Прийміть дитину у родину!

Прийміть дитину у родину!

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає все більш актуальною і болючішою темою для нашого суспільства. Особливо тепер, під час глобальної фінансової, енергетичної і соціально-політичної кризи. Очевидним фактом є те, що переважна більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виховується в інтернатних закладах. Діти в них, як правило, істотно відрізняються від тих, які виховуються в сім’ях, тим, що вони недоотримують батьківського тепла, любові, ласки та доброти. Адже все це необхідно для гармонійного зростання всебічно розвинутої, духовної та морально стійкої особистості. За великим рахунком, чужих дітей не буває. Адже, як відомо, вони – наше майбутнє. На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.

В Україні цілеспрямовано проводиться значна робота зі створення нової форми державної опіки – інституту прийомної сім’ї. Це надає можливість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, виховуватися в сім’ї.

Що ж таке прийомна сім’я? Прийомна сім’я – це сім’я (або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі), що добровільно за плату взяли на виховання та для спільного проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти не мають батьків та інших родичів, які б могли турбуватися про них. Вони мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. У таких випадках прийомна сім’я допомагає цим дітям здобути повноцінну родину. Прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками та іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду.

На сьогоднішній день на території Вовчанського району функціонує 12 прийомних сімей, в яких виховується 20 дітей та 4 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 25 дітей. На кожну дитину щомісячно з бюджету виділяється 2 прожиткових мінімуми в залежності від віку дитини, а батьки-вихователі додатково отримують 35 % від такої суми в якості своєї праці, на виховання дітей. В першу чергу при виборі батьків - вихователів служба у справах дітей керується тим правилом, що у людини найперше повинна бути зацікавленість духовного плану, а не матеріальної вигоди від такого проекту.

Контролем і супроводом прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу займаються центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та служба у справах дітей. Діти потребують дуже серйозної уваги не час від часу, а протягом усієї доби, усього життя. Тобто, наодинці їх не залишиш, зайнявшись суто власними справами. Процес виховання слід будувати так, щоб усім у сім’ї було цікаво, враховувати і вік дитини і його схильності до тих чи інших ігор, занять.

І все ж таки, незважаючи на чимало проблем, пов’язаних із вихованням прийомних дітей у сім’ях, ця благородна, гуманна справа знаходить певну підтримку в суспільстві. Коли прийомна дитина переступить поріг вашого дому, це буде її перший крок у нове життя з вами, прийомними батьками. І саме ви навчите цю дитину більше усміхатися і любити людей.

Якщо є у вас бажання прийняти дитину до своєї родини ви можете звернутися до служби у справах дітей Вовчанської райдержадміністрації за адресою: вул. Леніна, 100 к.20.

Усиновлення

Приоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення.

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на

правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Етапи усиновлення:

1. Подружжя, яке бажає усиновити дитину, звертається з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем проживання та додає до заяви:

- копію паспорта

- довідку про доходи за останні 6 місяців

- копію свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі

- висновок про стан здоров’я кожного заявника

- нотаріально засвідчена письмова згода на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя)

- довідка про наявність чи відсутність судимості

2. Протягом 10 робочих днів, працівник служби

- складає акт обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків-усиновителів,

- розглядає питання про можливість усиновлення ними дитини

- готує відповідний висновок,

- у разі прийняття позитивного рішення ставить на облік, як кандидатів

3. Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються в службу у справах дітей за місцем перебування дитини із заявою про бажання усиновити дитину.

4. Служба у справах дітей за місцем перебування дитини готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.

5. До суду подаються:

- заява про усиновлення,

- висновок про доцільність усиновлення,

- акт обстеження житлових умов,

- довідки про заробітну плату

- копія свідоцтва про шлюб

- висновок про стан здоров’я кожного заявника

- довідка про відсутність судимості

- свідоцтво про народження дитини

- свідоцтво про смерть батьків або копія рішення суду про ПБП

- Нотаріально засвідчену згоду батьків, опікунів на її усиновлення

- згоду дитячого закладу (та згоду самої дитини якщо вона старше 10 років)

- довідка про невідвідування дитини батьками

висновок про стан здоров’я дитини

- акт про встановлення контакту з дитиною

6. Отримавши копію рішення суду усиновлювачі зобов’язаний особисто забрати дитину з місця її перебування.

7. В органах реєстрації отримати свідоцтво про народження, внести запис про дитину в паспорт.

