Методична розробка практичного заняття "Пошкодження хребта"

Затверджено на засіданні кафедри

травматології, ортопедії та нейрохірургії,

протокол № ___ від "__"___ 200__ р.

Зав. кафедри, д. мед. н.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

"Пошкодження хребта"

Навчальний предмет: травматологія і ортопедія

5 курс медичного факультету

Спеціальність:

лікувальна справа

Чернівці – 200_р.

І. Науково-методичне обгрунтування теми.

Переломи хребта відносяться до числа найбільш важких травм. Останнім часом є тенденція до збільшення кількості та важкості травм, що пов’язано зі значним збільшенням кількості транспорту, швидкості його руху, ростом висотного будівництва та іншими факторами інтенсифікації темпів ритму життя. Хворі з травмою хребта складають до 17,7% від числа стаціонарних травматологічних хворих. Лікування пошкоджень хребта є актуальною медичною проблемою, яка далека від вирішення. Значне число травмованих – це молоді люди (17-45 років), тому покращення результатів лікування є актуальною економічною та соціальною проблемою, успішне вирішення якої дозволить повернути до трудової діяльності значний контингент людей. В зв’язку з цим вивчення даної теми має важливе значення.

ІІ. Навчальна мета.

2.1. Студент повинен знати:

·  класифікацію пошкоджень хребта;

·  типові механізми травми;

·  основні клінічні ознаки неускладнених переломів хребта;

·  основні клінічні ознаки ускладнених переломів хребта;

·  методи знеболення при переломах тіл хребців, поперечних та остистих відростків;

·  методи лікування неускладнених переломів тіл хребців, поперечних та остистих відростків і пошкоджень зв’язкового апарату хребта;

·  сучасні принципи ортопедичного лікування ускладнених переломів хребта;

·  міри профілактики розвитку належнів і контрактур у хворих з ускладненими переломами хребта;

·  особливості лікування хворих з неускладненими пошкодженнями хребта в амбулаторних умовах;

·  шляхи соціальної та професійної реабілітації хворих з ускладненими пошкодженнями хребта.

2.2. Вміти:

·  виставити діагноз пошкодження хребта;

·  виявити ознаки пошкодження спинного мозку;

·  диференціювати характер пошкодження окремих структур хребта;

·  надати невідкладну лікарську допомогу, включаючи знеболення, транспортну імобілізацію;

·  визначити показання для різних методів лікування типових переломів;

·  провести лікувальну імобілізацію при переломах хребта, включаючи витягання на похилій площині, накладання петлі Глісона, комірця Шанца, реклінуючих конструкцій;

·  проводити профілактику належнів, контрактур у хворих з ускладненими переломами хребта.

2.3. Опанувати практичні навички:

·  збору анамнезу, огляду хворого з пошкодженням хребта;

·  транспортної імобілізації при переломах хребта;

·  знеболення місця перелому при переломах хребта;

·  профілактика належнів.

ІІІ. Виховна мета.

·  сформувати у студентів основні уявлення про важливість дотримання принципів деонтології та лікарської етики при обстеженні та проведенні діагностично-лікувальних маніпуляцій у хворих з пошкодженнями хребта;

·  протягом всього заняття викладач зобов’язаний виховувати студентів на власному прикладі (своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими, медперсоналом), підтверджуючи, що деонтологія є невід’ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.

IV. Міжпредметна інтеграція.

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

1	2	3
Базисні дисципліни
Анатомія, топографічна анатомія (кафедра анатомії та топографічної анатомії)	Анатомія та топографічна анатомія хребта
Загальна хірургія (кафедра загальної хірургії)	Основні методи діагностики	Вияснити скарги, зібрати анамнез захворювання, володіти фізичними та допоміжними методами обстеження
Рентгендіагностика (кафедра рентгенології та променевої терапії)	Рентгендіагностика пошкоджень хребта	Визначити наявність перелому, характер зміщення уламків
Фармакологія (кафедра фармакології)	Фармакологічну дію необхідних препаратів	Виписати рецепти необхідних медикаментозних засобів
Профільні кафедри
Травматологія (кафедра травматології, ортопедії та нейрохірургії)	Клінічні ознаки пошкоджень хребта та їх ускладнень	Надати першу мед. допомогу та призначити лікування хворим з пошкодженнями хребта

V. План та організаційна структура практичного заняття.

5.1. Тривалість заняття – 2 год.

5.2. Етапи заняття (див. таблицю)

№

Основні етапи заняття та їх зміст

Навч. мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезп.

Час (хв.)

1	2	3	4	5
1.	Підготовчий етап: – організація заняття; – визначення навчальної мети та мотивація; – контроль вихідного рівня знань і навичок: а) механізм травми та класифікація пошкоджень хребта; б)клінічні ознаки переломів хребта; в) лікування і профілактика пошкоджень хребта та їх ускладнень; г) медико-соціальна експертиза.	L=II-III	Фронтальне опитування, таблиці, ситуаційні задачі, рентгенограми, пристосування для остеосинтезу, медпрепарати	15
2.	Основний етап: формування професійних вмінь та навичок а) курація хворих з пошкодженнями хребта, обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хвороби, складання плану додаткового обстеження; б) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики, лікування, реабілітації та МСЕ; в) вирішення ситуаційних задач.	L=III	3-4 стаціонарних хворих з переломами хребта, історії хвороби, амбулаторні карти хворих. Обладнання: рентгенограми, клінічні задачі	60
3.	Заключний етап: – контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок; – підведення загальних підсумків; – домашнє завдання.	L=III L=II	Контроль практичних навичок та результатів курації. Вирішення клінічних задач	15

5.2.1. Підготовчий етап.

