ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПОЛІССЯ НААН
центр НАУКОВОГО забезпечення АПВ житомирської області
Спосіб підсіву зріджених або пересіву загиблих посівів пшениці озимої ярими зерновими колосовими культурами під урожай 2015 року
(рекомендації)
Житомир 2015
Розглянуто та рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Інституту сільського господарства Полісся НААН, протокол № 3 від 12.03.2015 року
Рекомендації підготували: Дідківський М. П., І., , І., ,
Рекомендації розраховані на керівників та спеціалістів сільськогосподарських підприємств різних форм власності.
©. Інститут сільського господарства Полісся НААН, 2015 р.
ВСТУП
Прагнення людей до стабілізації виробництва зерна є однією із основних задач галузі рослинництва, це має суттєвий вплив на економічний стан багатьох галузей промисловості та країни в цілому. Зернове господарство як України, так і Житомирської області на протязі довгого періоду є основними із виробників зерна. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави.
Ґрунти та природно-кліматичні умови сприяють вирощуванню ярих зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, яке забезпечує внутрішні потреби та експортування його за межі області. Досвід наукових установ та провідних господарств свідчить про наявність великих резервів підвищення врожайності цих культур.
У зв’язку з тим, що відбуваються глобальні зміни кліматичних умов в нашій країні, все більше розповсюдження займають ярі культури, як страхові для підсіву та пересіву посівів пшениці озимої. Стабільне відхилення складових клімату від оптимуму впливає на температурний режим і вологість ґрунту, а значить потребує уточнення глибини загортання насіння й норми висіву, строків сівби, тощо а, в цілому і продуктивність посівів. Виробництво зерна стає все більш залежним від впливів погодних факторів.
Біологічні вимоги ярих колосових культур до умов вирощування та елементи технології вирощування, які повинні бути творчо використані в конкретному господарстві і є основою формування високого рівня продуктивності. Ціль елементів технологій в тому, щоб з урахуванням факторів зовнішнього середовища створити оптимальні умови для вирощування рослин. Вони передбачають комплексне використання та точне виконання усіх технологічних заходів, а саме: сівозміни, обробітку ґрунту, удобрення, агротехнічних та хімічних засобів захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, сортовий потенціал та ін. Слід не забувати, що нехтування хоча б одним із елементів технології може нанівець звести всі попередні зусилля і витрати.
Своєчасне і якісне виконання основних технологічних заходів вирощування забезпечить одержання добрих врожаїв.
Стан посівів озимих зернових культур та заходи
по догляду за ними в умовах 2015 року
В умовах Житомирського регіону система прийомів ранньовесняного догляду за посівами пшениці озимої обумовлена особливостями вегетації восени 2014 року, які полягають у наступному: за збігом гідротермічних умов період із вересня по листопад не мав аналогів за останні 45 років, що призвело до вкрай негативних наслідків.
Перше. Через нестачу вологи, а у жовтні – і тепла, сходи пшениці озимої на більшості площ з’явились на 20-25 днів пізніше від оптимальних строків.
Друге. Різко загальмувались корисні мікробіологічні процеси в ґрунті, у тому числі мінералізації рослинних решток попередньої культури, що на фоні зниження ефективності внесених мінеральних добрив через посуху призвело до зменшення рухомих (нітратних) форм азоту в зоні активної ризосфери пшениці озимої.
Третє. Через надзвичайно розтягнутий період між протруєнням насіння і припиненням вегетації рослин (від 40 до 70 днів) різко зменшився рівень фунгіцидної токсикації вторинної кореневої системи там, де вона почала формуватись за 30-35 днів після сівби і практично він буде відсутній там, де цей процес продовжуватиметься рано навесні. Наростання патогенної активності збудників хвороб, особливо кореневих гнилей за умов, що склалися, не буде достатньою мірою нейтралізоване захисною дією нанесених на насіння препаратів.
Четверте. За умов, що склались, передпосівний обробіток ґрунту під пшеницю озиму не забезпечив знищення бур’янів, а уповільнений подальший ріст культури не сприяв достатній біологічній конкуренції, в результаті чого ріст і розвиток бур’янів відбувався активно.
П’яте. За осінньо-зимовий період загальна кількість опадів становила лише 100,7 мм., що менше за середньобагаторічний показник на 136,3 мм (58 %). За такої кількості опадів волога в метровому шарі ґрунту не з’єдналась з підземними ґрунтовими водами, тому рівень підґрунтових вод на переважній більшості полів опустився нижче залягання дрен осушуваної мережі. Особливо це характерно для поліської частині області. У зв’язку з цим на осушуваних системах двобічного регулювання водного режиму потрібно перейти на режим стабілізації волого відведення і зменшення скидання дренажних вод за межі агроландшафту.
