5.2.1. Просте двоскладне речення

5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

Підмет та способи його вираження

Просте двоскладне речення скла­дається з головних (підмет і прису­док) та другорядних (додаток, озна­чення, обставина) членів речення.

Головні члени — підмет і прису­док — граматична основа двосклад­ного речення.

Підмет — незалежний голов­ний член речення, що означає предмет (чи особу), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Підмет, виражений одним словом, називають простим.

Способи вираження простого підмета

Формою вираження підмета є на­зивний відмінок:

• іменника:

Блискоче ніч перлиною Растреллі. Л. Костенко.

• займенника:

• особового:

Мій друже! Я красу люблю! (М. Во­роний).

• питального:

Що ж є життя? Коротка мить (М. Вороний); .

• вказівного:

Ті зреклися мови, ті зреклися ро­ду... Отака історія рідного народу (Б. Стельмах);

• відносного:

Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається, що кривди розбива пласти, красою тулиться до серця (В. Крищенко);

• неозначеного:

Хтось добрий нелукавою рукою нас викарбує в медальйоні літ (Н. Поклад);

• заперечного:

Вже ніхто не візьме нас в невольницький ясир (М. Драй-Хмара);

• субстантивованого прикметника: Вчорашнє — ніби сон, що випурх­нув з грудей (В. Симоненко).

• субстантивованого дієприкметника: / забуте в душі ожива (Р. Братунь).

• числівника:

Два і три — п'ять. Обоє підемо в далеку мандрівку життя (І. Франко» неозначеною формою дієслова: Яке це щастя — жити на одній землі/ (О. Довженко). Чекати — найважча робота, що мукою справді стає (В. Крищенко). Вірити в казку — щасливому буть (М. Дмитренко);

• прислівником:

Думав я, що в кожнім серці є сьо­годні, вчора, завтра (Б. Олійник);

• вигуком або службовим словом, якщо вони вживаються замість іменника:

Тільки «так» чи «ні», «за» чи «проти» мало сьогодні сенс (П. Загребельний). «Слава! Слава!» покотилось і ляг­ло до ніг (П. Тичина).

Способи вираження складеного підмета

Підмет, виражений словосполучен­ням, утвореним з двох і більше повно­значних слів, називають складеним.

У ролі складеного підмета вис­тупають:

• Складні географічні й астрономіч­ні назви:

Вабить знов мене Чумацький Шлях, що осінні перетнув сузір'я (П. Дорошко).

• Стійкі словосполучення: Бабине літо висіло на віттях, як прядиво (Леся Українка).

• Словосполучення з кількісним зна­ченням:

• числівник + іменник у родовому відмінку:

Ішли дві долі різними шляхами. Л. Костенко.

• займенник + іменник у родовому відмінку:

Скільки зла таїться за гарною подобою: гадюка ховається в траві (Г. Сковорода);

• іменник зі значенням сукупності + іменник у родовому відмінку: Пливе овець отара в білім мо­лоці своєї вовни (Б.-І. Антонич). Десь ключ птахів небачених ле­тить (М. Зеров);

• іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку з прийменником:

Знову в серці дивовижно щастя з мрією сплелись (Олександр Олесь);

УВАГА!

Присудок при такому підметі має стояти в мно­жині. Якщо ж він ужитий в однині, тоді іменник у називному відмінку — підмет, а в орудному — додаток:

З журбою радість обнялась (Олександр Олесь).

• сполучення іменника або числів­ника чи займенника в називному відмінку й іменника (або зай­менника) в родовому відмінку з прийменником з (із):

Для якої радості і втіхи кожний з нас приходить і росте? (Є. Плужник). Серпень з вереснем стиска­ють один одному правиці (М. Рильський).

• Цілі речення:

«Гуси-лебеді летять» — автобіо­графічна повість М. Стельмаха.

Присудок та способи його вираження

Присудок — це головний член ре­чення, що виражає дію, стан або змінну ознаку діяча, і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? що він та­ке? хто він такий?: Прямо над нашою хатою проліта­ють лебеді… Мені теж хочеться по­летіти за лебедями. М. Стельмах.

Типи присудків

Простий дієслівний присудок

Простий дієслівний присудок мо­же виражатися:

• Дієсловом у формі будь-якого спо­собу, часу, особи:

Веселий вересень у лісі Повісив ліхтарі, І сонце на злотистім списі Гойдається вгорі.

Ю. Клен.

УВАГА!

