Книги –найкращі друзі
Девіз:
Книга – учитель, книга – наставник,
Книга – близький товариш і друг.
Розум, ніби струмок висихає,
Якщо ти випустиш книгу з рук.
Мета: Показати значення книги в житті людини, прищепити любов до книги;
формувати комунікативну компетентність;
виховувати потребу в читанні, культуру читання, бережливе ставлення до книги.
Обладнання: Плакати–вислови про книгу: «Книга –вікно у світ»,
«Книгу читати –усе знати», «Читання –самостійне плавання в морі знань»
();
Вчитель. Книгу у нас шанують усі. Вона була й залишається вірним
супутником людини. Книга дасть слушну пораду, розповість про незвичайні пригоди і подорожі. Це –наш добрий друг і порадник.
Дорогі друзі! Сьогодні ми проводимо свято, яке започаткував ще .
«Книги –найкращі друзі»
Пісня: «Чого вчать у школі»
Букви в зошиті писать
На 12, а не 5
Вчать у школі(3р)
Додавати і ділить
Менших себе боронить
Вчать у школі… (3р)
Круг накреслити як слід
Показати захід – схід
Вчать у школі (3р)
Міцно змалечку дружить
Все життя у дружбі жить
Вчать у школі… (3р)
До 5 додати 2
По складах читать слова
Вчать у школі (3р)
Вміти книжку берегти
Бути чемними завжди
Вчать у школі… (3р)
Вірш
В кожнім домі, в кожній хаті – Дружба з книгою –це свято,
У містах і на селі, Не було б його у нас,
Хто навчився вже читати, Ми не знали б так багато
Має книжку на столі. Про новий і давній час.
Вчитель. Із давніх давен учені, письменники, філософи відображали в книжках
знання, досвід свого покоління, свої думки і зберегли все це для нащадків.
Входить Мудрець
Мудрець. Доброго дня! Дозвольте мені бути присутнім на вашому святі.
Я – мудрець, багато знаю і хочу вам розповісти про цікавий світ книжок.
Запрошую…
(Під оплески у костюмах заходять книги:
художня книга, підручник, словник, енциклопедія, довідник.)
Підручник. Я – Підручник, ваш перший помічник і порадник.
Молодший мій братик Буквар навчив вас читати і передав мені естафету.
Художня книжка. Я –Художня Книжка. Така красуня! Вся в малюнках і така цікава.
Влаштовую зустрічі з казковими героями, подорожі у світ прекрасного.
Словник. Я –Словник, збірник слів в алфавітному порядку з поясненням,
тлумаченням, перекладом іншою мовою.
Енциклопедія. Я –Енциклопедія. Коли ви шукатимете відомості про історію виникнення предмета, на допомогу до вас можу прийти тільки я. Мені так хочеться бути з вами, коли ви готуєте уроки. Станьте моїми вірними друзями.
Довідник. Я –Довідник, для вас чудовий помічник. Я дам вам короткі
відомості з певних питань. Подружимось, чи як?
Діти. Люба Книжко! Ми вітаємо із святковим днем тебе.
Свято: « Книги –найкращі друзі» обіцяємо, провести радісно.
Пісенька про книжку ( на мелодію «Я ж тебе підманула»)
Хто з книгою щиро дружить,
Тому вона вірно служить
І в житті допомагає,
Уму-розуму навчає.
Приспів:
Я ж тебе, я ж тебе обгортаю,
Я ж тебе, я ж тебе доглядаю,
Ти для мене – вірний друг,
Бо відкрила світ навкруг.
Казка вкрила мої очі,
Щоб я спав гарно щоночі.
Підросту я, неодмінно
В школі матиму “відмінно”.
Приспів.
Я люблю казки чарівні,
Де є гномики й царівни,
Я закинула ляльки,
Бо читаю вже казки.
