ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ АГРОТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ І КАДАСТРУ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для контролю знань з дисципліни геодезія

СТУДЕНТІВ ЗА НАПРЯМКОМ

ГЕОДЕЗІЯ КАРТОГРАФІЯ ТА ЗЕМЛЕУСТРІЙ

м. Камянець-Подільський

2010

ВАРІАНТ 1

№

Питання

Варіанти відповідей

1.

Розміри земного еліпсоїда характеризуються:

1.висотою і шириною.

2.довжинами його великої і малої півосей, а також стискуванням.

3.розтягуванням і стискуванням.

4.кривизною поверхні і розтягуванням.

5.кривизною і радіусом кривизни.

2.

Дно океанів і материки мають:

1.простий рельєф.

2.вкрай складний рельєф, особливо складним є дно океану.

3.нескладний рельєф, особливо це, відноситься до дна океану.

4.мають поверхню, близьку до площини.

5.рівний, спокійний рельєф.

3.

Тіло, утворене поверхнею світового океану в стані спокою і рівноваги і продовжене під материками, утворює фігуру Землі під назвою:

1.еліпсоїд.

2.куля.

3.соленоїд.

4.геоїд.

5.сфероїд.

4.

Основна властивість поверхні геоїда полягає в тому, що:

1.на нім потенціал сили тяжіння має одне і теж значення, тобто ця поверхня перпендикулярна до прямовисної лінії і, таким чином, скрізь горизонтальна.

2.на нім потенціал сили тяжіння закономірно зменшується від екватора до полюсів.

3.на нім потенціал сили тяжіння закономірно збільшується від екватора до полюсів.

4.ця поверхня збігається з прямовисною лінією.

5.потенціал сили тяжіння материків в два рази більше дна океанів.

5.

Геодезія – наука

1.що вивчає будову і склад Землі.

2.що вивчає природу магнітних полів Землі.

3.що вивчає природу гравітаційних полів Землі.

4.що вивчає методи визначення фігури, розмірів та гравітаційного поля Землі, зображення її поверхні на планах та картах, а також способах виконання спеціальних вимірів.

5.що вивчає еволюцію розвитку Землі, як небесного тіла.

6.

Площина, що проходить через центр Землі перпендикулярно до осі обертання, називається:

1.центральною площиною.

2.головною площиною.

3.площиною земного екватора.

4.площиною географічного меридіана.

5.площиною магнітного меридіана.

1. 7.

Стиснення земного еліпсоїда визначається по формулі:

1. і b - довжини великої і малої півосей еліпсоїда.

2., -радіус кривизни.

3.

4.

5.

8.

У географічних координатах довготи можуть відлічуватися:

1.від центру Землі на схід і захід.

2.від північного полюса Землі на південь.

3.від південного полюса Землі на північ.

4.від екватора на північ і на південь.

5.лише на схід від Грінвічського меридіана.

9.

Мережа меридіанів і паралелей, нанесених на земну поверхню, є координатними осями:

1.декартової системи координат.

2.полярної системи координат.

3.географічної системи координат.

4.системи плоских прямокутних координат.

5.системи координат Гельмерта.

10.

Якщо сторона квадрату квадратної палетки рівна 5 мм, а масштаб плану - 1:5000, то площа одного квадрата такої палетки в масштабі плану буде:

1.400м

2.100м

3.625м

4.1м

5.2500м

11.

У тому випадку, коли довготи відлічуються на схід і захід від Грінвічського меридіана, вони змінюються:

1.від 0 до 180, при цьому східні довготи вважаються додатніми, західні – відємними.

2.від 0 до 90, при цьому східні довготи вважаються додатніми, західні – відємними.

3.від 0 до 270, при цьому східні довготи вважаються додатніми, західні – відємними.

4.від 0 до 90, при цьому західні довготи вважаються додатніми, західні – відємними.

5.від 0 до 190, при цьому західні довготи вважаються додатніми, західні – відємними.

12.

