Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Історія написання твору.
В основу роману лягла почута письменником від візника розповідь про полтавського розбійника Василя Гнидку. Під враженнями цієї розповіді письменник написав нарис «Подорож з Полтави до Гадяча» (навесні 1872 p.).
Нарис — невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір, в якому автор зображує взяті з життя факти, події, людей. (записати)
Влітку 1872 р. Панас Мирний пише першу редакцію повісті «Чіпка», деякі зауваження щодо якої зробив брат письменника, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик. 1873 р. — з-під пера письменника виходить друга редакція повісті. (Згодом були ще чотири редакції.) Над четвертою і п'ятою редакціями Панас Мирний працював разом з Іваном Біликом. 1874 р. — написано четверту редакцію. (Мала назву «Пропаща сила», складалася з чотирьох частин.)
1875 р. твір було закінчено, і його назвали «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Отже, нарис поступово переріс у роман. Проте Емський указ і валуєвський циркуляр унеможливили його друкування в Україні. Тому твір уперше побачив світ 1880 р. в Женеві. Він вийшов під двома прізвищами: Панас Мирний та Іван Білик, 1887 р. «Хіба ревуть воли...» опубліковано у Львові, 1903 р. — під назвою«Пропаща сила» — в журналі «Киевская старина». 1905 р. вийшло окреме видання роману в Києві.
Композиція роману «Хіба ревуть воли...».
Роман складається із чотирьох частин:
І. Дитинство і юність Чіпки.
II. 100-річна історія села Піски.
ІII. Складна доля селянина-бунтаря.
IV. Трагедія Чіпки.
V. Структура твору
Панас Мирний, Іван Білик
„Хіба ревуть воли,
«Будинок як ясла повні?”
з прибудовами і надбудовами»
О. Білецький
І частина 1. Зустріч з Галею (донькою Максима Ґудзя).1861. | 2. Історія народ-ження Чіпки «Двужон» (Остап Хрущ і Мотря).1841. | 3. Дитячі літа Чіпки | 4. «…ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах». | 5. Юність Чіпки. Робота підпасичем. Дізнається про історію свого батька. «Бідний мій тату». |
6. Робота коло землі. «Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний!». | 7. Грицько на заробітках. Одруження з Христею. «Хазяїн». | ІІ частина 8. Історія села Піски та захожого січовика Мирона Ґудзя. (ІІ пол.. ХVІІІ ст..) | 9. Піски в неволі. (Історія закріпа-чення пісчан панами Польськими) | 10. Панування генеральші Поль-ської (розкішне, веселе життя) та Василя Семено-вича). |
11. Історія Максима Ґудзя, сина Івана та Мотрі, онука Мирона та Марини. «Махамед». | 12. Максим Ґудзь у москалях. | 13. Повернення Максима в Піски. «Ішов Максим у москалі розбиша-кою, а повернувся поважним чолові-ком» | ІІІ частина 14. «Нема землі». Мотрю з Чіпкою позбавляють землі. Поневіряння Чіпки в пошуках правди в Гетьманському. | 15. «Поніс Чіпка в Піски задурманену голову, ще дужче помучене серце». |
16. У лихому товаристві Лушні, Матні та Пацюка. «З оцими злодійкуватими ледацюгами, гультіпаками зазнався Чіпка». | 17. Сповідь перед Грицьком та Христею. « У Чіпки й серце добріше, й душа чистіша… А що він п’є?.. То його лихо п’є…» | 18. Пияцтво, грабунки. «О-о-о… Я каторжний! Проклятий!.. Що я наробив собі?!..» | 19. Чіпка в чорній. Звільнення. «…Викрутився харцизяка». «Пана обікрав…сторожа прибив…» | 20. Селянський бунт. Розправа над Чіпкою. |
21. Муки совісті. «Мирюсь з ма-тір’ю, переводжу до себе». | 22. Примирення з матір’ю. «Вкупі з матір’ю він день у день коло хати порається». Знов заприятелював з Грицьком. | ІV частина 23. Збіговиська грабіжників у москаля (Максима Ґудзя). Побачення з Галею. | 24. Зустріч з «розбишацькою дочкою» (Галею). Сумна новина про заручини Галі й Сидора. | 25. Мрії про щастя з Галею. |
26. Одруження з Галею. «Гарно, весело тепер у їх хаті» | 27. Істрія Шавкуна-поповича. «…не було в нього більше ніякої думки, як тільки про гроші». Вибори в земство. | 28. Обрання Чіпки в управу. Смерть Максима Ґудзя. «Устранить гласного Варениченка по неблагонадёжности» | 29. Теща Явдоха перебирається до Чіпки. «…завелись тепер порядки другі у Чіпчиній хаті… Стала вона тепер притоном гульні п’яної…» | 30. Злочин Чіпки. Покарання. Смерть Галі. «Мотрю узяв Грицько… Швидко після того вона й умерла». |
Жанр твору — соціально-психологічний роман.
