15.01.2015 «Порядок денний»
В студії працює Юрій Табаченко. Верховна Рада ухвалила сьогодні низку дуже важливих рішень, які стосуються мобілізації населення. Ці рішення у відповідності до рішення РНБО, до Указу Президента були затверджені, це і певні зміни, яких вимагав нинішній час у відповідні законодавства, відповідні закони. Сьогодні ми поговоримо не про людей, не про самих мобілізованих, ми сьогодні в рамках цієї програми закцентуємо увагу на економічній складовій під час війни, зокрема, під час мобілізаційної кампанії. Адже не будемо забувати, що всі дії, які зараз відбуваються, спрямовані на нашу перемогу, на протистоянні російській агресії, вони, безумовно, мають своє відображення і в економічній складовій, надзвичайно важливій, оскільки це також частина гібридної війни. Протистояння двох економік на сьогодні є також частиною загального протистояння загальної війни. Сьогодні в нашій студії Борислав Розенблат – заступник комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка». Багато було ухвалено рішень щодо людського ресурсу, щодо мобілізації, щодо економік, які рішення були ухвалені, що ми зробили для того, аби переорієнтуватись на військовий лад?
РОЗЕНБЛАТ: Я розумію, що більше року вже йде, Урядом був прийнятий військовий податок півтора відсотка, а на підприємствах і в економіці були ще при радянських часах розроблені цивільні закони цивільної оборони, які і керували діями підприємств під час тих, чи інших військових дій. Де вони залишились, а де не існують – це дуже важкою, але на тому підприємстві, де я раніше працював, у нас було вилучено три автомобілі під час рознарядки, будівельна техніка, екскаватори, самоскиди і т. д. Є розроблений при військоматах кожної частини території України, загальне положення, і згідно цих положень йде мобілізація тих, чи інших засобів техніки. Покищо, так. Військового стану в України ще немає, є проведення антитерористичної операції, тому і часткові дії стосовно мобілізації економіки проходять.
ВЕД: Та техніка, яка залучається для цієї війни, для ведення бойових дій, або для підтримки, на яких умовах вона залучається? Її потім повертають назад, компенсують, чи не компенсують?
РОЗЕНБЛАТ: Я такого не чув, щоб компенсували, техніка вилучається. Були часи, коли ви купляєте автомобіль, ставите на військовий облік, і при військових діях ти повинен передати цю техніку військомату.
ВЕД: Це стосується юридичних осіб.
РОЗЕНБЛАТ: Так, Це стосується юридичних осіб. Цивільних осіб ще не приволікали до цієї справи.
ВЕД: Є таке поняття «мобілізаційний резерв», коли на підприємствах певна частина виробленої продукції залишається для того, аби в разі крайньої потреби забезпечити країну. Наприклад, дуже актуально щодо нафтопереробних підприємств. Наскільки зараз врегульоване це питання, чи планує держава уважніше в цьому напрямку попрацювати.
РОЗЕНБЛАТ: Наскільки я розумію сьогоднішній стан справ, по-перше, на цей рік виділений дуже великий бюджет на військові дії і на підтримку нашої обороноздатності. 91 мільярд гривень – це дуже величезна сума, вона має під собою певні бюджетні надходження і шляхи, але, перш за все, вони спрямовані на те, щоб забезпечити війська всіма необхідними речами, які потрібно. Все, що повинна мати армія, вона повинна їх отримувати з державного бюджету. Тобто, сьогодні економічні підприємства не залучаються, а тільки за рахунок волонтерства. Волонтери – це приватні особи, які на сьогодні взяли на себе якісь функції держави і роблять все для того, щоб підтримувати армію.
ВЕД: Розпочинається чергова хвиля мобілізації, і це означає, що певні підприємства позубиться якихось працівників на певний час. Безумовно, це впливає на роботу підприємств. З іншого боку, не бажано допустити такої ситуації, щоб внаслідок мобілізації зупинились, чи перестали працювати, чи пішли у збитки підприємства. Чи є якась взаємодія між військоматами і підприємствами для того, аби рівномірно розподіляти навантаження не забирати людей, які важливі у виробничому процесі.
