Тема: Перехід прикметників у іменники

Урок ___. 05.03.2015 р.

Тема: Перехід прикметників у іменники

Мета:

навчальна – повторити і поглибити знання учнів про способи творення слів в українській мові, пояснити явище переходу прикметників у іменники;

розвивальна – виробляти уміння правильно утворювати прикметники різними способами в усному і писемному мовленні, визначати спосіб творення загальновживаних прикметників, орфографічно правильно записувати їх, розвивати уважність і орфографічну пильність; самостійність у здобутті знань.

виховна - виховувати загальнолюдські якості, любов до рідного слова, культуру мови та мовлення.

Соціокультурна лінія: я і ми. Я як особистість.

Тип уроку: комбінований.

Культура мовлення: вимова і наголошення прикметників, використання прикметників-синонімів, антонімів.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент. Привітання.

Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Продзвенів уже дзвінок, Починаємо урок!

II.  Установчо-мотиваційний етап «Створюємо настрій»

Сьогодні в нас урок відповідальний, тож хочу дещо повідомить вам:

Сьогодні на уроці хочу я знайти

У вас щось те, що іншим непомітно:

Відвагу - в скромних, Доброту - в черствих,

В лінивих - працелюбність, й Жагу до знань - в усіх.

І непомітно струни так торкнути,

Щоб звуки всі злились в один оркестр думок,

Назва якому - успішний урок.

Давайте, використовуючи прикметники, складемо правила роботи на уроці, щоб він став успішним. Метод «Мозкова атака»: (бути уважним, не розмовляти – бути стриманим, слухняним, активним, допитливим (любознательным), спокійним)

Отже, відкрийте зошити і запишіть число, вид роботи. (П’яте березня, класна робота).

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

1). І почнемо ми наш урок як завжди з невеличкого опитування. Метод «Гра «Пінг-понг», або «Запитання - відповідь». (При цьому клас голосує за відповідь «Вірю – не вірю» кольоровими жетонами).

- Яка частина мова образно уточнює значення предмета, вказуючи його ознаку? (Прикметник).

- Як називається розділ науки про мову, який вивчає частини мови? (Морфологія).

- Тощо…

2). Робота з картками біля дошки (Метод «Дзеркального порівняння»). Два учні різного рівня навчальних досягнень виконують одне й те саме завдання, пояснювати написане починає сильніший учень.

Переписати, утворивши від слів у дужках вищий або найвищий ступені порівняння.

Добре ім’я (дороге) за великі багатства, а доброзичливість цінніша за срібло та золото. Заздрість – (огидне) з усіх почуттів. Минає вічність, як тимчасовість, закон (високий) у серці – совість.

3). Колективна робота.

Від іменників, з останнього записаного на дошці речення утворити прикметники.

Вічність – вічний; тимчасовість – тимчасовий; закон – законний;серці – сердечний; совість – совісний.
(Вчитель звертає увагу на спрощення у групах приголосних).

4). Орфографічна хвилинка. Переписати речення, вставляючи пропущені букви, пояснити орфограми.

Місяць яснесен..кий промінь тихесен..кий кинув до нас. Спи ж ти, малесен..кий, пізній бо час. (Леся Українка).

5). Бесіда.

- Які почуття передає поетеса у своєму вірші?

- Як ми повинні ставитися до рідної матусі?

ІV. А зараз я вам пропоную здійснити спостереження над мовним явищем.
- Коли черговий учень стане сумлінним черговим?

1). Бесіда:

- На які питання відповідає слово черговий у реченні?

- Яку синтаксичну роль виконує?

V. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

(Запис у зошити теми уроку).

VІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1). Робота з підручником. (ст. 179, впр. 408 (усно)).

2). Слово вчителя. Ознайомлення з теоретичним матеріалом.

Перехід прикметників у іменники (субстантивація)

Деякі прикметники, втрачаючи значення ознаки і набуваючи значення предметності, переходять у розряд іменників, зберігаючи формальні (граматичні) ознаки прикметників, які стають у прикметника самостійними, незалежними від іменника. Пор.: майбутнє рішення — наше майбутнє, знайома жінка — наша знайома, учительська робота — зайшли в учительську. Зберігаючи словозміну прикметника, такі слова відповідають на питання іменника й виконують у реченні його синтаксичну функцію, наприклад: Виступав мій давній знайомий (хто?), Я зустрівся з давнім знайомим (з ким?).