Шосте. Аномально теплі зимні місяці (січень, лютий) сприяли подовженню малоактивної вегетації рослин, але, водночас, завадив трансформації гелевих структур клітинного соку в золеві, чим істотно знизив їх зимостійкість.
Важливим фактором впливу на стан посівів озимих зернових культур в умовах цього року стало раннє відновлення весняної вегетації (5 березня). За погодних умови першої половини березня та подальшим довготривалим прогнозом Українського Гідрометцентру передбачається поступове наростання позитивних температур повітря, це дасть можливість пізнім строкам сівби розкущитись тому такі агротехнічні заходи як пересів та підсів у поточному році будуть застосовуватись у господарствах досить рідко. Виключенням є площі пшениці озимої південних районів області, які ушкоджені хлібним туруном (жужелицею).
Сприятливі умови для розповсюдження і розвитку цього шкідника в осінній період призвели до сильного зрідження окремих посівів озимих культур, особливо посіяних по стерньових попередниках у ранні строки. Ці площі доцільно пересівати пізніми зерновими, круп’яними або технічними культурами. Не варто пересівати, а тим більше підсівати їх ярим ячменем. Вцілілі, але заселені туруном посіви, слід одразу після початку живлення шкідника обробити фосфорорганічними інсектицидами.
Іншою групою ризику є посіви пізніх строків сівби (особливо озимого ячменю), що увійшли в зиму нерозкущеними, погано загартованими та не встигли накопичити достатньо розчинних вуглеводів для успішної перезимівлі. В залежності від характеру та інтенсивності зрідження цих посівів приймають рішення про їх пересів або підсів. Підсіву підлягають площі, що мають густоту 150-200 рослин на один метр квадратний та рівномірний характер зрідження, у всіх інших випадках їх пересівають.
У будь-якому випадку, після відновлення весняної вегетації треба провести обстеження всіх посівів озимих культур. При виникненні підозри на незадовільну перезимівлю необхідно визначити життєздатність рослин. На основі отриманих даних приймається рішення про подальшу долю посівів.
Рівномірно зріджені посіви з густотою 250-300 розвинених рослин на один метр квадратний підсівати, а тим більше пересівати – недоцільно. Пересіву підлягають посіви з густотою менше 150 рослин/м2.
Пересівання озимих доцільно проводити такими ярими зерновими культурами, які з урахуванням вологозапасів, стану і типу ґрунту та погодних умов дозволяють розраховувати на одержання максимально можливої врожайності. Для досягнення обсягів запланованого валового виробництва і необхідної кількості продовольчого зерна для пересівання і підсівання доцільно використовувати високопродуктивні сорти пшениці ярої, які характеризуються високою врожайністю (3,5-4,0 т/га) та якістю зерна. Зрозуміло, що пересівання вимагає додаткових затрат, а врожайність ярих на пересіяних площах завжди нижча, ніж озимих по належно проведеному основному і передпосівному обробітках достатньо удобреного ґрунту. При цьому слід передбачити, а з настанням весни – оперативно оцінити можливості дотримання оптимальних строків сівби ярих культур, визначених для пересівання озимих. У випадках, коли оптимальні строки сівби для ранніх ярих культур минули, пересівання озимих можна провести просом, соєю, гречкою, кукурудзою.
Підсів виконують дисковими, стерньовими або сівалками для прямого висіву. Норми висіву встановлюють з такого розрахунку, щоб вцілілі рослини разом з підсіяними мали густоту 4,5-5,0 млн. шт./га. Підсівати необхідно якомога раніше, при першій можливості виходу в поле.
Слід пам’ятати, що сходам ярих зернових колосових культур на пересіяних або підсіяних озимих посівах велику загрозу можуть спричинити накопичені на цих полях інфекції збудників хвороб і зимуючого запасу шкідників. Особливо велику загрозу висіяному насінню, проросткам і рослинам до початку виходу їх в трубку із хвороб наносять сажкові хвороби, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріози та інші плямистості листя. Від них захищають системні фунгіцидні протруйники. Від пошкоджень ґрунтовими і внутрішньо стебловими шкідниками, а також від пошкоджень листя жуками смугастої хлібної блішки, попелиць і цикадок (переносників вірусів) захищає передпосівна обробка насіння інсектицидними протруйниками на основі імідаклоприда. Крім того, використання цих протруйників на ярих зернових культурах захищає посіви від пошкоджень клопом шкідливою черепашкою.
