Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра (стр. 2 )

9.  Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 3. Langenscheidt, 2009.

10.  Login 1. Deutsch für Germanistikstudenten. – Під ред. – Харків: Фоліо, 2005. – 400 с.

11.  Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Brückenkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

12.  Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Hauptkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

13.  Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Abschlusskurs.– Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

Граматична компетенція

Граматичний матеріал пояснюється та закріплюється на основі різних підходів. Граматичні структури відбираються з оригінальних текстів, які використовуються також і для подачі лексичного матеріалу. Застосовуються методи аналізу помилок та пояснення випадків уживання того чи іншого граматичного правила на готових прикладах. Кожне теоретичне представлення певних граматичних явищ супроводжується численними вправами, усними та письмовими, а також різноманітними видами діяльності, що розвивають вміння студентів уживати ті чи інші граматичні структури у мовленні та на письмі. Практичний, структурний та ситуативний підходи зумовлюють використання комунікативних методів, особливо на початкових етапах вивчення іноземної мови. Диференціація між активною (спілкування) та пасивною (читання та розуміння текстів) граматикою лежить в основі викладання цього аспекту на старших курсах.

1.  Das Substantiv. Hauptkategorien des Substantivs: Genus, Kasus, Numerus. Bestimmung des Geschlechts nach der Form und nach der Bedeutung. Deklinationstypen der Substantive. Deklination der Eigennamen. Pluralbildung der Substantive. Doppelformen bei der Pluralbildung. Rektion der Substantive.

2.  Der Artikel: Formen, Deklination und Gebrauch. Grammatische und semantische Funktionen des Artikels. Der Artikel bei Eigennamen.

3.  Das Adjektiv. Der attributive und prädikative Gebrauch der Adjektive. Deklination der Adjektive. Steigerungsstufen der Adjektive. Rektion der bstantivierung der Adjektive und der Partizipien.

4.  Das Adverb. Semantische Gruppen der Adverbien. Steigerungsstufen der Adverbien.

5.  Das Pronomen. Personalpronomen. Interrogativpronomen. Demonstrativpronomen. Possessivpronomen. Negative Pronomen. Das Pronomen es. Relativpronomen. Pronominaladverbien.

6.  Das Zahlwort. Kardinalzahlen und Ordinalzahlen. Zahladverbien. Bruchzahlen. Gebrauch der Zahlen in Maßangaben.

7.  Die Präposition. Semantische Gruppen der Präpositionen. Präpositionen mit Dativ. Präpositionen mit Akkusativ. Präpositionen mit Dativ und Akkusativ. Präpositionen mit Genitiv.

8.  Die Konjunktion: nebenordnende, entgegensetzende und unterordnende Konjunktionen. Wortfolge nach verschiedenen Typen der Konjunktionen. Semantische Gruppen der Konjunktionen. Konjunktionaladverbien.

9.  Das Verb. Hauptkategorien des Verbs: Person, Numerus, Tempus, Genus und Modus. Konjugationsarten und Grundformen der Verben. Semantische Gruppen der Verben: persönliche und unpersönliche Verben. Vollverben und Hilfsverben. Reflexive Verben. Rektion der Verben.

10.  Bildung und Gebrauch der Zeitformen: Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II. Absoluter und relativer Gebrauch der Zeitformen. Die Modalverben: objektive und subjektive Bedeutung. Das Verb lassen.

11.  Die Kategorie des Genus. Bildung und Gebrauch des Passivs und des Stativs.

12.  Die Kategorie des Modus: Indikativ, Imperativ, Konjunktiv.

13.  Konjunktiv als Modus, dessen Grundbedeutung und Arten. Bildung der konjunktivischen Zeitformen im Aktiv, Vorgangspassiv und Stativ. Temporale Bedeutung und Gebrauch der konjunktivischen Zeitformen in einem einfachen und zusammengesetzten Satz.

14.  Die indirekte Rede und deren Ausdrucksmittel. Der Konjunktiv als eines der Ausdrucksmittel der fremden Aussage. Nebensatzformen der indirekten Rede mit dem Konjunktiv nach der Art der Verbindung mit dem Ankündigungssatz und nach dem Ziel der Aussage.

15.  Die Nominalformen des Verbs: der Infinitiv und das Partizip. Bildung und Gebrauch des Infinitivs I und II. Gebrauch des Infinitivs mit und ohne „zu“. Infinitivgruppen. Bildung und Gebrauch der Partizipien I und II. Gebrauch des Partizips I mit „zu“. Partizipialgruppen. Das erweiterte Attribut.

16.  Satztypen und Wortfolge: Aussagesätze, Fragesätze, Aufforderungssätze. Fragetypen: bejahende und verneinende Sätze. Negation.

