Програма варіативної навчальної дисципліни (за вибором студента)

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П.ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Свобода слова і державна інформаційна політика в Україні

Програма

варіативної навчальної дисципліни

(за вибором студента)

нормативної навчальної дисципліни

підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліста»

напряму 0303 журналістика та інформація

спеціальності 7.03030301 видавнича справа і редагування

Київ

2012 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою журналістики Інституту української філології Національного педагогічного університету імені

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: , доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри журналістики.

Вступ

Програма вивчення варіативної навчальної дисципліни “Свобода слова і державна інформаційна політика України” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста напряму (спеціальності) «0303 журналістика та інформація»

Предметом вивчення навчальної дисципліни є практичне функціонування структур, причетних до реалізації інформаційної політики, їх взаємодія із засобами масової комунікації у контексті утвердження таких наріжних принципів журналістики, як свобода слова і преси, а також – практика вироблення та послідовне проведення в життя державної політики в інформаційній сфері, спрямованої на розвиток демократичних свобод та якнайповніше задоволення інформаційних потреб суспільства.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1.  Свобода слова в соціокомунікаційному просторі

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “ Свобода слова і державна інформаційна політика України ” є освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань про основи сучасної інформаційної політики, її напрямів та нюансів, впливу на неї держави, а також – структури засобів масової інформації країни.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “ Свобода слова і державна інформаційна політика України ” полягає в засвоєнні студентами основних принципів взаємин влади та мас-медіа; уміння об’єктивно аналізувати нинішній стан української журналістики; визначати її роль і місце в національному державотворенні; прищепленні студентам відчуття необхідності у практичній роботі завжди виходити із загальнонаціональних, державних орієнтирів, послідовно відстоювати загальноукраїнські цінності та інтереси.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

предмет дисципліни, її тематику, термінологію; структуру системи масової комунікації, зокрема – засобів масової інформації; напрямки і складники інформаційної політики в державі та її суб’єктів; законодавчу базу цієї політики; ідеологічні, економічні, організаційні засади інформаційної політики; форми втілення інформаційної політики; сучасний стан інформаційної сфери; діалектику національного та інтернаціонального в розвитку масової комунікації в епоху глобалізації; форми і методи зв’язків влади з громадськістю; загрозу втрати національного державного простору.

вміти :

аналізувати стан і розвиток інформаційної сфери; занурюватись у суть інформаційної політики; визначати її позитивні сторони та аномалії; застосовувати законодавство в життєвих ситуаціях; відрізняти соціально відповідальні видання від бульварної та жовтої преси; дотримуватися етичних канонів і принципів відповідальної журналістики; проводити соціологічні опитування засобами інформації; планувати і проводити піар-акції; робити інформаційні запити до владних структур; брати участь у прес-конференціях та добувати необхідну для роботи інформацію; використовувати здобуті знання на практиці; визначати своє місце і свою службову роль в інформаційному процесі,

що забезпечують формування компетенцій: професійної компетенції, соціально-активної рольової компетенції майбутніх фахівців, комунікативної, громадської.

1.4.  Тематичний план

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
денна форма	Заочна і вечірня форма
усього	у тому числі	усього	у тому числі
л	п	лаб	інд	с. р.	л	п	лаб	інд	с. р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Свобода слова – підмурівок інформаційної політики
Тема 1. Свобода слова в соціокомунікаційному просторі	14	2	2			10	10	2				8
Тема 2. Право на інформацію як суспільне надбання	12	2				10	11	2				9
Тема 3. Свобода слова і цензура	14	2	2			10	9	1				8
Тема 4. Свобода слова в системі національної безпеки	8	2	2		4		10	1				9
Тема 5. Свобода слова в Інтернеті	6	2			4		14				2	12
Разом за змістовим модулем 1	54	10	6		8	30	54	6			2	46
Усього годин	54	10	6		8	30	54	6			2	46

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години/1,5 кредитів ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Свобода слова в соціокомунікаційному просторі

Значимість свободи слова і самовираження. Декларація прав людини про свободу слова. Дифамація.

3.  Конституційні права громадян України на свободу слова та вільний доступ до інформації. Законодавче забезпечення свободи слова в Україні. Закон України «Про інформацію» в забезпеченні свободи слова.

4.  Свобода слова і свобода совісті.

5.  Відносна свобода слова.

6.  Свобода слова і етика.

Тема 2. Право на інформацію як суспільне надбання

1.  Право доступу до інформації. Міжнародні акти щодо організації доступу до інформації в інформаційному суспільстві. Права людини на своєчасну, оперативну, вичерпну і правдиву інформацію.

2.  Єдинство свободи слова та відповідальності за подану інформацію. Право на конфіденційну та приватну інформацію. Свобода слова щодо інформації, яка складає державну таємницю.

3.  Правове регулювання взаємодії засобів масової комунікації та с суспільства. Закон України «Про підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

4.  Права людини - свобода преси.

