5.03.2015 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Одна із найочікуваніших реформ – це лібералізація податкової системи, її спрощення, дерегуляція. Бізнес-підприємці вважать, що не все гаразд у нас з податками, не всі їхні ставки виправдані і збалансовані, скажімо так. Звідси, і масові ухиляння від сплати податків. У нас, за різними оцінками, близько половини економіки перебуває в тіні, звідси і тіньові зарплати, звідси і оптимізація, так звана, податків. Звісно, Уряд зацікавлений в тому, щоб усунути ці неприємності. Однак, для цього бізнесу треба запропонувати вигідні умови. Уряд зробив уже дві таких спроби – одну наприкінці минулого року, другу зовсім нещодавно, щодо зниження ставки єдиного соціального внеску. Спробуємо сьогодні поговорити на цю тему, і зрозуміти - наскільки вдалим був цей крок, чи це є те саме, що очікує бізнес. В нашій студії сьогодні Віта Форсюк – адвокат, керівник податкової практики компанії «Юрімекс». Насамперед, давайте нагадаємо коротко, в чому полягали оті перші зміни, які були ухвалені наприкінці минулого року, і вже діють з січня 15-го?
ФОРСЮК: Законодавцем було запропоновано певну сукупність критеріїв, дотримуючись яких платники податків могли застосовувати, так званий, понижуючий коефіцієнт, який складав 0,4. Це перший блок. Другий блок – це те, що планувалося вдвічі зменшити ставки єдиного соціального внеску з 2016 року для всіх категорій платників податків. Умовно кажучи, найбільше питань викликали саме ось ці критерії, які давали на застосування, так званого, понижуючого коефіцієнта, оскільки, вони були досить незрозумілими, і вимагали від платників податків значного перегляду фонду їхньої заробітної плати, оскільки це мало бути підвищення рівня заробітної плати по всіх працівниках.
ВЕД: Давайте конкретизуємо. Там було 4 конкретних умови. Це не просто збільшення яке-небудь, а збільшення зарплати в 2,5 чи 3 рази.
ФОРСЮК: Так. Це мало бути. Не секрет, що в більшості випадків, компанії показували для свої працівників заробітну плату на рівні чуть-чуть більшу, ніж мінімальний розмір заробітної плати. Якщо у вас була на рівні мінімальної заробітної плати, то вас очікували певні розмови з податковою.
ВЕД: Була ще й друга причина, оскільки, попередні роки постійно зростала, потрошку підвищувалась ця ставка, щоб не ходити щоразу у всі фонди і переоформляти документи, то робили з запасом.
ФОРСЮК: Ні. Навіть, не в цьому питання. Ставка була стала, тому що одразу при реєстрації видаляли класи ризику, і залежно від класу ризику у вас визначалася ставка податку. Якщо підвищувалась мінімальна зарплата, то, по-суті, ви свою ставку накладали на загальний фонд заробітної плати. Наша податкова досить негативно ставилась до платників податків, у яких заробітна плата була у вигляді мінімальної заробітної плати, то, зазвичай, щоб не було ніяких питань, ставили її у півтора рази більше, ніж мінімальна заробітна плата. Закон передбачив, що у нас середня заробітна плата по підприємствах мала бути в розмірі трьох з половиною мінімальних заробітних плат, крім того, мала бути сплата соціального внеску не менше, ніж на рівні попереднього року.
ВЕД: Тобто, що підприємець читає, який хоче скористатися цими новими правилами Уряду. Він перше читає, що платити він буде стільки, скільки і платив. Зарплату він повинен підвищити, Не всі ж її занижували аж настільки, щоб якщо у нас був мінімум 1200, ви кажете у півтора рази, це десь 1800. Тобто, 1800 множимо на три, і виходить десь 5 тисяч має бути зарплата. Але, не всі навіть працівники у Києві отримують таку зарплату. Це вище середньої.
ФОРСЮК: Найбільша проблема цього коефіцієнта понижуючого, попередній закон, який діє, він жодним чином не стимулював тих платників податків, які офіційно виплачували, так звану, «білу» зарплату.
ВЕД: Тобто, вони будуть платити, в будь-якому разі, як і були, а той, хто 20 років сидів в тіні, а тепер вирішив стати чесним, буде платити тільки 40 відсотків від цієї суми ЄСВ. Тобто, який висновок робить для себе підприємець – краще бути в тіні, можливо, через певний час, ще щось краще запропонують. Це, звісно, перебільшення… Тим не менше, ви сказали, що ставка 0,4 понижуючий коефіцієнт. Він для всіх був 0,1, чи 0,4, чи там якась диференціація плавно?