На початку заняття викладач знайомить студентів з метою заняття, коротко з планом заняття. Для контролю вихідного рівня підготовки студентів кожному з них задаються питання та пропонуються типові клінічні задачі.

5.2.2. Основний етап.

Опитування та об’єктивне обстеження хворих проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При розборі хворих з переломами тіл хребців викладач зупиняється на таких моментах анамнезу і даних клінічного обстеження, як типовий механізм травми, зглаженість поперекового лордозу, виражений грудний кіфоз або hybus, збільшення міжостистих проміжків та різка болючість остистих відростків на рівні пошкодження і т. п.

Необхідно звернути увагу студентів на небезпеку перевірки таких симптомів, як вислуховування кісткової крепітації, визначення об’єму рухів хребта. Навантаження на вісь хребта допустиме тільки у вигляді легкого постукування по п’яткам в положенні хворого лежачи. Основним методом обстеження при переломах хребта є рентгенографія, що проводиться в 2-х проекціях.

Для розгляду методів діагностики переломів тіл хребців, викладач зупиняється на поєднаному пошкодженні тіл хребців і міжхребцевих дисків, дає характеристику цих пошкоджень. Розглядаються методи діагностики і лікування пошкоджень зв’язкового апарату хребта.

З багатьох методів лікування неускладнених переломів тіл хребців студентами розглядаються три оосновних консервативних метода: одномоментна репозиція з наступним накладанням гіпсового корсету, функціональний метод, поступова репозиція з наступним накладанням корсету.

Викладач характеризує основні методи репозиції: по Девісу, Уотсон-Белеру. При цьому звертається увага на загальний механізм різних методів репозиції. При цьому звертається увага на загальний механізм різних методів репозиції. Розглядаються також переваги та недоліки різних методів знеболення місця перелому: анестезія зламаного хребця по Шнеку, внутрішньокісткова анестезія по Школьнікову, Марксу і т. д.

Функціональний метод показаний при невеликій ступені компресії. Його суть полягає в призначенні лікувальної гімнастики з метою створення повноцінного "м’язевого корсету". Розправлення зламаного хребця не проводиться. При розгляді функціонального лікування викладач особливу увагу приділяє значенню комплекса лікувальної гімнастики по .

Викладач також детально розбирає комбінований метод лікування – поступова реклінація з допомогою важелів з одночасним виконанням комплексу вправ, направлених на створення природнього "м’язевого корсету".

Переломи поперечних відростків. Ці пошкодження локалізуються переважно в поперековому відділі. Механізм травми частіше непрямий – різке напруження квадратного м’язу попереку, рідше – прямий.

Звертається увага студентів на основні симптоми перелому: виражений больовий синдром, обмеження бокових рухів хребта, підсилення болей при підніманні прямих ніг в положенні лежачи на спині, різка болючість при пальпації в паравертебральних ділянках на рівні пошкодження. Вирішальне значення в діагностиці мають дані рентгенографії.

Лікування переломів поперечних відростків передбачає ліжковий режим на щиті на протязі 2-3 тижнів, анестезії місця перелому, проведення ЛФК та ФТЛ. Працездатність відновлюється через 3-5 тижнів.

Переломи остистих відростків. Механізм пошкодження може бути як прямий, так і непрямий. Основні симптоми: локальний біль, набряк, гематома по лінії остистих паростків, обмеження рухів хребта, різка болючість при спробі рухів в сагітальній площині, різка локальна болючість при пальпації, деколи зміна відстані між остистими відростками або зміщення пошкодженого відростка в бік від середньої лінії.

Лікування передбачає анестезію місця перелому та ліжковий режим на щиті на протязі 3-4 тижнів. Працездатність відновлюється через 5-6 тижнів.

5.2.3. Заключний етап.

Контроль та корекція рівня професійного вміння професійних вмінь та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних задач., оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтуванням кожної оцінки.

Викладач дає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття: основну і додаткову.

5.3. Контрольні запитання.

1.  Приведіть найбільш типові механізми пошкоджень хребта в шийному, грудному і поперековому відділах.

2.  Класифікація пошкоджень хребта.

3.  Пошкодження зв’язкового апарату хребта.

4.  Компресійні переломи тіл хребців.

5.  Диференційна діагностика пошкоджень різних структур хребта.

6.  Методи лікування пошкоджень хребта.

7.  Профілактика ускладнень при пошкодженнях хребта.

8.  Медико-соціальна експертиза та реабілітація хворих з пошкодженнями хребта.

VІ. Матеріали для методичного забезпечення заняття.

6.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів (клінічні задачі) – додаються.

6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття: медичні карти стаціонарних хворих, набір тематичних рентгенограм, засоби для остеосинтезу.

6.3. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 5 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1.  Олекса ія і ортопедія. К.: Вища школа, 1993.

2.  Трубников и ортопедия. – К.: "Вища школа", 1986. – С.9‑37.

3.  Юмашев и ортопедия. – М.: "Медицина", 1990. – С.26‑48.

Додаткова:

1.  Каплан костей и суставов. – М.: Медицина, 1979. – 568 с.

2.  Чаклин оперативной травматологии и ортопедии. М.: "Медицина", 1964.