Для захисту посівів ярих зернових колосових культур від комплексу хвороб і шкідників слід застосовувати бакові суміші системних фунгіцидних та інсектицидних (на основі імідаклоприда) протруйників або застосувати комбіновані інсекто-фунгіцидні протруйники.
Технологія передпосівної обробки насіння
Високу ефективність забезпечує застосування таких фунгіцидних протруйників як Вітавакс 200 ФФ, Іншур Перформ, Кінто Дуо, Сертікор 050 FS та інші. В «Переліку пестицидів …» є рекомендації щодо застосування інших інсектицидних протруйників, до складу яких входить імідаклоприд, для захисту сходів ярих зернових колосових від комплексу шкідників. Це, перш за все, інсектицидний протруйник Команч WP і інсекто-фунгіцидний протруйник Нупрід Макс.
Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння, попередньо очищене від домішок і пилу, які можуть утримувати значну кількість препаратів і тим самим зменшувати ефективність їх застосування. Вологість насіння не повинна перевищувати 14 %.
Протруювання проводять механізовано, за допомогою спеціальної техніки. У невеликих фермерських господарствах можливо використовувати бетономішалки.
Таблиця – Оптимізована норма витрати системних препаратів для захисту посівів ярих зернових колосових культур від шкідників і хвороб
способом передпосівної обробки насіння
Шкідливий організм | Препарат | Норма витрати на 1 т насіння | |
препарату, л/т, кг/т | діючої речовини інсектициду, кг/т | ||
Сажкові хвороби, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріози та інші плямистості листя | Вітавакс 200 ФФ, в. с.к. Віал Траст, в. с.к. Іншур Перформ, т. к.с. Кінто Дуо, к. е. Ламардор 400 FS, т. к.с. Сертікор 050 FS, т. к.с. | 2,5-3,0 0,4-0,5 0,5 2,5 0,15-0,20 1,0 | - - - - - - |
Дротяники, несправжні дротяники, личинки хлібних жуків, стеблових блішок і злакових мух, жуки хвилястої хлібної блішки, попелиці та цикадки (переносники вірусів) | Гаучо, з. п. Табу, в. р.к. | 0,4-0,5 0,5-0,7 | 0,28-0,35 0,25-0,35 |
Комплекс шкідників і хвороб | Бакові суміші: Віал Траст + Табу Ламардор + Гаучо Юнта Квадро, т. к.с. | 0,4-0,5+0,5-0,7 0,15-0,20+0,4-0,5 1,5-1,6 | 0,25-0,35 0,28-0,35 0,500-0,534 |
Посівний матеріал ярих зернових колосових культур протруюють у день сівби або за декілька діб до сівби. На 1 т насіння витрачають 10 л робочої рідини, в тому числі необхідну кількість препаратів, води до 10 л. Спочатку у воду добавляють інсектицидний протруйник і його ретельно перемішують, потім додають фунгіцидний протруйник і також ретельно перемішують. Готують рідину на весь обсяг роботи або для протруювання частини насіння.
Основні елементи агротехніки підсіву зріджених або
пересіву загиблих посівів пшениці озимої
Культура: пшениця яра, ячмінь ярий, тритикале яре.
Добрива: на запланований урожай з врахуванням внесених добрив під пшеницю озиму.
Норма висіву: при пересіві – повна, при підсіві – з врахуванням зрідженості посіву пшениці озимою, а також з врахуванням того, що не менше 30 % пагонів цієї культури може загинути від шкідників, хвороб і абіотичних факторів під час весняної вегетації.
Сівба: пряма, без передпосівної культивації в максимально ранній строк, що забезпечує якісне загортання насіння в ґрунт.
Захист від хвороб: в кінці виходу рослин у трубку – на початку колосіння посіви обстежують на ураженість плямистостями листя. При розвитку на листках верхнього ярусу рослин борошнистої рости, септоріозу, гельмінтоспоріозів та інших плямистостей більше 2-3 % посіви обприскують фунгіцидами.
У фазі молочної стиглості зерна пересіяні або підсіяні пшеницею м’якою ярою площі обприскують проти личинок клопа – шкідливої черепашки при їх чисельності 2-4 і більше екз. на 1 м2.