ФОРСЮК: Система була така, ви розраховуєте свій соціальний внесок в залежності від вашої ставки по класу ризику. Тобто, розрахували якусь суму, і свою ж суму множите на коефіцієнт 0,4. Власне, і виходите на ту суму, яку вам треба було заплатити до бюджету.
ВЕД: Я не знаю, чи є статистика, станом на березень, хоча б за січень 2015, як багато підприємців скористалося цією можливістю.
ФОРСЮК: Я думаю, що ця статистика, гарно буде видна вже після того, які всі подадуть звіти.
ВЕД: Але, очевидно, що якісь прогнози, і неточні цифри вже відомі.
ФОРСЮК: Так. Питання в тому, що, умовно кажучи, паралельно з наданням такої понижуючої системи по ЄСВ, держава, по-суті, перекрила одну з найбільших схем чесного виводу готівки для виплати зарплат в конвертах. Це можливість виплати дивідендів через понижуючі ставки, через платників єдиного податку. Для компанії вартість тієї готівки, на яку вона виходила, була на рівні 5 відсотків власнику платила з обороту сама компанія платників єдиного податку, і 5 відсотків, які сплачувала фізична особа зі свої дивідендів.
ВЕД: Тобто, це паралельно йшов такий процес? Тобто, якщо там був пряник, то тут був батіг.
ФОРСЮК: Так. Тобто, держава перекрила цю схему, встановивши, що дивіденди, які будуть виплачуться саме платником, який буде на спрощеній системі оподаткування, ці дивіденди повинні оподатковуватись з 1 січня 2015 року за ставкою 20 відсотків.
ВЕД: Але ж, ніхто так і не віддали усі зарплати. У нас же, як в конвертах залишались 50 відсотків по країні, так вони, очевидно, і залишились, чи близько того.
ФОРСЮК: По-суті, кожна компанія обирає для себе таку стратегію. Звичайно, у нас на ринку існують, так звані, послуги по виводу готівки. Умовно кажучи, якщо ви розумієте, що для вас дешевше, спокійніше платити податки, то звичайно, ви буду максимально намагатись виводити свою діяльність майже в рамках закону. Коли ви розумієте, що для вас значно дешевше скористатися ось такими послугами, ніж платити всю суму ЄСВ, то, звичайно, ви залишаєтесь на тих же засадах.
ВЕД: Тобто, незважаючи на те, що одна схема була закрита, а, все таки, залишилось щось дешевше.
ФОРСЮК: Звичайно. Тобто, тут йде інша система, тому, що ми починаємо боротися з цими фіктивними компаніями, умовно кажучи, через спец рахунки з податками на додану вартість, починають вводити більший контроль за діяльністю фізичних осіб підприємців, через яких теж виводили.
ВЕД: Якщо уявити, що податкова всі схеми виявить і перекриє, і змушені будуть підприємці платити повністю «білі» зарплати (вони ж не будуть закриватись через це), що тоді вони будуть робити? Просто вираховувати з людей оцю ставку ЄСВ повністю? Наприклад, була зарплата 1800 «біла», і плюс 2 тисячі в конверті. То тепер буде не 3800 зарплата, а 3, але вся «біла».
ФОРСЮК: Просто будуть пропорційно зменшувати розміри фактичної заробітної плати. Компанії, які починають легалізувати свої зарплати, вони стикаються з тим, що коли працівники отримують зарплату на руки, вони виявляють, що ця сума значно менша, ніж вони раніше отримували. І теж постає питання, наскільки кваліфіковані працівники готові працювати за такі кошти.
ВЕД: Уряд побачив, і це визнав Арсеній Яценюк, що от те, про що ми зараз говорили, воно не надто ефективне, і не було масових переходів на цю понижену ставку. Тоді вирішили спростити… І тепер вже не 4, а 3 умови.
ФОРСЮК: Так, зараз три умови. Проблема залишилась та ж сама.
ВЕД: Але, з іншого боку, ми розуміємо, що їх треба вивести. Ті, хто платив - спасибі, що платили, але ті, хто не платив, вони і далі не платять, нам же треба щоб вони заплатили, тому з ними працюють. Це цільова аудиторія.
ФОРСЮК: Звичайно. Але, умовно кажучи, тут порушується принцип соціальної справедливості. Я не заперечую, що потрібний механізм для тих, хто не платив, але паралельно можна було побачити такий же механізм для тих, хто і сумлінно платив. Нові норми дещо простіші для обрахунку, і дещо простіші для розуміння, ніж попередні, тому що ми перейшли до якихось конкретних формул.
ВЕД: Що саме змінилося?