Якщо сторона квадрату квадратної палетки дорівнює 1 см, а масштаб плану - 1:2000, то площа одного квадрата такої палетки в масштабі плану буде:

1.400м

2.100м

3.625м

4.1м

5.2500м

13.

Ординати (y), що отримуються після перенесення початку координат в кожній зоні на захід, прийнято називати:

1.умовними.

2.трансформованими.

3.комфортними.

4.відносними.

14

Лінії перетину площин географічних меридіанів із земною поверхнею називаються:

1.  евольвентами.

2.  ізобарами.

3.  ізогіпсами.

4.  паралелями.

5.  меридіанами.

15

Положення точок на сфері в географічній системі координат визначається:

1.  широтою ( ) і довготою ( ).

2.  кутом і відстанню.

3.  координатами x, в.

4.  висотою над рівнем море.

5.  відстанню відносно екватора.

16

Положення точки на місцевості в плоскій прямокутній системі координат визначається:

1.  широтою і довготою .

2.  кутом і відстанню.

3.  координатами x і у.

4.  відстанню відносно екватора і Грінвічського меридіана.

5.  відстанню від північного полюса і висотою відносно рівня моря.

17

Початком відліку географічних координат є:

1.  точка перетину осей у і x.

2.  площини екватора і Грінвічського (нульового) меридіана.

3.  центр Землі.

4.  Південний полюс Землі.

5.  Північний полюс Землі.

18

Під довготою розуміють:

1.  кут, складений прямовисною лінією визначуваної крапки з площиною екватора.

2.  двогранний кут між площиною Грінвічського (нульового) меридіана і площиною меридіана, що проходить через визначувану точку.

3.  кут відносно напряму на північ.

4.  кут відносно напряму на південь.

5.  кут відносно напряму на схід.

19

У геодезичній системі плоских прямокутних координат:

1.  вісь абсцис (вісь x) на кресленні розташовується вертикально і збігається з напрямом меридіани на північ.

2.  вісь абсцис (вісь x) на кресленні розташовується горизонтально і збігається з екватором.

3.  вісь абсцис (вісь x) на кресленні розташовується горизонтально і збігається з паралеллю.

4.  вісь абсцис (вісь x) збігається з великою піввіссю еліпсоїда обертання.

5.  вісь абсцис (вісь x) на кресленні розташовується вертикально і збігається з напрямом меридіана на південь.

20

Сутність проекції Гауса-Крюгера полягає в тому, що:

1.  ділянки земного еліпсоїда послідовно проектують на площині меридіанів.

2.  ділянки земного еліпсоїда послідовно проектують на площину екватора і географічного меридіана.

3.  поверхня еліпсоїда поділяється меридіанними площинами на зони.

4.  ділянки земного еліпсоїда проектуються на площини, дотичні до екватора.

5.  ділянки земного еліпсоїда проектуються на площини, дотичні до полюсів еліпсоїда.

21

Були встановлені оптимальні розміри зони, яка переноситься із земного еліпсоїда на дотичний циліндр:

1.  сфероїдний чотирикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6° .

2.  ширина зон подовготі 6°

3.  сфероїдний трикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6° .

4.  сфероїдний чотирикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6° .

22

Перенесена ділянка земного еліпсоїда на дотичний циліндр називається:

1.  смугою.

2.  сегментом.

3.  фрагментом.

4.  зоною.

5.  вирізкою.

23

Для того, щоб не мати справи з негативними значеннями ординат (y), в кожній зоні початок координат переноситься на:

1.  1000 км. на захід від осьового меридіана зони

2.  100 км. на захід від осьового меридіана зони.

3.  1 км. на захід від осьового меридіана зони.

4.  500 км. на захід від осьового меридіана зони.

5.  2000 км. на захід від осьового меридіана зони.

24

Знаки координат точок x в зональній системі прямокутних координат:

1.  вважаються додатніми на північ від екватора в смузі широт від 0 до 45 і відємними – в смузі широт від 45 до 90 .