Простим є також присудок, виражений дієсло­вом у складеній формі майбутнього часу: В бентежнім серці буде биться повік нескін-чена весна (Є. Маланюк). Виду мріяти й жити на крилах надій (Д. Лу­ценко).

• Неозначеною формою дієслова:

А нам перемагать і жить! (П. Ти­чина).

• Вигуковою формою дієслова, яка передає коротку миттєву дію:

Аж двері рип у хату із сіней

(Л. Глібов).

• Звуконаслідувальними словами: А журавлі все кру-кру...

• Фразеологічними та іншими стій­кими сполученнями: Астрономія була ахіллесовою п'я­тою в його знаннях.

Увага!

Засоби ускладнення простого діє­слівного присудка:

• Частки як, ну, немов, таки, наче, мов, собі та інші:

Дощ іде і наче стукає срібним па­льцем у вікно (В. Сосюра). Перекладав я, перекладав, а потім думаю собі... (Остап Вишня).

• Повторення одного й того самого слова:

Соняшники вечоріють, поступово смеркають, поночіють-поночіють (Є. Гуцало).

• Повторення синонімічних або спільнокореневих дієслів:

Сонце гріло-пекло, грало в калю­жах (В. Винниченко). За хмарами дощовими горить-сяє ясне сонечко (П. Куліш).

• Вживання дієслів з послабленим або втраченим лексичним значен­ням: знай, візьми: А він одного дня ясного в село візьми та й заявись (С. Воскр-касенко).

Складені іменний та дієслівний присудки

Складеним іменним присудком на­зивають присудок, який складається з іменної частини, що виражає його зміст (лексичне значення), і до­поміжного дієслова-зв'язки, що ви­ражає граматичне значення способу, часу та особи.

Люди — прекрасні. Земля — мов казка.

Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.

(З тв. В. Симоненка).

Структура складеного іменного присудка:

Дієслово-зв'язка + Іменна частина

Дієслово бути (був, є, буде,) та дієслова з послабленим лек­сичним значенням: ставати, являти собою, робитися, вважатися, зали­шатися, доводити­ся тощо.

Іменна частина складеного при­судка. У ролі іменної частини складе­ного присудка можуть виступати різні частини мови:

• Іменники в називному, родовому або орудному відмінках без прий­менника:

Життя — шалений герць добра і зла (В. Коломієць). Людина стає людиною тільки се­ред людей (Й. Бехер).

• Прикметники в називному або орудному відмінках, а також у фор­мі вищого або найвищого ступеня:

Ми серцями і любов'ю вірні (А. Ма­лишко). За смерть сильніше лиш кохання (В.-І. Антонич).

О самото, ти, знаю, найтрудніша, Тебе навчитись тяжче, ніж покори...

Є. Маланюк.

• Числівники (кількісні й порядкові): Два плюс три — п'ять.

Він був третім у черзі. Вітчизна в нас одна (М. Рильський).

• Займенники:

Час — тільки те, що можна віддати

Людям на щастя і на добро.

Д. Павличко. Я не такий, щоб зрадити людину (Леся Українка ).

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця (Г. Сковорода).

• Дієприкметники:

Теплом і ясністю душа моя пови­та... (Олександр Олесь

• Фразеологічні сполучення слів (то­ді вони заступають прикметник): Алюр був у три хрести (С. Скляренко).

Примітки.

1. При іменниках у називному відмінку можуть уживатися частки це, то, ось, які теж входять до складу присудка:

Вірний приятель ~ то найбільший скарб (Нар. тв.). Дружити — значить бути старанним учнем у школі вимогливості (В. Сухомлинський ). Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).

2. Іменна частина складеного присудка може включати порівняльні сполучники як, ніби, мов, наче, начебто, нібито та ін.:

Степ — як суцільний кришталь (О. Гон­чар).

Подих рідної землі — наче хліб з долоні мами. Подих рідної землі — ніби ласка наймиліша (В. Крищенко).

Складеним дієслівним присудком називають присудок, що складається з неозначеної форми дієслова, яка ви­ражає його основне лексичне значен­ня, і змінюваного допоміжного слова, яке виражає його граматичне значен­ня (спосіб, час, особу чи рід, число). Хотіла б я вийти у чистеє поле, припасти лицем до сирої землі... Довго я не хотіла коритися весні. Я прагну усю мою тугу в єдинеє слово зложити.

Ти блискавицею мусиш світити у тьмі...