Соціально-психологічним називається такий роман, в якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань.
3) Основні риси жанру соціально-психологічного роману:
а) зображення людини в складних формах життєвого процесу;
б) багатоплановість сюжету;
в) охоплення долі ряду дійових осіб;
г) великий обсяг.
5) Тема роману — зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 року.
6) Сюжет роману — це складні конфлікти, взаємини між персонажами, події, в ході яких розкриваються зміст твору, характери персонажів, авторське ставлення до них.
7) Сюжетна лінія роману — це ряд подій та вчинків, через які розкрито формування характерів, історія життя персонажів.
У романі «Хіба ревуть воли...», як і в інших великих епічних творах, є основні та другорядні сюжетні лінії. Основні сюжетні лінії роману:
а) Рід та життя Чіпки.
б) Рід та життєвий шлях Максима Ґудзя.
в) Історія життя Грицька та Христі.
г) Життєпис панів Польських, історія села Піски. Другорядні сюжетні лінії роману:
а) Мотрі Жуківни (матері Чіпки),
б) Івана Вареника (батька Чіпки).
в) Явдошки.
8) Соціальна проблематика роману «Хіба ревуть воли...».
а) Процес закріпачення українського села.
б) Сатиричне викриття козацької старшини.
в) Сатиричне викриття царської адміністрації — чиновництва.,! поліцейського апарату, земства.
9) Морально-етична проблематика роману.
а) Народна мораль.
б) Батьки і діти.
в) Добро і зло.
г) Земля і достаток,
ґ) Кріпацька неволя.
д) «Пропаща сила».
є) Становище жінки в сім'ї,
є) Любов і сімейне щастя. (В процесі роботи на уроці вчитель разом з учнями стисло характеризує композицію роману.)
Образи
Трагедію особистості в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні? найповніше відтворено в долі Чіпки, Грицька, Максима, Мотрі. Інші дійові особи — Галя, Христя, баба Оришка — так чи інакше відтінюють характери головних персонажів. Третій ряд персонажів - Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижик, Явдоха, генеральша, пан Польський — дали змогу письменникові передати сутність тогочасних суспільних тенденцій та психологічно увиразнити причини трагедії особистості.
Проблема вибору життєвого шляху ставиться в багатьох творах української літератури. Але в романі «Хіба ревуть воли, як ясл"; повні?» вона стоїть особливо гостро. Адже головні герої цього твору часто вибирають між діаметрально протилежним — чесною, хоча небагатою долею хлібороба і достатком, досягнутим ціною страшного злочину, між спокійним родинним життям і злодійкуватими товаришами-п'яницями.