РОЗЕНБЛАТ: Сьогодні ми проголосували доповнення до закону про мобілізацію, ми підняли рівень не 10 відсотків, а вже інші норми діють, плюс ми підвищили вік людей, а взагалі на місцях ця робота була пов»язана з керівниками підприємств, тобто, коли приходили повідомлення, військомат направляв повістки, і працівники приходили до своїх керівників і намагалися якимось чином впливати. Наскільки я знаю, ми цього не змогли зробити, у нас багато людей пішло. Є проблеми, але ми стараємось вирішити їх на місцевому рівні, тобто, набираємо інших людей. На сьогодні оборона країни важливіша, ніж робота підприємства. Я розумію, що на сьогодні треба економіку підвищувати, займатися податками і т. д., але я, як людина військова, вважаю, що сьогодні наша країна воює, і сьогодні всі наші сили повинні бути спрямовані на підтримку нашої обороноздатності.
ВЕД: Складність питання полягає в тому, що за законом за мобілізованою особою повинна залишитись, закріпитись робоче місце. Тобто, коли через рік він повернеться, то кого б не брали на підприємство, але йому повинні забезпечити його місце.
РОЗЕНБЛАТ: Ми змінили цю норму у зв»язку з тим, що ми хочемо підвищити термін дії угоди, вже не рік, а більше, тобто, на увесь цей час буде залишене місце робітника.
ВЕД: Очевидно, крім законодавчих змін і, так би мовити, відмашки депутатів, економіка, як живий організм сама собою змінюється і підлаштовується під нові реалії. Війна не може не впливати на стан справ. Тобто, змінюється ринок, змінюються взаємо зв»язки… Яким чином українська економіка вже зараз відреагувала на бойові дії на сході?
РОЗЕНБЛАТ: Раніше були такі часи, коли був державний резерв нашої країни, де вони робили якісь військові запаси. Сьогодні ми цього не маємо, бо 23 роки ми займались тим, що знищували нашу українську армію, ми взагалі не уявляли з ким ми повинні воювати, бо поруч з нами жили наші брати та сестри. Тому, сьогодні ми цей складний етап проходимо за дуже швидкий період часу. Сьогодні стоїть питання закупівлі всіх речей, які сьогодні потребують, ми сьогодні дійсно потребуємо допомоги. Наша економіка сьогодні теж потребує допомоги. Сьогодні у нас немає часу про це розмовляти, бо ворог, який сьогодні стоїть на кордоні і кожного дня стріляє в наших громадян, він навпаки використовує це проти нас. Сьогодні наша економіка і всі підприємства, які є, повинні розуміти одне – ми повинні сьогодні працювати. Дуже багато законів, які в Україні зажимали наш український бізнес, зажимали нашу економіку. Ми розуміли, що десь там «закрома» родіни. Ми повинні розуміти, що «закрома» пусті, і ми повинні розуміти, і наповнювати не за рахунок того, що хтось щось подасть, а за рахунок власних підприємств. Сьогодні наш комітет працює над низкою законопроектів, які дійсно повинні зробити все для того, щоб просто дати можливість дихати українському бізнесу і економіці. Ніхто крім бізнесу не наповнює бюджет нашої країни. Я ще не бачив жодної країни, яка б за рахунок кредитів розквітала. Тільки за рахунок власної економіки.
ВЕД: Які конкретні пропозиції зараз обговорюються?
