НВК с. Богданівка Тарутинський район Одеська область
|
Учитель початкових класів
Мілошева Тамара Володимирівна
Ведучі у українському вбранні.
В. 1 – Добридень! Раді вас вітати на нашому урочистому святі! Ну що, усі зібралися у залі?
В. 2 – Та ні, когось не вистачає…
В. 1 – Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.
Звучить пісня «Школярі»на мотив «Бу – ра – ти – но!» (Співають ведучі)
І
До школи рано хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать - писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажить – но, як цих діток звуть?
Шко – ля – ри – ки!
ІІ
Хто радує і тат і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають
Скажить – но, як цих діток звуть?
Шко – ля – ри – ки!
В. 2. – Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!
Вихід першокласників.
Звучить пісня «Вчимося в нашій школі» на мотив мелодії «В траве сидел кузнечик»
І ІІ
Вчимося в нашій школі Уроки такі довгі
Ми ходим в першій клас. Немає їм кінця
Проблем у нас доволі, А хочеться погратись
Усі жаліють нас. Сховатись за стільця
Приспів
Приспів
Собі уявіть, собі уявіть ІІІ
Проблем у нас доволі Читати ми навчились
Собі уявіть, собі уявіть Писати гарно теж.
Усі жаліють нас. Ніколи не лінились,
Невдаху не знайдеш.
Приспів
ІV V
Нас школа поєднала Ми зрілі вже малята,
Здружились добре ми Але не малюки,
І світ нам відкривала Бо цілий рік у школі
В незвідані світи Учились все таки.
Приспів Приспів.
Виступ першокласників.
1. – Школа – вчителька сказала, -
Це не просто гарний дім,
2. І не просто класи, зали –
Треба знати це усім.
3. В школу йдемо недарма.
4. Вчення – світ, невчення – тьма.
5. Ми прийшли знання здобути.
6. Хочем грамотними бути.
7. Літера перша, і перше слово,
8. З книгою перша серйозна розмова,
9. Перша сторінка і друга сторінка,
10. Перша тривога і перша оцінка.
11. Навчився читати дружний наш клас.
Всі. Ви можете всіх поздоровити нас.
Діти сідають у залі.
Учитель. Дорогі діти, шановні батьки та почесні гості. Ми зібралися разом, щоб відзначити урочисту мить, хвилюючу подію у житті наших першокласників – свято прощання з найпершим другом, першим помічником у навчанні – Букварем.
Сьогодні ми можемо впевнено сказати, що діти подолали першу сходинку важкого, але такого привабливого шляху до країни Знань
Приємно, що сьогодні підтримати дітей завітали батьки та рідні наших першокласників, а також шановні гості!
Розпочинаємо наше урочисте свято!
Виходять принцеса і магістр.
Принцеса.(капризно).
- Не хочу я вчитися вашої грамоти! Мені це все набридло! Та й, зрештою, навіщо вчити ці літери? Що це воно таке? Із чим його їдять?
Магістр.
- Ваша світлосте, не говорить так! Подивиться, який навколо світ! Скільки розумних, чудових книг, з яких можна багато чого дізнатися. Але за однієї умови – їх потрібно перечитати!
Принцеса. ( сердито).
- Ну, знову ви про своє! Мій батько, король, платить вам не за те, щоб
ви мене повчали.
Лунають фанфари. Виходять двоє хлопчиків – глашатаї.
Глашатаї: ( по черзі)
І. Увага!
ІІ. Увага!
І. Увага!
ІІ. В першім класі урочистий День прощання з Букварем!
І. День вітання й вшанування –
Свято учні – первачків,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів!
ІІ. Ми запрошуємо всіх,
І дорослих, і малих.
Час настав вже відпочити,
Посміятись, порадіти!
Принцеса. Магістре, Ви чули? Що це таке – свято букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовували свято?
Магістр. Усі букви – від А до Я є на сторінках Букваря! Це перша книжка, що веде наймолодших учнів до Країни знань!