Такий Чіпка Варениченко. Розумний від природи, кмітливий, працьовитий, гордий, він гостро переживає соціальну несправедливість. Так трапилося, що в житті йому зустрічалося небагато хороших людей — баба Оришка, дід Улас, Галя. Більше ображали: батько покинув, землю одібрали, вигнали із земства, навіть мати в дитинстві лаяла й била, зриваючи злість за своє невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Тому ще з дитинства Чіпка прагнув помсти. Спочатку багатій Бородай, що побив за непослух, потім це були горобці, потім пан, який привласнював плоди селянської праці. Раз ставши на шлях злодійства, розбою, пияцтва, Чіпка не міг від нього відмовитись.
Були в його житті й світлі моменти — знайомство й одруження, з Галею, господарювання на землі, вибори у земські гласні. Дружина і мати своєю любов'ю деякий час утримували Чіпку від темних справ. Але нові несправедливості та лихі друзі підштовхнули його до остаточного падіння, кривавого розбійництва. Хоч Чіпку й називали стихійним бунтарем, борцем за соціальну справедливість, але нічим не можна виправдати його злочину, коли він убив сторожа, вирізав разом зі своїми співучасниками мирну сім'ю хуторян. Такий же життєвий вибір зробили свого часу й батько Галі Максим та його дружина Явдоха.
Іншими шляхами пішли Грицько, Христя, Галя. Грицько, такий же сирота і бідняк, як Чіпка, зумів заробити грошей, купити землю й чесно господарювати на ній, створив хорошу сім'ю.
Галя, дружина Чіпки, була «розбишацькою дочкою». Але вона ненавиділа крадене багатство, засуджувала батьків, відмовляла від злодійства Чіпку. Побачивши, що її зусилля марні, Галя наклала на себе руки.
План порівняльної характеристики Чіпки та Грицька.
а) Зображення Панасом Мирним типових картин з життя селянства до реформи 1861 року і після неї.
б) Чіпка і Грицько — вихідці з бідного селянства, сироти.
в) Формування характерів Чіпки і Грицька в дитячі та юнацькі роки:
- тяжкі умови життя обох;
- наймитування хлопців у діда Уласа; сміливість і рішучість Чіпки — боягузтво Грицька; - допитливість Чіпки — обмеженість Грицька.
г) Чіпка — чесна, працьовита людина — внутрішнє убозтво Грицька.
ґ) Чіпка — захисник народних інтересів — байдужість Грицька до людського горя, дрібновласницький егоїзм.
д) Бунтарство Чіпки, його боротьба за правду — покірність Грицька.
є) Чіпка — «пропаща сила», Грицько — хазяїн.
2) План порівняльної характеристики Христі та Галі.
а) Квітуча врода Галі і скромна краса сироти Христі.
б) Ставлення дівчат до своїх обранців.
в) Сімейне щастя Христі й туга за ненародженими дітьми Галі.
г) Вміння Христі переконувати й виховувати свого чоловії безвольність і слабохарактерність «розбишацької дочки" Галі.
ґ) Самогубство Галі і торжество сімейного щастя Христі.
3) План порівняльної характеристики Мотрі та Явдохи.
а) Мотря — нещасна селянська дівчина, Явдошка — дитя притону.
б) Тяжкий осуд народною мораллю Мотрі, яка стала вдовою при живому чоловікові-двужону, розпутне життя Явдохи.|
в) Життєві погляди Мотрі та Явдохи.
г) Недобре ставлення Чіпки до матері і вдячне до тещі - слідок неправильного виховання.
ґ) Старість Мотрі та Явдохи як дзеркало їхнього життєвої шляху [6].
4) План порівняльної характеристики Івана Вареника, Чіпки Варениченка, Максима Ґудзя.
а) Іван — кріпак, Чіпка та Максим — від народження вільні люди.
б) Комплекс неповноцінності у Івана та Чіпки. Усвідомлення власної гідності Максимом (дитинство і юність).
в) Відсутність у всіх трьох моральних орієнтирів.
г) Солдатські дороги Івана Вареника та Максима Ґудзя — різні долі, різне життя.
