Матвіїшин Євген Григорович, канд. екон. наук, перший заступник директора Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ
Результати моделювання процесів відтворення населення України на період до 2050 року
Збільшення частки населення старшого віку відбувається практично в усіх європейських країнах. Можна назвати принаймні чотири чинники, які впливають на співвідношення між чисельністю вікових груп населення країни:
1) рівень народжуваності;
2) «спадок» демографічних процесів, які відбувалися кілька десятиліть раніше;
3) рівень смертності для різних вікових груп;
4) міграційні процеси.
Про роль названих чинників у процесах відтворення населення в Україні можна судити за даними про динаміку зміни вікової структури населення. Так, перший чинник характеризується показником народжуваності (коефіцієнтом фертильності) – співвідношенням між числом народжених дітей і кількістю жінок, які потенційно могли бути матерями. Для простої заміни поколінь коефіцієнт фертильності повинен становити не менше 2 (кожна жінка впродовж життя повинна народити принаймні двох дітей). З урахуванням дитячої смертності і можливого безпліддя батьків для простого відтворення коефіцієнт фертильності повинен становити приблизно 2,2.
Фактичне значення коефіцієнта фертильності можна розрахувати за співвідношенням новонароджених і потенційних матерів. Для цього потрібно взяти до уваги віковий ценз матерів. Відповідні розрахунки за статистичними даними показали таке:
· матерями 8% новонароджених є жінки віком до 19 років;
· матерями 37% новонароджених є жінки віком 20-24 роки;
· матерями 32% новонароджених є жінки віком 25-29 років;
· матерями 16% новонароджених є жінки віком 30-34 роки;
· матерями 6% новонароджених є жінки віком 35-39 років;
· матерями 1% новонароджених є жінки віком понад 40 років.
Проведені нами обчислення показали, що середні значення коефіцієнта фертильності в Україні становили від 1,14 у 2003 до 1,32 у 2009 році. Це зумовило зменшення частки дітей у віковій структурі населення (рис.1).
Рис.1. Вікова структура населення України у 2010 році
На цьому рисунку наочно видно і вплив другого чинника – «спадку» попередніх демографічних процесів. Так, «яма» у чисельності населення віком 60-70 років (особи, які народжувалися в період війни) зумовила відповідне скорочення чисельності осіб віком 30-50 років (молодших на одне покоління) та осіб віком до 20 років (молодших на два покоління). До цього чинника долучилася Чорнобильська трагедія та зміни суспільно-економічного життя початку 1990-х років, що збільшило складність прийняття рішень батьками про народження дітей, а також відносно потужну трудову еміграцію українців репродуктивного віку. В результаті «яма», яка розпочалася понад 20 років тому, виявилася затяжною і за глибиною може порівнюватися з «ямою» воєнного періоду.
Третій з названих чинників (смертність) зумовлює скорочення чисельності населення з різною інтенсивністю в кожній віковій групі. Скориставшись даними про коефіцієнти смертності, які визначені дослідниками для вікових груп [1], можна визначити їх прогнозну чисельність в майбутньому.
Якщо рівень народжуваності і коефіцієнти смертності залишаться на теперішньому рівні, то це призведе до значного зміщення «центру ваги» вікового складу населення України в бік старших груп та до суттєвого скорочення загальної чисельності населення. Результат моделювання за таким сценарієм наведено на рис.2.
Рис.2. Прогноз вікової структури населення України у 2050 році
Отже, в Україні старіння населення відбувається не через те, що зростає тривалість життя, а через низький рівень народжуваності. Тому важливим є здійснення державної політики, скерованої на стимулювання до збільшення кількості дітей. Починаючи з 2005 року було прийнято рішення про значне збільшення грошової допомоги при народженні першої та наступних дітей. Нами проведено дослідження впливу такої політики на зміну рівня народжуваності. Зокрема, у Львівській області результатом цієї політики можна вважати щорічне зростання коефіцієнта фертильності на 3,7% для сільського населення, проте міське населення практично не відреагувало на неї [2]. Отже у сільського і міського населення є різні настанови щодо чисельності дітей в сім’ї. Наприклад, у 2009 році у Турківському районі коефіцієнт фертильності становив 2,09 , а в місті Дрогобич – 1,16. В середньому для сільського населення Львівщини коефіцієнт фертильності становив 1,7, для міського – 1,3. Можна зробити висновок, що грошові допомоги недостатньо дієві для міського населення.
Моделювання показало, що до 2050 року чисельність населення скоротиться до рівня 30-35 млн. осіб і значно зменшиться частка працездатного населення. Якщо взяти до уваги нинішні вікові границі пенсійного віку (55 років для жінок і 60 – для мужчин), то відсоток працездатного населення постійно зменшуватиметься (рис.3).
Рис.3. Прогноз чисельності населення України до 2050 року
Отримані результати показують, що відтворення населення недостатнє для повноцінної заміни працездатної його частини. Тому перед Україною постане проблема браку людських ресурсів і зниження частки працездатної частини населення до загальної його чисельності. Труднощі доповняться зміною національної структури населення, бо ймовірним є прибуття мігрантів з інших країн. Це викличе додаткові проблеми, пов’язані з формуванням багатокультурної структури суспільства.
Проблема скорочення частки працездатного населення вимагає такої державної політики, яка би сприяла переходу економіки на високоприбуткові виробництва і послуги, які б забезпечили належний рівень валового внутрішнього продукту країни з меншими затратами праці. Урізноманітнення національного складу населення зумовлює необхідність виховання патріотизму, взаємної поваги і толерантності для збереження громадянської злагоди в українському суспільстві. Важливим завданням є реалізація державної політики, скерованої на збереження національної ідентичності, релігії, культури і мови.
Список джерел:
1. , Сердюк ічні основи ризику в медико-екологічних дослідженнях та його значення для екологічної безпеки України // Лікарська справа. – 1995. – № 3-4. – С. 5-15.
2. Матвіїшин Є. Г. Аналіз результатів політики підтримки народжуваності на прикладі Львівської області // Демократичне врядування: Електронне наукове фахове видання. – ЛРІДУ НАДУ – 2009. – №4. – Режим доступу : http://www. /visnik4/fail/+MatvijishynJe. pdf – Заголовок з екрану.