2.  вважаються додатніми на південь від екватора в смузі широт від 0 до 45, і відємними – в смузі широт від 45 до 90 .

3.  вважаються додатніми на південь від екватора, відємними – на північ від екватора.

4.  вважаються додатніми на північ від екватора, відємними – на південь від екватора.

5.  вважаються додатніми на південь від екватора в смузі широт від 0 до 50, і відємними - в смузі широт від 50 до 100

25

Якщо ординати двох точок відносно осьового меридіана рівні =200км і = -100км, то приведені ординати відповідно будуть:

1.  =1200км. і =900км.

2.  =300км. і =0км.

3.  =201км. і =-99км.

4.  =700км. і =400км.

5.  =2200км. і =1900км.

26

У тому випадку, коли довготи відлічуються лише на схід від Грінвічського меридіана, вони змінюються:

1.  від 0 до 180, і вважаються східними і західними.

2.  від 0 до 360, і вважаються східними.

3.  від 0 до 90, і вважаються східними і західними.

4.  від 0 до 300, і вважаються східними.

5.  від 0 до 250, і вважаються західними.

27.

Для орієнтування ліній відносно осьового меридіана (осі абсцис прямокутної системи координат) використовуються:

1.  магнітні азимути.

2.  географічні азимути.

3.  геодезичні азимути.

4.  астрономічні азимути.

5.  кути дирекцій.

28

Магнітним азимутом А називається:

1.  горизонтальний кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напряму магнітного меридіана до напряму лінії.

2.  горизонтальний кут, що відраховується проти годинниковій стрілці від північного напряму магнітного меридіана до даного напряму.

3.  вертикальний кут, що відраховується вниз від горизонтальної лінії.

4.  вертикальний кут, що відраховується вгору від горизонтальної лінії.

5.  горизонтальний кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напряму географічного меридіана до напряму лінії.

29

Магнітна відміна – це:

1.  розбіжність між вертикальним кутом і магнітним азимутом.

2.  розбіжність між астрономічним і геодезичним азимутами.

3.  розбіжність між астрономічним і географічним азимутами.

4.  розбіжність між магнітним і географічним азимутами орієнтованого напряму.

5.  схильність до намагнічення.

30

Найкращим способом зображення рельєфу на топографічних картах і планах є:

1.  спосіб рельєфних ліній.

2.  спосіб контурних ліній.

3.  спосіб опису характеру рельєфу.

4.  спосіб горизонталей, що дозволяє розрізняти його окремі форми і визначати висоту будь-якої точки місцевості.

5.  спосіб тонування по висоті.

31

Якщо сторона квадрату квадратної палетки рівна 1мм, а масштаб плана - 1:1000, то площа одного квадрата такої палетки в масштабі плану буде:

1.  400м

2.  100м

3.  625м

4.  1м

5.  2500м

32

Географічним азимутом (А) лінії місцевості називається:

1.  вертикальний кут, відлічуваний вниз від горизонтальної лінії.

2.  вертикальний кут, відлічуваний вгору від горизонтальної лінії.

3.  горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напряму географічного меридіана до напряму лінії.

4.  горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напряму магнітного меридіана до даного напряму лінії.

5.  горизонтальний кут, відлічуваний проти годинникової стрілки від північного напряму географічного меридіана до напряму лінії.

33

Кутом дирекції називається кут, відлічуваний:

1.  по ходу годинникової стрілки від північного напряму лінії, паралельної осі абсцис (осі x в прямокутній системі координат), до даної лінії.

2.  проти ходу годинникової стрілки від північного напряму лінії, паралельної осі абсцис, до даної лінії.

3.  по ходу годинникової стрілки від північного напряму географічного меридіана до напряму лінії.

4.  вниз від горизонтальної лінії.

5.  вгору від горизонтальної лінії.

34

На відміну від азимута А кут дирекції однієї і тієї ж лінії в різних її крапках:

1.  непостійний.