ґ) Любов і сімейне щастя героїв.
д) «Яке життя, така й смерть» .
СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ
ФОРМУВАННЯ «ПРОПАЩОЇ СИЛИ»
На трудівника «налягли» і поміщик, і шинкар,
і «свій брат багатир», піддають його
постійним утискам, знущанням
Чіпка Варениченко
| Максим Ґудзь |
З правдошукача перетворився у звичайного кримінального злочинця | Гульвіса – «махамед», який марно розтратив здорову силу й енергію, пішовши крученими дорогами |
альтернатива
Грицько
Матеріальний та сімейний добробут –
головна мета життя, яке будується за принципом
«моя хата скраю»
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
Панас Мирний. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Історія написання твору.
В основу роману лягла почута письменником від візника розповідь про полтавського розбійника Василя Гнидку. Під враженням цієї розповіді письменник написав нарис “Подорож з Полтави до Гадяча”(навесні 1872 р.).
Нарис – невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір, в якому автор зображує взяті з життя факти, події, людей. |
Влітку 1872 р. Панас Мирний пише першу редакцію повісті “Чіпка”, деякі зауваження щодо якої зробив брат письменника, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик. 1873 р. – з-під пера письменника виходить друга редакція повісті (згодом були ще чотири редакції.) Над четвертою і п’ятою редакціями Панас Мирний працював разом з Іваном Біликом. 1874 р. – написано четверту редакцію. (Мала назву “Пропаща сила”, складалася з чотирьох частин).
1875 р. твір було закінчено, і його назвали “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Отже, нарис поступово переріс у роман. Проте Емський указ і валуєвський циркуляр унеможливили його друкування в Україні. Тому твір уперше побачив світ 1880 р. в Женеві. Він вийшов під двома прізвищами: Панас Мирний та Іван Білик. 1887 р. “Хіба ревуть воли…” опубліковано у Львові, 1903 р. – під назвою “Пропаща сила” – в журналі “Киевская старина”. 1905 р. вийшло окреме видання роману в Києві.
Жанр твору – соціально-психологічний роман.
Соціально-психологічним називається такий роман, в якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань. |
Соціально-психологічним називається такий роман, в якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань. |
Основні риси жанру соціально-психологічного роману:
а) зображення людини в складних формах життєвого процесу;
б) багатоплановість сюжету;
в) охоплення долі ряду дійових осіб;
г) великий обсяг.
Композиція – це зумовлена змістом побудова літературного твору, розміщення і співвідношення його складових частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів. |
У поняття “композиція твору” входять описи подій, зовнішнього вигляду (портрети) героїв, діалоги, монологи, описи природи (пейзажі), обстановки, в якій діють персонажі (інтер’єри), авторські відступи.
Взаємодія різних компонентів твору, що у своїй сукупності становить єдине ціле і є його композицією.
Композиція роману “Хіба ревуть воли…”.
Роман складається із чотирьох частин:
І. Дитинство і юність Чіпки.
ІІ. 100-річна історія села Піски.
ІІІ. Складна доля селянина-бунтаря.
ІУ. Трагедія Чіпки.
Тема роману – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 року. |
Сюжет роману – це складні конфлікти, взаємини між персонажами, події, в ході яких розкриваються зміст твору, характери персонажів, авторське ставлення до них. |
Сюжетна лінія роману – це ряд подій та вчинків, через які розкрито формування характерів, історія життя персонажів. |
У романі “Хіба ревуть воли…”, як і в інших великих епічних творах, є основні та другорядні сюжетні лінії.
Основні сюжетні лінії роману:
а) рід та життя Чіпки;
б) рід та життєвий шлях Максима Гудзя;
в) історія життя Грицька та Христі;
г) життєпис панів Польських, історія села Піски.
Другорядні сюжетні лінії роману:
а) Мотрі Жуківни (матері Чіпки);
б) Івана Вареника (батька Чіпки);
в) Явдошки;
г) Василя Прохора.
