Додаток

до рішення районної ради

від 05.08.2011 р.

№ 94-9 /VI

П Р О Г Р А М А

розвитку земельних відносин і охорони земель

у Софіївському районі на 2011 – 2015 роки

Програма розвитку земельних відносин і охорони земель у Софіївському районі на 2011-2015 роки розроблена у зв’язку з закінченням терміну дії Програми розвитку земельних відносин у Софіївському районі на 2001-2010 роки з метою подальшого розвитку земельних відносин, впровадження правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель району, запобігання необґрунтованого вилучення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

1.1.  Земельні ресурси Софіївського району

Станом на 01.07.2011 земельний фонд Софіївського району становить 136361,1 га, з них: сільськогосподарські підприємства займають 38143,7 га; громадяни, яким надані землі у власність і користування 100516,2739 га; заклади, установи, організації 113,921 га; промислові та інші підприємства 433,027 га; підприємства та організації транспорту та зв’язку 1761,98 га; частини, організації, установи, оборони займають 249,59 га; лісогосподарське підприємство 1678,0 га, водогосподарські підприємства 477,03 га; землі запасу та землі ненадані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) 1426,25 га.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Кількість користувачів землі, у тому числі орендарів, становить 32415 осіб. Кількість громадян, яким надано землі у власність і користування, становить 28224 осіб. За межами населених пунктів розташовано 4931 земельних ділянок для ведення садівництва, які займають 440,9 га.

1.2. Встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень

В межах району налічується 80 населених пунктів та 1 селище міського типу.

Межі 81 населених пунктів потребують негайного встановлення.

На сьогодні існуючі межі сіл та селища зазнали значних змін, які відбулися в процесі реалізації колишніх генеральних планів, і не відповідають дійсності. Це має негативний вплив на розвиток населених пунктів, управління земельними ресурсами, формування адекватної системи оподаткування.

Для усунення цієї проблеми програмою передбачається реалізація головних завдань щодо подальшого реформування земельних відносин у населених пунктах шляхом обґрунтованого формування територій та встановлення і зміни меж населених пунктів.

Для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.

Проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Проекти формування території і встановлення меж населених пунктів складаються з метою створення територіальних умов для самостійного вирішення сільськими, селищною радами та їх органами усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, що проживає на даних територіях, на підставі законодавства України та повної економічної самостійності.

Обґрунтоване формування територій та встановлення меж населених пунктів дасть можливість упорядкувати адміністративно-територіальний поділ, вирішити питання соціального захисту населення, розміщення забудови, раціонального використання земель району, справедливого оподаткування та ведення контролю за використанням і охороною земель.

Обсяги робіт з встановлення меж населених пунктів та їх фінансування по роках наведено у таблиці 1.

1.3. Інвентаризація земель

Одним із важливих заходів земельної реформи та перетворення земель на потужній ресурс соціально-економічного розвитку району є здобуття достовірних та повних відомостей щодо площі, складу та якісних характеристик земель, про землекористувачів та землевласників (юридичних та фактичних), врегулювання суміжних меж. Достовірні дані про площі, межі, склад угідь та конфігурацію земельних ділянок надають можливість прогнозувати використання земель, передбачати надходження, обґрунтовано нараховувати земельний податок, сприяти здійсненню раціональної політики у сфері формування ринку землі. Важливо знати, які земельні ділянки не використовуються, або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням, всупереч вимогам земельного та природоохоронного законодавства. Засобом набуття таких знань служить інвентаризація.

На теперішній час землі населених пунктів проінвентаризовано на площі 7900,8 га, що складає 89,5 % від загальної площі.

На землях несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів інвентаризація проведена на площі 2632 га, що складає 79 % від загальної площі 3329 га.

Метою інвентаризації земель є встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи інтенсивний в останні роки рух земельних ділянок, – зміну землевласників чи землекористувачів, форм власності, цільового призначення, тощо, вкрай необхідним є завершення в найближчому часі їх інвентаризації, оновлення даних інвентаризації попередніх років.

Протягом наступних п’яти років в районі передбачено проінвентаризувати 936,0 га земель населених пунктів (дані обсяги не враховують землі, які знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, а також землі, переданих громадянам безоплатно у власність відповідно до статті 121 Земельного кодексу України) та 697 га земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Інвентаризація земель є базовою основою для проведення нормативної грошової оцінки земель, ведення державного земельного кадастру, першим кроком виконання робіт із розмежування земель державної та комунальної власності.

Очікується, що в результаті проведення інвентаризації земель надходження від плати за землю, внаслідок уточнення інформаційної бази оподаткування, збільшиться від 20 до 30%.

Обсяги робіт з інвентаризації земель та їх вартість передбачені Програмою представлені у таблиці 2.

1.4. Розмежування земель державної та комунальної

власності

Вже тривалий час в Україні на конституційному та законодавчому рівнях передбачено існування земель державної і комунальної власності, розмежування яких має здійснюватись відповідно до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», інших нормативно-правових актів, що регламентують процедуру розмежування земель.

Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.

На сьогоднішній день площа земель державної власності у районі, що підлягає розмежуванню, складає 35887 га.