(Під музику заходить Королева Книг)
Королева Книг. Доброго дня дорогі мої читачі! Безмежна моя сила. Я відкриваю перед вами світ. Розпочнемо мандрівку з королівства «Як виникла книга».Давно-давно на землі не було книг. Шлях розвитку книги був тривалим і дуже складним. Люди икористовували для виготовлення книжок –глину, листя та кору дерев, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк. Основний сучасний матеріал для книжок – папір –винайшли стародавні китайці у 105 році нашої ери. Перші книги з паперу в Європі почали виготовляти у ХІІІ ст.. Книги тривалий час писали від руки. Обкладинки прикрашали коштовностями. Одна книга інколи виготовлялася протягом 5-7 років. У ХV ст. німецький майстер винайшов спосіб друкувати книгу.
Першу книгу «Буквар» на Русі надрукував у 1564 році у Москві Іван Федоров. Сотні років минуло відтоді. Зараз у нашій країні існують сотні друкарень. Щоденно завдяки праці письменників, працівників паперової промисловості, друкарів, палітурників у нас з’являються десятки книжок. Серед них особливе місце займають книги для дітей. Наша мандрівка продовжується в королівстві «Казка».
Мудрець. Читаючи книжки, ви стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими.
Готуючись до зустрічі з вами, Читайлик запрошував героїв деяких казок на свято.
Вони не змогли приїхати, лише надіслали телеграми, але забули підписатися.
Сподіваюсь, що ви разом із Читайликом відгадаєте, від кого надійшли ці телеграми.
(Читайлик зачитує телеграми)
1. «Так він, бідолаха, бігав, бігав аж сімдесят і три рази туди й назад,
а їжак кожен раз був «уже тут»
(І. Франко «Їжак та заєць»).
2. «І гарна б жінка була Хвеська, та тільки на язик швидка.
Усе своїм довгим язиком розплеще»
(укр..народна казка «Язиката Хвеська»).
3. «Бились-бились, аж іскри скачуть. Розігрів Кирило змія ще краще»
(укр..народна казка «Кирило Кожум’яка).
4. «Сів собі горобчик на полі та й думає: «Де я того розуму навчуся»
(Л. Українка «Біда навчить»).
Читайлик. О! Я бачу, ви добре знаєте українські народні і літературні казки та їх героїв.
У нагороду за це дівчинка Мальвіна проведе вас до Палацу Чарівних казок,
де ви зустрінетеся із улюбленими героями.
(Мальвіна вказує на героїв, а діти називають їх).
Королева Книг.
Вчіться, діти! І мудра книжка скаже вам дуже багато
З того, що колись іншими і посіяно, й пожато.
Дальше помандруємо в «королівство віршів».
Оксана Сенатович «Тиждень книжки в нашому місті».
Вірші: Тиждень книжки! ( Оксани Сенатович)
“Тиждень книжки!” – зазвучало
Серед міста, як сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто –
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті й читачів.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс.
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
Їх ніяк не відірвати!
За той тиждень розмаїті
Полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
Марія Пригара «Про книжку».
Книжка скаржилась Мар’яні
- Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано»: Це я».
А за дві сторінки далі –
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що не снилося тобі.
Люди кажуть: - «Ой, чия ти?!
Як тепер тебе читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!» 3
«Мандрувала книжечка по лісі»
Мандрувала книжечка по лісі.
Жовте листя падало до ніг.
Вийшла білка, сіла на горісі:
-Заходи до мене! – Дам горіх!
- Дякую! – сказала чемно книжка, -
Певне добрий твій горіх на смак,
Та спішу, аж заболіли ніжки,
До дітей я поспішаю так.
Мандрувала книжечка по полі,
Хом’ячки їй заступили путь:
- Ти куди спішиш? Та лиш поволі!
Пиріжки нас у ямці ждуть!
- Дякую, - сказала чемно книжка,
- Пиріжки смачні пізніше з’їм!
А тепер аж гнуться ніжки,
Дітям радість принести усім!
