Робоча програма (стр. 2 )

План

1.  Зміст політичного процесу.

2.  Політична стабільність і конфлікти.

3.  Співвідношення політики і моралі.

4.  Сутність політичного лідерства та його типологія.

5.  Функції та механізми політичного лідерства.

6.  Політична еліта в структурі влади.

7.  Особливості сучасної української політичної еліти.

Тема 9. Політична свідомість та політична культура

План

1.  Сутність і структура політичної свідомості.

2.  Ідеологія та політика.

3.  Роль громадської думки в політиці.

4.  Основні різновиди політичної культури.

5.  Засоби масової інформації та їх роль у формуванні політичної свідомості та культури.

САМОСТІЙНА РОБОТА ( 90 год.)

Тема І. Предмет і метод політології

Основний зміст

Поняття предмета політології. Теорія предмета політичної науки на сучасному етапі. Зміст політології як суспільної науки. Практична значимість політології. Основні категорії політології. Метод політології. Плюралізм методологій. Основні принципи дослідження політичних процесів. Структура політології. Політологія і інші науки про політику. Функції політології. Методи дослідження і вивчення явищ політичного життя. Політика як мистецтво і сфера діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Етапи розвитку науки про політику.

2. Функції політології в сучасному суспільстві.

3. Методи політології та їх використання.

4. Специфіка категорій політології.

Література: /5, С.6-38; 6, С.3-9; 8, С.9-28; 9,С.9-24; 10, С.5-15; 11,С.4-11; 14, С.7-35; С.50-64; 17, С.8-32/

Тема 2. Історія зарубіжної та вітчизняної політичної думки

Основний зміст

Становлення політичного суспільства і початок осмислення його в суспільній думці Стародавнього світу. Міфологія та політика. Уявлення про владу і політику на Передньому і Середньому Сході, в Стародавній Індії. Політична думка в Стародавньому Китаї. Вчення Лао-цзи (“даосизм”). Конфуціанство. Моізм. Легісти.

Політична думка Стародавньої Греції. Піфагор. Геракліт. Демокріт. Вчення Сократа про політику і владу. Платон і його моделі державного устрою. Аристотель і його наука про державу. Полібій і Цицерон – ідеологи римської республіки.

Політична думка Середньовіччя. Відродження ідей про божественне походження влади. Ренесанс і гуманізм. Макіавеллі і його наука про владу. Реформація і її вплив на політичну думку.

Основні суспільно-політичні погляди епохи Просвітництва. Томас Гоббс – засновник теорії суспільного договору. Джон Локк як творець теорії соціального компромісу і буржуазного лібералізму. Жан-Жак Руссо і його вчення про народний суверенітет і народовладдя. Томас Джефферсон – класик американського демократизму. Еммануїл Кант і теорія “правової держави”. Гегель і його погляди на “громадянське суспільство”.

Основні політичні доктрини ХІХ століття. Політико-соціологічні концепції О. Конта, Г. Спенсера, Б. Констена, Й. Бентама. Політичні ідеї утопічного соціалізму і етапи його розвитку. Формування і розвиток марксистської політичної думки. Виникнення теорій розвитку політичних режимів і інститутів. Л. Гумилович, Г. Моска, В. Парето, М. Острогорський і Р. Міхельс. Соціологія держави М. Вебера. Теорія соціальної солідарності Е. Дюркгейма.

Наука про політику в ХХ ст. Розвиток Леніним марксистської теорії політики. Сталінізм. Ідеї західної соціал-демократії. Тоталітаризм: теорія і практика. Основні національні школи сучасної політології.

.Політичні погляди у Київській Русі. “Слово про закон і благодать”, “Повість минулих літ”, “ Мономаха”, Слово Данила Заточника”, “Слово о полку Ігоревим”, “Галицько-волинський літопис”.

Політична думка в Україні в ХІV-XVIII віках. Українська полемічна література. Г. Смотрицький, Х. Філарет, І. Вишенський. “Києво-Могилянська академія” і її роль в розвитку політичної думки. “Договір і Конституція” 16 квітня 1710 р. Українське просвітництво. С. Климовський, Я. Козельський, С. Десницький, В. Каразін, П. Додій.

Ідеї свободи і державності в українській соціально-політичній думці в ХІХ віці. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Т. Шевченко, М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов і “Громада”. Революціонер-демократ І. Франко. Концепція української державності Михайла Грушевського.

Політична наука в Україні і ХХ ст. В. Липинський і теорія “Трудової монархії”. “Інтегральний націоналізм” Д. Донцова. М. Хвильовий і його концепція. Еволюція політичних поглядів В. Вінниченка. Основні напрямки української політології довоєнного періоду. Основні риси післявоєнного періоду. І. Лисяк-Рудницький, Я. Пеленський, Р. Роздольський, Г. Грабович, В. Потульницький, Є. Пізур.

Питання для самоконтролю

1.  Афінська демократія і Римська республіка.

2.  Полібій і Цицерон і їх внесок в розвиток політичної думки античності.

3.  Основні політичні доктрини Середньовіччя.

4.  Основні політичні концепції Реформації.