Невідкладність з виконанням цих робіт визначається необхідністю створення умов для реалізації органами державної влади та органами місцевого самоврядування конституційних прав на землю, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування, а також вжиття дієвих заходів для викорінення проявів корупції та зловживань владних структур при розпорядженні земельними ділянками, припинення практики «розбазарювання» пріоритетних земель, запобігання виникненню порушень земельного законодавства, надання обласній і районним радам повноважень щодо розпорядження землями спільної власності територіальних громад, визначених Земельним кодексом України.

Метою розмежування земель державної та комунальної власності є розроблення проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в розрізі сільських та селищної рад (з попередньою інвентаризацією земельних ділянок державної власності), а також встановлення меж земель державної власності і територіальних громад в натурі (на місцевості).

Фінансування робіт із розмежування передбачається за рахунок державного та місцевого бюджетів. Загальний обсяг робіт та їх вартість приведені у таблиці 3

1.5. Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та

земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку, орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із Законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

В районі нараховується 81 населених пункти, які займають площу 8837 га. Нормативна грошова оцінка земель не проведена і знаходиться на доопрацюванні.

Відповідно внесених змін до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

-  розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5-7 років;

-  розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Обсяги робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та необхідні обсяги фінансування наведені у таблиці 4.

1.6. Деградаційні процеси та їх вплив на стан земельних ресурсів

Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилових землях, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці району.

Через ерозійні процеси площа ярів в районі перевищує 74,3 га, а площа деградованих та малопродуктивних земель складає більше 1700 га.

Стан використання та охорони земельних ресурсів характеризується як незадовільний і має тенденцію до погіршення із значними диспропорціями, зокрема:

- надзвичайно високим економічно та екологічно необґрунтованим рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння територій;

- значною землеємністю основних галузей економіки;

- нерівномірним сільськогосподарським освоєнням території, внаслідок чого розораність земель в районі досягла надмірних розмірів;

- інтенсивним розвитком дегредаційних процесів та наявністю значних площ деградованих земель;

- стихійним формуванням нових типів землекористування в ринкових умовах шляхом оренди земельних часток (паїв), які характеризуються нестабільністю, дрібноконтурністю, черезсмужжям;

- наявністю територій, що зазнають постійного впливу небезпечних стихійних явищ;

- недостатністю земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення;

- відсутністю програм комплексного вирішення питань щодо використання та охорони земель;

- недостатністю нормативно-правових актів та актів нормативно-технічного характеру, які регулюють використання та охорону земель.

Заходи, обсяги робіт з освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в районі та їх фінансування на 2011-2015 роки наведено у таблиці 5.

2. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Необхідність розроблення Програми зумовлена визнанням того, що:

- системна економічна криза охопила також і сферу використання земельних ресурсів;

- незадовільний екологічний стан земельних ресурсів є однією з головних причин погіршення якості навколишнього природного середовища;

- розв’язання проблем у сфері використання та охорони земель належить до пріоритетних напрямів державної політики у проведенні соціально-економічних реформ, у тому числі земельної реформи;

- реформування господарського комплексу повинне проводитися з достатнім гарантуванням екологічної безпеки населення, відновленням стану навколишнього природного середовища, у тому числі якісного стану земель.

Мета програми полягає у проведенні державної політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і галузей економіки у земельних ресурсах; раціональне використання та охорону земель, захисту їх від виснаження, деградації, забруднення; підвищення врожаїв та екологічно чистої продукції та забезпечення продовольчої безпеки держави; збереження ландшафтного і біологічного різноманіття та створення екологічно безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності.

Основними стратегічними цілями Програми є забезпечення пріоритету вимог екобезпеки у процесі використання земель, раціональне розміщення та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне поєднання господарської діяльності з охороною довкілля, підвищення родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, захист ґрунтів від ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для зміцнення продовольчої безпеки країни.

Основними завданнями Програми є:

- проведення аналізу стану використання та охорони земель з урахуванням використання ресурсів біосфери, які забезпечують її відтворення, функціональну рівновагу та еволюцію як бази соціально-економічного розвитку суспільства;

- виявлення резервів земельних ресурсів, придатних для використання за цільовим призначенням у різних галузях економіки;

- проведення порівняльного аналізу намірів та потреб використання земель, визначених у загальнодержавних та регіональних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших програмах, схемах розвитку галузей економіки, з визначенням можливих шляхів та оптимального варіанту розв’язання проблемних питань;

- перерозподіл земель між галузями економіки, виходячи з придатності земель для використання за цільовим призначенням, обґрунтування та врахування всіх складових деградаційних процесів і явищ на землях усіх категорій та форм власності;

- призупинення процесів деградації земель і падіння родючості ґрунтів;

- впровадження заходів щодо відтворення родючості ґрунтів на техногенно забруднених землях сільськогосподарського призначення;

- формування регіональних і місцевих банків даних про якісний стан ґрунтів і забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи щодо відвернення негативних процесів та ліквідації їх наслідків, планування ґрунтозахисних та інших заходів.

