Свідоцтво про право на спадщину за законом

Зразок

свідоцтва про право на спадщину за законом
щодо спадкування права на відшкодування моральної шкоди

Свідоцтво про право на спадщину за законом

Місто Харків, Україна, двадцять третього травня дві тисячі дванадцятого року

Я, Нотаріус О. Д., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харків­ської області, посвідчую, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна Спадкодавець Володимира Івановича, 1934 року народження, який помер 22 травня 2010 року, є його дружина, Спадкоємець Галина Іванівна, 15 січня 1937 року народження, податковий номер 1642222222, що проживає в м. Харкові, в у тому числі з урахуванням 2/3 (двох третіх) часток у спадщині, від якої відмовилися діти спадкодавця, Спадкоємець Ігор Володимирович та Спадкоємець Олена Володимирівна.

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з:

права вимоги до Боржник Василя Аркадійовича, 1956 року народження, щодо виплати ним 10000,00 (десяти тисяч грн. 00 коп.) гривень як відшкодування моральної шкоди, присудженої спадкодавцю за його життя згідно з рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 03 травня 2008 року у справі № 2­4557/08.

Вартість спадкового майна, на яке видано це свідоцтво, становить 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) гривень.

Спадкова справа № 14/2011.

Зареєстровано в реєстрі за № _________

Стягнуто плати за домовленістю.

ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС

Посвідчено заповіт на все майно на 2-х дітей. Одна дитина померла до відкриття спадщини. Як оформити спадщину: на все майно за заповітом чи на 1/2 частку за законом і на 1/2 за заповітом?

Аналізуючи книгу шосту чинного Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), можна дійти висновку, що законодавець безумовно віддає пріоритет спадкуванню за заповітом. Таке твердження базується на аналізі ст. 1223 ЦКУ, згідно з ч. 1 якої право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. Лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини виникає право на спадкування за законом (ч. 2 ст. 1223 ЦКУ).

У зв’язку з тим, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦКУ), а до спадкування закликаються лише особи, що є живими на час відкриття спадщини (ст. 1222 ЦКУ), закликання до спадкування спадко­ємця за заповітом, який помер до відкриття спадщини, є неможливим.

Серед підстав виникнення права на спадкування за законом, перелічених у ЦКУ, на жаль, відсутня така підстава, як смерть особи, зазначеної в заповіті спадкоємцем, за життя заповідача. Тому це питання породжує багато спорів у нотаріальній практиці.

Цивільний кодекс УРСР 1963 року також не містив посилання на аналогічну підставу при закликанні до спадкування спадкоємців за законом. У ст. 554 цього Кодексу щодо прирощення спадкових часток йшлося лише про випадки неприйняття спадщини спадкоємцем за законом чи за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування. Але ж практично було зрозуміло, що такі ж наслідки були б і в разі смерті зазначеного в заповіті спадкоємця до відкриття спадщини.

Щодо ситуації, яка виникла сьогодні, можна зазначити таке. Слід розглянути підстави закликання до спадкування спадкоємців за законом, зазначені в ч. 2 ст. 1223 ЦКУ.

Відсутність заповіту. У прикладі, який розглядається, заповіт існує і його дійсність не оспорюється.

Неприйняття спадщини або відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом. Про таку підставу не можна вести мову, бо особа, яка померла до відкриття спадщини, не могла її прийняти або не прийняти, оскільки не була жива на час відкриття спадщини.

Неохоплення заповітом усієї спадщини. У нашому випадку майно охоплене заповітом, оскільки в тексті заповіту мова йде про все майно.

Таким чином, право на спадкування за законом у разі наявності заповіту на все майно не виникає, а частка померлого спадкоємця буде успадкована іншими спадкоємцями за заповітом. Цей висновок також базується і на аналізі ч. 1 ст. 1275 ЦКУ, згідно з якою якщо від прийняття спадщини відмовився один зі спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Незважаючи на те, що «відпавший» спадкоємець не вважається таким, що не прийняв спадщину або відмовився від неї, у цьому випадку цілком доречно застосувати аналогію закону.

Отже, у Вашому випадку можна видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

У меня вопрос: в прошлом году было открыто 8 наследств, в этом году 2, ну а нумерацию в книге учета и регистрации наследственных дел я продолжил: ... 8/2011, 9/2012.... Насколько серьезное это нарушение?

Згідно з вимогами Правил ведення нотаріального діловодства (п. 10.2) до справ нотаріуса включаються документи лише одного діловодного року. Отже, очевидним стає той факт, що нумерація всіх книг та журналів згідно з номенклатурою справ нотаріуса починається з одиниці на початку кожного нового діловодного року. Підтвердженням правильності такої позиції можуть бути і вимоги п. 15.13 Правил ведення нотаріального діловодства та пп. 2.5 п. 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Що стосується частини питання щодо серйозності цього порушення, тут слід звернути увагу на той факт, що документи, що формуються у справи приватним нотаріусом в процесі його діяльності, складають Державний архівний фонд, і неправильне формування їх у наряди може призвести до ускладнення пошуку їх в архіві у майбутньому. Отже, нотаріусу слід уважніше ставитися до цього питання.

Спадкоємець-нерезидент повинен сплатити податок до видачі свідоцтва на спадщину. Так як спадщина складається із вкладу в іноземній валюті на рахунках у банках, постають такі питання:

1) як вирахувати податок у національній валюті?

2) якщо видається друге свідоцтво на спадщину на рахунки в тому ж місяці, що і перше, і якщо сума рахунків буде перевищувати 10 м. з.п., чи треба вираховувати податок 17% від перевищення?

(Наприклад, якщо видано перше свідоцтво на спадщину 01 червня на суму 9410 грн, то з них нерезидент повинен сплатити 1411,50 грн податку (15%), а перед видачею другого свідоцтва на спадщину на рахунки 10 червня, наприклад на суму 10000 грн, чи повинен він сплатити податок
у розмірі 1700 грн (17%)?)

В ч. 2 п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу встановлено, що нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадко­ємцем податку з вартості об’єкта спадщини. У свою чергу в п. 174.5 ст. 174 цього Кодексу встановлено спеціальний порядок спадкування вкладів у банку (небанківській фінансовій установі), згідно з яким у разі успадкування такого майна відповідно до ст. 1228 Цивільного кодексу України податковим агентом є такий банк (небанківська фінансова установа).

В обов’язки податкового агента входить нара­хування, утримання та сплата податку, перед­баченого розділом IV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, ведення податкового обліку, подання податкової звітності; а також податковий агент несе відповідальність за порушення норм цього Кодексу в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Отже, нотаріуса, який видає свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю-нерезиденту на вклади у банківських установах, не торкається питання нарахування та сплати податку з доходу фізичної особи — нерезидента. Розраховувати податок у цьому випадку буде податковий агент — банк або небанківська фінансова установа.