Форма № Н-3.03
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
Полтавський національний педагогічний університет імені
СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
Програма
вибіркової навчальної дисципліни
підготовки бакалавра
напряму підготовки | 6.020302 Історія |
(Шифр за ОПП ГЕ.06)
Полтава
2012 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою філософії
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Вакуліна В. М., доцент кафедри філософії Полтавського національного педагогічного університету імені , кандидат філософських наук, доцент.
РЕЦЕНЗЕНТИ: , кандидат філософських наук, професор кафедри філософії, психології та педагогіки Полтавської державної аграрної академії
Сітарчук Р. А., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені
Затверджено Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені
«25» жовтня 2012 року, протокол №3
Ó Вакуліна В. М, 2012 рік
ÓПолтавський національний педагогічний університет імені , 2012 рік
ЗМІСТ
1. Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.4
2. Мета та завдання навчальної дисципліни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С. 4-5
3. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.6-10
4. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.11-13
5. Форма підсумкового контролю успішності навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .С.13
6. Засоби діагностики успішності навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.13
Вступ
Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Соціальна філософія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму підготовки 6.020302 Історія.
Предметом вивчення навчальної дисципліни «Соціальна філософія» є теорії суспільства і категоріальний апарат сучасної соціально-філософської думки
Міждисциплінарні зв'язки реалізуються шляхом більш детального вивчення матеріалу відповідних, суміжних за об'єктом з основними фаховими дисциплінами розділів курсу «Соціальна філософія» та написанням рефератів зі світоглядних, методологічних чи метатеоретичних проблем обраної для самостійного наукового дослідження тематики курсових робіт чи проектів.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Детермінанти суспільного буття
2. Структурно-схематичні моделі суспільства
1. Мета та завдання навчальної дисципліни.
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна філософія» є забезпечення формування світогляду майбутніх педагогів, надання студентам можливостей ознайомитись з класичними та посткласичними підходами до тлумачення суспільства і основним категоріальним апаратом сучасної соціально-філософської думки. Соціальна філософія та філософія історії повинна допомогти людині у виробленні світоглядної орієнтації, усвідомлення свого місця та ролі в суспільстві, сенсу соціальної та особистої активності.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціальна філософія»:
· . оволодіти базовим понятійним апаратом соціальної філософії;
· надати знанням, отриманим з фахових історичних дисциплін більшої ясності, чіткості та схематизму;
· аналізувати інформацію про сучасний стан суспільства, вибирати в ній головне, суттєве, визначальне;
· розуміти особливості історичного розвитку різних країн і враховувати їх при формуванні перспективи;
· допомагати у виробленні світоглядної орієнтації, усвідомленні свого місця та ролі в суспільстві, виборі своєї громадянської позиції.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
· основний зміст всіх розділів, ґрунтовні положення соціально-філософської думки, зміст першоджерел соціальної філософії та філософії історії;
· фундаментальні принципи та закономірності розвитку історичного процесу;
· особливості різних тлумачень суспільного розвитку, їх сильні сторони та недоліки.
вміти:
· на основі ґрунтовного, фундаментального знання соціальної філософії та філософії історії розвинути самостійний стиль мислення, формувати свою власну позицію, застосувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення;
· використовувати набуті знання в спілкуванні зі школярами при формуванні світогляду учнів, їх ціннісних орієнтацій та громадянської позиції;
· чітко формулювати власні думки з приводу подій, що відбуваються в нашому суспільстві, аргументовано доводити їх.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ДЕТЕРМІНАНТИ СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ
Тема 1. Предмет соціальної філософії
Співвідношення предметів історії, філософії історії та соціальної філософії. Основні парадигми соціальної філософії. Індустріальне та постіндустріальне суспільства, їх характеристики.
Тема 2. Суспільна свідомість
Співвідношення індивідуальної і суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості. Елементи, рівні та форми суспільної свідомості. Ментальність.
Тема 3. Наука як форма суспільної свідомості
Взаємодія індивідуальної та суспільної свідомості. Особливості суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості. Компонентна структура суспільної свідомості: знання, цінності, норми. Буттєвий та рефлексивний рівні функціонування компонентів суспільної свідомості. Характеристика форм суспільної свідомості. Міфологія як історично перша форма суспільної свідомості. Специфічні риси науки. Наукова раціональність та її історичні типи. Класифікація наук.