Багатоплановість роману “Хіба ревуть воли…”:
а) процес закріпачення українського села;
б) сатиричне викриття козацької старшини;
в) сатиричне викриття царської адміністрації – чиновництва, поліцейського апарату, земства.
Проблематика роману:
а) народна мораль;
б) батьки і діти;
в) добро і зло;
г) земля і достаток;
д) кріпацька неволя;
е) “пропаща сила”;
є) становище жінки в сім’ї;
ж) любов і сімейне щастя.
Панас Мирний. Роман “ Хіба ревуть воли, як ясла повні? “
Тести
1. Роман Панаса Мирного та Івана Білика « Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є
А) побутово-психологічним;
Б) соціально-психологічним;
В) соціально-історичним.
2. Уперше окремою книжкою роман “ Хіба ревуть воли, як ясла повні?” видруковано
А) у Женеві;
Б) у Відні;
В) у Варшаві.
3. Яку ще назву має роман “ Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ?
А) “ Лихий попутав”;
Б) “ Лихі люди”;
В) “ Пропаща сила”.
4. “ Будинок з багатьма прибудовами й надбудовами “ – так визначив своєрідність складної композиції роману
а) Іван Франко;
б) Михайло Коцюбинський;
в) Олександр Білецький.
5. Зі скількох частин складається роман братів Рудченків?
А) з 3-х частин;
Б) з 4-х частин;
В) з 5-ти частин.
6. Яка частина роману присвячена багатолітній історії села Піски?
а) 4-та частина;
б) 3-тя частина;
в) 2-га частина.
7. Про кого з героїв сказано: “ … палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк…”?
А) про Чіпку;
Б) про Максима Гудзя;
В) про Грицька.
8. Його сувора натура “ … загартована давнім злиденним життям, м’якшала: він тепер соромився свого давнього безпуття, тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя”. Про кого це сказано?
А) про Чіпку;
Б) про Грицька;
В) про Максима Гудзя.
9. Про кого з героїв ці рядки: “ … скинувши через плече косу, а за спину – торбину з сухарями, лихеньку свитину, не кращі чоботи”, потягнувся на заробітки в південні степи?
А) про Матню;
Б) про Грицька;
В) про Чіпку;
10. Хто закликав Чіпку кинути бандитське життя?
А) Мотря;
Б) Галя;
В) Христя.
11. Хто з героїв мріяв про хату теплу, жінку-любку та малу дитину?
А) Чіпка;
Б) Грицько;
В) Максим.
12. Однією з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі є
А) Галя;
Б) Христя;
В) Мотря.
13. Про кого сказано: “ І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала і сторонився він людей далі та далі” ?
А) про Максима;
Б) про Грицька;
В) про Чіпку.
14. Хто писав Чіпці прохання до суду, щоб повернути землю?
А) Чижик;
Б) Порох;
В) Шовкун.
15. Де вперше Чіпка зустрівся з Галею?
А) на узліссі;
Б) в полі;
В) на ярмарку.
16. Кого селяни вибирають членом повітової земської управи?
А) Максима;
Б) Чіпку;
В) Грицька.
17. Хто сповістив у волость про кривавий злочин Чіпки?
А) Галя;
Б) Мотря;
В) Христя.
18. Про кого сказано: “… як підстрелена горлиця тіпається-б’ється, тихо туркоче й стогне…”
А) про Мотрю;
Б) про Явдоху;
В) про Галю.
19. З чого почалася трудова діяльність Чіпки?
А) пас вівці;
Б) обробляв землю;
В) наймитував.
20. Чим закінчилося розбишацьке життя Чіпки?
А) його арештували й відправили до Сибіру;
Б) Чіпка облишив таке життя і почав працювати;
В) зайнявся торгівлею різного краму.
21. Визначте тему роману.
22. Якими шляхами шукав правди Чіпка?