5.  Основні політико-правові концепції епохи Просвітництва.

6.  Утопічний соціалізм і його значення.

7.  Основні парадигми політичної концепції М. Вебера.

8.  Політична наука на початку ХХ століття.

9.  Елітарні теорії.

10  Соціально-політичні ідеї “Апокрисиса”.

11 “Договір і Конституція” 1710 р.

12 “Кирило-Мефодіївське товариство” і його діяльність.

13 М. Грушевський і його концепція української державності.

14 Д. Донцов і “інтегральний націоналізм”.

15 В. Липинський і концепція “Трудової монархії”.

16 Основні напрями політичної думки України післявоєнного періоду.

Література: /1, С.3-8; 2, С.3-7; 6, С.11-49; 8, С.35-142; 9, С.25-136; 10, С.16-71; 11,С.12-66; 13, С.56-85; 15, С.5-122; 16, С.5-138; 17, С.33-148/

Тема 3. Політична влада, її сутність і форми

Основний зміст

Різноманітність підходів до визначення сутності політичної влади: телеологічна, біхевіористська, психологічна, структурно-функціоналістська та інші трактовки влади, її суб'єкт і об'єкт, владні відносини, ресурси влади. Класифікація ресурсів влади. Структурування в суспільстві відносин командування і підкорення, організаційне і законодавче оформлення факту розподілу в суспільстві управлінської праці – з одного боку, і виконавчої діяльності – з другого. Форми політичного планування. Категорія легітимності політичної влади, її типи та ефективність.

Реалізація політичної влади в демократичних країнах. Модель конституційного суспільства, її різновиди, функції ті цілі. Британська та американська моделі конституціоналізму. Функціонування трьох гілок влади в цих державах, роль центральних та місцевих органів, політичних партій та об'єднань громадян.

Природа тоталітарних та авторитарних режимів, їх спільні риси та відмінності і різновиди. Відсутність розподілу влади між законодавчими, виконавчими та судовими органами.

Питання для самоконтролю

1.  Принципи взаємовідносин суб'єкта і об'єкта влади.

2.  Характеристика ресурсів влади.

3.  Основні типи легітимності влади.

4.  Особливості ідеологічної легітимності.

5.  Американська (Британська) модель конституціоналізму.

6.  Політична практика тоталітарних режимів.

7.  Різновиди авторитарних режимів у сучасному світі.

Література: / 6, С.50-65; 8, С.183-199; 9, С.137-190; 10, С.129-145; 11, С.67-85; 12, С.40-59; 14, С.82-96; 17, С.171-197/

Тема 4. Політична система суспільства та її структура

Основний зміст

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Сутність і типи сучасних політичних систем. Політична влада як основа політичної системи. Держава її властивості, місце, роль і значення в політичній системі суспільства. Політичні партії і партійні системи, їх роль і функції в політичній організації суспільства. Значення засобів масової інформації в розвитку і функціонуванні політичної системи.

Основні характеристики функціонування політичної системи. Політичний режим і його головні параметри. Типологія і динаміка політичних режимів. Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.

Питання для самоконтролю

1.  Природа політичної діяльності.

2.  Генеза держави.

3.  Функції держави.

4.  Форми правління і державного устрою.

5.  Особливості президентської і парламентської республік.

6.  Напівпрезидентська форма правління.

7.  Прості та складні державні системи.

8.  Основні позиції політичних партій України (на вибір).

Література: /2, С.20-38; С.43-45; 5, С.72-112; 6, С.66-79; 7, С.7-22; 8, С.270-352; 9, С.253-345; 10, С.146-205; 11, С.151-167; 12, С.70-128; 14, С.131-145; С.190-222; 17, С.227-244/

Тема 5. Політичний процес. Політичне лідерство та політична еліта

Основний зміст

Політичний процес як явище політичного життя суспільства. Взаємодія суб’єктів політики в результаті дії найрізноманітніших зовнішніх і внутрішніх факторів, взаємодія громадян, груп, інститутів влади один з одним і державою. Форми політичної участі громадян в політичному житті суспільства: вибори на основі загального і рівного виборчого права, референдуми, плебісцити.

Стабільність – збереження режиму стійкості і узгодженості з мінімальними відхиленнями. Конфлікт – різновид і результат конкурентної взаємодії двох і більше сторін, що змагаються за розподіл владних повноважень чи ресурсів. Мораль – особлива, специфічна сфера суспільного життя, заснована на оцінці різних вчинків і дій з точки зору ідеалів добра і зла, справедливості і несправедливості.

Сутність політичного елітизму і генезис цього поняття. Класичні теорії і сучасні теорії еліт. Чинники елітарності суспільства. Політична еліта в системі влади. Система рекрутування еліт.

Природа і соціальна сутність політичного лідерства і його типологія. Сутність вождізму в політиці. Культ особи. Соціальна роль та функції політичного лідера. Проблема формування політичних лідерів у сучасній Україні.

Питання для самоконтролю:

1.  Поняття політичного процесу, його структура і особливості.

2.  Прийняття рішень – головний елемент у політичному процесі.