Тема 4. Природа
Поняття природи. Тлумачення природи в різні історичні епохи. Особливості сучасного ставлення до природи. Відмінність живого і неживого. Теорії походження життя. Структура живої природи. Особливості взаємодії людини і природи. Філософія техніки. Визначення техніки, її достоїнства та недоліки. Біоетика, принципи та рівні. Діяльність та еволюція поглядів Римського клубу. Глобальні проблеми сучасності, їх класифікація. Футурологія, методи прогнозування майбутнього.
Тема 5. Людина
Теорії антропогенезу. Людина як індивід, індивідуальність, особистість. Трихотомія тіла, душі і Духа. Смисл життя. Феномен смерті. Двоїстий характер людського буття.
Тема 6. Чинники суспільного розвитку
Вплив географічного середовища. Географічний детермінізм пророль природних відмінностей в історичній долі суспільства. Натуралістичні тлумачення єдності та багатоманітності історії. Національно-етнічний фактор. Ментальність як психологічний чинник. Культура. Визначення культури, типологія підходів. Діяльність людини. Діяльність і праця. Діяльність і практика. Форми практики, її специфічні ознаки. Спосіб виробництва та його структура. Продуктивні сили та виробничі відносини.
Тема 7. Цінності
Цінності в системі культури. Цінності як визначальна характеристика людського буття, Людина в системі цінностей. Структура цінностей. Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб'єктивного вибору. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Цінність буття і життєвий смисл.
Цінності як регулятор поведінки людини: нормотворча природа людських взаємин. Вираження змісту цінностей у формі вимог, принципів і символів. Основні типи цінностей, здатних наповнити смислом індивідуальне людське буття. Цінності творчості. Цінності переживання. Цінності відношення (В. Франкл). Функції цінностей.
Визначення поняття цінності. Співвідношення понять цінність, потреба, ідеал. Специфічні риси буття цінностей. Класифікація цінностей. Аксіологія. Кант та неокантіанство про проблему цінностей. Ціннісні орієнтації та їх історичні типи. Цінності історії та цінності людського існування. Проблема співвідношення добра і зла в історії.
Визначення поняття цінності. Співвідношення понять цінність, потреба, ідеал. Специфічні риси буття цінностей. Класифікація цінностей. Аксіологія. Кант та неокантіанство про проблему цінностей. Ціннісні орієнтації та їх історичні типи. Цінності історії та цінності людського існування. Проблема співвідношення добра і зла в історії.
Тема 8. Філософія культури.
Культура як об'єкт філософського аналізу. Культура як спосіб людського буття. Багатомірність культур і цивілізацій. Система культури: принципи, елементи, структура. Людиномірна сутність культури. Культура як інобуття людського духу. Внутрішня культура і культура спілкування. Діалоговий характер культури.
Життя – єдиний критерій і умова існування будь-яких інших цінностей. Цінності як чинник спрямованості потреб, інтересів і емоційних переживань. Способи обґрунтування цінностей: релігійно-містичний (одкровення); раціонально-логічний (пояснення й доведення); емоційно-образний; життєво-практичний (особистісний зразок).
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. СТРУКТУРНО-СХЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ СУСПІЛЬСТВА.
Тема 9. Соціальна структура суспільства
Суперечності суспільного буття. Поняття влади. Біологічна та соціальна інтерпретації влади. Види влади. Соціальна справедливість та рівність. Види справедливості. Соціальна стратифікація суспільства. Критерії стратифікації. Мала група, клас, нація, етнос, народ. Суще та належне. Свобода та відповідальність. Соціальна доцільність проти ідеалу вільного розвитку індивіда. Ідея загального блага.
Тема 10.Держава: походження, суть і динаміка розвитку
Теорія походження держави по Р. Карнейро. Перша і друга військові революції по Дж. Паркеру і Р. Коллінзу. Особливості національної держави.
Ресурси і їх політична значущість. Стосунки влади і власності, політики і економіки. Закон, право і політична могутність. Свобода і необхідність. Роль особи в історії.