Програма спрямована на забезпечення пріоритету вимог екобезпеки у процесі використання земель, раціональне розміщення та оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне поєднання господарської діяльності з охороною довкілля, захист ґрунтів від ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки району шляхом:

- запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву та мінімізації їх наслідків, зокрема на землях сільськогосподарського призначення шляхом впровадження ґрунтозахисних технологій та інших заходів щодо охорони родючості ґрунтів;

- резервування земель для природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання;

- пріоритетності екологічної безпеки та дотримання екологічних вимог охорони земель у процесі землевпорядкування територій;

- обмеження вилучення (викупу) особливо цінних земель, зокрема сільськогосподарського призначення, для несільськогосподарських потреб.

3. ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Виходячи із засад соціально-економічної політики держави на найближчий період для подолання кризового стану у сфері використання та охорони земель, зокрема земель сільськогосподарського призначення, необхідно вжити превентивних заходів. Ця проблема потребує комплексного розв’язання, що можливо лише на основі програмно-цільового методу, який забезпечує впровадження передових технологій, а також системного підходу до еколого-економічного обґрунтування та механізму реалізації, узгодження обсягів наявних земельних ресурсів з їх потребою для розвитку економіки.

Наміри та потреби використання земель в районі зокрема визначено у загальнодержавних регіональних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших програмах, схемах розвитку галузей економіки, де передбачено необхідність значного зменшення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами промисловості, транспорту і зв’язку) з передачею вивільнених земель для інших видів використання та збільшення площі земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення, а також житлової та громадської забудови з підвищенням ефективності використання земель у межах населених пунктів.

З урахуванням критичного стану ґрунтів земель сільськогосподарського призначення і неможливості у найближчому майбутньому самовідтворення їх властивостей, даних агрохімічної паспортизації земель та результатів моніторингу ґрунтів, передбачено здійснення заходів з підвищення рівня родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення, зокрема, підвищення рівня застосування добрив в оптимальних нормах і співвідношеннях, проведення хімічної меліорації ґрунтів у науковообґрунтованих обсягах, термінах та дозах, впровадження науковообґрунтованих сівозмін, елементів біологізації землеробства, ресурсо – та енергозберігаючих технологій відтворення родючості ґрунтів і ведення землеробства.

Дуже важливою є оптимізація пропорції між виробничою і природоохоронною сферами на основі регіонального міжгалузевого балансу з природоохоронним блоком, який характеризує вплив галузей промисловості на різні компоненти природи.

Перспективним є формування екомережі як єдиної просторової системи ключових, сполучених, буферних та відновлювальних територій.

Проблеми, що мають місце у сфері використання та охорони земель, потребують невідкладного розв’язання.

4. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Програма розрахована на 2011-2015 роки і має бути реалізована шляхом проведення основних заходів і робіт, передбачених у додатку 1 до цієї Програми.

Для реалізації Програми об’єднуються зусилля обласних і районних структур, насамперед сільських та селищної рад та райдержадміністрації.

5. ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ

Програма реалізується у повному обсязі за умови виділення коштів у сумі 2065,32 тис. грн., у тому числі 1043,71 тис. грн. – за рахунок державного бюджету.

Джерелами фінансування Програми є кошти державного, обласного та місцевих бюджетів, кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на спецрахунки обласної, районних, сільських, селищних, а також інші джерела незаборонені законодавством.

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Виконання передбачених Програмою заходів і завдань дасть змогу:

- забезпечити перерозподіл земельного фонду між галузями економіки, виходячи із придатності земель для використання у складі різних за цільовим призначенням категорій земель;

- впровадити землеоохоронні заходи по зменшенню темпів інтенсивного прояву водно-ерозійних процесів та виведення деградованої ріллі із сільськогосподарського виробництва і її залуження;

- створити та упорядкувати водоохоронні зони і прибережні захисні смуги водних об’єктів;

- забезпечити збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

- збільшити врожаї сільськогосподарських культур, забезпечити стабільний прибуток сільськогосподарських підприємств, зміцнити їх фінансово-економічний стан, підвищити добробут сільського населення;

- призупинити ґрунтово-деградаційні процеси зокрема зниження вмісту гумусу і досягти його бездефіцитного балансу;

- збагатити ґрунти поживними речовинами та нормалізувати їх баланс.

Виконання Програми шляхом здійснення комплексу організаційних, правових, екологічно-економічних та інших заходів дасть змогу зупинити процеси деградації ґрунтового покриву, створити стійку систему нарощування біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну ефективність їх використання.

Таким чином, буде забезпечено:

- в економічній сфері – підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки більш раціональному використанню природо-ресурсного потенціалу земель, природних, економічних та інших видів ресурсів, зокрема, буде розв’язана проблема підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва відповідно до змін у аграрному секторі району;

- в екологічній сфері – раціональне використання та охорона земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини шляхом обґрунтування екологічно допустимих рівнів та режимів використання земель;

- у соціальній сфері – створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорона та раціональне використання історико-культурної спадщини.

Програма є складовою частиною діяльності із забезпечення екологічної рівноваги, соціальної стабільності в районі.

Заступник голови по виконавчій роботі -

керівник секретаріату районної ради