2.  закономірно змінюється.

3.  залишається постійним.

4.  змінюється пропорційно висотному положенню крапок.

5.  змінюється пропорційно відстані між визначуваними крапками.

35

Лінії місцевості орієнтують відносно:

1.  паралелей.

2.  екватора.

3.  південного полюса Землі.

4.  відносно лінії східного напряму.

5.  відносно географічного і магнітного меридіанів.

36

Зв'язок кутів дирекцій двох ліній з кутом, ув'язненим між ними формулюється таким чином:

1.  кут дирекції подальшої сторони дорівнює куту дирекції попередньої сторони, поділеному на кут між сторонами.

2.  кут дирекції подальшої сторони дорівнює куту дирекції попередньої сторони плюс лівий по ходу горизонтальний кут і плюс (мінус) 180 .

3.  кут дирекції подальшої сторони дорівнює куту дирекції попередньої сторони.

4.  кут дирекції подальшої сторони дорівнює куту дирекції попередньої сторони, помноженому на кут між сторонами.

5.  диференціал суми кутів дирекцій двох ліній дорівнює логарифму кута між ними.

37

Міра зменшення лінії на плані (карті) визначається:

1.  кратністю.

2.  коефіцієнтом зменшення.

3.  масштабом.

4.  коефіцієнтом стискування.

5.  коефіцієнтом редукування.

38

Завдання визначення координат точки по координатах вихідної точки, горизонтальній відстані між вихідною і визначуваною точками і куту дирекції цієї лінії носить назву:

1.  основного завдання геодезії.

2.  директивного завдання геодезії.

3.  завдання детерміації.

4.  прямого геодезичного завдання.

5.  зворотного геодезичного завдання.

39

Чисельний масштаб плану (карти) виражається:

1.  числом, в якому чисельник – одиниця, знаменник – число, що показує, в скільки разів горизонтальне прокладення лінії на місцевості S зменшено в порівнянні з його зображенням s на плані.

2.  числом що показує, в скільки разів горизонтальне прокладення лінії на місцевості S зменшено в порівнянні з його зображенням s на плані.

3.  показником диференціальної трансформації ліній місцевості.

4.  відвернутим числом, в якому чисельник – кількість редукувань, знаменник – сама зредукована лінія..

40

Зближення меридіанів визначається таким чином:

1.  де - азимут, - дирекционный кут.

2. 

3. 

4. 

41

Географічний меридіан – це:

1.  умовна лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову висоту.

2.  умовна лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову географічну довготу.

3.  слід від пересічення площини, що проходить через прямовисну лінію, з поверхнею Землі.

4.  слід від пересічення площини, що проходить через нормаль до поверхні еліпсоїда.

5.  лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову широту.

42

При визначенні площі квадратною палеткой, її довільно накладають на визначуваний контур на плані і:

1.  підраховують число цілих квадратів, до них додають половину тих, що частково попали в межі визначуваного контура, далі після множення на площу одного квадрата в масштабі плану - отримують площу.

2.  підраховують число вершин трикутників, що попали в межі визначуваного контура, після множення на масштабний коефіцієнт, отримують площу.

3.  підраховують число крапок, що виявилися усередині контура, потім їх число умножають на масштабний коефіцієнт, в результаті виходить площа в кв. метрах.

4.  підраховують суму відрізань (середніх ліній трапецій) паралельної палетки, що попали в межі визначуваного контура, і після множення цієї суми на відстань між лініями палетки і масштабний коефіцієнт, отримують площу в кв. метрах.

5.  підраховують число п'ятикутників, що попали в межі визначуваного контура, і після множення на масштабний коефіцієнт – отримують площу.

43

Масштаб 1:5000 означає, що:

1.1 см на плані відповідає лінії на місцевості, рівній 5000 км.

2.1 см на плані відповідає лінії на місцевості, рівній 5000 м.

3.1 см на плані відповідає лінії на місцевості, рівній 5000 см.