Принцеса. Я теж хочу потрапити на свято!
Магістр. Але ж Ви не знаєте жодної літери!
Принцеса. А хто про це знатиме? Ну, звісно, якщо ви про це нікому не розкажете…
Магістр. Ну що ж, ходімо! Запрошували ж усіх.
(Магістр, принцеса сідають в залі).
Виходять першокласники. Виконують пісню «Гей, чули, чули, чули…!»
Мелодія «Із сиром пироги»
І
Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря.
І вивчили всі букви,
Усі від А до Я.
Приспів
Гей, чули, чули, чули
Гей, чули, чули, ви!
З Буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
ІІ
У нас сьогодні свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.
Приспів
Діти розповідають вірші.
1. Ось над містом тихим ранком
Зайнялась зоря.
В першім класі, урочисте
Свято Букваря!
2. Буквар взяли ми перший раз,
Як прийшли у перший клас.
Тепер же раді вам сказати
Читати всі ми вміємо,
Навчились і писати!
3. Тішать нас перемоги,
Бо були в нас тривоги.
Важко було починати
І читати, і писати.
4. Літера перша і перше слово,
З книжкою першою перша розмова.
Перша сторінка і друга сторінка,
Успіхи перші, усмішка й сльозинка.
5. Ми букви старанно вивчали –
Знаєм їх від А до Я,
І сторіночку останню
Прочитали з Букваря.
6. Літеру за літерою
Вчили ми щодня.
Підійшли до світлого
Справжнього знання!
7. Сьогодні ми вже справді
Справжні школярі
Бо читати і писати
Ми навчитися змогли!
8. І задачу розв’язати,
І відняти, і додати.
Словом успіхів всіляких
Ми, нарешті, досягли.
Пісня « Было мне лет шесть»
І ІІІ
Было мне лет шесть Самый толстый том
Дали книжку мне Пробую читать
Я не мог прочесть С буквами знаком
Ни А, ни бэ, ни мэ. А смысла не понять.
ІІ ІV
А теперь дорос Не понять никак
Я до букваря Хоть и жаль до слёз
И задрал я нос И выходит так
По правде говоря, Что зря задрал я нос.
Учитель. Сьогодні ми зібрались, що сказати добрі слова тому, хто майже
рік був вам другом, хто кожну хвилину мовчав, але вчив працювати.
9. Усі зібрались в цьому залі,
Бо нині – свято Букваря.
10. Нам трішки сумно, трішки шкода –
Прощання надійшла пора.
11. Букварик – розумна книга,
Друг і порадник школяра.
12. Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
13. Ми Букварика сьогодні
Запросили в перший клас.
14. Скажемо йому: «Спасибі,» -
Що навчив читати нас.
15. Ми Букварика чекаєм,
А його усе немає.
16. Де ж так довго забарився?
Може, він десь заблудився?
Сорока.
Скре – ке – ке! Скре – ке – ке!
Чи ви чули отаке?
Нині свято Букваря,
А Букварика нема.
Не прийшов до діток вчасно,
Може, трапилось нещастя?
Сова.
Я можу їм допомогти:
Що Букварик зміг прийти,
Треба стежку поладнати
Й швидко слово прочитати.
Учитель.
- Хто відважиться поладнати стежку для Букваря?
- Запрошуємо двох сміливців!
Учитель дає гравцям частинки стежки – літери, діти під музику викладають слово «Буквар»
Діти читають слово.
Виходить Буквар. Виконує пісеньку на мелодію «Я – лисичка, я – сестричка…»
І ІІІ
Ой, веселий я Букварик, Ой, щасливий я Букварик,
Весело співаю, І тому радію.
Бо веселе свято в школі Що всі діти в першім класі
Я сьогодні маю. Вже читати вміють.
ІІ ІV
Ой, розумний я Букварик, Ой, святковий я Букварик
Все про себе знаю, Прошу всіх на свято
Свої літери слухняні Кожну літеру всі разом
Я в слова єднаю. Будемо вітати.
