Застосування РРО

«Застосування РРО»

(тези начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок ГУ ДФС у Черкаській області Гришко Оксани Василівни)

Шановні друзі!

Вітаю всіх на черговому вебінарі фіскальної служби.

Ще раз наголошу – ми працюємо для вас. Теми заходів визначаєте ви.

І сьогодні за пропозицією платників Кам’янського та Чигиринського районів Черкаської області ми висвітлюємо актуальні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Також є доречним нагадати підприємцям як правильно вести Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат.

З першого питання виступлю я, друге розповість моя колега Катерина Бас.

І звичайно ми відповімо на всі запитання, які ви поставити у чаті та направити електронною поштою на адресу проекту.

Ми уже отримали багато питань з місць, підготували відповіді і озвучимо їх.

А всі відповіді на запитання учасників вебінару уже до 16-00 год. будуть викладені на сайті головного управління ДФС у Черкаській області.

Нагадую, ми працюємо на ресурсі «Допомога платнику», онлайн відео ви переглядаєте у розділі «Онлайн», а запис можна подивитись в архіві «Допомоги».

Також всі записи вебінарів сервісу «Допомога платнику» викладені на спеціальному каналі в YouTube. Можна їх завантажувати і ділитись з колегами.

Отже ще раз вітаю усіх і закликаю провести найближчу годину разом з нами і продуктивно.

___________________________________________________________________

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» виданий у 1995 році, але питання застосування РРО і на сьогодні є одним з найзапитуваніших. Сьогодні ми їх ми будемо обговорювати.

Перше. На кого поширюється дія Закону про РРО, або хто повинен використовувати у своїй діяльності РРО?

Отже зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суб’єкти господарювання які здійснюють реалізацію товарів або надання послуг через мережу Інтернет, а також суб’єкти господарювання які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Звертаю Вашу увагу, що відповідно до змін, які відбулись, платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп (фізичні особи) з річним доходом понад 1 млн. грн., які приймають оплату готівкою або за допомогою банківських платіжних карток також зобов’язані застосовувати РРО.

Нас запитують:

Як визначається обсяг доходу ФОП – платників єдиного податку другої та третьої груп для визначення необхідності застосовування РРО?

Відповідаю: Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 000 000 гривень) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Ще питання

1. Чи вважається електронний таксометр РРО?

 Відповідно до ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” електронний таксометр - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

2. Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?

Автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

3. Чи застосовуються РРО при наданні послуг бібліотеками?

При наданні послуг бібліотеками суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, застосування РРО є обов’язковим. При перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

4. Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?

У разі якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, то реєстратор розрахункових операцій не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів підприємство зобов’язане застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій формі за продані товари через установи банків.

Зупинюсь на порядку реєстрації РРО.

(Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 000).

Перше, що необхідно зробити суб’єкту господарювання, який визначився, що йому у своїй діяльності необхідно застосовувати касовий апарат, це визначитись з моделлю РРО та, відповідно придбати касовий апарат. Придбати його можливо, звернувшись до одного з центрів сервісного обслуговування (на території Черкаської області таких ЦСО - 26). Центри сервісного обслуговування є офіційними представниками заводів виробників (постачальників) реєстраторів розрахункових операцій.

На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Звертаю увагу, що наказом ДФС України від 29 жовтня 2015 року № 000 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. З Державним реєстром можна ознайомитись на офіційному порталі ДФСУ або субсайті фіскальної служби області. Також реєстр є у будь-якому центрі обслуговування платників.

У новому реєстрі зазначені ті касові апарати, у яких передбачені всі функції, які обов’язкові на сьогоднішній день (подають до органів державної фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані).

Порівняно із попереднім реєстром у чинному збільшено кількість РРО, дозволених до первинної реєстрації. Тепер таких апаратів і їх модифікацій - 66.

Після того, як касовий апарат придбано, з центром сервісного обслуговування необхідно заключити договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, в свою чергу центри сервісного обслуговування зобов’язані:

1) проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій;

2) проводити технічне обслуговування РРО без їх розпломбування;

3) у разі не забезпечення гарантійного ремонту РРО протягом сімох днів з дня прийняття його в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.

запроваджено фінансову відповідальність сервісних центів за порушення строків гарантійного ремонту РРО та не введення в експлуатацію резервного РРО у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника

Наступний крок для реєстрації РРО – це подання суб’єктом господарювання до органів ДФС, де зареєстрований платник, відповідного переліку документів:

- заяви про реєстрацію РРО за встановленою формою;

- копії документа, що підтверджує факт купівлі РРО;

- копії документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копії договору суб'єкта господарювання з ЦСО.

Посадова особа органу ДФС не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі та видає суб'єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО.

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п'яти робочих днів з дати її видачі.

