Про прийняття працівника на роботу можна повідомити через Інтернет
Шосткинська ОДПІ повідомляє про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.15р. № 000 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Так, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Для створення повідомлення в електронному вигляді необхідно з Головного меню увійти в Звітність – Реєстр звітів – обрати період створення звіту та натиснути на кнопку ▒ (або Файл – Створити звіт).
Для юридичних осіб у розділі Податкова інспекція – підрозділу Інше із реєстру бланків оберіть документ J3001001 «Повідомлення про прийняття працівників на роботу».
Пільга із плати за земельну ділянку, на якій розташовано гараж
В листі ДФС від 21.04.2015 № 000/В/99-99-17-04-02-14 роз’яснено, у якому разі надається пільга із плати за земельну ділянку, на якій розташовано гараж.
Так, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності на земельну ділянку, лише в цьому випадку вказана особа має пільги із земельного податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України.
Але така пільга не розповсюджується на юридичних осіб — гаражно-будівельні кооперативи. Пільга не може застосовуватися навіть при віднесенні власників гаражів до пільгової категорії та звільненні їх від сплати земельного податку.
Отже, гаражно-будівельний кооператив має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах, а власники гаражів компенсують йому сплату земельного податку.
РРО для ломбардів
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.07.01 р. № 000-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.0795 р. № 000/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Хто є платниками єдиного внеску
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) визначені у статті 4 Закону України від 08.07.10 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 000).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 000 платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР)), у т. ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи юридичних осіб (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, — для осіб, зазначених у пунктах 9–14 цієї частини;
- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР;
2) працівники — громадяни України, та особи без громадянства, які працюють:
- на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб;
- у фізичних осіб — підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
- у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);
3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім ФОП, якщо виконувані ними роботи (послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з ЄДР;
4) фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України;
- громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;
7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;
8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;
9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;
10) батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
13) особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;
14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2–14 частини 1 статті 4 Закону № 000, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина 2 статті 4 Закону № 000).
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 000, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6–14 частини 1 цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 000 фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’зкового державного соціального страхування.
Отримання страхової виплати – чи є ПДВ?
Згідно з пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р. V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів.
Зазначимо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).
Реєстрація ПН з 1 липня
З 1 липня 2015 року реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обраховану по формулі, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума).
Таким чином, при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
У такому випадку (в тому числі якщо реєстрацій сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:
- отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
- сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
- поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу. При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.
Продаж нерухомості: як розрахувати податок?
В п.1 ст.172 ПКУ зазначено, що податок на дохід від продажу (обміну ) нерухомості, а саме: житлового будинку, квартири/частини, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташований, а також побутові споруди, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України) фізичними та юридичними особами — резидентами України не сплачується за таких умов:
1. Зазначене нерухоме майно належить власнику більше 3- х років. Дана умова не поширюється на майно, отримане у спадщину.
2. Продаж вищезазначеного майна здійснюється перший раз в році.
Якщо нерухомість отримав у спадок нерезидент, то він також не сплачує податок на нерухомість від одноразового продажу на рік. ( ст.172.10 НК ).
Якщо умови не виконуються, тобто якщо продається нерухомість резидентом України не перший раз в році, або продається нерухомість, якою володіють менше 3-х років, або продається інша нерухомість, не зазначена у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, то сплачується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % ( п.2 ст. 167 ПКУ).
При продажу (обміні ) нерухомості нерезидентів податок на дохід від продажу (обміну ) сплачується в такому ж порядку, як і резидентами, але за ставкою 15 % від доходу, а також 17 % від суми доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. ( п.9 ст. 172 ПК України).
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається з ціни, вказаної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості (ст.172 п.3 ПКУ).
Крім того, продаж (обмін) нерухомого майна оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.
Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізособою-резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до п. 172.1 ст. 172 НК.
Норма встановлює, що не обкладається дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки.