Букварик.
А ось і прийшов до вас.
Це ж, здається перший клас?
Я – той, хто вас навчив читати,
Мене впізнали ви, малята?
Добрий день, шановні діти!
Ну як же мені не радіти:
Бо прибув я якраз вчасно,
За це дякую вам красно
Стежку вашу я знайшов
І по ній до вас прийшов.
17. Ми дуже раді тобі, Букварику,
Тому що ти у нас на святі – найголовніший.
Пісня «Урок»
І ІІІ
Хмарка в небі, а по лузі От коза – стук, стук копитцем
По траві – тінь пливе Тут хіба ждуть тебе?
Ляльки вчать уважно букви - Я коза, я хочу вчиться,
А, бе, ве, а, бе, ве. Бе-бе-бе, бе-бе-бе!
Приспів Приспів
Вітре, нам не заважай Ти, коза, не заважай.
І сторінки не гортай – Ляльок з толку не збивай:
Ти і слів не розбереш Не: - бе-бе-бе,
Тільки всіх зіб′єш. – А як?
- А бе-бе – ось так!
ІІ ІV
Підійшло кача поважно, Причепилося телятко,
Підійшло: кря-кря-кря І собі: - Му-му-му!
І давай щипать відважно Ось телятко – недоглядко,
Корінець букваря. Що ти скажеш йому!
Приспів Приспів
Ти, кача, не заважай Ти, теля, не заважай
Ляльок з толку не збивай: Ляльок з толку не збивай
Не: -Кря-кря-кря. Не: - Му - му - му.
- А як? - А як?
А – бе – ве – ось так! А – бе – ве – ось так!
Учитель. Молодці! Гарно вмієте співати! А кому звітуватиме про те, як навчилися читати і писати?
Учні. (Разом)
Буквареві!
Учитель. Тоді слухайте мене уважно!
До здачі урочистого рапорту Букварику стояти струнко!
Учні по черзі роблять крок уперед і здають рапорт.
1. Товаришу Букварику, на свято прощання з тобою зібрались всі.
2. До проведення свята готові.
3. За час навчання в першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту.
4. Це допоможе нам вивчити й інші мови світу.
5. Опанувавши грамоту, усі учні почали читати!
6. Учнями класу перечитані, недочитані, зачитані до дірок сто художніх книжок.
7. Списано, недописано, переписано в зошитах багато десятків сторінок.
8. Загублено: 5 поганих звичок, 17 ручок, 20 олівців, з десяток гумок, 3 лінійки і кілька ґудзиків!
9. Над важкими правилами зламано 3стільці і 6 замків у портфелях!
10. Клас живе цікаво!
11. І не збирається зупинятися на досягнутому.
Усі. Рапорт зданий.
Букварик. Ой-ой –ой! Оце навчив!
1. Букварику! Не журись!
2. Це ми пожартували!
Букварик. Як пожартували?
3. Ну навмисне вгадали і про ґудзики, і про стільці поламані.
4. Щоб веселіше було!
Букварик. Так це неправда?!
5. Звісно ні!
6. А коли й правда, то тільки трішечки.
7. Найголовніше, що ти навчив нас читати і писати.
8. Хіба цього мало?
Букварик. Добре, я вам повірю, але вже ж таки перевірю, чи жартували ви, чи правду казали.
Починаємо парад літер!
Пісня «Про голосні»
І ІV
А-а-а, яблучка два, О-о-о, яєчко одне
два яблучка червоненькі. знесла курочка чорненька.
Несе донечка для неньки Знайшла курочка маленька
а-а-а, а яблучка два. о-о-о, яєчко одне.
ІІ V
Е-е-е, ось вже мама йде. У-у-у, песик на шнурку.
Мама квіти поливає Цуценяток п’ять кудлатих
та й до діток доглядає. полягало біля хати.
е-е-е, ось вже мама йде. у-у-у, песик на шнурку.
ІІІ
І-і-і, лошачки малі.
