ПСИХОЛОГ
Гуманітарний інститут
Шифр та найменування галузі знань :
0301 Соціально-політичні науки
Код та назва напряму підготовки бакалавра, спеціальності спеціаліста та магістра:
6.030102 Психологія
7.03010201 Психологія
8.03010201 Психологія
Кваліфікація фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем:
Бакалавр – 2445 Фахівець з психології
Спеціаліст – 2445.1, 2445.2 Психолог
Магістр – 2445.1 –Психолог, науковий співробітник (психологія)
Професійна галузь: психологія
Домінуючі види діяльності:
- вивчення діяльності людини, особливостей її праці та творчості;
- вивчення поведінки людей в малих і великих групах;
- вивчення особливостей поведінки в стресових ситуаціях;
- дослідження розвитку психіки і закономірностей психічних процесів;
- вивчення явищ внутрішнього світу особистості та їх впливу на поведінку та професійну діяльність;
- психологічне консультування, спрямоване на надання допомоги людині у подоланні різних обтяжуючих ситуацій; інформування клієнта про те, що з ним відбувається;
- дослідницько-аналітична робота (робота з інформацією, створення та адаптація психодіагностичних методик до умов реальної практики);
- вивчення загальних закономірностей розвитку особистості у різні вікові періоди та сприяння її навчанню і самореалізації;
- профілактика і корекція небажаних проявів психіки людини, а також зміцнення та формування необхідних психологічних якостей особистості; корекція психологічного стану персоналу;
- вивчення та психологічна профілактика явищ відхильної та делінквентної поведінки;
- організація групових заходів формування психологічних компетенцій; проведення тренінгів, семінарів; читання лекцій;
- професійний відбір та підбір кадрів; здійснення психологічного супроводу кар'єри;
- участь у комплектуванні екіпажів та операторських команд;
- психологічна підготовка професійних команд, операторських робочих змін та льотних екіпажів до дій в особливих ситуаціях;
- навчання ефективній взаємодії в професійних командах та екіпажах;
- участь у розслідуванні техногенних, в т. ч. авіаційних подій та інцидентів;
- психологічна експертиза інженерних рішень при створенні новітньої техніки та сучасних людино-машинних інтерфейсів, участь у дослідно-конструкторських розробках соціотехнічних систем, в т. ч. авіаційних.
Галузі застосування професійних знань:
- підприємства високотехнологічних галузей, в т. ч. транспорту, енергетики, військово-промислового комплексу, авіаційної промисловості та ін.;
- організації з високими психологічними навантаженнями на персонал, професійними ризиками та підвищеною відповідальністю;
- установи з підбору та відбору персоналу (кадрові агентства, центри зайнятості, центри профорієнтації);
- підрозділи по роботі з персоналом, корпоративні навчальні центри;
- консалтингові підприємства (управлінський та маркетинговий консалтинг);
- наукові та освітні заклади, організації соціального спрямування;
- медичні установи (лікарні, поліклініки, наркологічні центри, реабілітаційні центри);
- психотерапевтичні, психологічні консультативні служби; служби телефону довіри;
- правоохоронні та воєнізовані організації.
Історія професії
Символічною датою народження психології як галузі науки вважається 1879 рік, коли Вільгельм Вундт відкрив при кафедрі філософії Лейпцизького університету лабораторію експериментальної психології, а незабаром на її базі - перший в світі психологічний інститут. По суті, з цього моменту можна відраховувати і становлення професії «психолог»: в інституті в різній формі пройшли підготовку багато видатних психологів світу, в тому числі й психолог, фізіолог, невролог, лікар Володимир Михайлович Бехтерєв (1857-1927), який створив першу в Росії експериментальну психологічну лабораторію в Казанському університеті в 1885 г, а в 1908 г. - Психоневрологічний інститут у Санкт-Петербурзі; психолог і філософ Георгій Іванович Челпанов (1862-1936), творець першого в Росії психологічного інституту (почав роботу з 1912 р., офіційно був відкритий в 1914 р.), один з піонерів експериментальної психології одеський психолог Микола Миколайович Ланге (1858-1921), творець грузинської психологічної школи Дмитро Миколайович Узнадзе (1886-1950) та інші. Там же проходив навчання і перший в історії професор психології - американський психолог Джеймс Кет
У сучасній літературі виділяються, поряд з появою психологічного інституту в Лейпцизі, ще кілька найважливіших моментів, які виступають передумовами становлення сучасної - насамперед зарубіжної - професійної психології:
- виникнення нового, гуманного підходу до психічно нездорових людей. Це сталося наприкінці XVIII століття у Франції і пов'язане з ім'ям Ф. Пінеля, що виступив засновником психіатрії. Нам зараз важко уявити, але до того психічно нездорових людей прирівнювали, по суті, до злочинців, застосовуючи до них ті ж методи покарання, аж до побоїв і тримання їх на ланцюгу протягом багатьох років.
