Лекція 3.
педагогічна думка, ОСВіта, шкільна справа доби європейського Середньовіччя та відродження
Мета: розглянути основні чинники, що вплинули на розвиток освіти й виховання в епоху європейського Середньовіччя; ознайомити майбутніх учителів з домінантними різновидами освіти цього періоду (церковно-монастирська, лицарська, міські школи, університети); висвітлити особливості педагогічної думки доби Відродження.
П Л А Н
1. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя.
2. Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання.
3. Виникнення перших університетів у Зх. Європі та організація навчання.
4. Школа i педагогічна думка у Європі в епоху Відродження (с/р)
Література: (3; 7; 8; 11; 12; 13)
1. Джуринский педагогики / Александр Наумович Джуринский. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – С.100 – 119.
2. История образования и педагогической мыслиза рубежом и в России / [, , и др.]; под. ред. . – [2-е изд.]. – М.: Академия, 2005. – С. 55 – 66.
3. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в: Учеб. пособ. для студентов пед. университетов / Под ред. академика РАО . – М.: ТЦ Сфера, 2001. – С.110 – 128.
4. Константинов педагогики / , , Шабаева М. Ф. – М. : Просвещение, 1982. – С19 – 27.
5. Латышина педагогики (История образования и педагогической мысли) / Дирала Исмагиловна Латышина. – М.: Гардарики, 2006. – С. 14 – 21.
6. Левківський М. В. Історія педагогіки / Михайло Васильович Левківський. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – С. 26 – 37.
7. Сисоєва з історії розвитку педагогічної думки: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / єва, І. В. Соколова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – С. 23 – 38.
Література для конспектування (10, 18)
1. Коваленко Є. І. Історія зарубіжної педагогіки: хрестоматія [для студ. вищ. навч. закл.] / Є. І. Коваленко, Н. І. Бєлкіна. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 58 – 92. (Розділ 2: Алкуїн, Ф. Рабле, М. Монтень, Е. Роттердамський, Т. Мор, Т. Кампанелла)
2. Пискунов по истории зарубежной педагогіки / Алексей Иванович Пискунов. – М. : Просвещение, 1981. – С.46 – 77 (Раздел 2).
1. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки
в епоху Середньовіччя
З розпадом Римської імперії (476 р.) в історії Європи розпочався новий етап історичного розвитку – Середньовіччя (V-поч. XVI ст.).
До основних факторів, що вплинули на розвиток освіти й виховання відносять: християнська традиція (найголовніший); вплив античної традиції (зміст шкільних програм, коментований характер навчання, гуманістичні ідеали виховання); варварська дохристиянська традиція () [С. 100].
Характерні риси середньовічного суспільства у Зх. Європі: станова структура суспільства (духовенство, світські феодали, селяни, міщани) та монополія церкви.
Від часів Римської імперії Зх. Європа унаслідувала християнську релігію в її західному різновиді (католицизм з 1054 р.). У часи раннього Середньовіччя християнська церква стала головною ідеологічною силою, яка визначала весь розвиток культури і освіти в цю епоху.
У цей час, у Західній Європі склалися такі основні типи виховання й освіти: церковне, рицарське, бюргерське та практичне. Окремим було виховання жінок. Охарактеризуємо їх.
І. Церковне виховання – основний тип виховання, який здійснювався у християнських родинах i головним чином в церковних школах.
У церковних школах проповідувався аскетичний спосіб життя і практикувалися суворі покарання, оскільки вони, як стверджувалося, сприяють спасінню душі, виганяють диявольське начало з людини, полегшуючи цим шлях до спокутування гріхів.
Церковні школи, які призначались тільки для хлопчиків, ділилися на кілька різновидів:
ü монастирські,
ü соборні (або кафедральні) та
ü парафіяльні.
ІІ. Лицарське виховання одержували діти світських феодалів.
Метою лицарського виховання було вироблення у майбутніх лицарів («панів землі i селян») кріпосницької моралі, навчання вести себе у «вищому товаристві» i здійснення вiйськово-фiзичну підготовки через часті озброєні сутички між феодалами.
Сини феодалів виховувалися в дусі «семи лицарських чеснот».
ІІІ. Система практичного виховання охоплювала основну масу бідного населення, яке, не отримувало будь-якої організованої освіти у школах. Сюди входили передусім селяни, а також – дрібні ремісники. Їх діти виховувалися батьками в повсякденній праці.
ІV. Міське (бюргерське) виховання з’явилося у зв’язку з ростом міст i розвитком торгівлі у X-XI ст. та появою нового соціального стану – горожан (бюргерів). Для задоволення потреб в освіті міського населення виник новий тип навчальних закладів – міські школи.
2. Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання
Схоластика – середньовічна філософія, представники якої ставили своїм завданням представити у вигляді наукоподібної системи релігійне вчення i обґрунтувати його посиланнями на авторитет батьків церкви та на священне письмо. Вона зародилася у XI ст. і систематизувалася у науку у XII-XIII ст.
3. Виникнення перших університетів у Зх. Європі
та організація навчання
У XII ст. виникають нові освітні заклади – університети. У перекладі з латинської ця назва означає «корпорація», «об’єднання викладачів між собою та викладачів зі студентами». Ініціаторами заснування університетів виступали, як правило, вчені, які були незадоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догматам віри.
Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р., Італія), Оксфорді (1168 р., Англія), Кембриджі (1209 р., Англiя), Парижі (1253 р., Франція), Празі (1348 р., Чехія), Кракові (1364 р., Польща) та iн. На 1500-й р. у Європі нараховувалося уже 65 університетів.
Середньовічні університети мали зазвичай 4 факультети:
ü артистичний (або факультет мистецтв),
ü юридичний та
ü медичний.