Та невже ви й досі вірити не перес­тали в камінне щастя? Бажаю так скінчити я свій шлях, як починала: з співом на устах (З те. Лесі Українки).

Структура складеного дієслівного присудка:

Допоміжна частина Основна частина

1. Допоміжні дієслова

2. Прикметники та дієприкметники + Неозначена

3. Присудкові форма дієслова прислівники (інфінітив)

4. Стійкі сполучення слів

Засоби вираження допоміжної частини:

• Допоміжні дієслова:

• передають початок, кінець, про­довження дії:

почати, стати, взятися, кинути­ся, метнутися, кінчати, переста­ти, кинути; родовжуватися, ли­шитися, не переставати:

Ти зрікся мови рідної, Тобі твоя земляродити перестане. Д. Павличко. Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра);

• виражають можливість, немож­ливість, прагнення, бажання:

могти, мусити, хотіти, намага­тися, бажати, думати: Прагну небо бачити в синій хус­тині (І. Драч).

Хто багато взяв од людей, мусить багато віддати (Р. Іваничук).

• Прикметники (повні і короткі) та дієприкметники:

рад (радий), певен (певний), ладен (ладний), згоден (згодний), готов (готовий), годен (годний), пови­нен (повинний); змушений, зо­бов'язаний, покликаний: Він ладен стати на оборону прав­ди людської (О. Гончар). Люди, лю­ди! Я ваш брат, я для вас рад жи­ти, серця свого кров'ю рад ваше го­ре змити (І. Франко).

• Присудкові прислівники: треба, можна, слід, доцільно, не­обхідно:

Без пізнання мети ніщо не можна належно вивчити (Г. Кониський).

• Стійкі сполучення слів:

не в силі, не в змозі, мати мож­ливість, мати намір, виявляти ба­жання, мати право: І що нам смерть? Прожитого безмір­ність ніяка смерть не в силі нам узять (І. Франко).

РОЗРІЗНЯЙТЕ!

Складені дієслівні присудки не треба плутати з простими, які мають при собі додатки або обста­вини мети, виражені неозначеною формою дієслова.

Об'єктний інфінітив відповідає на питання до­датка й співвідноситься з окремим діячем: дієслово-присудок та неозначена форма дієслова — різносуб'єктні дієслова.

Мені радять жити без ілюзій (Л. Забашта). ( присудок – радять, додаток – жити)

Порівняйте: мені радять, щоб я жила без ілюзій.

Інфінітив мети в реченні є обставиною мети при дієсловах зі значенням руху, переміщення в просторі та ін.

Птиці зелені у пізню пори спати злетілись на свіжий проруб (Л. Костенко) (злетілись – присудок, спати – обставина мети)

Складний присудок

Складним називають присудок, ут­ворений з двох і більше компонентів, що є комбінацією різних типів при­судків:

Простий дієслівний + складений іменний: Жінки втомились бути некра­сивими (Л. Костенко). Я хочу бути вічно юним, незлам­но-молодим (П. Тичина).

Складений дієслівний + складений іменний: Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симо-ненко).

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка).

Складений дієслівний + складений дієслівний: Він спробував почати готува­тися до випускних іспитів.

Тире між підметом і присудком

Між підметом (групою підмета) і присудком (групою присудка) з усіх розділових знаків уживається тільки тире. Найчастіше ставиться на місці пропущеної в теперішньому часі дієслова-зв'язки бути (є) при складеному іменному присудку.

Тире ставимо:

• Якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменниками в називному відмінку:

Краса душі, краса любові — Найвища на землі краса. В. Сосюра.

• Коли підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова: Лиш боротись — значить жить (І. Франко).

• Якщо один з головних членів ре­чення виражений інфінітивом, а другий — іменником у називному відмінку Стояти над своїм життям — це велика честь (Ю. Яновський). Найвище уміння — почати спо­чатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л. Костенко).

• Якщо обидва головні члени вира­жені числівниками: Два на п'ять — десять. Якщо перед присудком стоять частки це, то, ось, значить:

Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко. Червоне — то любов, а чорне — то журба (Д. Павличко).

Тире не ставимо:

Якщо іменна частина складеного присудка виражена прикметни­ком, дієприкметником, прикмет­никовим займенником, порядко­вим числівником: Ніч прекрасна. Море тихе і спокійне.

Небо високе-високе, синє та хо­лодне. Небо закрите хмарами. Сірим серпанком заслані поля. Він наш, а ми твої. У списку я перший.