ФОРСЮК: Перше – передбачено наступних три критерії, що у вас має підвищитись на 20 відсотків середня заробітна плата по підприємству.
ВЕД: Тобто, не на 250, а на 20… Це важливо.
ФОРСЮК: У вас середній розмір ЄСВ повинен бути не менше, ніж за 2014 рік.
ВЕД: Тут теж, очевидно, треба буде пояснити, чому Уряд ставить такі обмеження. Здавалося б, елементарно – не робіть його, і люди підуть. Але, ми маємо соціальні фонди.
ФОРСЮК: Так. По-перше, ми маємо соціальні фонди, і тут проблема полягає в банальних економічних розрахунках. Якщо держава розуміє, що при наявності якихось позитивних моментів, їй починають платити менше, ніж коли вона ці позитиви не дає, то який сенс в таких реформах. Тому тут спрацьовує фіскальна політика. Ми кажемо, що ми надаємо вам можливість легалізуватися, держава йде вам назустріч, що у вас не було якихось підстав, щоб ухилятися від податків, за що вас може бути покарано у вигляді величезних штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Водночас, держава хоче отримувати, як мінімум, той рівень внесків, який вона отримувала, коли вона не надавала таких стимулів.
ВЕД: Але є ще одне обмеження – кількість застрахованих осіб в підзвітному місяці, має не перевищувати 200 відсотків середньомісячного за попередній рік. Не одразу зрозуміло, чому? Для чого це обмеження? Щоб не почали людей заново переоформлювати на роботу?
ФОРСЮК: Чесно скажу, мені не зрозуміла логіка цього критерію. Два – це економічні, які направлені досягнення певного рівня внесків. Мені здається, що навпаки, держава повинна бути зацікавлена в тому, щоб підприємці збільшувати кількість своїх працівників.
ВЕД: Можливо, це, знову ж таки, пов»язано з математикою, бо я також читав відгуки інших експертів, вони також розводять руками і не розуміють, чим спричинено. Навіть, у пояснювальні записці до законопроекту, яки, до речі, ухвалила Верховна Рада, але він, покищо, на розгляді у Президента перебуває, там не пояснено для чого робити оце обмеження. Менше з тим, залишається у нас, власне, головне – ставка зменшення. Вона не міняється?
ФОРСЮК: Ні. І ще один позитив, який можна відзначити в цьому законопроекті, підприємствам надали можливість застосовувати цей понижуючий коефіцієнт до заробітної плати, до працівників, які працюють за сумісництвом, чого не було в попередньому законопроекті. Третій момент, вони передбачили, що в 2016 році у нас замість зменшення ставок, у нас відбудеться застосування іншого коефіцієнта 0,6.
ВЕД: Але, до 16 треба дожити… Якщо дефіцит бюджетів фондів соціального страхування буде такий же вражаючий, як і цього року, то ніхто не буде зменшувати ставку. Це ж так?
ФОРСЮК: Наші податкові реформи дійсно показали таку негативну статистику, що жодне підприємство не може планувати бюджет до рівня свого податкового навантаження, тому що держава може в будь-який момент це змінити, на жаль.
ВЕД: Якби це було так елементарно, взяти і поставити для всіх коефіцієнт 0,6 понижуючий, то чому чекати 16 року. Чому це не зробити прямо зараз? Очевидно, в цьому проблема?
ФОРСЮК: Звичайно, тому що ми маємо забезпечити певний рівень надходжень. Потрібно значний перехідний період, де ми зможемо поступово вийти на необхідні нам показники.
ВЕД: З вашої очки зору, є якийсь вихід з цієї ситуації? Бізнес не готовий працювати з косметичними правками, він хоче реального зниження. Уряд убезпечує себе, перестраховує від зниження загальної маси платежів.
ФОРСЮК: Можна робити якісь адекватні прогнози, коли економіка працює в нормальних умовах. Наша економіка зараз перебуває в дійсно стресовому стані, коли ті події, які є у нас на сході, значно впливають взагалі на рівень того заробітку, який генерують компанії. Я не думаю, що буде якийсь позитив, якщо ми зараз відійдемо від такого складного механізму, розрахунку цього ЄСВ на розрахунок, фактично зменшивши ставки, держава одразу отримає якісь колосальні надходження. При загальному спаді економіки, коли компанії звільняють своїх працівників, відповідно, зменшується фонд заробітної плати, очікувати було б не дуже адекватно.
ВЕД: Ось, така складна ситуація із реформуванням у податковій сфері. Це ми вже побачили, проаналізувавши навіть вершину айсберга в податковій сфері. Я дякую вам за розмову. Віта Форсюк була в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
