МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Бобринецьке районне управління юстиції
◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘ ◘
Кіровоградська область, м. Бобринець,
вул. Леніна, 56,
Символи незалежної України
м. Бобринець
2015
Національні символи в усіх народів і в усі часи були відображенням високого духу нації, його своєрідним генетичним кодом. А прагнення людини дізнатись про історію своєї держави, про витоки її формування завжди було ознакою високодуховної та патріотичної особистості.
Україна теж має свої символи, за якими її впізнає весь світ. Це – Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн. Історія цих символів стала невід’ємною частиною історії і нашої Батьківщини. Вони були не просто обрані урядом та затверджені парламентом країни, ні – вони були вистраждані багатьма поколіннями наших співвітчизників, які боролись за святе право людини – пишатися своїм народом, своєю мовою, своєю культурою.
Державний прапор України
Державний прапор 
України – синьо-жовте полотнище - є відносно молодим у контексті загальноукраїнської історії. Традиційно його тлумачення: нижня жовта смуга – то житній або пшеничний лан, верхня синя смуга – небо над ним. Для нашого хліборобського народу таке поєднання здається логічним і традиційним. Однак саме словосполучення «жовто-блакитний» свідчить про те, що раніше кольори на прапорі були розташовані інакше: згори жовтий, знизу блакитний.
Історична довідка: найдавніші українські полотнища мали трикутну форму. На рубежі 12-14 століть з’явилися чотирикутні прапори. Найважливішими кольорами на них були червоний, білий, блакитний. Жовтий траплявся рідко. На прапорах зазвичай зображали хрести, небесні світила, княжі родові герби. Прапор Київського князівства був червоний із золотим тризубом, корогва Галицько-Волинської держави була блакитною із золотим левом.
Жовто-блакитний прапор мали Січові стрільці на початку 20 століття. Це знамено було символом українських формувань, що воювали в австро-угорській армії.
На державному рівні жовто-блакитний прапор уперше запропонував Міністр морських справ Української Народної Республіки Дмитро Антонович на засіданні Малої Ради 18 січня 1918 року. Жовто-блакитне полотнище мало відігравати роль українсько-морського прапора. На ньому було зображено дві смуги: вгорі – жовта, внизу – синя та золотий знак князя Володимира – тризуб із хрестом. Уперше новий прапор було піднято 29 квітня 1929 року на лінійному кораблі командувача Чорноморського флоту «Георгий Победоносец» у Севастополі.
Державний Герб України
Другий символ України – це її Герб.
Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних установ, навчальних закладів.
Ä «Герб - це відмітний знак, символічна емблема держави, міста, роду або дворянської особи, зображений на прапорах, печатках, монетах, документах та інше» .
Історична довідка: Історія нашого Державного Герба сягає сивої давнини. Взагалі, герб - геральдичний знак, який використовувався можновладними людьми для позначення приналежності якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо. Цей знак заміняв князям ім'я, тобто був не тільки іменним знаком, але й вказував на особисту власність певній особі частки майна. Такі знаки дійшли до нас з дуже далеких часів.
Археологи віднайшли його на Поділлі. Це були наскельні малюнки з тризубом. Вчені датують їх IV-III тис. до н. е.; в Ольвії такі знаки датуються І тис. до н. е.; на монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з V ст. до н. е. і були успадковані скіфами, які вважали себе нащадками атлантів.
Тризуб - слово з боспорських перекладів. Означає «триденс». Це були знаки родових старійшин чи племінних вождів. Згодом знак тризуба почав використовуватися як тавро.
За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці тризубець. Інші древні перекази свідчать, що жовта та блакитна фарби були символами легендарної Атлантиди, нащадками якої вважали себе наші далекі пращури.
Існує версія, що тризуб символізує так звану Трійцю Життя: Мудрість, Знання і Любов.