Є у них чотири ніжки,
біля воза біжать пішки,
і-і-і, лошачки малі.
Букварик.
Перекличка: раз, два, три!
Перша буква говори!
А. Всім відомо: буква «А» Н. Нам знайома буква ця -
Алфавіту голова! Ніби планка на стовбцях.
Б. Буква «Б» проснеться рано, О. Буква «О» така от кругла,
Буква «Б» - як діжка з краном. Хто не бачив – подивись.
В. Буква «В» така цікава: П. На хокеї, на футболі
Стовпчик – злива, дужки – справа. Буква «П» - ворота в полі.
Г. Буква «Г», як кочерга Р. Тигреня весь день ричало
В неї є одна нога. Букву «ер» - воно вивчало.
Ґ. «Ґ» вгорі ріжечок має С. Подивіться вночі до небес,
Кожен першокласник знає. Світить місяць там буквою «С»
Д. Подивись: маленький дім. Т. Буква «Т» потрібно знати,
Буква «Д» - як дах на нім. З неї пишуть слово «тато»!
Е. Далі після букви «Д», У. Якось ввечері на даху
Йде зубаста буква «Е». Завивала буква «У».
Є. «Язичок у мене є!» - Ф. Що це? Ключик від замка?
Вихвалялась буква «Є». Ні! Це буква «еф» така.
Ж. Сніжинка не розтане вже, Х. Буква «Х» все ходить, ходить,
Бо ця сніжинка буква «Ж». Місця собі не знаходить.
З. Наче рідні дві сестри – Ц. Буква «Ц» - внизу гачок,
Буква «З» і цифра три. Наче з краником бочок.
И. Намалюю палки три Ч. «Ч» з четвіркою так схожі!
От і вийде буква «И». Хто їх розрізнити зможе?
І. Буква «І» - як одиниця Ш. Три стовпці, внизу межа -
Гостронога, наче спиця. От і вийшла буква «Ша».
Ї. – Це чиї крапки? Щ. Буква «Ща» впізнає кожен
«Мої!» - закричала буква «Ї». «Ща» на щітку трохи схожа.
Й. «И» у шапочці новій Ь. «Я не шість, я – м′який знак,
Перетвориться на «ій». Це повинен знати всяк.
К. Як пів букви «Ж» - така Ю. Буква «Ю» - вона така:
Ця кумедна буква «Ка». Бублик став коло кілька.
Л. З букви «ел» для цирку Я. – Я і буква, я і слово! -
Збудували гірку. Вихвалялась буква «Я».
Та чомусь у алфавіті
М. Буква «М» - як дві гори Стала аж позаду я.
Що стоять, мов дві сестри.
Букварик.
Бачу, букви вам відомі,
З ними добре ви знайомі!
Але все ж я для порядку
Загадаю вам загадку:
Тридцять три богатирі, -
Всі живуть у букварі.
Діти. Букви!
Пісня « 33 подружки»
На мелодію пісні «33 корови»
І
Кожен день ідем ми в школу,
Не лінуємось вставать.
Повен ранець – і в дорогу,
Іще й іграшку би взять.
Щоб усе на світі знати,
Треба книжки нам читать.
І всі букви пам′ятати,
І всі букви пам′ятати,
Бо не вийде слово в нас.
Приспів
33 подружки, букви – говорушки,
33 подружки знаємо ми всі
Вміємо читати, грамотно писати
Будемо учити залюбки.
ІІ
Хоч нелегко на уроці
Всі завдання розв′язать,
То пропустиш букву в слові,
То напишеш невпопад.
Але завжди пам’ятаєм,
Що дорослі станем ми.
І малятам нагадаєм,
І малятам нагадаєм:
Гей, учить абетку ви!
Приспів
(Діти садяться на стільчиках)
Учитель. Ось і відбувся парад літер, які ми вивчили. Усі діти гарно розповідали про літери. А зараз…
(Стукіт у двері)
- О. здається, до нас хтось завітав?