Мандрувала книжка вулицями.
Вулиці зеленим світлом: блим!
- Походи та прогуляйся з нами!
Ти куди спішиш, та ще за чим?
Але книжка поспішаладалі,
Де з віконця з –поза занавіс,
Вже давненько діти виглядали,
Щоб їм книжку хтось нову приніс.
При столі засіли в крузі діти,
Книжечку читали цілий день.
За вікном осінній віяв вітер,
Бився дощ об шибку: брень та брень!
Анатолій Костецький «Про друга».
Твій друг тобі віддасть усе:
І свій квиток на карусель,
І цвях, і ґудзик, і літак,
Та не за щось, а просто так.
І збільшувальне скельце,
Найкраще у дворі,
Твій друг із щирим серцем
Тобі отдасть – бери!
І ти нічого не жалій
Ніколи і нітрохи.
І навіть м’яч футбольний свій
Віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі –
Аж схочеться співати!
І ти подумаєш тоді:
«Як гарно дарувати!»
А зараз ми для вас даруємо пісню «Пісня про друга»
Если с другом вышел в путь (2р)
Веселей дорога
Без друзей меня чуть – чуть, (2р)
А с друзьями много.
Приспів
Что мне снег, что мне зной
Что мне дождик проливной
Когда мои друзья со мной. (2р)
Там, где трудно одному (2р)
Справлюсь вместе с вами!
Где чего – то не пойму, (2р)
Разберем с друзьями!
Приспів
На медведя я друзья (2р)
Выйду без испуга,
Если с другом буду я (2р)
А медведь без друга.
Приспів
4
Наша мандрівка продовжується в «Королівство оповідань».
Гра «Назви прикметники, які часто зустрічаються в казках»
Молодець (добрий)
Дівчина (гарна) (красна)
Сонце (ясне)
Кінь (швидкий) (ретивий)
Ніч (темна)
Царство (тридев’яте)
Камінь (сірий, важкий)
Сльози (гіркі)
Красуня (писана)
Сокіл (ясний)
Сад (зелений)
Палати (білокамінні)
Військо (велике)
Дорога (дальня)
Інсценівка: (за сценою – стогін, заходить шкутильгаючи книжка).
Королева Книг. Що трапилось, Книжечка? Хто тебе образив?
Книга. Ой, я втекла від дівчинки, яка мене била і зовсім не берегла.
(забігає дівчинка).
Дівчинка. Ось де ти! Книжечко, моя дорогоцінна! Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я тобі
нічого поганого не зробила, тільки вдарила кілька разів свого сусіда по парті
та вчора забула тебе у дворі. А вночі пішов дощ. Ранком я пішла тебе шукати,
а ти ось де!
Книжка. Королево, я не хочу повертатись до цього дівчиська.
Заберіть мене до себе у бібліотеку. Королева Книг. Добре, ми тебе вилікуємо у книжковій лікарні і читатимуть
тебе добрі дітки, які не залишатимуть тебе під дощем.
Дівчинка. А я залишатимусь без книжки? Я ж її дуже, дуже люблю!
Королева Книг. Ну, якщо любиш, то перш за все вилікуєш її.
(на сцену виходить Книжковий лікар)
Книжковий лікар. В книжковій лікарні, у новім будинку
Я щодня працюю не одну годинку,
Хто навчитись хоче книжку лікувати,
Приходьте, будь ласка, буду вас навчати.
Королева Книг. Забирайте, лікарю, книжку до лікарні, а дівчинка нехай прочитає і запам’ятає правила користування книгою
(вручає правила).
Дівчинка.
1. Беріть книги чистими руками (А я їх ніколи не мию).
2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки
(А ви також перегинаєте книжки, як і я?).
3. Не кладіть до книжки олівців та інших предметів, від цього вона рветься.
(Ніколи б і не подумала).
4.Не загинайте сторінки, користуйтесь закладками. (А в мене їх немає).