РОЗЕНБЛАТ: Сьогодні ми прийняли закон про ліцензування. Я думаю, що він буде проголосований в другому читанні. Буде скасована низка дозвільної системи. Це перший в Україні закон дерегуляцію, який спрощує нововведення бізнесу в нашій країні. Ми розробили такий механізм, який дозволить людям працювати, а не створювати джерело існування якихось чиновників. Друге питання – це скасування обмежень для діяльності. На наступному пленарному тижні цей закон ми розглянемо, і він буде проголосований. Ще розглядався закон – це вивезення сьогодні «кругляка» лісу. Сьогодні наш ліс вирізають і вивозять, тому що це швидко, і це, перш за все, шкідливо для нашої країни. Всі наші сусіди вже це обмежили, тільки Україна це дозволяє. Сьогодні прийнято закон про здешевлення інградієнтів для виготовлення лікарських засобів. І ліки і їх складові прирівнювались до однієї категорії. І це давало велике подорожчання ліків. Саме інградієнти і створювали ту цінову політику, яка була.
ВЕД: Цей напрямок дуже важливий саме під час бойових дій, коли багато поранених.
РОЗЕНБЛАТ: А для наших людей, коли кожного дня зменшується їх дохід.
ВЕД: Є взагалі якісь пріоритетні напрямки у держави щодо підтримки якихось конкретних галузей, саме з огляду на воєнні дії?
РОЗЕНБЛАТ: Я не хочу сьогодні говорити про питання виживання. Ми сьогодні не повинні ставити це питання. Ми чули промову Прем»єр-міністра України, де він казав, що бюджет 2015 року – це бюджет виживання. Ніяких виживань… Країна повинна жити. Тому перше, що ми бачимо на сьогодні – це підтримка аграрного сектора. Наша Україна аграрна держава. Ми повинні створити умови, щоб дати аграрному сектору розвиватися. Мінімальний термін оренди буде 7 років. Так, це для когось складно, але це дає впевненість інвестору працювати. Ми повинні зробити і економічні зони, і зони пріоритетного розвитку.
ВЕД: Наші слухачі ставлять запитання саме стосовно мобілізації. «Невже дешевше втратити на війні непрофесіоналів і утримувати їх родини, ніж найняти контрактників? Хто буде працювати на економіку?»
РОЗЕНБЛАТ: Дійсно, якщо у нас був час підготовки нашого війська, і ми тримали його в постійній бойовій готовності – сьогодні б це питання не стояло. Коли в березні ми звернулися до наших ЗС за захистом, то ми їх не отримали, бо армії не було. Ніхто не піде вмирати за чужу країну, а якщо прийдуть то прийдуть за величезні кошти. У нас на сьогодні немає коштів щоб залучати якусь приватну армію, щоб вона йшла захищати наш схід. Я думаю, що нашу країну повинні захищати патріоти нашої країни. Я не думаю, що американці, німці, чи французи прийдуть захищати Україну безкоштовно, чи за якусь мізерну плату.
ВЕД: Ще запитання: « Чи зберігається за призовниками заробітна плата?» Тут треба розрізняти призовників і мобілізованих. Запитання, як воно записане, стосується призовників.
РОЗЕНБЛАТ: Наскільки я пам»ятаю цей закон, робоче місце залишається, а заробітна плата ні. Але людина, яка призивається до лав ЗС України, вона отримує певну зарплатню.
ВЕД: Коли людина повертається на своє робоче місце, то зарплата така ж, як і була рік тому?
РОЗЕНБЛАТ: Це залежить від стану підприємства. Це вже розмова між Власиком підприємства і робітником.
ВЕД: І ще одне запитання… «Чому не запроваджуються санкції до Росії?»
РОЗЕНБЛАТ: Дуже складне питання, тому що це велика політика, і це постійно лунає в залі Верховної Ради – чому інші країни вводять санкції, а українська економіка, український уряд не вводить ніяких дій. Я хотів би заперечити – країна не має військового стану, Росія офіційно не визнана ворогом. Якщо ми це визнаємо, то тоді ми повинні розірвати дипломатичні відносини, перекрити кордони і закінчити всі торгові операції. Якщо цього не визнано – ми не маємо права цього робити.
ВЕД: Я дякую вам за розмову. Борислав Розенблат був сьогодні в студії Українського радіо. Провів програму Юрій Табаченко.
