Роман Насіров підсумував роботу фіскальної служби у 2015 році (стр. 4 )

Крім того, згідно з частиною першою ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як здійснюватиметься порядок верифікації сертифікатів і декларацій про походження товару з України

З 28 грудня 2015 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України № 000 від 9 грудня «Про затвердження Порядку верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України».

Зокрема, документом визначено процедуру здійснення органами Державної фіскальної служби верифікації сертифікатів про походження товару з України, виданих уповноваженим на це органом, і декларацій про походження товару з України, оформлених підприємством-виробником та/або експортером товару. Відповідно до постанови, верифікація проводитиметься на підставі запиту митного органу країни ввезення товару. Здійснюватиметься вона задля визначення автентичності (справжності) сертифіката і декларації та достовірності відомостей, що містяться в них.

Також у додатку зазначено, що у разі якщо в запиті митного органу країни ввезення товару недостатньо відомостей для здійснення верифікації, ДФС надсилає такому органу повідомлення про необхідність надання додаткової інформації.

Верифікація буде проводитися за дорученням ДФС митницею, у зоні діяльності якої перебуває уповноважений орган, що видав сертифікат, або підприємство-виробник та/або експортер товару, що оформив декларацію.

У разі якщо експортер не є виробником товару, до верифікації залучається митниця, у зоні діяльності якої розміщене виробництво товару.

Запити митних органів країни ввезення товару й інші матеріали з верифікації сертифікату і декларації зберігаються у справах митниці протягом 3 років від дня, коли було надіслано запит.

Якщо анулювана реєстрація платника ПДВ подання уточнюючого розрахунку не передбачено

Податкова декларація, розрахунок це - документ, що подається платником податків контролюючому органу, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Оподаткування дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Відповідно до п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п. п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей цього розділу слід розуміти, зокрема такі доходи, як дивіденди. Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п. п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п. п. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п. п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно п. п. 167.5.1. п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку встановлена у розмірі 20 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Відповідно до п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку встановлена у розмірі 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п. п. 170.5.3. п. 170.5 ст. 170 ПКУ), тобто оподатковуються за ставками 15 та 20 відсотків.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15 відсотків та/або 20 відсотків) (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

Зареєструвати Книгу обліку доходів та витрат можна за допомогою електронного сервісу фіскальної служби

Заява на реєстрацію Книги обліку доходів і витрат (далі - Книга) формується за допомогою електронного ключа у сервісі «Електронний кабінет платника податків» в режимі «Ведення Книги обліку доходів і витрат в електронному вигляді та формування податкової декларації» і надсилається до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв'язку.

В електронній формі заяви про реєстрацію Книги зазначається:

-найменування органу ДФС;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті);

- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

- дані документа, що підтверджують державну реєстрацію;

- податкова адреса фізичної особи - підприємця;

- номер та дата реєстрації попередньої книги;

- підпис фізичної особи - підприємця та дата заповнення заяви.

Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву у реєстрі поданих  заяв  та протягом  3  робочих  днів  формує та надсилає  повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням її реєстраційного номера та дати реєстрації.

Більш детально з цим роз'ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 104.08).

Одна особа для виписки податкової накладної та її реєстрації у Єдиному реєстрі

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Нагадаємо, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) посадових осіб платника податку.

Статтею 1 Закону України від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 000) визначено, що автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ.

При цьому, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ст. 6 Закону № 000).

Згідно з ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року «Про електронний цифровий підпис» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 000) електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;

ЕЦП - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби ЕЦП в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати ЕЦП зазначеної особи.