Протягом п'яти робочих днів з дати видачі довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання за допомогою представника ЦСО повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи:

занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО;

персоналізацію та опломбування РРО.

Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу фіскальної служби копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу фіскальної служби не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО.

Питання:

1. Що означає ”первинна реєстрація РРО”?

Первинна реєстрація реєстратора розрахункових операцій – реєстрація РРО уповноваженими державними органами вперше щодо цього РРО. Тобто первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО які не експлуатувалися (нові) та внесені до першої частини Державного реєстру РРО.

2. До якої групи основних засобів у податковому обліку належать РРО та які мінімально допустимі строки корисного використання до них встановлюються?

РРО (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) відносяться до групи 4 основних засобів і щодо них застосовуються мінімально допустимі строки корисного використання – 2 роки.

3. Чи має право центр сервісного обслуговування вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО, які належать філіям, дочірнім підприємствам або відокремленим підрозділам, якщо власником центру та зазначених осіб є один СГ?

Центр сервісного обслуговування не може вводити в експлуатацію, здійснювати технічне обслуговування та ремонт РРО юридичних осіб, які перебувають під спільним контролем з таким центром сервісного обслуговування.

4. Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?

Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.

 Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
 Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.

 Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
 У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

 У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою N 6- РРО (додаток 6) (далі - довідка про скасування реєстрації): поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.

 Посадова особа органу доходів і зборів протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу доходів і зборів про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи Міндоходів та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

Щодо обов’язків власників та користувачів РРО

Суб’єкти господарювання, які у своїй діяльності використовують РРО зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених Законом «Про застосування РРО», проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;

6) подавати до органів державної фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

7) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;

8) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

9) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

10) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

12) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість;

13) у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків;

Також зазначу, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Після того, як РРО почав працювати платник повинен провести всі розрахункові операції, які здійснювались з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки через РРО.

Звертаю увагу на те, що суб’єктам господарювання надано можливість користуватися введеними в експлуатацію РРО до закінчення строку його служби, за умови, якщо виробник (постачальник) гарантує працездатність таких РРО.

Запитання:

1. Яким чином юридична особа повинна проводити розрахунки через РРО за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката?

 Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

 Згідно з п. 3.1 р. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 № 000/5296 із змінами та доповненнями, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
 Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 3.2 Положення № 000.
При цьому при розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку, зокрема зазначаються:

 найменування товару, який реалізується;

 кількість товару, який реалізується;

 вартість проданого товару;

 ставка та сума ПДВ;

 форма оплати, в якій зазначається запис «Подарунковий сертифікат» та у разі необхідності - сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо).

2. Чи повинен СГ (юридина особа або ФОП на загальній системі оподаткування), який надає побутові послуги за готівку вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг) застосовувати РРО?  Надання побутових послуг за готівку вдома у замовника, можна проводити розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, незалежно від річного обсягу розрахункових операцій.

3. Чи потрібно щоденно роздруковувати Z-звіти на резервному РРО, якщо він не використовувався?

Якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту чинним законодавством не передбачено.

4. Який порядок обліку готівки на місці здійснення розрахунків для СГ – юридичних осіб, яким дозволено проводити розрахунки без РРО та РК?

Підприємствам, яким надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касових документів і відображенням у відповідній книзі обліку.

5. Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладах під час навчального процесу?

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Зупинюсь на відповідальності, яка передбачена за порушення вимог Закону України «Про застосування РРО».

1. У разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року,

вчинене вперше - 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

2. У разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3. У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4. У разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5. У разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування – сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6. В разі неподання до органів державної фіскальної служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання – десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи фіскальної служби шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Шановні друзі! Перед вебінаром ми запросили з місць найпоширеніші та проблемні запитання з даного приводу. Озвучу деякі з них.

……………………………………………….

По темі все. Питань на даний час більше немає. Передаю слово Катерині Бас. Будь ласка.

___________________________________________________________________

Дякую усім учасникам за роботу. Сподіваюсь, ви почули важливу для себе інформацію і відповіді саме на ваші запитання.

Нагадую, що відповіді на запитання вебінару ви уже сьогодні до кінця дня можете побачити на сайті головного управління ДФС у Черкаській області.

Якщо у вас все-таки залишились запитання, або виникли нові, направляйте їх протягом тижня відсьогодні на адресу проекту. Ви отримаєте відповіді.

Також це оголошення стосується і платників, які дивитимуться вебінар у запису.

Просимо вас направити і свої відгуки про вебінар та побажання щодо наступних заходів.

Наступний вебінар запланований на 27 листопада.

Це буде вебінар для роботодавців на тему трудових відносин. Ми проведемо його спільно з фахівцями Управління Держпраці у Черкаській області. Слідкуйте за анонсами!

Дякую за увагу. І нехай вам щастить!