5.  Інформаційна культура і свобода слова та інформації.

Тема 3. Свобода слова і цензура

1.  Природа і еволюція цензури. Цензура в науці. Цензура в засобах масової інформації. цензура в доступу до бібліотечних та архівних фондів.

2.  Цензура в державі. Цензура в суспільстві. Цензура в редакціях.

3.  Внутрішня цензура.

Тема 4. Свобода слова в системі національної безпеки

Свобода слова державна ідеологія. Свобода слова і політичні процеси. Свобода слова і національна безпека держави. Свобода слова ц формуванні іміджу держави.

Тема 5. Свобода слова в Інтернеті

Філософія Інтернет як всесвітньої інформаційної мережі. Інтернет та інституціональне суспільство: співвідношення категорій. Інтернет як вільна комунікація. Відкрита свобода слова в Інтернет. Попит на вільну думку в Інтернет. Трансгресія та інтергесія в Інтернет, що впливають на свободу слова. Декларація незалежності кіберпростору Дж. Барлоу та питання свободи слова в кіберпросторі. Перспективи свободи слова в Інтернет

3. Рекомендована література

Основна:

Журналістика та основи редакторської майстерності. Навчальний посібник.-К.: Знання.-2012.-271 с.

Додаткова:

Актуальні проблеми інформаційної безпеки України. – Національна безпека і оборона. 2001,  № 1.

2.  Аналітична доповідь Центру Разумкова «Політична цензура в Україні». // Журнал «Національна безпека і оборона». – 2002. – №11(35).

Біла книга «чорного вівторка». - К.: Секретаріат Народного Руху України, 1995. Гриценко Олена. Суспільство, держава, інформація. – К., 2001. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990. Держава і преса. – Суми, 1997. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод, прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 року. – Офіційний вісник України. – 1998. – №13.  В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К., 1999. Й. Преса і влада. Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 1993. Іванов В. Ф. Законодавство і журналістика. Становлення правової бази в Україні та світовий досвід. – К., 1997. Інформаційна сфера України: стан, проблеми і перспективи. / Матеріали до парламентських слухань «Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова та цензура в Україні». - К.: Держкомінформ, 2002. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні: перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. - К., 2000. Карпенко Віталій. Національна ідея в українській періодиці. – К.: Київський інститут журналістики, 1999. Карпенко Віталій. Преса і незалежність України. (Практика медіа-політики 1988-1998 рр.). – К.: Нора-Друк, 2003..  Л. Влада інформації. – Львів, 1990.  В. Єдиний національний інформаційний простір України: реальність чи міф? // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 1995.  В. Українське державотворення і свобода слова. – Вісн. Київ. ун-ту, сер. Журналістика – 1995 – вип. 2. Майдан помаранчевих тривог. – К: Видавничий центр «Академія», 2005.  К., Різун В. В. Сучасні інформаційні мережі. – К., 1992. Місьо М., Ситцевой В. Правничі засади діяльності журналістів в Україні. – К.: IREX ПроМедіа Україна, 2000. Основи інформаційного радіомовлення. – К., 1996.  В. Проблеми формування інформаційного простору України. – Вісн. Київ. ун-ту. Сер.: Журналістика. – 1997. – Вип. 5. Національна безпека і оборона. // Тематичний номер журналу до парламентських слухань. – 2002. – №11. Петрів Тарас. Інформаційні процеси в контексті глобалізації. – К.: Грамота, 2003. Помаранчева революція. // Спецвипуск альманаху „Молода гвардія”. – К.: Смолоскип, 2005. PR в органах державної влади та місцевого самоврядування. – Київ-Сімферополь, 2003. Права людини: міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. Правові основи діяльності ЗМІ. – К.: ЦВП, 1998. Різун В. В. Маси. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003.

30.  Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи. / Матеріали парла­ментських слухань у Верховній Раді України 10 квітня 1997 року. – К. – 1997.

Сікора Богдан. Російська економічна експансія в Україні. – К.: Економіка і право, 2003. Суд і осуд. Міністр оборони – проти “Вечірнього Києва”, “Вечір­ній Київ” – проти шмаровщини. – К.: Газ. „Вечірній Київ”, 1996. Українське законодавство: засоби масової інформації. – К.: Irex У Медіа, 2004. Чічановський А. А.,  І. Національний інформаційний простір: потенціал і ресурси // Вісн. Київ. ун-ту. Сер.: Журналістика. – 1997. – Вип. 4.

4.  Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік.

5.  Засоби діагностики успішності навчання: протягом семестру контроль знань студентів здійснюється через поточну і проміжну атестацію, що враховує: якість підготовки до лабораторних занять, ретельність і своєчасність виконання домашніх завдань, результати самостійних робіт, відвідування занять.

6.  Рецензії: 1 зовнішня і 1 внутрішня.

, д. філолог. н., професор Київського національного університету імені ., к. філолог. н., доцент кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені .