Івано-Франківська обласна бібліотека для дітей
ПАМ’ЯТКА
«В поетичній майстерні Ольги Слоньовської»
( 55 років від дня народження української поетеси, педагога, професора Прикарпатського національного університету, лауреата обласної премії ім. В. Стефаника )
м. Івано-Франківськ
2015
Ольга Слоньовcька народилася 8 березня 1960 року в селі Ценява Коломийського району Івано-Франківської області в сім’ї робітників. Закінчила Коломийську СШ № 2. У житті щастило на добрих людей: мала чуйних, порядних батьків, хороших учителів. Вони вчили жити і сприймати світ у всіх його проявах з порозумінням і терплячістю. Має чимало публікацій, як літературно-художніх, так і наукових. Працювала вчителькою у рідному селі, викладала українську літературу в Івано-Франківському ВПУ № 21. Член НСПУ, авторка поетичних збірок «Гілочка глоду»(1986), «Гердани»(1990). Поетичний дебют Ольги Слоньовської припав на другу половину 80-х років(«Гілочка глоду»). Передмову до неї написала Неоніла Стефурак. За цю збірку у 1989 році О. Слоньовську прийняли до Спілки письменників. Названа збірочка і сьогодні залишає враження безпосереднього дівочого поетичного дебюту. Вона надто гарна по-жіночому, мила, альбомна здебільшого лірика, без претензій, із вічною жіночою правдою:
Добре, що ти далеко,
Добре: не коло мене.
Було би тобі нелегко,
Було би тобі студено.
Серце у мене – навстіж,
Що, як вітрів накличу?
Не було би у тебе зі мною
щастя,
А у мене з тобою віршів.
Збірка не вражала естетичними відкриттями, здебільшого була вторинною в образному й тематичному плані. Надто вже сильно костенківські мотиви звучали в інтимних віршах. Але не давав цій збірці розпадатися чи, навіть, випадати із дебютного враження потужний етичний стрижень. Все, що писала молода поетеса, було правдою, живою реальністю (ретроспективною чи сучасною), яка хвилювала передовсім авторку («Балада про хліб», «Балада про яничара»). Окремі сюжети (а вірш Ольги Слоньовської переважно сюжетний) були оригінальними у своїй щирій наївності, по-казковому красивими («Рубали сад. Квітучий, зоряний»).
Щемливі поезії факту несуть у собі сильний дидактичний струмінь («Те зілля не мало назви…», «Прийшла у ліс жорстокість із рушницею», «Син розшукує батька», «Марія була газдинею…», «Мати-й-мачуха» та інші), вони і сьогодні можуть залишатися непоганими виховними взірцями на уроках літератури. Окремі вірші були цікавими заявками на оригінальне трактування відомої теми, якби авторка знову не потрапляла у пастку дидактики («Це дике джерело. Криничка – не криничка», «Будь справді доброю, людино…»). У деяких віршах поетесі вдалося оминути усі «дебютні» перешкоди і піднестися до маленьких настроєвих шедеврів («Мамо, нашийте мені осінь», «Мені справді не треба нічого-нічого», «Русяві ночі вродили коханням», «Ніжності хочеться хоч на хвилинку» та інші). Власне, завдяки цим творам поетичний дебют Ольги Слоньовської обіцяв бути справді обнадійливим.
Наступна збірка «Гердани», що з’явилася 1991 року, зазначена в анотації як третя. Щоправда, друга збірка, «Сторожова тополя», не вийшла (потрапила у видавничий цейнот початку 90-х).
«Гердани» написано у співавторстві з професором Є. Пасічником, збірка знаменувало собою становлення поетичного голосу Ольги Слоньовської («Гілочка глоду» все-таки була пробою поетичного голосу). Історіософські медитації, екзистенційні мотиви, міркування про мистецтво поезії, інтимна лірика,- всі теми у «Герданах» набували власного інтонування. Поетичний голос Ольги Володимирівни Слоньовської позбувався наївних інтонацій сільської вчительки і обростав індивідуальним тембром.
Професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Видала підручники «Українська література 5 клас»(1998), «Робочий зошит з української літератури 5 клас»(1999), «Українська література 6 клас»(2000) у співавторстві з професором Пасічником, посібник «Конспекти уроків з української літератури 10 клас» (1998) у співавторстві з п. Б.Сушевським, а також «Конспекти уроків з української літератури 9 клас»(2000), «Конспекти уроків з української літератури»(2001), «Література української діаспори»(2001). У співавторстві з академіком М. Стельмаховичем вийшов друком диференційований буквар «Хрещатий барвінок». Підготувала до друку поетичну збірку «Соната для коханого» (одержала високу оцінку у визначних науковців та письменників України), книгу поезій «Джоконда» та романи «Продані дзвони» й «Одолян-трава». Мало не щороку О. Слоньовська видає поетичні та прозові твори.
Ольга Володимирівна – феноменальна постать в українській літературі, науці. Їй належать глибоко аналітичні статті з методики викладання та вивчення української літератури (вона – автор більше сотні наукових статей у фахових періодичних виданнях), а в поетичних і прозових творах читач відчуває глибину міркувань письменниці про сьогодення, одержує конкретний матеріал для розмірковування над сенсом людського буття. Частина її творів повчально-філософського змісту. Так, зокрема, монографія «Слід невловимого Прометея» присвячена глибинному дослідженню проблеми функціонування міфу України в літературі української діаспори 20-50-х років XX ст., є першою в Україні на таку тематику.
Роман «Дівчинка на кулі» - «коронований» твір, який переміг у конкурсі «Коронація слова». У романі «Дівчинка на кулі» присутні деякі автобіографічні відомості, через які чітко проглядають суспільні відносини, життя наших краян. Роман став лауреатом літературного конкурсу «Коронація слова».
«Вві сні і наяву, або Дівчинка на кулі» - ювілейна 50-та книжка авторки. Роман Слоньовської буде цікавий і підліткам, і старшим людям. З гумором. Дуже багато веселих ситуацій, по-доброму смішних, що пов’язує Ольгу Слоньовську з традиціями нестайківської прози.
Про книгу: Оля була поганою: поганою для мами, що пестила лише молодших дітей, поганою для школи – таким медалей не дають…Тож мала всі шанси або вскочити у халепу, або…щось змінити на цій кулі! А поки що героїня накликає на себе гнів рідної неньки спробою повернути новонародженого братика туди, де він начебто взявся, - під скирту, тікає з дому, змінює школу, а чорна карма притягує негаразд за негараздом…Та якщо вже Бог поцілував дитину в тім’ячко, вона вистоїть, витримає усі випробування!
Нова збірка Ольги Слоньовської «Зимове яблуко» побудована на своєрідному зіставленні художніх описів природи та поєднаних з ними настроєвих психологічних авторських візій.
Художнє слово водить нас манівцями найпотаємніших почуттів і вражень поетеси, вигойданих на крилах її творчої уяви, душевнотремних споминів.
Наскрізною ниткою поетичної тканини збірки проходять феміністичні мотиви. Образ жінки у ліриці Ольги Слоньовської набирає широку гаму психологічних візій, багатогранність характеротворення. Це характерна парижанка Жозефіна(поезія «Лист»), і романтично вознесена Анна Ахматова з її фатальністю, натхненням, жагою, прокляттям. Не може полишити байдужим майже свята, тихо-упокорена простота майстрині – писанкарки Доцьки, жертовний образ якої, понівечений каліцтвом, ніби уособлює той фатум нашого національного страдництва: «Підіпре чимось двері в хаті, за навісить всі вікна коцами – писанки сідає писати одинока горбата Доцька».
Цивілізаційна швидкоплинь сучасності вщерть розтирає святі почування до жінки. Та все ж, попри цю буденно-суєтну зухвалість, жінка у творчій уяві письменниці постає возвеличено-романтичним образом петрарківського ідеалу: «Жінка, прекрасна, немов артефакт – статуетка – Руку лише простягни – і бери, і не думай!» Фантасмагоричні візії творчої уяви поетеси художньо довершено доповнюють «Космацьку феєрію», а душевно трепетні ретроспомини триптиху «Дитинство» відсилають нас у незабутні часи босоногого дитинства.
Октологія «Станіславська містика» наповнена ретрозвуками притишеної мазурки зимового балу, фантасмагорією горобиної ночі «в місті графа Потоцького», містичними рефлексіями.
Не можна не відзначити багатство мови художніх особливостей збірки. Поетичне письмо тяжіє до метафоризації, розкриття сутності одних явищ чи предметів через інші за подібністю чи контрастом. Так, поезія О. Слоньовської густо всіяна художньо-стилістичними конструкціями – «Перший сніг ішов босоніж пішки», «Примерзало сонце до акацій», «Срібний місяць розбризкує ртуть», «Літній дощ реготав», «Навшпиньки здивований пролісок».
Поезія О. Слоньовської збагачена авторськими новоутворами на кшталт «Перехняблений», «Сріберно», «Снігом на перхає», «Поля медвяно-хлібні», що красномовно демонструє багатство ліричного хисту письменниці, її тонке ставлення до слова. Збірка Ольги Слоньовської демонструє яскраво виражену тематичну наповненість поезій, слово просочене тонким ліризмом, органічними переживаннями, виражена добірним словом, художніми засобами. Твори письменниці – безумовно знакова з’ява у нашому літературному сьогоденні.
«Письменник – це світильник. І коли він помиляється, то за ним помиляються всі ті, хто читає його книжку. Вчинки героїв художніх творів – це зразок, як треба чинити».
Ольга Слоньовська для більшості читачів відома як неперевершена поетеса. Часто її порівнюють із Ліною Костенко. У відповідь на такі порівняння вона відповіла: «Кожна епоха має свої вимоги. Я не хочу бути Ліною Костенко, а хочу бути Ольгою Слоньовською. Є реальна і художня правда. Художня правда є вищою від реальної. Твір починає жити в майбутньому часі, коли народ починає шукати актуальні питання для свого часу. Книжка – це не копія життя. Ми розуміємо, що це – театр, але він мусить жити, до чогось закликати і давати читачеві поживу, а не отруту».
Ольга – це символ нашого Прикарпаття. Вона робить, насправді, те, що мали б ми робити всі. Щоби наша держава українська утверджувалася і ніхто не сумнівався у тому, що українська мова якась меншовартісна.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ольга Слоньовська: Джерело творчості – це власність неба / А. Балащук // Галичина. – 2008. – 11-17 груд. – С.6.
2. Баран Є. А я не пісня. Я – людина: неювілейні штрихи до поезії Ольги Слоньовської / Є. Баран // Перевал. – 2000. – №1 – С.175.
3. Баран Є. Ценявська Джоконда [про Ольгу Слоньовську та її творчість] / Є. Баран // Вечірній Івано-Франківськ. – 2010. – 11бер. – С.10.
4. Як виростити кукурудзу на ялинці [про роман «Дівчинка на кулі»] / Ю. Головчин // Вечірній Івано-Франківськ. – 2013. – 14бер. – С.11.
5. Ольга Слоньовська: [біографічна довідка] // Від Карпат до Опілля: Твори письменників Івано-Франківщини. – Коломия, 2001. – С.370.
6. Ольга Слоньовська: [біографічна довідка, новели] // Жито на камені: твори письменників Івано-Франківщини. – Кн.2: проза. – Коломия. –1996. – С.186-201.
7. Ольга Слоньовська: «Казок наша молодь читати не буде» [про роман «Дівчинка на кулі»] / О. Слоньовська, розмовляв В. Бодак // Зах. кур’єр. – 2013. – 4 квіт. – С.15.
8. Cулятицький М. Художні особливості лірики Ольги Слоньовської «Дівчинка на кулі» / М. Cулятицький // Освітянське слово. – 2012. – №11 – С.6-7.
9. Нова книжка Ольги Слоньовської «Дівчинка на кулі» / Б. Сушевський // Освітянське слово. – 2012. – 30листоп. – С.3.
10. 49-та книга:[про «Зимове яблуко» Ольги Слоньовської] / Б. Сушевський // Освітянське слово. – 2014. – 16 червня. – С.4.
Підготувала методист
науково – методичного відділу І. М. Головацька
Відповідальна за випуск
директор обласної бібліотеки
для дітей І. Я. Тацакович