5.Не читайте книги під час вживання їжі. (А коли ж?).
6.Щоб книга або підручник довше служили вам, обгорніть їх.
(У мене жодна книга не обгорнута).
5
Королева Книг. Чи запам’ятали ці правила, діти? А ти, дівчинко?
Дівчинка. Я все зрозуміла, обов’язково виправлюсь.
Книжка всім знання дає, в кожній щось цікаве є
То ж на книжці не малюй, та не рви її, не псуй.
Пісня про книжку: Пісенька Незнайка
Муз. Л. Дубравіна, сл. В. Суслова, укр. текст Т. Шерстюк
Хто придумав, що Незнайко
Не читає зовсім книг?
Це неправда, так і знайте:
Жить не можу я без них!
Я читаю без зупинки
П’єси, вірші та казки.
Від картинки до картинки,
Ну, а потім – навпаки.
Я про дідуся Мазая
Пам’ятаю назубок:
Він, заходячи в трамваї,
Забував купить квиток!
Д’Артаньян ганяв ворону,
Колобок спав у норі,
І збирали шампіньйони
Тридцять три богатирі!
Бармалей спіймав дельфіна,
Чорномор замерз в снігу,
А кирпатий Буратіно
Покохав Бабу Ягу
Я читаю без зупинки
П’єси, вірші та казки
Від картинки до картинки,
Ну, а потім – навпаки.
Мудрець. У наших книжок є свій дім, звідки вони прийшли до нас – Це – Бібліотека
Господар у книжковому домі –бібліотекар.
Отже, надаємо слово бібліотекарю школи.
(Виступ бібліотекаря, нагородження активних читачів.)
Читайлик. Дорогі друзі, я хочу побажати вам, щоб ви пам’ятали прості правила,
які допоможуть вам у житті:
· Якщо хочеш поговорити з кимось –розгорни книгу.
· Якщо ти занудьгував – візьми книгу.
· Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її у книзі
· Якщо прагнеш знайти друга – подружись із книгою.
· Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книги.
· Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй із книгою.
Вчитель. Шановні учні, замисліться, яке місце у нашому житті займає гарна
книжка. Вона завжди веде нас за собою. І так буде постійно: подорослішаєте, а з вами назавжди залишаться ваші друзі –герої улюблених книг, які надихають жити, вчать бути мудрими, добрими, справедливими. Читайте, читайте й читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. Закінчилось наше свято, але не завершується зустріч з книгою. Бажаю вам назавжди подружитись з нею.
6
(Вчитель демонструє виставку книжок).
Учні. Всі
Спасибі скажемо тим,
Хто книжки для нас створив,
Хай ще створюють багато
Для дівчаток і хлоп’яток!
Пісня про книжку
(на мотив української народної пісні “Ой, під гаєм, гаєм…»
Ти, кохано книжко
Учиш нас, навчаєш,
Про усякі дивні дива
Нам розповідаєш!
Любо вчиш нас, книжко,
Як у світі жити,
Батька, неньку шанувати
Рідний край любити.
Тож гукнімо, діти:
Нашій книжці – слава!..
В ній наука і розвага,
Втіха і забава!
Монолог книжки
Я книжка. Подивіться, яка я гарна і цікава! Надіюсь, що ви полюбите мене. Адже я познайомлю вас із незвіданими світами, навчу розрізняти добро і зло. Тільки читайте мене вдумливо, не поспішаючи.
Я пройшла нелегкий шлях, щоб потрапити у ваші руки. Спочатку була високим деревом і росла в лісі. Лісоруби зрубали мене. З дерева робітники на фабриках зробили папір.
Письменники написали оповідання і вірші.
Художники намалювали малюнки до моїх сторінок.
У друкарні мене друкували. А потім розвозили мене у книгарні, бібліотеки. Так я потрапила до вашої школи.
Багато людей працювало, щоб мене створити.
Бережіть мене – я ваш друг.