Найперші спогади про тризуб як символ держави ми знаходимо на території України. Вони датувалися першими століттями нашої ери в Боспорському царстві й використовувалися як родові знаки боспорських царів. У 6 – 8 століттях цей знак знаходимо на Полтавщині та Київщині. За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми. Так, на деяких давніх та середньовічних храмах збереглися знаки у вигляді тризуба. А в 15 – 16 століттях тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент геральдичних знаків окремих знатних династій та родів.
Після 1652 року гетьмани та козацтво України, хоч і під «наглядом» Російської імперії, але все ж таки самостійно розвивали свою національну культуру й продовжували традиції використання нашої національної символіки. Тризуб був визначальною ознакою на корогвах козацьких полків.
На початку XX ст. відбувається процес відродження старого князівського знака. У лютому 1918 року у Коростені Мала Рада схвалила використання золотого тризуба на синьому тлі як Державного Гербу України. Використання золотого і синього кольорів мало бути символом життєдайного для України сонця у безмежному космічному просторі.
Протягом століть тризуб був поширеним знаком по всіх князівствах Київської Русі, за тривалий час він зазнав певних змін, але все-таки зберіг свою первісну основу в зображенні. На сьогоднішній день відомо аж понад 200 різновидів тризуба. Дослідники походження цього знака висловлюють багато думок щодо його суті. Існують припущення, що тризуб символізує єдність Бога-Отця, Бога-Сина та Бога-Духа Святого.
Сучасний герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.
У наш час тризуб став і символом відродження Батьківщини та її традицій, продовженням славних сторінок нашої історії. Тризуб як Малий герб суверенної України був остаточно затверджений Верховною радою 19 лютого 1992 року. За традицією княжих часів зображення Тризуба-герба було нанесено і на монети нашої Держави.
► У сучасній Конституції України сказано, що Тризуб, тобто Малий герб України, має становити основну, центральну частину Великого Державного герба.
Отже, єдність кольорів золотого (жовтого) і голубого у свідомості нашого народу одержала вираження у поєднанні цих кольорів на гербі і на прапорі так же природно, як поєднується стихія вогню (жовтого) і води (голубого) і як поєднуються у природі голубі простори чистого повітря Батьківщини із золотими ланами пшениці в Україні. Це стає символом невмирущого життя - голубий колір та багатства рідної землі - жовтий (золотий) колір.
Державний Гімн України
Третій символ України – це її Гімн.
Гімн – це по своїй суті урочистий музичний твір. Літературною основою гімну є твір, сповнений символікою та високим 
пафосом. Від будь-якої іншої пісні гімн відрізняється урочистою мелодією розміреного, частіше маршового характеру.
Історична довідка: У наш час гімн виконує роль символу тієї чи іншої держави. Походження гімну України також доволі цікаве. Слова урочистої пісні «ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках 19 століття Павло Чубинський – український поет, фольклорист і етнограф. Уперше текст твору був надрукований 1963 року. Він швидко розійшовся в рукописах і надрукованих текстах. Спочатку його навіть приписували перу Тараса Григоровича Шевченка.
На музику вірш майбутнього гімну поклав композитор Михайло Вербицький. На жаль, доля гімну України також була нелегкою. За виконання цього твору наші співвітчизники переслідувалися. Відновлення згаданої пісні відбулося наприкінці 1989 року пісня, мов фенікс, воскресла із мертвих, знову зазвучала у рідному краї.
16 січня 1992 року їни затвердила Гімн як Державний Гімн України, трохи змінивши слова «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».
Доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. Коли народ оживав, воскресав, - оживали, воскресали і його пісні. Коли його гнітили неволя, духовне рабство, замовкала й народна душа, хоч ніколи не завмирала. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи у серця людей віру в краще майбутнє.
Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів, відзначення державних свят, демонстрацій. Й закликає до утвердження самостійності і суверенітету, надихає народ на розбудову своєї держави.
Закон України «Про Державний Гімн України»
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Президент України Л. Кучма
м. Київ, 6 березня 2003 року