4.1 см на плані відповідає лінії на місцевості, рівній 500 м.

5.1 см на плані відповідає лінії на місцевості, рівній 5 м.

44

Відмітною особливістю плану є те, що:

1.  масштаб плану не є постійним, а змінюється по різних напрямах.

2.  масштаб є постійним у всіх його частинах.

3.  є координатна сітка прямокутної системи координат.

4.  зображення місцевості на плані виконане в масштабі.

5.  на одній половині плану масштаб постійний, на іншій – непостійний.

45

Орієнтувати план або карту на місцевості - це означає:

1.  розташувати його так, щоб напрями ліній на карті або плані стали паралельними напрямам горизонтальних проекцій відповідних ліній на місцевості.

2.  обернути карту або план на відповідний кут, аби лінії на карті (плані) стали перпендикулярними напрямам ліній на місцевості.

3.  обернути площину плану перпендикулярно місцевості.

4.  розгорнути карту (план) так, щоб вісь x координатної сітки карти (плану) збіглася з напрямом на південь.

5.  розгорнути карту (план) так, щоб вісь x координатної сітки карти (плану) збіглася з напрямом на схід.

46

При збільшенні крутості сфероїда:

1.  відстань між горизонталями збільшується.

2.  відстань між горизонталями зменшується.

3.  горизонталі знаходяться на рівних відстанях один від одного.

4.  відстань між горизонталями у вершини більше, в підошви менше.

5.  відстань між горизонталями у вершини менше, в підошви більше.

47

При аналітичному способі обчислення площ шукана величина (площа) може бути визначена по формулах аналітичної геометрії:

1.  якщо відомі координати x і у вершин багатокутника (замкнутого полігону), то його площа визначається по формулах:

де - число вершин багатокутника (полігону); - абсциссы відповідно попередній, даній і подальшій вершин багатокутника; - ординаты тих же вершин.

2.  ,

3. 

4. 

5. 


48

При опуклому сфероїді:

1.  відстань між горизонталями збільшується.

2.  відстань між горизонталями зменшується.

3.  горизонталі знаходяться на рівних відстанях один від одного.

4.  відстань між горизонталями у вершини більше, в біля основи менша.

5.  відстань між горизонталями у вершини менше, в основі більше.

49

Відстань між сусідніми перетинами рівневих поверхонь називають:

1.  роздільною здатністю горизонталей.

2.  висотою перетину рельєфу.

3.  шириною перетину рельєфу.

4.  довжиною перетину рельєфу.

50

При аналітичному способі обчислення площ шукана величина (площа) може бути визначена по формулах геометрії:

1.  і, де - площі трикутника і чотирикутника; а, b,a і с, d ( - виміряні лінії (сторони) і кути ними утворені.

2.  і

3.  і

4.  і

5.  і

51

При механічному способі визначення площ:

1.  їх обчислення проводиться по формулах аналітичної геометрії.

2.  їх обчислення проводиться за допомогою точкових палеток.

3.  їх обчислення проводиться за допомогою квадратних полеток.

4.  вона визначається за допомогою полярного планіметра.

5.  їх обчислення проводиться по формулах геометрії.

52

Якщо сторона квадрата квадратної палетки рівна 5мм, а масштаб плана - 1:2000, то площа одного квадрата такої палетки в масштабі плану буде:

1.  400м

2.  100м

3.  625м

4.  1м

5.  2500м

53

Різновидом графічного способу визначення площ є:

1.  визначення площ за допомогою полярного планіметра.

2.  визначення площ за допомогою біполярного планіметра.

3.  визначення площ по формулах аналітичної геометрії.

4.  визначення площ палетками: точковими, квадратними, паралельними (лінійними).

54

Відстань на карті (плані) між двома сусідніми горизонталями називається:

1.  роздільною здатністю горизонталей.

2.  закладенням.

3.  висотою перетину рельєфу.

4.  шириною перетину рельєфу.

5.  довжиною перетину рельєфу.

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2