17.  Hauptglieder des Satzes. Arten und Ausdrucksmittel des Subjekts. Arten und Ausdrucksmittel des Prädikats.

18.  Nebenglieder des Satzes: Objekt, Attribut, Adverbialbestimmung und ihre Arten.

19.  Der zusammengesetzte Satz und Wortfolge. Die Satzreihe. Arten der Verbindung in einer Satzreihe. Das Satzgefüge.

20.  Das Satzgefüge: Typen von Nebensätzen. Der Subjektsatz. Der Prädikativsatz. Der Objektsatz. Der Kausalsatz. Der Temporalsatz. Der Finalsatz. Der Konzessivsatz. Der Folgesatz. Irreale Folgesätze. Der Konditionalsatz. Irreale Bedingungssätze. Der Attributsatz. Der Lokalsatz. Der Komparativsatz. Irreale Komparativsätze. Der Modalsatz. Satzgefüge mit dem weiterführenden Nebensatz. Der mehrfachzusammengesetzte Satz. Die Schaltsätze.

21.  Der Umfang, die Gliederung und die Arten des Textes. Mittel der Satzverflechtung.

Список рекомендованої літератури

1.  Buscha J., u. a. Grammatik in Feldern. München: Verlag für Deutsch, 1998.

2.  Drushinina V., Köhler C. Modalität in der Rede. Moskau: Vysshaja shkola, 1986.

3.  Dreyer H., Schmitt R. Lehr - und Übungsbuch der deutschen Grammatik. München: Verlag für Deutsch, 2005..

4.  Fandrych Ch., Tallowitz U. Klipp und Klar. Übungsgrammatik Grundstufe Deutsch. Stuttgart: Klett, 2002.

5.  Grammatiktraining Deutsch. Berlin; München: Langenscheidt, 2002.

6.  Hall, Karin; Scheiner, Barbara. Übungsgrammatik für Fortgeschrittene. Deutsch als Fremdsprache. Ismaning: Max Hueber, 2001.

7.  Heidermann W. Grammatiktraining Grundstufe. München: Verlag für Deutsch, 2000.

8.  Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Leipzig - Berlin- München-Wien - Zürich-New York: Langenscheidt-Verl-: Enzyklopädie, 1999.

9.  Helbig G., Buscha J. Übungsgrammatik. Deutsch. – Leipzig - Berlin - Wien – Zürich - New Jork: Langenscheidt-Verl.: Enzyklopädie, 2004.

10.  Zielinski W.-D. ABC der deutschen Nebensätze. München: Hueber, 1996.

11.  , Цыганова немецкого языка. – Санкт-Петербург: Союз, 2002.

12.  Приходько із синтаксису складного речення. Запоріжжя: Запорізьк. держ. у-т, 1992.

13.  Тагиль немецкого языка. – СПб.: КАРО, 2006.

14.  Шендельс грамматика немецкого языка. – М.: Высш. шк., 1986.

Лексична компетенція

Лексичний матеріал добирається за принципом частоти вживання в мові, у різних функціональних стилях, усному та писемному мовленні. Особлива увага приділяється словотвору, його основним принципам та способам. Зокрема, наголошується значення афіксів, ідентифікація різних частин мови та вміння самостійно творити слова в іноземній мові, використовуючи задані основи та афікси. Це сприяє розвиткові не лише перцептивних, а й продуктивних навичок студентів: мовленню, письму, перекладу. Вивчаються усталені дієслівно-прийменникові сполучення, які закріплюються на основі різноманітних вправ. Запам'ятовування лексичного матеріалу поєднується з розвитком інших навичок – аудіювання, мовлення, читання, граматики та письма. Текстовий матеріал ґрунтується на оригінальних неадаптованих текстах – сучасних та класичних творах художньої літератури, публіцистики, відео - та аудіозаписах мовлення носіїв мови. Важлива роль у поясненні та засвоєнні лексичного матеріалу відводиться вправам на переклад. Опрацювання лексичного матеріалу (повторення та закріплення) передбачає системний тематичний поділ.

Вступники на ОКР «Магістр»/ «Спеціаліст» повинні

·  володіти продуктивним та рецептивним словниковим запасом обсягом 5000 слів та словосполучень, в тому числі і тематичною лексикою до зазначених вище тем;

·  знати парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, гіпер-гіпонімія, лексико-семантичні поля);

·  знати шляхи збагачення німецької лексики (словотворення, зміна лексичного значення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць);

·  знати особливості територіальної та соціальної диференціації лексики;

·  вміти практично застосовувати знання з курсу лексикології для аналізу лексики;

·  аналізувати лексичне значення слова чи фразеологізму, особливості процесів формування похідних та фразеологічних одиниць;

·  розрізняти види лексичних значень та системних зв’язків лексики,

·  підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди;

·  формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля;

·  визначати соціальну та територіальну приналежність лексичної одиниці;

·  ідентифікувати фразеологізми та аналізувати їх структуру.

Список рекомендованої літератури

1.  Bock H. Langenscheidt-Redaktion. Grundwortschatz Deutsch. Lernwörterbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

2.  Bock H., Müller J. Grundwortschatz Deutsch. Übungsbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

3.  Buscha F. Friedrich K. Deutsches Übungsbuch. Übungen zum Wortschatz der deutschen Sprache. Langenscheidt 2001.

4.  Busse J. Training Deutsch. Wortschatz-und Strukturübungen. München: Hueber, 1996.

5.  Földeak, Hans. Wörter und Sätze: Satzgerüste für Fortgeschrittene. Ismaning: Max Hueber, 2001. Herzog A. Idiomatische Redewendungen von A-Z. Berlin; München: Langenscheidt, 1998.