Баба Яга. –Фу-фу-фу! Щось букварський і школярський дух чую!
Бруднуля. Ну, нарешті ми дібрались!
Ох, як ми поспішали,
Спати довго не лягали!
Довго-довго готувались.
Баба Яга. Чепурненька я бабуся,
Дітки звуть мене Ягуся
А сердита дітвора
Зве мене Баба Яга.
Познайомилися ми
На читанні і письмі
Вам читать я заважала –
Букви всі переставляла.
А ще гарнесенька Ягуля,
Вчила вас писать кривулі,
Вставляла помилки в слова,
Отака Баба Яга!
Бруднуля. А я подружка бабулі
Кличуть всі мене бруднуля.
Багатьох дітей я знаю,
Вчитись їм «допомагаю».
В кого зошити брудні?
В кого плями в букварі?
Той мені – найкращий друг,
Геть втечемо від наук!
Баба Яга. Що, не хочете дружити?
З нами гратись, нас любити?
Не схотіли нас позвати
На Букварикове свято!
Баба Яга і Бруднуля. Не буде свято в дітворі,
Бо Буквар захопим ми!
Принцеса. Бабусю, Бруднуле, почекайте.
Ви Букварика не хопайте!
Нас з магістром теж не запрошували,
але ми почули славну вість:
«Хто прийде на свято –
Той буде шановний гість!»
То ж і ви – їх гості!
Тому краще з дітками пограйтесь!
А ви, дітки, не лякайтесь!
Магістр. Дуже нам з принцесою сподобалося, як діти виступали.
Ми для них загатки підготували.
Тож слухайте – та відгадуйте!
Принцеса. Ось до класу всіх скликає
Голосистий наш дзвінок,
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на …(урок)
Магістр. Кожен учень і щоденно
На урок бере …(щоденник)
Принцеса. Язика не має, а всіх грамоти навчає.(книга)
Магістр. Для письма сказати прошу,
Що потрібно взяти?...(зошит)
Принцеса. Молодці!
Малювати в альбомі цім
Допоможуть … (олівці)
Магістр. Ручки й олівці, що знали
Ми кладемо у …(пенал)
Баба Яга. Бачу, що у вашій школі дуже цікаво. А чи вміють діти читати?
Діти. Так, уміємо!
Баба Яга.Ой, читати вони вміють! Тоді пограємо в гру «Живі букви». Я викликатиму літеру, а вони повинні стати по порядку в центрі зали так, щоб утворилося слово. Решта дітей голосно читатимуть ці слова.
-Школа; -Мир; - Мова; - Буквар.
Принцеса. Бачиш, бабусю, діти дійсно вміють читати! Тепер і мені захотілося вивчати всі букви, адже це так цікаво! Тільки для цього мені потрібен Буквар.
Бруднуля. І я, і я хочу книжку!
Баба Яга. Біжимо, хутчій, щоб нам дісталися книжки.
Букварик. Не поспішайте! Книжок на всіх вистачить!
(Баба Яга і Бруднуля, принцеса і магістр сідають у залі)
Вчитель. Ну ось і добре, наше свято є не безрезультатним: капризуля – принцеса вирішила навчитися читати, а Бабуся Ягуся з Бруднулею збираються гарно поводитися і ніколи не капостити.
(Діти виходять і становляться в один ряд)
Настав час запросити наших почесних гостей до слова. Слово надається директорові школи Валерію Борисовичу.
(Виступ директора. Вручення дипломів).
Учитель. Наше свято наближається до кінця, але діти хочуть сказати Букврикові ще кілька слів.
(Діти по черзі передають буквар із рук в руки).
1.Беру Буквар в останній раз,
Несу його в просторий клас.
2.І з вдячним серцем Букварю
«Спасибі, друже!» - говорю.
3.Книжечку першу беру я в руки,
Перший мій друже, перша наука.
4.Любий букварику! Перша книжка!
Хочеться навіть плакати тріки.
5.Букв спочатку ми не знали,
Мами нам казки читали,
6.А з тобою подружились –
І самі читать навчились!