Типи соціальної дії, поняття ідеального типу, держави, легітимності і бюрократії по М. Веберу. Взаємозв'язок війни і економіки, причини загибелі античного суспільства по М. Веберу.
Тема 11. Філософський аналіз суспільства.
Соціальна філософія в системі філософського знання. Природа соціально-філософського знання та етапи його історичного розвитку. Специфіка соціального пізнання.
Основні підходи до розуміння суспільства. Натуралістичні концепції суспільства. Концепції соціопсихологічні: теорія соціальної дії (М. Вебер, Т. Парсонс). Теорія предметної дії (К. Маркс).
Праця і виробництво в життєдіяльності людей. Поняття суспільного виробництва. Види суспільного виробництва. Спосіб виробництва. Особливості виробництва в інформаційному суспільстві.
Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства та їх значення для розвитку соціального пізнання. Єдність та багатоманітність історичного процесу. Проблема побудови теоретичних моделей суспільства. Витлумачення розвитку суспільства як природно-історичного процесу зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс), соціальних систем (Т. Парсонс), стадій економічного росту (У. Ростоу), типів культур (М. Вебер). Проблема первинних і вторинних рівнів суспільного життя. Сфери життєдіяльності суспільства.
Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна структура традиційного, індустріального та інформаційного суспільства. Соціальні групи, їх типологія і динаміка їх сучасного розвитку. Класово-групова структура індустріального суспільства. Теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності (П. Сорокін, Т. Парсонс).
Історичний генезис етнічних спільностей: рід, плем'я, народність, нація. Поняття етносу. Раса і етнос. Роль природного фактора в утворенні і розвитку етносу. Національна психологія. Історичні типи етнічних спільностей людей. Природа сучасних етнічних процесів.
Тема 12. Категорії і принципи світ-системного аналізу
Варіанти світ-системного підходу. Історичні системи і світ-системи. Міні-системи, світ-імперії і світ-економіки по І. Валлерстайну. Правила світ-економіки по Ф. Броделю. Ядро, напівпериферія і периферія. Причини відсталості. Зрушення гегемонії. Цикли Кондратьєва. Роль воєн. Глобалізація. Охоплюючий світ-системний підхід і Д. Уїлкінсона. Порівняльний аналіз світ-систем К. Чейз-Данна і Т. Холу.
Тема 13.Мегатенденції сучасного світового розвитку
Поняття тенденцій і мегатенденцій розвитку на локальному, національному, екуменічному і світовому рівнях. Тенденції техноприродної сфери. Тенденції соціально-структурної сфери. Тенденції антропної і духовної сфер. Принцип виділення мегатенденцій світового розвитку. Мегатенденція асиміляції і вестернізації. Мегатенденція ізоляціонізму і відчуження. Мегатенденція багатополюсного партнерства і стійкого розвитку. Перпективи розвитку і взаємодії мегатенденцій. Спосіб інтерпретації поточних процесів в аспекті протиборчих мегатенденцій.
3. Рекомендована література
1. Андрущенко соціальна філософія: Курс лекцій / , М. І. Михальченко. – 2-ге вид., вип. й доп. – К.: Генеза, 1996. – 368 с.
2. Аристотель Политика / Аристотель // Аристотель Сочинения: в 4 т. – Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 376–644. – Главы 1-3, 4.
3. Бюрократия / Д. Битэм // Социологический журнал. – 1997. – № 4. – С. 165-185.
4. Бойченко І. Філософія історії / І. Бойченко, М. Горлач, І. Жиленкова, Є. Мануйлов. – К.: Прапор, 2006. – 656 с.
5. Миросистемный анализ: Введение / И. Валлерстайн; пер. Н. Тюкиной. – М.: Издательский дом «Территирия будущего», 2006. – 248 с.
6. Функция общих законов в истории / К. Гемпель // Логика объяснения. – М. : Дом интеллектуальной книги, Русское феноменологическое общество, 1998. – С. 16-31
7. І. Філософія: курс лекцій / Г. І. Горак. – К. : Вілбор, 1997. – 272 с.
8. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Э. Дюркгейм; пер. с фр., сост., послесл. и примеч. . – М.: Канон, 1995. – 352 с.
9. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. – М. : Ист-Вью, 2002. – 352 с.