8. Зареєструвати дитину в паспортному столі за місцем проживання усиновителів.

Слід зазначити, що КМУ були внесені зміни до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до якої усиновлювачі мають звернутися до управляння праці та соціального захисту населення та отримати кошти по усиновленню ( сума коштів така ж як і при народження дитини).

За детальною інформацією, Ви можете звернутися до УПСЗН (м. Вовчанськ вул. Леніна 100)

На кого не можуть бути покладені обов”язки усиновлювача?

Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

-  обмежені у дієздатності;

-  визнані недієздатними;

-  позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

-  були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано з їхньої вини;

-  перебувають на обліку у психоневрологічному чи наркотичному диспансері;

-  зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

-  не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

-  які за станом здоров”я не можуть забезпечити стабільних і гармонійних умов життя усиновленій дитині;

-  були засудженими.

— Дуже часто доводиться чути конкретні нарікання щодо дітей з інтернатів. Скаржиться багато хто: від роботодавців, які беруть на роботу випускників / випускниць, до сусідів, котрим не подобається їх асоціальна поведінка…

— Те, що зараз відбувається в інтернатах, насправді, дуже сумно. Діти там не готові до самостійного життя. У них виробляється споживацький тип поведінки. Вони зранку встають і роблять, що хочуть; сніданок подали — і це добре… Школа в них внутрішня, де ніхто їх дуже не перевіряє. Хто сильніший, той виживає й чогось досягає в житті, але це зазвичай одиниці. Тобто момент педагогічний чи освітянський є для них втраченим, хоча серед них є дуже багато розумних дітей, тому треба їх забирати.

— І як себе поводять такі діти, коли потрапляють до прийомної родини?

— Вони дуже швидко звикають до того, що це їх кімната, їх комп’ютер тощо, але вони обмежені в часі, бо тут потрібно йти до школи, мати певні обов’язки… І цей психологічний момент переломний для них. Бо в інтернаті в них ніби нічого не було, але в часі вони не були обмежені. Але згодом діти адаптуються, вживаються, і, повірте, немає для них нічого страшнішого, ніж повернутися до інтернату.

Крім того, прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками й іншими родичами, якщо це не суперечить їхнім інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням із прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді.

Прийомна сім’я — це для мене

З метою поліпшення соціального захисту дітей, у тому числі дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування, розв’язання проблем дитячої бездоглядності і безпритульності, створення належних умов для соціально-психологічної адаптації дітей, реалізації їх права на сімейне виховання та здоровий розвиток, 11 липня 2005 р. Президент України видав Указ за № 000/2005 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей».

Одним із головних напрямків діяльності органів виконавчої влади визначено реалізацію державної політики щодо захисту прав дітей, перш за все дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прикро, але більшість дітей, що перебувають в інтернатах, — це діти, позбавлені батьківського піклування, діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, і їх кількість з кожним роком зростає.

За вересень—листопад спеціалістами Центру було проведено соціальне інспектування 50 сімей.

Третина з них — це сім’ї, що потребують втручання, де батьки зловживають спиртними напоями, не доглядають дітей. Діти не відвідують навчання в школі, частина батьків не мають паспортів і не отримують ніяких видів соціальної допомоги, а ті, що отримують допомоги; не використовують їх на потреби дітей.

Законом України «Про охорону дитинства» гарантується розвиток нових форм виховання дітей — прийомна сім’я і дитячий будинок сімейного типу.

Що таке прийомна сім’я?

Це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання від однієї до чотирьох дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Як держава підтримує прийомні сім’ї?

Прийомна дитина зберігає статус сироти і користується всіма відповідними пільгами.

Прийомні батьки отримують від держави щомісячні кошти на утримання дитини.

Прийомну сім’ю супроводжує соціальний працівник Служби супроводу сімейних форм опіки, який допомагає долати труднощі.

Що таке дитячий будинок сімейного типу?

Дитячий будинок сімейного тилу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей у дитячих будинках не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи власних дітей.

В інтернатах живуть діти, яким не пощастило мати сім’ю, їх ніколи не приголубить мама, не візьме на руки тато. Чому ця дитина повинна залишитися нещасливою? Чи може вона мати батьків у нашій країні?

Відтепер — може!

Прийміть дитину у родину!

Коли прийомна дитина переступить поріг вашого дому, це буде її перший крок у нове життя з вами, прийомними батьками. І саме ви навчите цю дитину більше усміхатися і любити людей.