7.Разом з тобою ми підростали
Слово найперше тут прочитали.
8.Я сторінку останню в Букварі перегорну,
Свого друга на прощання я до серце пригорну.
9.Букви всі від А до Я
Дуже добре знаю я.
10.Далі я навчатись буду,
А букварик не забуду.
11.Ти перша книжечка моя,
Тепер читати вмію я,
Багато в світі є книжок,
А ти найперший мій дружок!
Учні(разом). Прощавай, букварику,
Наш найперший друже.
Ми тобі, букварику,
Дякуємо дуже!
(Кладуть букварі на стіл).
Буквар.От і настав прощання час,
Учися добре перший клас!
Моя сестричка – читанка
Тепер чекає вас
Щоб повести у дивний світ
Тепер нам з нею дружити слід.
А я вас всіх вітаю!
Учень.Дуже весело гуляти
Нам на святі Букваря,
Та прощальну заспівати
Нам давно уже пора!
Пісня «Прощавай, Букварику!»
І
Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень,
Уже ми всі читаємо Букварика щодень.
Не кличте нас, підручники, сторінками – крильми,
Сьогодні із Буквариком прощаємося ми.
Приспів
Учні: Буква-буква-букварику!
Букварику, прощай!
Букварику:Школя-школя-школярику,
Мене не забувай!
ІІ
Згадайте, люба вчителько, матусі, татусі,
Як «бекали» і «мекали» ми попервах усі.
А нині – любо слухати, читаєм добро ми
Подякуєм Букварику і разом скажем ми
Приспів
Учитель. Допомагали нашим школярикам піднятися на першу сходинку
навчання їх рідні мама та тата, дідусі та бабусі. Сьогодні всі вони зібрались
разом.
Тому вам, шановні,
Спасибі, я хочу сказати,
Із щирим вчительським теплом
За ночі ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали,
За вірність прикладів і вправ,
І за малюнки з малювання-
Бо ж кожен з вас в них участь брав.
Це – перший крок,
Попереду - ще 10 років,
Отож, навчайтеся батьки,
І кожен день робіть уроки,
Хай веселі будуть діти,
І щасливі будьте ви!
Хай живуть у нашім класі
Мир і злагода завжди!
Прийміть у дарунок пісню.
Пісня «Коли посміхаються діти»
( Мелодія пісні «Мамонтенка»)
І
Коли сонце ясне засвітить здаля,
Квітучими барвами вкрилась земля,
Роса вмиє кожен листочок,
Пташки подадуть голосочок.
Ми любим країну квітучу свою,
Веселку у небі і пісню в гаю.
І стане гарніше на світі,
Коли посміхаються діти.
ІІ
А мама раненько прокинеться знов,
І руки ласкаві зігріють теплом,
Бо що є для нас найрідніше,
Ніж серце матусі, й добріше
А кожна родина і кожна сім’я,
Дарує дитині любов і ім’я.
І стане гарніше на світі
Коли посміхаються діти.
ІІІ
Хай пісня весела над світом луна,
І серце зігріє мелодія дня,
Гуляють всі діти на світі
У ігри веселі й відкриті.
Бо хочемо, щоб ми щасливі були
І разом з батьками у мирі жили.
І стане гарніше на світі,
Коли посміхаються діти.
Учитель. Закінчилося наше свято! Я бажаю вам, дорогі діти, успіхів у
навчанні, а вам, шановні батьки, - бачити своїх дітей завжди здоровими і
щасливими.
Адже діти ваші – мої учні
І кмітливі й дуже мудрі,
Чуйні є і не байдужі,
Танцюристи є, й музики,
Є спортсмени, й не базіки,
Є й плаксиві, й веселенькі,
Галасливі і тихенькі,
Є гарненькі, чепурненькі,
Є завзяті і пасивні,
Нетерплячі і активні,
Артистичні і співучі –
Отакі у мене учні!
Де я кращих ще знайду
Через те я їх люблю!