10. Левиафан/ Т. Гоббс // Сочинения: в 2 т. – М.: Мысль, 1991. – Т. 2. – С.5-285.
11. Ивин истории: учебное пособие / . – М. Гардарики, 2000. – 528 с.
12. К вечному миру И. Канта. (Первоисточники). – М.: Моск. Рабочий, 1989. –77 с.
13. Социология философий: глобальная теория интеллектуального изменения / Р. Коллинз; пер. с англ. и . – Новосибирск. Сибирский хронограф. 2002. – С.7-31.
14. Предсказание в макросоциологии: случай советского коллапса / Р. Коллинз // Время мира: Альманах. – Вып. 1. – Новосибирск: НГУ, 2000. – С. 234-278.
15. Локк Дж. Два трактата о правлении / Дж. Локк // Локк Дж. Сочинения: в 3 т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – С.135-406.
16. Государь / Н. Макиавелли. – М.: Планета, 1990. – 80 с.
17. Автономная власть государства: истоки, механизмы и результаты М. Манн // Масловский политики: классические и современные теории. Учебное пособие. – М. : Новый учебник, 2004. – С.109-120.
18. Предисловие «К критике политической экономии» / К. Маркс // Маркс К., Сочинения: в 50-и т. – 2-е изд. – М.: Изд. полит. лит., 1955-1981. – Т.13: (Январь 1859 — февраль 1860). – 1959. – С. 5-9.
19. Немецкая идеология / К. Маркс, Ф. Энгельс // Маркс К., Сочинения: в 50-и т. – 2-е изд. – М.: Изд. полит. лит., 1955-1981. – Т.3. – 1957. – С. 7-544. – Глава «Фейербах».
20. Нестеренко до філософії: онтологія людини: навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / . – К. : Абрис, 1995. – 336 с.
21. Человеческое, слишком человеческое / Ф. Ницше // Сочинения в 2-х т. – М. : Мысль 1990. – Т. 1. – С. 23-34, 90-111, 438-482.
22. Платон. Государство / Платон // Платон. Собр. соч. [пер. с древнегреч.]: в 4 т. –М.: Мысль, 1994. – Т. 3. – С. 79-420. – Книги 2, 4, 6.
23. Разработка и апробация метода теоретической истории (Теоретическая история и макросоциология; Выпуск 1). – Новосибирск: Наука, 2001. – 503 с.
24. Розов в проблемном мире: философские основания и социальные приложения конструктивной аксиологии / . – Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1998. – 292 с.
25. Розов и теория истории. Кн. 1. Пролегомены / . – М. : Логос, 2002. – 656 с. – Главы 2, 4.
26. -Ж. Политическая экономия / Ж.-Ж. Руссо // Философия в «Энциклопедии» Дидро и Даламбера / Под ред. . – М.: Наука,. 1994. – С.441-446.
27. Государство и социальные революции / Т. Скочпол // Масловский политики: классические и современные теории. Учебное пособие. – М.: Новый учебник, 2004. – С.103-108.
28. Система социологии / П. Сорокин. – М.: Астрель, 2008. – 1003 с.
29. Социальная философия : учебник / , , и др; под общ. ред. , . – К., – Харьков : Изд. центр “Единорог”, 2002. – 736 с.
30. Утопический социализм: Хрестоматия / Общ. ред. . – M.: Политиздат, 1982. – 512 с.
31. Модели демократии: конкуренция элит / Д. Хелд // Масловский политики: классические и современные теории. Учебное пособие. – М.: Новый учебник, 2004. – С.80-86.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання залік.
5. Засоби діагностики успішності навчання:
– теоретичні: усна відповідь, участь у навчальному діалозі, відповідь на поставлене викладачем проблемне питання, виконання завдань у структурі лекцій, винесених на самостійне опрацювання, законспектована відповідь на питання самопідготовки, конспект першоджерел до однієї з тем змістового модуля, анотація прочитаної наукової літератури з теми модуля, бібліографічний покажчик наукових статей щодо розкриття актуальних проблем філософії, написання контрольних модульних робіт;
– практичні: виконання письмової роботи, термінологічний диктант, виконання тестових завдань;
– творчі: участь у роботі наукової творчої групи, написання і захист реферату.