Але для смислового та інтонацій­ного виділення перед таким при­судком можна ставити тире: Люди — прекрасні (В. Симоненко). Людина смертна, а народ — без­смертний (С. Крижанівський).

• Якщо підмет виражений займен­ником:

Я син свого часу і весь належу су­часникам своїм (О. Довженко). Україно! Ти моя молитва, ти моя розпука вікова (В. Симоненко). Якщо ж на підмет-займенник па­дає логічний наголос, тире ставимо. Порівняйте:

—Ні! Я жива! Я вічно буду жити!

—Хто ж ти така?

—Я — Мавка лісова.

З тв. Лесі Українки.

Пісня! Вона — серце народу, його душа, його крила (В. Качкан).

• Якщо перед присудком, що має по­рівняльне значення, стоять спо­лучники як, мов, ніби, наче та ін., тире ставимо лише при логічно на­голошеному присудку й наявній паузі між підметом і присудком (авторський знак):

Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

Вечірня радість — мов далекі

дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна.

М. Рильський.

Весна — неначе карусель (Б.-І. Антонич).

Ніч — мов криниця без дна

(М. Рильський).

Місто ~ немов сузір'я (Ю. Анду

хович).

• Якщо підмет виражений словами це, то, тире ставимо залежно від логічного наголосу на ньому:

Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Л. Костенко.

• Якщо перед присудком, вираже­ним іменником, стоїть частка не: Серце не камінь. Молодість — буйність, а старість не радість (Нар. те.).

• Якщо присудок стоїть перед підметом: Хороша-таки штука життя (А. Головко).

Воістину прекрасен світ вночі (Є. Плужник).

Найчистіша душа незрадлива (В. Симоненко).

• Якщо присудок виражений імен­ником чи займенником у непря­мих відмінках:

Я від коріння. Я із первовіку (Б.Олійник).

Узгодження присудка з підметом

У двоскладному реченні присудок із підметом пов'язується переважно підрядним зв'язком узгодження. Наприклад, у реченні Вдень пригріло сонце, почалася відлига (О. Довженко) присудок пригріло стоїть у тому самому середньому роді однини, що й підмет сонце, так само присудок почалася має жіночий рід однини, як і підмет відлига. Водночас цей зв'язок має Деякі свої особливості.

При однорідних підметах, ужитих в однині й пов'язаних єднальним зв'язком, дієслово-присудок ставиться як у множині (частіше), так і в однині залежно від того, на чому більше зосереджується увага — на дії чи на предметах: Радіють і садок, і поле, і долина (Л. Глібов). Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко).

При підметі, вираженому кількісним числівником або поєднанням кількісного числівника чи кількісного слова з денником, присудок ставиться:

а) в однині, якшо увагу зосереджено на кількості: Сиділо нас чоловіка з вісім (А. Тесленко). За командиром їхало ще троє саней (І. Микитенко). Присудок у такому реченні ставиться, як правило, перед підметом;

б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко). При в'їзді в село п 'ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев 'я ну арку (Г. Хоткевич). Присудок у такому разі ставиться переважно після підмета, але не обов'язково: У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Ю. Смолич).

Ця тенденція добре простежується в реченні Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини (П. Панч), де при тому самому підметі двоє селян перший присудок стояло вжито в однині (несуттєва дія), а другий переказували — у множині (важлива дія).

Якщо до складу підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи та ін.), то присудок, як правило, ставиться в однині: Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця (О. Довженко).

Якщо складений підмет має часове значення, то присудок ставиться в однині: Три роки минуло відтоді, як вона вперш зустрілася з Марком Загірним (О. Гончар). Але якщо увага зосереджується на присудкові: Три роки минули непомітно.

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта тощо, дієслово-присудок ставиться в однині і в тому самому роді, що й підмет: Більшість проголосувала за резолюцію.

При підметах, виражених займенниками хто, дехто, хтось, ніхто, хто-небудь, присудок у минулому часі має форуму чоловічого роду, у теперішньому й майбутньому — форму однини: Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квітка-Основ'яненко). Сидять собі, розмовляють, а дехто й куняє (Т. Шевченко).

При займеннику ви, який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставиться в множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий). Ви не журіться, мамо. Я піду в найми (М. Коцюбинський). Степане Михайловичу, ви згодні очолити відділ?