Існують різні ступені субстантивації прикметників: повна (лексична) і неповна (синтаксична). До першої групи належать прикметники, які зовсім утратили прикметникове значення і виконують граматичну функцію іменників, зберігши лише мовну оболонку прикметника, наприклад: операційна, набережна. Сюди ж відносять географічні назви, що походять з прикметників: Срібне, Ніжин, Пирятин, Рівне, Зарічанське тощо значну кількість прізвищ: Задніпровський, Петрів, Колодний, Яворівський.

До другої групи належать прикметники, які можуть передавати значення або прикметника, або іменника, що визначається контекстом і їхньою граматичною роллю в реченні, наприклад: моє минуле і минуле літо, черговий по гуртожитку і черговий студент. Це: назви деяких предметів, приміщень, страв (пальне, чайна, шампанське, учительська, диспетчерська), окремі абстрактні поняття (далеке, знайоме, сьогочасне, давнє, чуже), назви осіб за професією, соціальною належністю, зовнішньою чи внутрішньою ознакою (їздовий, ротний, убогий, німий, військовий, цибатий), назви тварин (вороний, зозулястий, круторогі), частина слів військової лексики (типу передова), термінологічні назви (фрикативний (звук), дотична (лінія), бурова (установка) та ін.).

(Сучасна українська мова: Підручник / ів, В. В. Різун,
та ін.; за ред. . -

4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с)

3). Робота з підручником. (Правила на ст. 179).

4). Виконання вправи 409 (письмово).

·  Фізкультхвилинка.

Що ж, мабуть, прийшла пора трохи відпочити.
Хочу я на фізхвилинку всіх вас запросити.

Раз – підняли руки вгору,

Два – схилилися додолу.

Руки – в боки! Скік-скік-скоки!

Нахилились. Повернулись.

Один одному всміхнулись.

Покрутились вправо-вліво – Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири! Набираємося сили.

Раз – присіли, Другий – встали і за парти посідали.

VII. Закріплення вивченого.

1). Вибірково-пошукова робота. Учні поділяються за варіантами.
І в. виписує речення зі звичайними прикметниками, а ІІ в. – речення із субстантивованими прикметниками (що перейшли в іменники).

Старі правду кажуть: два хитрих мудрого не переважать (Нар. тв.).

Старі фотографії на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи

І справжнім друзям не забудь, подзвони

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони. (Кузьма Скрябін)

Не вчи вченого їсти хліба печеного. (народна творчість)

Українського вченого Миколу Амосова знає увесь світ. (З журналу)

2). Робота в малих групах. Творче конструювання.

Записати, щоб у одному реченні зустрічалися звичайні прикметники та субстантивовані. (наприклад, Вартовий солдат був відважним вартовим).

І гр. – чайна, диспетчерська;

ІІ гр. – знайомий, минуле;

ІІІ гр. – Рівне, учительська;

ІV гр. – військовий, черговий.

VIІI. Підсумок уроку.

1). Бесіда.

-  Що нового ви дізналися на уроці?

-  Що вам найбільше сподобалось виконувати? (Які завдання?)

2). Вправа «Закінчи фразу»

-  Розділ науки про мову, який вивчає частини мови називається… (Морфологія).

-  Частина мови, яка виражає ознаку предмета чи належність комусь та відповідає на питання який? чий? називається… (Прикметник).

-  Прикметники поділяються на три розряди за значенням. Це… (Якісні, відносні присвійні).

-  Чи всі прикметники можуть переходити в іменники? (Ні).

-  Прикметники, що перейшли в іменники відповідають на питання… (Хто? Що?).

-  Географічні назви та прізвища типу Рівне, Ніжин, Зарічанське, Яворівський, Поважний, Безкоровайний належать до … (якої частини мови?) (До іменників).

-  Прикметники, які можуть передавати значення або прикметника, або іменника належать до якої субстантивації? Повної чи неповної? (Неповної).

ХІХ. Оцінювання.

Х. Домашнє завдання.

Повторити спрощення у групах приголосних; вивчити § 35, виконати впр. 411;

Ерзац (нім. Ersatz) — товар-замінник, який зазвичай поступається якістю. Термін походить з часів Першої світової війни, коли в Німеччині через недостачу товарів їх стали замінювати іншими. Наприклад, вершкове масло — маргарином, каву — цикорієм, цукор — сахарином.

Виписати з додаткової літератури два речення, у яких прикметники перейшли б у розряд іменників*.

Не забувайте незабутнє…

І не знецінюйте коштовне.

Не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі! (Л. Костенко)