- становлення наукового підходу до психічних захворювань і науково обґрунтованих психотерапевтичних методів. Це пов'язано в першу чергу з роботами в галузі лікування гіпнозом наприкінці ХIХ століття у французькій психіатрії (Ж. Шарко, І. Бернгейм, П. Жане), австро-угорської психіатрії (Й. Бретер, З. Фрейд) і російської психіатрії (, єв), а пізніше зі становленням психоаналізу З. Фрейда як першої психотерапевтичної системи. Ці автори показали, що робота з психічними захворюваннями можлива за допомогою створення ситуацій особливого типу переживань та допомоги в усвідомленні причин розладів, що лежать в індивідуальному минулому.
- виникнення на початку ХХ століття в США Товариства розумової гігієни (К. Бірс).
- становлення основних галузей психології, в тому числі прикладних (починаючи з кінця XIX століття).
- виникнення в США в перше десятиліття ХХ століття консультування, пов'язаного з вибором професії (Ф. Парсон).
- становлення основних наукових шкіл психології, починаючи з 10-х рр. ХХ сторіччя - психоаналізу, біхевіоризму, трохи пізніше - гештальтпсихології.
Одним з завдань психології, яке виникло на початку двадцятого сторіччя, став професійний психологічний відбір. Методи психологічного відбору отримали певне поширення у часи першої світової війни, коли було усвідомлено необхідність оцінювати професійну психологічну придатність в повітроплаванні та авіації.
У Франції початок психологічного відбору пов’язується з дослідженнями Камю та Неппера, які у 1916 р. вивчали швидкість реакції льотчиків на зорові, слухові та тактильні подразники. В цей самий період в Італії було створено за розпорядженням Військового міністерства Психологічну лабораторію при Верховному командуванні, яку очолив проф. Джемеллі. У США перші заяви про необхідність відбору пілотів з урахуванням психологічних чинників були зроблені у циркулярному листі Морського департаменту США в 1916 р. В цей самий час у Сполучених Штатах Америки було розроблено першу стандартну систему дослідження інтелекту осіб, які призивалися в армію.
Відтоді психологічне забезпечення професійної діяльності різноманітних фахівців окреслилося як надзвичайно важлива ділянка застосування можливостей психологічної науки. Підходи, які протягом тривалого часу фактично від моменту народження авіації напрацьовувалися щодо психологічного забезпечення діяльності авіаторів, створили основу для бурхливого розвитку цілого напрямку в психологічній науці. Надзвичайного значення набула увага до особистісних якостей представників багатьох професій. Авіація при цьому виступила в якості джерела провідного досвіду роботи з людським чинником. На сьогодні цей досвід запозичується у різноманітних інших галузях, де мають місце професійні ризики, експлуатується складна техніка та висуваються особливі вимоги до працівників – а це дуже широкий спектр галузей – від енергетики та транспорту до фармацевтичних виробництв, підприємництва тощо.
Якості, що забезпечують успішність здійснення професійної діяльності
Здібності:
- високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність тривалий час зосереджуватися на одному предметі, не відволікаючись на інші об'єкти і не послабляючи уваги);
- високий рівень розвитку переключення і розподілу уваги (здатність швидко переводити увагу з одного предмета на інший або з одного виду діяльності на інший, а також утримувати в центрі уваги одночасно кілька предметів чи робити одночасно кілька дій);
- розвинута образна і словесно-логічна пам'ять;
- високий рівень розвитку образного та логічного мислення;
- розвинуті мнемічні здібності (довгострокова і короткочасна пам'ять; вербально-логічна та образна пам’ять);
- комунікативні здібності (спілкування і взаємодія з людьми, уміння встановлювати контакти, слухати, чітко та зрозуміло викладати свої думки та ін.);
- широкий рольовий діапазон соціальної поведінки.
Особистісні якості, інтереси та схильності:
- високий ступінь особистої відповідальності;
- терпимість, безоцінкове ставлення до людей;
- інтерес і повага до іншої людини;
- розвинутий соціальний інтелект;
- прагнення до самопізнання та саморозвитку;
- спостережливість; оригінальність, винахідливість, різнобічність;
- допитливість і навченість; тактовність, вихованість;
- схильність до співпереживання;
- ініціативність;
- цілеспрямованість, наполегливість;
- інтуїція, уміння прогнозувати події;
- винахідливість;
- уміння зберігати в таємниці конфіденційну інформацію;
- схильність до творчого підходу у роботі;
- загальна ерудованість;
- інтерес до міждисциплінарних знань та суміжних галузей (природничих, медичних, технічних).
Протипоказання до професії психолога:
- відсутність схильності до роботи з людьми;
- відсутність емпатії (вміння співпереживати станам інших людей, не втрачаючи при цьому розуміння зовнішнього походження цих переживань);
- невміння зрозуміти позицію іншої людини;
- особистісна незрілість;
- агресивність;
- замкнутість;
- нерішучість;
- слабка воля;
- психічна й емоційна неврівноваженість;
- підвищена тривожність;
- психічне нездоров’я (наявність психічних захворювань);
- ригідність мислення (нездатність змінювати способи розв’язання задач відповідно до зміни умов середовища);
- низький рівень інтелектуального розвитку.