Якщо підмет, що означає професію, виражено іменником чоловічого роду, але він стосується особи жіночої статі, то присудок у розмовному стилі ставиться переважно у формі жіночого роду: Суддя сказала...; в офіційно-діловому — чоловічого: Суддя ухвалив... Проте якщо після назви професії йде прізвише жіночої статі, то присудок ставиться у формі жіночого роду: Суддя Петренко ухвалила...

Якшо підмет виражено невідмінюваною власною назвою іншомовного походження, то присудок узгоджується в роді із загальною назвою: Сочі (місто) витягнулося понад берегом Чорного моря. Сочі (річка) після дощу вийшла з берегів.

При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Райвно (районний відділ народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.

Тренувальні вправи

1.Позначте речення, у якому між підметом і присудком треба поставити тире (розділові знаки пропущено):

А Я не турист у ріднім краї не мовчазний спостерігач.

Б В чужих краях і хліб неначе вата.

В У нас на Україні душа і пісня споконвік жива.

Г Київські кручі фортеці зелені.

2. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:

А Книга - це змога погомоніти з людиною через тисячоліття.

Б Я люблю очима тишу цілувати.

В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Г Мені осіння ніч короткою здається.

Д Зоря на небі рожева вже почала займатись.

3. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:
А Я хочу вам про рідний край сказать.

Б Я берусь за важку роботу — виглядати синів.

В Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.

Г Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.

Д У Марії хата була збудована по-новому.

4. На які види поділяються присудки

А на прості й складні

Б на дієслівні і прості

В на іменні і прості

Г на прості складені, дієслівні та іменні

Д на прості й ускладнені

5. Укажіть речення, у якому граматична основа виражена одним головним членом – присудком:

А З переляку душа в п’ятки утекла.

Б Плохий заєць і пенька боїться.

В Не підливай масла у вогонь.

Г Шаленая муха вкусила за вухо.

Д На похиле дерево і кози скачуть. ( нар. творчість)

6. Укажіть речення, у якому граматична основа виражена обома його головними членами – підметом і присудком:

А Уночі тріщить, а вдень плющить.

Б Весна ледачого не любить.

В На чужий труд ласий не будь.

Г Зробив діло – гуляй сміло ( Нар. тв.)

7. Укажіть, у яких реченнях присудок узгоджується з підметом у роді й числі

А Який мій друг великодушний! ( М. Чабанівський)

Б Дуже корисно побувати ще раз дитиною (М. Чабанівський)

В Людина здавна примусила вітер служити собі ( З часопису)

Г Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми ( М. Ученик)

Д Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик)

8. Узгодьте у поданих реченнях простий дієслівний присудок з підметом, поставивши закінчення:

А Ось на просіку вискаку… свіжа тачанка і дві підводи (М. Стельмах)

Б Череваниха з дочкою сам… не знал…, чого злякал… (П. Куліш)

В. Остап із Соломією потиху спуска.. пліт на річку ( М. Коцюбинський)

Г Багато сучасних дівчат не вмі… не тільки вишивати, а й розрізнити хрестик від гладі ( В Скуратівський)

Д На безмежнім просторі степу загубил…двійко дітей ( Ю. Яновський).

9. Укажіть, у якому реченні підмет та іменна частина присудка виражені неозначеною формою дієслова:

А У кожної людини є про що розповісти ( М. Чабанівський)

Б Керувати – це передбачати ( З журналу)

В Писати вірші – дуже просто (О. Підсуха)

Г Тримаючи у руках скрипку, людина не здатна зробити погане ( Г. Сковорода).

10. Укажіть, у якому реченні підмет виражений прислівником:

А Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях ( В. Сосюра)

Б Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь)

В. Великій меті – велике життя ( П. Загребельний).

Г. Вечір лагідний, свіжий ( ЄГуцало)

11 Укажіть речення з іменним складеним присудком:

А Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя ( М. Стельмах)

Б Кожен стояв біля свого деревця ( М. Чабанівський)

В Я – рядовий лиш, я – содат, розвідник тих, вже близьких далей ( Р. Братунь)

Г Десятки рук вже підхопили кожного з нас ( Ю. Смолич).

12. Укажіть, у якому з речень підмет з присудком узгоджено неправильно

А Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (Гр.. Тютюнник)

Б У творі змальовані ряд епізодів з життя розвідників.

В Наш емоційний стан значною мірою впливає на наше здоров’я.

Г. Чемпіон світу О. Альохін на собі відчук, що нікотин послаблює пам’ять, волю та розумові здібності.