчителів початкових класів.

16.  Ознайомтеся з методикою проведення пальчикової гімнастики. Дитина залюбки буде виконувати цікаві вправи зі своїми пальчиками.

Якщо запропоновані вправи виконувати в системі, то дрібні м’язи руки дитини будуть зміцнюватися, а оволодіння навичками письма для майбутнього школяра не буде неприємним і, навпаки, принесе дитині радість та задоволення.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

·  Не розбещуйте мене, цим ви мені завдаєте шкоди. Я дуже добре знаю, що не обов’язково давати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.

·  Не бійтеся бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені самостверджуватися.

·  Не покладайтеся на силу в стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що сподіватися слід тільки на силу. Я відгукнуся з більшою готовністю на ваші ініціативи.

·  Не будьте непослідовними. Це мене спантеличує та змушує вперто домагатися повсякчас залишати останнє слово за собою.

·  Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати – це похитне мою віру у вас.

·  Не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки аби роздратувати вас. Бо надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог.

·  Не засмучуйтеся занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі! Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що мені зробили.

·  Не змушуйте мене відчувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши «плаксієм».

·  Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити сам: я використовуватиму вас, як обслугу.

·  Не дозволяйте моїм «поганим звичкам» привертати вашу надмірну увагу. Це тільки надихне мене на їхнє продовження.

·  Не дорікайте мені в присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.

·  Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту. За деяких об’єктивних причин мій слух притупляється цієї миті, а бажання співпрацювати з вами зникає. Давайте краще поговоримо про це пізніше.

·  Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшися, що я чудово розумію, що таке «добре» і що «погано».

·  Не змушуйте мене відчувати, що мої провини – смертельний гріх: я повинен навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні на що не придатний.

·  Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив: я інколи сам не розумію, чому чиню так, а не інакше.

·  Не піддавайте надто великому іспиту мою чесність: заляканий, я легко перетворююся на брехуна.

·  Не забувайте, що я люблю експериментувати саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим.

·  Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок: я вчуся на власному досвіді.

·  Не намагайтеся відсторонитися, коли я ставлю відверті запитання: якщо ви не будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію «на стороні».

·  Ніколи не натякайте, що ви – досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами.

·  Нехай мої страхи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність.

·  Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і підбадьорювання, але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а покарання, здається, ніколи.

·  Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я також стану вашим другом.

·  Я вчуся, наслідуючи приклади, а не під впливом критики.

·  І крім того, я вас так сильно люблю. Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов’ю.

ДЕСЯТЬ РЕЧЕЙ, ЯКІ СЛІД ЗРОБИТИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКА

1.  Малюк, імовірніше, хвилюватиметься

та сам прокинеться вдосвіта.

Прикрасьте його кімнату повітряними

кульками, плакатом із веселим

надписом.

2.  Багато хто з батьків вважає, що подарунки цього дня робити не обов’язково. Проте яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання, крім того підкреслить важливість події.

3.  Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом із дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!

4.  На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!

5.  Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк уперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.

6.  Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.

7.  Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила, і обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено ( навіть якщо вона вмудрилася щось загубити).

8.  Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.

9.  Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.

10.  Засинаючи, дайте собі слово бути в стосунках із дитиною й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!

ТЕСТ САМОПЕРЕВІРКИ «ЯКІ ВИ БАТЬКИ

Якщо ви бажаєте переконатися, чи правильно ви виховуєте своїх дітей – розпочніть із цього тесту.

Відмітьте ті фрази, які ви часто застосовуєте в спілкуванні з дітьми.

Бали

1

Скільки разів я тобі казала?

2

2

Порадь мені, будь ласка

0

3

Навіть не знаю, що я без тебе робив би?

1

4

І в кого ти такий уродився?

2

5

Які в тебе чудові друзі!

1

6

Ну на кого ти схожий (жа) ?

2

7

Я у твоєму віці…

2

8

Ти мій надійний помічник (ця)

1

9

Ну що в тебе за друзі?

2

10

Про що ти думаєш?

2

11

Яка ти в мене розумниця!

1

12

Як ти вважаєш?

1

13

У всіх діти, як діти, а тут…

0

14

Який ти у нас кмітливий (а).

1

Тепер підрахуйте загальну кількість балів та знайдіть відповідь. Зрозуміло, що все це лише гра (припущення), але певний натяк на реальну ситуацію все ж таки є.

Ключ до тесту.

7 – 8 балів. Ваші стосунки з дитиною дружні. Ваша дитина любить і поважає вас. Ваші стосунки сприяють становленню її особистості.

9 – 10 балів. Ви непослідовні в стосунках із дитиною. Ваша дитина вас поважає, але не завжди з вами відверта. Її розвиток може залежати від впливу випадкових знайомих, друзів.

11 – 12 балів. Вам необхідно бути уважнішими до вашої дитини. Ви користуєтеся у неї авторитетом, але погодьтесь, авторитет не замінить любові. Розвиток вашої дитини залежить більше від випадку, ніж від вас.

13 – 14 балів. Ви самі відчуваєте, що йдете не в тому напрямку. Між вами немає довіри. Ви маєте зробити все можливе, щоб приділяти своїй дитині більше уваги і часу.

Що потрібно майбутньому першокласнику:

1.Шкільна форма.

2. Спортивна форма.

3. Спортивне взуття.

4. Змінне взуття. Альбом і

фарби (гуаш або медові).

5. Пензлики для малювання (2шт).

6. Кольорові олівці та фломастери.

7. Кольоровий папір, кольоровий картон.

8. Ножиці із закругленими кінчиками.

9. Клей ПВА.

10. Пластилін, дощечка із стеками.

11. Папка для праці (за бажанням).

12. Конструктор будь-який.

13. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку).

14. Обгортки для підручників та зошитів.

15. Папка для зошитів.

16. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка).

БАЖАЄМО ВАМ,

ШАНОВНІ БАТЬКИ,

УСПІХІВ!

РКЗО Богданівський навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа – дошкільний навчальний заклад»

РОДИННА СКАРБНИЧКА

(для батьків майбутніх першокласників)

с. Богданівка

2012 р.

Батьківська вимога до себе,

Батьківська повага до своєї сімї,

Батьківський контроль над кожним своїм кроком –

Це перший та найголовніший метод виховання.

*

У наші дні немає важливішого завдання у сфері виховання людини сучасного суспільства, ніж учити матір і батька виховувати своїх дітей. Без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо вирішити жодного завдання, що стосується навчання і виховання.

Батьківська педагогіка, тобто елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, що народилася від людини, стає людиною, - це фундамент, основа всієї педагогічної теорії й практики.

*

Ніколи не втрачай терпіння – це останній ключ, що відчиняє двері.

А. Сент-Екзюпері

*

Хто вчить дітей ходить, молитись Богу?..

Одна відозва є на це – сім’я!

В. Бобинський